Ухвала

від 02.09.2024 по справі 916/1721/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 916/1721/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a>

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024

за заявою заступника керівника Одеської обласної прокуратури

про забезпечення позову у справі

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Одеської обласної ради, 2) Управління обласної ради з майнових відносин

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації,

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (повний текст складено 17.06.2024), ухвалену за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 916/1721/24. Вказана касаційна скарга була надіслана до Верховного Суду службою доставки "Кур`єрсько-поштовий сервіс".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a>, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a>. Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в особи, від імені якої подається касаційна скарга, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 916/1721/24, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 залишити в силі.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Оскільки предметом касаційного оскарження у справі № 916/1721/24 є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах.

Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, ухвалену за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додало.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Разом з тим відповідно до частини 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Верховний Суд установив, що повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 916/1721/24 складено 17.06.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем її оскарження, з урахуванням вихідного дня, було 08.07.2024.

Касаційна скарга була надіслана до Верховного Суду службою доставки "Кур`єрсько-поштовий сервіс". Як убачається з кур`єрської накладної № 4237788, датою прийняття поштового відправлення з касаційною скаргою є 01.07.2024. Однак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> була одержана Верховним Судом 12.08.2024, що підтверджується розпискою на кур`єрській накладній, а також відбитком штампу суду з датою реєстрації вхідного документа.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий зв`язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв`язку (оператор) - це суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" послуги поштового зв`язку - продукт діяльності оператора поштового зв`язку з прийманням, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Статтею 13 цього Закону визначено, що оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулювання відносин між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, положеннями яких передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватися розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.

Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Отже, накладна служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання скарги у день, зазначений на відповідній накладній.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 по справі № 910/6447/18.

Однак до матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> не додано відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку як належний доказ дати направлення на адресу суду скаржником касаційної скарги.

Згідно з пунктом 2 загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 28.01.2014 № 173/24950 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 19.09.2014 № 449), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як уже зазначалося, відповідно до кур`єрської накладної службою доставки "Кур`єрсько-поштовий сервіс" № 4237788 датою прийняття поштового відправлення з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> є 01.07.2024. Однак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> була одержана Верховним Судом 12.08.2024, що підтверджується розпискою на кур`єрській накладній, а також відбитком штампу суду з датою реєстрації вхідного документа.

Таким чином, касаційна скарга, подана через службу доставки "Кур`єрсько-поштовий сервіс" була доставлена до суду через 42 дні, в той час як нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання).

Отже додана до касаційної скарги накладна служби доставки "Кур`єрсько-поштовий сервіс" № 4237788 не може слугувати доказом своєчасного звернення скаржника до суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 916/1721/24.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> необхідно подати до Суду касаційної інстанції:

- касаційну скаргу в новій редакції, в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника;

- докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (3028,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- докази на підтвердження подання відправлення з касаційною скаргою до служби доставки "Кур`єрсько-поштовий сервіс" саме 01.07.2024 або докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження із клопотанням про його поновлення.

З огляду на викладене касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 916/1721/24 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 916/1721/24 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> до касаційної скарги не додало доказів надсилання копій цієї скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи № 916/1721/24.

Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання іншим учасникам справи № 916/1721/24 копій касаційної скарги в новій редакції і доданих до неї документів.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБУД"</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 916/1721/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).