Постанова

від 29.08.2024 по справі 922/591/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/591/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання , Погребняк А.М. ,

за участі представників сторін: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, за вх. №1492 Х/1 на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2024 (суддя Калініченко Н.В. ) у справі № 922/591/24

за позовом ТОВ "Харківгаз Збут", м.Харків,

до ПрАТ "Дитодяг", м.Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27 травня 2024 року частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДИТОДЯГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» 182559,12 грн заборгованості, 27898, 48 грн пені, 11176,48 грн 3% річних, 59270,84 грн інфляційних втрат, 3 177,63 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу та судові витрати (судовий збір) у розмірі 4261, 24 грн.

У задоволені інших позовних вимог відмовлено.

28 травня 2024 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 13768).

03 червня 2024 року ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 13768 від 28 травня 2024 року).

Додатковим рішення по справі № 922/591/24 від 10.04.2024 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про ухвалення додаткового рішення (вх.№13768 від 28 травня 2024 року) задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДИТОДЯГ» м, Харків, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» м. Харків, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить додаткове рішення по справі скасувати в частині відмови у стягненні 18 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення у цій частині, яким задовольнити заяву позивача повністю. Наполягає на наявність підстав для повного задоволення заяви. Звертає увагу суду, що відповідач, не сплативши заборгованість та порушивши договір своїми діями створив обставини, що призвели до виникнення спору та звернення позивача до суду. Отже судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн підлягають стягненню з ПАТ «ДИТОДЯГ» у повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 р. у справі №922/591/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2024 р. у справі № 922/591/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 р. розгляд справи призначено на 29.08.2024 р.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов`язковою.

Згідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)

Заслухавши головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 244 Господарського процесуального кодексу України встановлює що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як убачається з матеріалів справи, у рішенні Господарського суду Харківської області від 27 травня 2024 року у справі № 922/591/24 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим, були наявні усі підстави для прийняття додаткового рішення по справі.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своїй заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу позивач зазначив, що з метою забезпечення ефективного правового супроводу інтересів ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» останнє уклало з АО «ГАРАНТ ГРУП» договір про надання юридичних послуг №38GKhz1592-17 від 30.11.2017 року (далі по тексту Договір) та Додаткову угоду № 39 від 15.02.2024 року до Договору, за умовами якої Виконавець надає Замовнику правничу допомогу, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатом Виконавця на стадії врегулювання спору, а також в місцевому господарському суді Харківської області у зв`язку із неналежним виконанням ПАТ «ДИТОДЯГ» (ЄДРПОУ 00309938) грошових зобов`язань за Договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-1222-21 від 15 лютого 2021 року.

Загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної Додаткової угоди, розраховується на підставі узгодженої Сторонами розміру погодинної ставки вартості роботи адвоката Виконавця, яка складає 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 28.05.2024 за Додатковою угодою № 39 від 15.02.2024 р. до Договору Адвокатське об`єднання «ГАРАНТ ГРУП» надало, а ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» прийняло послуги згідно Додаткової угоди № 39 до Договору.

Загальна кількість наданих послуг згідно акту приймання-передачі послуг від 28.05.2024 р. за Додатковою угодою № 39 від 15.02.2024 р. до Договору складає 7 год. 00 хв. на загальну суму 21 000,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього ГПК України).

Проте, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником, клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, зокрема, з огляду на положення частини 6 статті 126 ГПК України. Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об`єднана Палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі № 922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем у позовній заяві повідомлено суд про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу.

До позову позивачем представлено договір про надання юридичних послуг №38GKhz1592-17 від 30.11.2017 року.

В свою чергу, до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем надано Додаткову угоду № 39 від 15.02.2024 року до Договору.

Відповідно до цієї Додаткової угоди Виконавець надав Замовнику правничу допомогу, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатом Виконавця на стадії врегулювання спору, а також в місцевому господарському суді Харківської області у зв`язку із неналежним виконанням ПАТ «ДИТОДЯГ» (ЄДРПОУ 00309938) грошових зобов`язань за Договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-1222-21 від 15 лютого 2021 року. Загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної Додаткової угоди розраховується на підставі узгодженої Сторонами розміру погодинної ставки вартості роботи адвоката Виконавця, яка складає 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 28.05.2024 за Додатковою угодою № 39 від 15.02.2024 р. до Договору, Адвокатське об`єднання «ГАРАНТ ГРУП» надало, а ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» прийняло послуги згідно Додаткової угоди № 39 до Договору. Загальна кількість наданих послуг згідно акту приймання-передачі послуг від 28.05.2024 р. за Додатковою угодою № 39 від 15.02.2024 р. до Договору складає 7 год. 00 хв. на загальну суму 21 000,00 грн.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судова колегія зазначає, що справа № 922/591/24 є нескладною, оскільки спір виник з приводу стягнення боргу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, у зв`язку з чим підготовка позовної заяви не вимагала вивчення та аналізу великого обсягу матеріалів,

Затрачений адвокатом час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції) не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, додані докази є типовими для договорів постачання природного газу; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин практично не змінювалось,

Крім того, як зазначив суд першої інстанції, позивачем була допущена помилка під час розрахунку основної заборгованості та похідних вимог, що також впливає на визначення розумності та пропорційності витрат на оплату послуг адвоката.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розумним та пропорційним є стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Стаття 275 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судом першої інстанції додаткове рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, додаткове рішення залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 244, 221, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків, на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2024 у справі №922/591/24 залишити без задоволення.

2.Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2024 у справі №922/591/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.09.2024

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян