Постанова

від 28.08.2024 по справі 332/2759/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.08.2024 Справа № 332/2759/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 332/2759/23 Пр. № 22-ц/807/1170/24Головуючий у 1-й інстанції: Марченко Н.В. Повний текст складено 26.03.2024 року. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Подліянової Г.С., Полякова О.З.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ«БІЗНЕС-СОЮЗ«ПОРАДА» іТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«АЛЬБАКОР» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» (надалі ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА»), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» (надалі ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ»), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬБАКОР» (надалі ТОВ «АЛЬБАКОР»), АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» про захист честі, гідності та ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулисьдо судуз вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1-10), якій у подальшому уточнили та змінили (т.с. 1 а.с. 113-116, 156-159) та в якому просили: - визнати недостовірною та такою,щопорушуєправа ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» на сайті www.porada.zp.ua в розділі «Новини» в статті, розміщеній ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою: «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни», а саме: «Знайомтесь - начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області ОСОБА_1 , міського управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області ОСОБА_2 та їх заступник ОСОБА_3 , які погрозами штучно створених перешкод вимагають хабарі за кожний виданий дозвільний документ на кожну партію товару, який компанії відвантажують на експорт до інших країн. Так, починаючи з листопаду 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме 500 доларів США за кожну машину». - визнати недостовірною та такою,щопорушуєправа ОСОБА_1 на повагудойогогідності,честітанедоторканість діловоїрепутації,наступнуінформацію,розповсюдженуГО «БІЗНЕС-СОЮЗ«ПОРАДА» насайті: www.porada.zp.ua в розділі «Не варто довіряти», а саме: « ОСОБА_4 Начальник Головного Управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області вимагає хабарі у бізнесу за видачу документів дозвільного характеру»; - визнати недостовірною та такою,щопорушуєправа ОСОБА_1 на повагудойогогідності,честітанедоторканість діловоїрепутації,наступнуінформацію,розповсюдженуГО «БІЗНЕС-СОЮЗ«ПОРАДА» насайті: www.porada.zp.ua в розділі «Не варто довіряти», а саме: напис « ОСОБА_5 » на фотографії ОСОБА_1 ; - зобов`язати спростувати недостовірну інформацію розміщену на веб сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» https://www.porada.zp.ua встатті від04.05.2023з назвою:«Кому війна,а комумати рідначи скількикоштують послугиДержспоживслужби длябізнесу підчас війни»,шляхом публікаціїпершим абзацомпісля назвиінформації проухвалене усправі судоверішення,включаючи публікаціюповного текстуйого резолютивноїчастини;-зобов`язати спростуватинедостовірну інформацію,розміщену навеб сайтіГО «БІЗНЕС-СОЮЗ«ПОРАДА» заадресою: https://porada.zp.ua/fail-board/katchenko-volodislav-yevgeniyovich/?fbclid=IwAR10hJGVu1j8MOBHQtuK7KzzPqXbaZdx8KD6yi3p6uGFRF7mKbsxg08a61s шляхом публікаціїпершим абзацомінформації проухвалене усправі судоверішення,включаючи публікаціюповного текстуйого резолютивноїчастини ташляхом розміщенняфото безнапису «Хабарник»;-визнати недостовірноюта такою,що порушуєправа ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на повагудо їхгідності,честі танедоторканості діловоїрепутації,інформацію,розповсюджену ТОВ«КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ»,ТОВ «АЛЬБАКОР»та АСОЦІАЦІЄЮ«УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВРИБИ ТАМОРЕПРОДУКТІВ» шляхом видання та направлення заяви до ГО «Бізнес-Союз «Порада», Керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку, Прем`єр-міністру України Денису Шмигалю, Бізнес омбудсмену України Роману Ващуку, Голові Запорізької обласної військової адміністрації Юрію Малашку, керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку, а саме: «Так, починаючи з листопаду 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме: 500 доларів США за кожну машину»; - зобов`язати ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», ТОВ «АЛЬБАКОР» та АСОЦІАЦІЮ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» відкликати заяву, раніше направлену Голові Запорізької обласної військової адміністрації Юрію Малашку, керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку, яка містить недостовірну та таку, що порушує права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, а саме: «Так, починаючи з листопаду 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме: 500 доларів США за кожну машину».

