Рішення

від 31.07.2024 по справі 910/5077/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2024Справа № 910/5077/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" (вул.Кооперативна 1, с.Червоногригорівка, Нікопольский район Дніпропетровська область, 83283, код ЄДРПОУ 30831891)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНА ДОЛИНА ПОЛІССЯ" (вул. Круглоуніверситетська, буд.7, офіс 27, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 40944008)

про стягнення 15 487 504,69 грн.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Агрофірма "Славутич" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНА ДОЛИНА ПОЛІССЯ" (далі - відповідач) про стягнення 15 487 504,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки № АС-0512 від 05.12.2023 з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 13 605 809,76 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 1 532 830,53 грн пені, 125 024,34 грн 3% річних та 223 840,06 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 29.05.2024.

В системі електронний суд відповідачем сформовано відзив на позовну заяву в якому вказує, що наданий до суду договір відповідачем не підписаний, проте, відповідачем на виконання умов договору поставки № АС-0512 та відповідно до наданих менеджером ПП «Агрофірма «Славутич» ОСОБА_1 реквізитів було сплачено на розрахунковий рахунок грошові кошти у розмірі 9 547 942,12 грн, що складає 86% вартості переданого товару.

28.05.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано відповідь на відзив в якій зазначено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та здійсним поставку сільськогосподарської продукції, переоформив складську квитанцію, яка підтверджує право власності на зерно від позивача відповідачу. Разом з тим, виставлений рахунок № СФ-0000066 від 07.12.2023, який був прийнятий до оплати відповідачем від невідомої особи електронною поштою чи за допомогою меседжера містив розрахунковий рахунок відмінний від зазначеного в договорі. На думку позивача він є потерпілою особою, яка не отримала грошові кошти за поставлений товар, у свою чергу ТОВ «Зелена долина» отримала товар та вивезла зерно з зерносховища.

В судовому засіданні 29.05.2024 оголошено перерву до 26.06.2024.

В системі «Електронний суд» 03.06.2024 відповідачем сформовано заперечення на відповідь на відзив.

В системі «Електронний суд» 12.06.2024, 23.07.2024, 30.07.2024 відповідачем сформовано клопотання про долучення додаткових матеріалів.

В судовому засіданні 26.06.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до розгляду по суті на 31.07.2024.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 31.07.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки № АС-0512 від 05.12.2023 з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим на думку позивача виникла заборгованість у розмірі 13 605 809,76 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 1 532 830,53 грн пені, 125 024,34 грн 3% річних та 223 840,06 грн інфляційних втрат. За умовами спірного договору ПП «Агрофірма «Славутич» - постачальник зобов`язувався поставляти та передавати у власність покупцю продукцію - ячмінь 3 класу врожаю 2023 року (далі - Товар), а покупець - ТОВ «Зелена Долина Полісся», зобов`язувався прийняти вказаний товар та оплатити його.

Як на підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на договір поставки № АС-0512 від 05.12.2023 в редакції позивача, проте, долучений до матеріалів справи правочин не підписаний повноваженими представниками обох сторін та не скріплений печатками зазначених суб`єктів господарювання. Наданий Договір поставки № АС-0512 від 05.12.2023 в редакції відповідача також не підписаний сторонами.

07.12.2023 між ПП «Агрофірма «Славутич», ТОВ «Зелена Долина Полісся», ТОВ «ОПТИМУС АГРО ТРЕЙД», на території ТОВ «ОПТИМУС АГРО ТРЕЙД» було підписано трьохсторонній акт приймання-передачі товару у вигляді ячменю 3 класу з врожаю 2023 року у кількості 2 721 165 кг.

Після підписання вищевказаного акту приймання-передачі 07.12.2023 ОСОБА_1 від імені позивача надіслала рахунок № СФ-0000066 для оплати грошових коштів в сумі 9 547 942 грн. 12 коп., що складав 86 % від загальної вартості Товару в сумі 10 879 994, 02 грн.

Як вказує відповідач в надісланих ОСОБА_1 документах зазначався розрахунковий рахунок ПП «Агрофірма «Славутич» на який необхідно здійснити оплату 86 % від вартості Товару (грошові кошти в сумі 9 547 942 грн. 12 коп.), а саме р/р № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «БАНК-АЛЬЯНС, МФО 300119.

11.12.2023 ТОВ «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА ПОЛІССЯ» на виконання домовленостей та відповідно до наданих реквізитів було сплачено на розрахунковий рахунок ПП «Агрофірма «Славутич» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «БАНК-АЛЬЯНС», МФО 300119 зі свого рахунку грошові кошти в сумі 9 547 942 грн. 12 коп, що складає 86 % від вартості переданого Товару, та підтверджується платіжною інструкцією №2635 від 08.12.2023.

При цьому, позивач стверджує, що кошти ним не отримані, в рахунку-фактурі зазначений не зрозумілий поточний рахунок, підроблено підписи головного бухгалтера та керівника позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частиною 2 статті 642 ЦК України).

Як зазначалося вище, 11.12.2023 ТОВ «ЗЕЛЕНА ДОЛИНА ПОЛІССЯ» на виконання домовленостей та відповідно до наданих реквізитів було сплачено на розрахунковий рахунок ПП «Агрофірма «Славутич» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «БАНК-АЛЬЯНС», МФО 300119 зі свого рахунку грошові кошти в сумі 9 547 942 грн. 12 коп, що складає 86 % від вартості переданого Товару, та підтверджується платіжною інструкцією №2635 від 08.12.2023.

При цьому, Позивач вказує на відкрите кримінальне провадження № 12023046340000437 від 22.12.2023 за заявою директора ПП «Агрофірмі «Славутич» -Письменного М.Г. в зв`язку з підробленням підпису керівника підприємства та головного бухгалтера.

Щодо даного факту слід зазначити що ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено невідкладне відкриття кримінального провадження слідчим, дізнавачем, прокурором після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення незалежно від того чи містить вищевказана заява ознаки складу злочину.

Станом на час розгляду даної справи, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває вже понад 5 місяців, проте про підозру жодній з осіб не повідомлялось.

Матеріали справи не містять доказів про накладення арешту на поставлене ПП «Агрофірма «Славутич» зерно в зв`язку з відкритим кримінальним провадженням.

Суд звертає увагу, що р/р № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «БАНК-АЛЬЯНС», МФО 300119, відповідно інформації Державної податкової служби України, належить - Приватному підприємству "Агрофірма "Славутич" .

Як зазначено у ч. 4 п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10).

При цьому слід зазначити, що вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016 у справі №21-4985а15.

Як встановлено вищенаведеними нормами, факт здійснення господарської операції підтверджується оформленням первинного документу, тобто шляхом підписання сторонами трьохстороннього акту приймання-передачі товару та видаткової накладної.

З огляду на викладене залишається встановленою обставина факту поставки позивачем товару, а відповідачем сплати за такий товар.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд в ході розгляду справи неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В процесі розгляду справи сторони доводили суду існування різних (протилежних) обставин, які, на їх думку, мали значення для справи і на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень.

Втім, Суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставин, викладених у позовній заяві, хоч йому було створено усі можливості для цього, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Матеріали справи не містять належних доказів, що розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий АТ «БАНК-АЛЬЯНС, МФО 300119, належить не позивачу, з огляду на що основний борг та, похідні вимоги позивача стягнення суми пені, суми 3% річних, суми інфляційних втрат є недоведеними.

Враховуючи викладене вище, оцінивши надані учасниками справи доказі в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судовий збір позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.09.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА