Ухвала

від 29.08.2024 по справі 914/435/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.08.2024 Справа № 914/435/24

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Григорчук Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м.Львів;до відповідача:Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради, м.Львів; про:стягнення 426 509,03 грн.Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради, м.Львів про стягнення 426 509,03 грн.

Хід розгляду справи викладено в наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.2024 судове засідання відкладено на 29.08.2024.

06.08.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява №270907-вих-110958 від 02.08.2024 (вх.№ 19647/24 від 06.08.2024) про поновлення строку для подання доказів у справі.

28.08.2024 позивачем через канцелярію суду подано клопотання № 01 від 28.08.2024 (вх.№ 21137/24 від 28.08.2024) про проведення судового засідання без його участі.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання 29.08.2024 не забезпечили.

Розглянувши заяву відповідача заява №270907-вих-110958 від 02.08.2024 (вх.№ 19647/24 від 06.08.2024) про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до поданої заяви відповідач просить суд долучити до матеріалів справи завірені копії видаткових накладних, а саме: №2 від 30.05.2023, №5 від 1.06.2023, №6 від 28.06.2023, №10 від 27.07.2023, №12 від 16.08.2023, №14 від 30.08.2023, №16 від 13.09.2023, №18 від 29.09.2023, №22 від 30.10.2023, №26 від 30.11.2023, №28 від 22.12.2023.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для подання доказів, представник відповідача зазначив, що необхідність подання таких доказів виникла в процесі проведення судового засідання для додаткового підтвердження його правової позиції у справі, відтак такі докази не могли бути поданні в порядку та строки, встановленні Господарським процесуальним кодексом України.

Положення ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 3 ст.119 ГПК України встановлено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відтак, враховуючи наведені відповідачем обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання доказів, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання доказів, поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняти докази, що долучені відповідачем до заяви №270907-вих-110958 від 02.08.2024 (вх.№ 19647/24 від 06.08.2024).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи неявку сторін в судове засідання, для надання сторонам можливості реалізувати свої процесуальні права на стадії розгляду справи по суті, з метою забезпечення принципів рівності та змагальності, суд вирішив відкласти судове засідання.

Керуючись ст. ст.2, 119, 182, 183, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1.Визнати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання доказів, поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняти докази, що долучені відповідачем до заяви №270907-вих-110958 від 02.08.2024 (вх. № 19647/24 від 06.08.2024).

2. Відкласти судове засідання на 09.09.2024 о 10:00 год.

3.Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

4.Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6.Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

7.Звернути увагу сторін на те, що відповідно до України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Мазовіта А.Б.