В автоматизованомупорядку длярозгляду цієїсправи визначеносуддю судупершої інстанції ОСОБА_6 (т.с.1а.с.33). Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 34-35) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Заводського районногосуду м.Запоріжжя від18березня 2024року (т.с. 2 а.с. 1-22) позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у цій справі задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою,щопорушуєправа ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» на сайті www.porada.zp.ua в розділі «Новини» в статті, розміщеній ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою: «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни», а саме: «Знайомтесь - начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області ОСОБА_1 , міського управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області ОСОБА_2 та їх заступник ОСОБА_3 , які погрозами штучно створених перешкод вимагають хабарі за кожний виданий дозвільний документ на кожну партію товару, який компанії відвантажують на експорт до інших країн. Так, починаючи з листопада 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме 500 доларів США за кожну машину».

Визнано недостовірною та такою,щопорушуєправа ОСОБА_1 на повагудо йогогідності,честі танедоторканість діловоїрепутації,наступну інформацію,розповсюджену ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» на сайті: www.porada.zp.ua в розділі «Не варто довіряти», а саме: « ОСОБА_4 Начальник Головного Управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області вимагає хабарі у бізнесу за видачу документів дозвільного характеру».

Визнано недостовірною та такою,щопорушуєправа ОСОБА_1 на повагудойогогідності,честітанедоторканість діловоїрепутації,наступнуінформацію,розповсюдженуГО «БІЗНЕС-СОЮЗ«ПОРАДА» на сайті: www.porada.zp.ua в розділі «Не варто довіряти», а саме: напис « ОСОБА_5 » на фотографії ОСОБА_1 .

Зобов`язано спростувати недостовірну інформацію, розміщену на веб сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» https://www.porada.zp.ua в статті від 04.05.2023 року з назвою: «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни», шляхом публікації першим абзацом після назви інформації про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту його резолютивної частини.

Зобов`язано спростувати недостовірну інформацію, розміщену на веб сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» за адресою: https://porada.zp.ua/fail-board/katchenko-volodislav-yevgeniyovich/?fbclid=IwAR10hJGVu1j8MOBHQtuK7KzzPqXbaZdx8KD6yi3p6uGFRF7mKbsxg08a61s шляхом публікації першим абзацом інформації про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту його резолютивної частини та шляхом розміщення фото без напису «Хабарник».

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі та недоторканості ділової репутації, інформацію, розповсюджену ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», ТОВ «АЛЬБАКОР» та АСОЦІАЦІЄЮ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» шляхом видання та направлення заяви до ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА», Керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку, Прем`єр-міністру України Денису Шмигалю, Бізнес омбудсмену України Роману Ващуку, Голові Запорізької обласної військової адміністрації Юрію Малашку,керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку, а саме: «Так, починаючи з листопада 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме: 500 доларів США за кожну машину».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто в рівних частках з ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» (ЄДРПОУ:26249837),ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» (ЄДРПОУ:41888526),ТОВ «АЛЬБАКОР» (ЄДРПОУ:37129163),АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» (ЄДРПОУ:37955973) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір по 268,40 грн. з кожного.

Стягнуто в рівних частках з ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» (ЄДРПОУ:26249837),ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» (ЄДРПОУ:41888526),ТОВ «АЛЬБАКОР» (ЄДРПОУ:37129163),АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» (ЄДРПОУ:37955973) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір по 268,40 грн. з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідачі ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» (т.с.2а.с.45-59) і ТОВ «АЛЬБАКОР» (т.с. 2 а.с. 24-36) у своїх апеляційних скаргах просили рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги позивачів частково, скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів у цій справі у повному обсязі.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 2 а.с. 41). Ухвалами апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 02 травня 2024 року та 08 травня 2024 року відповідно (т.с. 2 а.с. 62, 87), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 63, 88).

