Рішення

від 29.08.2024 по справі 904/2779/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024р. Справа № 904/2779/24

За позовом: Приватного виробничого підприємствоа «ДВН», м. Буча

До: Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», м. Дніпро

Про: стягнення 1 702 925, 51грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Тронько В.В. (адвокат);

Від відповідача: Кириченко Є.В. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

ПВП «ДВН» (позивач) звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТРЗ» (відповідач) про стягнення 1 702 925,51грн. (в т.ч.: 1 694 599,76грн. - основна заборгованість, 4 575,41грн. - пеня та 3 750,34грн. - річних відсотків). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №23362 від 03.11.23р. в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 01.07.24р. відкрито провадження у справі №904/2779/24 та призначено її до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 18.07.23р.

ПрАТ «ДТРЗ» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості у розмірі 1 694 599,76грн. є необґрунтованими, оскільки враховуючи норми п.3 ст.538 ЦК України відповідачем призупинено виконання зобов`язання щодо сплати вищевказаних грошових коштів у зв`язку з порушенням ПВП «ДНВ» п.10.5 договору надання послуг №23362 від 03.11.23р. в частині строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Відповідач зазначає, що у зв`язку з порушенням п.10.5 договору ПрАТ «ДТРЗ» в односторонньому беззаперечному порядку утримало з ПВР «ДВН» штраф у розмірі 338 919,95грн.(20% від 1 694 599,76грн.) Крім того, відповідач вказує на безпідставність вимог щодо стягнення пені та 3% річних, оскільки умовами п.п.10.7, 13.3 договору визначено, що прострочені замовником грошові зобов`язання виконуються без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних.

ПВП «ДВН» (позивач) у відповіді на відзив вказав на безпідставність утримання в односторонньому порядку штрафу у розмірі 20% з суми, що належала до сплати позивачу згідно з умовами п.10.5 договору, оскільки позивачем складено податкову накладну у визначеному чинним законодавством порядку та строки. Також зазначив , що датою реєстрації податкової накладної після зупинення її реєстрації є дата , коли вона фактично була подана на реєстрацію в ЄРПН, що виключає наявність порушень строку реєстрації податкової накладної. Позивач критично ставиться до умов п.13.1 договору, оскільки відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони не можуть діяти в супереч положенням цього кодексу та інших актів цивільного законодавства.

ПрАТ «ДТРЗ» (відповідач) у додаткових поясненнях вказав, що позивач помилково ототожнює поняття складання податкової та її реєстрацію в ЄРПН, адже 18.01.24р. (включно) податкова накладна мала бути зареєстрована в ЄРПН. Натомість, 17.01.24р. податкова накладна була складена позивачем, а її реєстрація зупинена ДПС України. Відповідач вказує, що порушення строків реєстрації податкової накладної в ЄРПН є порушенням умов спірного договору, яка дає підстави для застосування ПрАТ «ДТРЗ» штрафних санкцій, передбачених п.10.5 договору.

Ухвалою суду від 15.08.24р. закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 29.08.24р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ПрАТ «ДТРЗ» (замовник) та ПВП «ДВН» (виконавцем) укладено договір про надання послуг №23362 від 03.11.23р. За умовами цього договору виконавець зобов`язується надати своїми силами та зі своїх матеріалів послуги з поточного ремонту покрівлі будівлі дільниці нестандартного обладнання ковальського цеху, будівлі ливарного цеху, будівлі побутових приміщень тепловозоремонтних цехів ПрАТ «ДТРЗ» на території замовника за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б.7 (п.1.1) Послуги надаються відповідно до Технічного завдання (Додаток №1), яке є невід`ємною

частиною цього договору (п.1.2) Конкретний перелік послуг і матеріалів, які будуть використовуватись при наданні послуг узгоджуються замовником та виконавцем на підставі огляду реального стану об`єктів з оформленням у кошторисній документації, яка є невід`ємною частиною договору (п.1.3) Ціна послуг (сума договору), доручених до надання виконавцю, встановлюється у договірній ціні (додаток №2) та кошторисній документації, що є невід`ємною частиною цього договору, та складає 2 038 650,49грн., в тому числі ПДВ-20% 339 775,08грн. (п.2.1). Замовник здійснює оплату наданих послуг поетапно з відтермінуванням 30 робочих днів з дати підписання сторонами актів наданих послуг за кожним з етапів, вказаних в Технічному завданні (Додаток 1) та у Локальному кошторисі (Додаток 3), але не раніше реєстрації виконавцем податкової накладної. (п.2.2) Послуги повинні бути надані в термін 75 календарних днів з дати отримання виконавцем

письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі на е-mail пошту виконавця, яка зазначена в розділі 14 Договору) (п.4.1) Датою надання послуг вважається дата підписання сторонами відповідного акту наданих послуг (п.4.2) Передача наданих послуг виконавцем і приймання їх замовником здійснюється поетапно, відповідно до Технічного завдання (Додаток 1) та Локального кошторису (Додаток 3). Приймання послуг проводиться комісійно уповноваженими представниками зі сторони замовника та виконавця. По висновкам комісії здійснюється передача наданих послуг виконавцем і приймання їх замовником шляхом підписання акту наданих послуг. Підставою підписання сторонами відповідного акту наданих послуг є складення замовником акту технічної готовності. (п.6.1). Пунктом 10.3 договору визначено, що за порушенням строків остаточної оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен календарний день допущеного прострочення, але не більше облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.

Термін дії договору: початок - з моменту підписання, закінчення - 31.12.2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.13.5).

Сторонами укладено та підписані наступні додатки до договору надання послуг №23362 від 03.11.23р.: додаток №1 - Технічне завдання; додаток №2 - Договірна ціна; додаток №3 - Локальний кошторис; додаток №4 - Підсумкова відомість ресурсів; додаток №5 - Розрахунок загальновиробничих витрат.