Позивач ОСОБА_1 в особі представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначені апеляційні скарги відповідачів у цій справі (т.с. 2 а.с. 130-142). Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначені апеляційні скарги відповідачів у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В автоматизованомупорядку суддеюТрофимовою Д.А. уцій справізамінено суддюКочеткову І.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с.143-144).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 05 червня 2024 року, не відбувся та був відкладений, з урахуванням навантаження судді-доповідачаі колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду цивільнихсправ,які зарішенням загальнихзборів суддівЗапорізького апеляційногосуду злипня 2021року такожприймають участьу розглядікримінальних проваджень,та відповідногоштату суддівапеляційного судувзагалі, відпустки судді-доповідача за графіком з 01 липня 2024 року по 09 серпня 2024 року включно довідка (т.с. 2 а.с. 162), через першу неявку представника відповідача АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ», відносно якого в апеляційного суду були відсутні відомості про вручення судової повістки, оскільки: - судова повістка, що надсилалась апеляційним судом на адресу цього відповідача, повернулась до апеляційного суду без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченнямтерміну зберігання» (т.с. 2 а.с. 126-129), - при цьому, представник цього відповідача у суді першої інстанції адвокат Шурубура Є.С. (ордер у справі т.с. 1 а.с. 79) в даному судове засіданні заявив, що він вже не представляє більше цього відповідача у цій справі в апеляційномусуді (що підтверджується наявним у цій справі звукозаписом даного судового засідання).

В автоматизованому порядку суддею Поляковим О.З. у цій справі замінено суддю Трофимову Д.А. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с. 163-164).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, у томучислі додатковочерез свогопредставника,що узгоджуєтьсяіз вимогамист.130ч.5ЦПК України, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за присутності їх представника адвоката Фененка Д.П. (т.с. 2 а.с. 137-139) та представників відповідачів, а саме: - ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» - адвоката Гладкого Д.В. (т.с. 2 а.с. 57-58), всіх інших відповідачів: ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», ТОВ «АЛЬБАКОР», АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» - адвоката Шурубура Є.С. (т.с. 2 а.с. 165-169).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді доповідача, пояснення всіх учасників цієї справи, які з`явились, перевіривши законністьта обґрунтованістьрішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги відповідачів ГО«БІЗНЕС-СОЮЗ«ПОРАДА» іТОВ «АЛЬБАКОР» у цій справі підлягають задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судовогорішення …таухвалення новогорішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що, суд першої інстанції, задовольняючи позов позивачів у цій справі частково, керувався ст. ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі в частині їх задоволення.

Оскільки, судом першої інстанції було встановлено, що 04.05.2023 року на веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» www.porada.zp.ua в розділі «Новини» була розміщена стаття під назвою: «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни» наступного змісту: «Юрій Малашко Запорізька обласна державна адміністрація дуже сподіваємося, що вас цікавить не тільки вимушені переселенці, гуманітарна допомога і будь які інші подібні питання. А і проблеми тих, хто за це платить і тримає область економічно. Тому що особисто у мене, як у керівника Бізнес-Союз «Порада», вже великі сумніви, але я все ж таки сподіваюсь, що помиляюсь. Кому війна, а кому мати рідна. І це одні з тих держслужбовців, яким за ризик підвищать зарплатню. Звісно, ризик вимагати хабар великий. Що спонукає їх навіть у війну це робити? Мабуть заздрість, що не змогли причепитися до потягу по розкраданню гуманітарки або встряти у іншу схему покращення свого добробуту і це не дає їм спокійно спати. Знайомтесь начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_1 , міського управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_2 та їх заступник ОСОБА_3 , які погрозами штучно створених перешкод вимагають хабарі за кожний виданий дозвільний документ на кожну партію товару, який компанії відвантажують на експорт до інших країн. Так, починаючи з листопаду 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме: 500 доларів США за кожну машину. Зокрема, наразі мова йде про ТОВ «АЛЬБАКОР» та ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», які є провідними підприємствами на продовольчому ринку України та Запорізької області з переробки риби та морепродуктів, та випускають продукцію під відомою торговою маркою «Veladis». У зв`язку з чим, не погоджуючись з запропонованою ОСОБА_1 та ОСОБА_7 корупційною схемою та розуміючи злочинну складову такої діяльності, підприємства вимушені оформлювати дозвільні документи на експорт продукції у інших областях України, а саме у Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області та Головному управлінні Держпродспоживслужби у Черкаській області. Але звісно, що активність ветслужби набагато ширша, ніж одні експортери. І дуже сподіваюсь, що нас почують і не прийдеться самостійно відрубувати руки (і це вже не гумор)». Додатком до статті «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни» на веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» www.porada.zp.ua в розділі «Новини» від 04.05.2023року долучено заяву, яка адресована п`ятьом отримувачам: в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_8 , Керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку, Прем`єрміністру України Денису Шмигалю, бізнес омбудсмену України ОСОБА_9 , директору НАБУ ОСОБА_10 та голові Запорізької обласної військової адміністрації Юрію Малашку (т.с. 1 а.с. 15-18).

На веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» в розділі «Не варто довіряти» була розміщена інформація наступного змісту; « ОСОБА_1 начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області вимагаємо звільнення вимагає хабарі у бізнесу за видачу документів дозвільного характеру і це в той час, коли країна знаходиться у стані війни» з ілюстрацією фотографії ОСОБА_1 , на обличчі якого червоними літерами зроблено напис « ОСОБА_5 » (т.с. 1 а.с. 22-23).

Додатком до статті «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни» на веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» www.porada.zp.ua в розділі «Новини» від 04.05.2023 року було долучено заяву, яка адресована п`ятьом отримувачам: в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_8 , Керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку, Прем`єрміністру України Денису Шмигалю, бізнес омбудсмену України ОСОБА_9 , директору НАБУ Семену Кривоносу та голові Запорізької обласної військової адміністрації Юрію Малашку. Заява підписана представниками трьох юридичних осіб - ТОВ «Компанія Стінгрей», ТОВ «Альбакор» та Асоціація «Українських Імпортерів Риби та Морепродуктів» (т.с. 1 а.с. 26).

Таким чином, на думку суду першої інстанції, позивачі довели суду у цій справі публічне поширення інформації відносно них відповідачами.

Досліджуючи та надаючи оцінку поширеній відповідачами інформації, суд першої інстанції вважав, що інформація, що міститься у статті «Кому війна,а комумати рідначи скількикоштують послугиДержспоживслужби длябізнесу підчас війни» , яка була опублікована 04.05.2023року на веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» www.porada.zp.ua в розділі «Новини», що міститься у висловлюваннях: «начальник Головногоуправління Держпродспоживслужби вЗапорізькій областіКатченко В.Є.,міського управлінняДержпродспоживслужби вЗапорізькій області ОСОБА_2 та їхзаступник ОСОБА_3 ,які погрозамиштучно створенихперешкод вимагаютьхабарі закожний виданийдозвільний документна кожну партіютовару,який компаніївідвантажують наекспорт доінших країн.Так,починаючи злистопаду 2022року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили,що зїх приходомна керівніпосади Держпродспоживслужбиу Запорізькійобласті підприємстваЗапоріжжя,які маютьнамір експортувативласну продукціюта отриматидля цьогодозвільні документи,повинні закожну партіютовару сплатитиїм особистообумовлену сумуготівки,а саме:500доларів СШАза кожнумашину» та у розділі «Не варто довіряти» інформація: « ОСОБА_1 начальникГоловного управлінняДержпродспоживслужби вЗапорізькій областівимагаємо звільненнявимагає хабаріу бізнесуза видачудокументів дозвільногохарактеру іце втой час,коли країназнаходиться устані війни»з ілюстрацієюфотографії ОСОБА_1 ,на обличчіякого червонимилітерами зробленонапис «Хабарник» потенційно формує негативне уявлення щодо громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ця інформація потенційно завдає шкоди іміджу, честі, гідності та ділової репутації зазначених осіб. Висловлювання « ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимагають хабарі, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме: 500 доларів США за кожну машину», ілюстрація фотографії ОСОБА_1 ,на обличчіякого червонимилітерами зробленонапис « ОСОБА_5 » є фактичним твердженням та не є оціночним судженням.