На виконання умов договору виконавцем надано послуги з поточного ремонту, а замовником прийняті послуги на загальну суму 1 694 599,76грн., що підтверджується підписаним сторонами 29.12.23р. актом №1/23362 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт №1/23362 за грудень 2023 року.

Як зазначає позивач, відповідачем порушені зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 1 694 599,76грн.

Окрім основної заборгованості, позивачем за період з 29.05.24р. по 24.06.24р. нараховано пеню у розмірі 4 575,41грн. на підставі п.10.3 договору та 3% річних у розмірі 3 750,34грн. відповідно до ст. 625 ЦК України.

За своєю правовою природою договір №23362 від 03.11.23р. відноситься до договорів підряду. Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, 17.01.24р. в межах строків, встановлених Податковим кодексом України, ним складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №21 від 29.12.23р., але її реєстрація були зупинена податковим органом.

Згідно з наявною в матеріалах справи квитанцією про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, податкова накладна №21 від 29.12.23р. була зареєстрована в ЄРПН лише 28.05.24р. за №937456851.

Враховуючи вищевикладене, строк сплати за виконані роботи є таким, що настав. Доказів сплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт у розмірі 1 694 599,76грн. суду не надано.

Заперечуючи позовні вимоги , відповідач вказує на те, що на підставі п.3 ст.538 ЦК України ним призупинено виконання зобов`язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт у зв`язку з порушенням ПВП «ДНВ» п.10.5 договору щодо строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних; та односторонньому беззаперечному порядку утримано з ПВР «ДВН» штраф у розмірі 338 919,95грн. (20% від 1 694 599,76грн.)

Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1,2 пункту 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник ПДВ зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, встановлюючи відповідальність підрядника у виді штрафу в розмірі 20 % від суми операції, по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову накладну чи розрахунок, коригування, тобто у розмірі ПДВ, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію замовнику негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання підрядником передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання відповідачем у зв`язку з цим податкового кредиту.

Тобто, передбачена п. 10.5 договору відповідальність підрядника (позивача) не пов`язана з виконанням ним своїх зобов`язань щодо надання послуг, оскільки виникає в разі невиконання ним вимог податкового законодавства.

Обов`язок позивача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на позивача господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору. З урахуванням викладеного, обов`язки позивача щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не є господарським зобов`язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог частини 1 статті 230, статті 218 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №904/5949/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

З огляду на викладене, доводи відповідача про правомірне утримання ним штрафу в розмірі 20% в сумі 338 919,95 грн. відповідно до п. 10.5. договору в рахунок погашення основного боргу в розмірі 1 694 599,76грн. є помилковими.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 10.3 договору визначено, що за порушенням строків остаточної оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен календарний день допущеного прострочення, але не більше облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.

Позивачем надано розрахунок пені за період з 29.05.24р. по 24.06.24р. у розмірі 4 575,41грн., який перевірено судом , помилок не виявлено .

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 29.05.24р. по 24.06.24р. у розмірі 3 750,34грн. Судом перевірено цей розрахунок і встановлено, що він здійснено правильно.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливість застосування до нього у разі несвоєчасної оплати наданих позивачем послуг ( виконання робіт ) пені та відсотків річних за користування чужими грошовими коштами згідно з п. 10.7 договору, оскільки суд дійшов до висновку про неправомірність намагань відповідача утримати з позивача штраф в розмірі 20% в сумі 338 919,95 грн. відповідно до п. 10.5. договору в рахунок погашення основного боргу в розмірі 1 694 599,76 грн.

Також, суд критично оцінює заперечення відповідача стосовно правомірності нарахування позивачем 3 % річних за несвоєчасну оплату виконаних тим робіт; обґрунтоване посиланням на п.13.3. договору; оскільки зі змісту цього пункту вбачається, що прострочені замовником (відповідачем) грошові зобов`язання, передбачені договором, повинні ним виконуватися без урахування індексу інфляції та 3% річних; але така умова дійсна лише у разі добровільного виконання відповідачем цих грошових зобов`язань, а не у разі вирішення спору в суді та примусового виконання цихзобов`язань. Окрім того, такі умови договору кваліфікуються як несправедливі, оскільки вони, по-перше, порушують принцип добросовісності, по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, по-третє, завдають шкоди позивачеві. Такого висновку дійшов Верховний Суд, аналізуючи положення п.6 ч.1 ст.3 і ч.3 ст.509 Цивільного кодексу та норми ст.18 закону №1023-XII «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 щодо несправедливих умов договору у постанові від 08.06.16р. (справа № 6-330цс16).

За зазначених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Одночасно, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у банківських установах з наступних підстав. Відповідно до ст.136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Господарський суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, дійшов висновку, що вказані у них обставини, за умови відсутності будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених фактів, не дають суду можливості дійти беззаперечних висновків, що невжиття таких заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення у випадку задоволення позову в даній справі. Матеріали заяви не містять належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а доводи, наведені заявником в обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову, мають оціночний характер та ґрунтуються на недостатньо обґрунтованих припущеннях.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 232, 233, 236, 237, 238 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Болелюбського, 7; код ЄДРПОУ 00659101) на користь позивача - Приватного виробничого підприємствоа «ДВН» (08292, м. Буча Київської області, вул. Жовтнева, буд. 7; код ЄДРПОУ 33863245): 1 694 599,76грн. заборгованості, 4 575,41грн. пені, 3 750,34грн. - 3% річних та 20 435,10грн. витрат зі сплати судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 03.09.2024р.

Суддя Васильєв О.Ю.