Надаючи оцінку даним висловлюванням, які містяться у опублікованих статтях, суд першої інстанції вважав, що відповідачі, висловилися та розповсюдили відносно позивачів, називаючи їх начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області та начальником міського управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, тобто як посадових осіб, які вимагають хабарі, тобто вони у стверджувальній формі висловлюють фактичні дані про вчинення ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 кримінального (кримінальних) правопорушення (правопорушень).

Посилання представника відповідача, про те, що опублікована 04.05.2023 року на веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» www.porada.zp.ua в розділі«Новини» стаття «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни» є зверненнямдо правоохороннихта контролюючихорганів таїх відомчихкерівників, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими особами, а отже направлялися не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами, з посиланням на звернення 08.06.2023 директора ТОВ «АЛЬБАКОР» ОСОБА_11 , який звернувся до другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі з заявою про вчинення начальником ГУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області ОСОБА_1 та начальником міського управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією (т.с. 1 а.с. 63-64), суд першоїінстанції невзяв доуваги,оскільки, відповідно до листа - відповіді слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі Євгена Боргуна, ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, звернення ОСОБА_11 , щодо можливих протиправних дій окремих посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області розглянуто. За результатами розгляду гр. ОСОБА_11 повідомлено, що в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі перебуває кримінальне провадження №42023080000000038 від 03.05.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу в Запорізькій області. Обставини, зазначені у зверненні будуть перевірені у ході досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження, а звернення долучено до матеріалів провадження. На данийчас досудоверозслідування увищезгаданому кримінальномупровадженні триває (т.с. 1 а.с. 65-66).

Тобто, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023080000000038 від 03.05.2023 року порушене за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу в Запорізькій області, а не відносно конкретних осіб, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

А отже, вина позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведена.

Як регламентуєст. 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Щодо змісту самого звернення, що опубліковане 04.05.2023 року на веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» www.porada.zp.ua в розділі«Новини» стаття «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни», яке, на твердження відповідачів, направлялося до правоохоронних та контролюючих органів та їх відомчих керівників, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими особами, з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами, суд першої інстанції зазначав, що, хоча, зазначені в ньому адресати і можливо віднести до контролюючих органів, які могли б ініціювати перевірку законності дій позивачів, але його зміст є таким, що явно порушує немайнові права позивачів, їх гідність та ділову репутацію.

Щодо посилання представника відповідача, ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА», що розміщення публікацій про факти вчинення корупційних правопорушень у ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області на власному веб-сайті та у соціальній мережі Facebook є правом Організації, оскільки Організація, на виконання своєї мети, а саме, зокрема, захисту прав і свобод підприємців України, має право звертатися до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами, суд першої інстанції зазначав, що окрім того, що Організація опублікувала зазначені вище відомості, але ще й добавила своїх висновків, за що несе цивільно-правову відповідальність. Доводи про те, що вказане у зверненні, у даному випадку, взагалі не надсилалось до ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА», оскільки ГО є його співавтором та підписантом, в даному випадку є недоречним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно наданих доказів сторонами та їх представниками по справі відсутні дані про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-яких кримінальних правопорушень, тому опубліковану 04.05.2023 року на веб-сайті ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» www.porada.zp.ua в розділі«Новини» стаття «Кому війна, а кому мати рідна чи скільки коштують послуги Держспоживслужби для бізнесу під час війни» та інформація у розділі «Не варто довіряти», необхідно визнати недостовірною.

Згідно ст.1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Як зазначено в п.п.5, п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року №1недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

За правилами ч.3, ст.12та ч.1, ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст.82 ЦПК України.

Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає. Має місце неповне з`ясування судом першої інстанції у цій справі обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права. У порушення вимог ст. 12 ч.5 ЦПК України суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи, висновки суду першої інстанції у цій справі ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України, та спростовуються матеріалами цієї справи.

Так, відповідно до ч. 4 ст.32 Конституції Українита ст.277 ЦК Україникожному гарантуєтьсясудовий захистправа спростовуватинедостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом з тим, за змістом зазначеного законодавства кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Аналогічні висновки викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_12 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей). Конституційний Суд вирішив, що положення частини першої статті7Цивільного кодексу Української РСР"поширив такі відомості" в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов`язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.

Проаналізувавши надані учасниками справи докази та фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачі підчас вищезазначенихзвернень докерівних таправоохоронного органуреалізовували своєправо назвернення, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"судам роз`яснено, що ст.32 Конституції Українипередбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України.Не допускаєтьсязбирання,зберігання,використання тапоширення конфіденційноїінформації проособу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до ч. 2 ст.47-1 Закону України "Про інформацію"оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1"Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" також роз`яснено, що відповідно до ст.277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати.

Тобто, вирішуючи питання про визнання інформації недостовірною, суди повинні визначитися з характером такої інформації, та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 21 наведеної вище постанови, зазначено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Однак навіть якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.

Позивачі на час вищезазначених звернень відповідачів до керівних та правоохоронного органу були публічними особою регіону, а тому свідомо відкриті для прискіпливого контролю за їх особою та професійною діяльністю.

Враховуючи публічний статус ОСОБА_1 та ОСОБА_2 те, що поширена інформація стосувалася їх публічної діяльності та мала суспільний інтерес, вони повинні бути терплячими до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Відповідно до ст.277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях цього суду у справах "Лінгенс проти Австрії" від 08 липня 1986 року та "Українська прес-група" проти України" від 29 березня 2005 року.

Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення. Особа, яка висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість.

Апеляційним судом у цій справі також встановлено таке.

Позивач ОСОБА_1 , на час подачі зазначеного позову до суду (ст. 82 ч. 1 ЦПК України обставини, визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню), займав посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (копія наказу про призначення на посаду від 19.01.2022 року - т.с. 1 а.с. 13). Позивач ОСОБА_2 працював на посаді начальника Запорізького міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (копія наказу про призначення на посаду - т.с. 1 а.с. 14).

Обидві посади є керівними у зазначеному територіальному органі, а тому діяльність осіб, що займають такі посади, становить суспільний інтерес.

У Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь - якій іншій галузі).

Між тим, право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри, позицію, поведінку публічної особи.

Верховний суд у справі №757/22307/17 вказав, що межі критики та оцінки щодо поведінки державних службовців, публічних осіб є ширші, ніж межі оцінки та критики поведінки пересічного громадянина. Публічна особа, в цьому випадку позивач, вступаючи на такого роду посаду та обираючи такий кар`єрний шлях, повинен бути готовий та погодився до прискіпливої уваги з боку суспільства, в тому числі в грубій формі. Суд зазначає, що суспільство має право на отримання суспільно важливої інформації для контролю за діяльністю та приватним життям осіб, що здійснюють функції держави, задля формування власної думки, що формується на підставі різноманітних фактів та думок.

Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її стаття 10 обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час, як публічних осіб така норма не стосується.

З аналізу зазначених рішень вбачається, що Європейський суд з прав людини вважає порушенням ст. 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої Інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

З позиції правової природи право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Однак, якщо позивач - публічна особа, вона має бути готовою до підвищеного рівня критики, у порівнянні з приватною собою, в тому числі до критики у грубій формі, адже публічніособи єоб`єктомприскіпливої,інколи доскіпливоїуваги суспільства, на яку вони погодилися, коли обрали політичну кар`єру.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка поширюється будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності, з одного боку, а з другого - була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

З оглядуна цеінформація,яка поширюєтьсящодо державнихпосадовців і публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо поширення цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.

Отже, позивач повинен довести не тільки факт поширення інформації відповідачами, наявність неправомірного умислу, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Констатуючи сам факт поширення приведеної в позовах інформації, як недостовірної, наполягаючи на порушенні честі, гідності та ділової репутації, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зазначають, в чому саме полягало порушення їх права, тобто, що поширення інформації відбулось за зловмисним наміром другої сторони, завдало шкоди відповідним особистим немайновим благам чи перешкоджало їм повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Крім того, не зазначають, які конкретні дії, спрямовані на відновлення та захист порушених прав, довелось вчиняти кожному з них, окрім загальних посилань на визначення такого права, конкретно не сформулювали та доказів на підтвердження таких обставин не надали, настання негативних наслідків не довели.

При цьому, апеляційним судом також встановлено, що відповідно до п. 2.1 Статуту ГО «БІЗНЕС СОЮЗ «ПОРАДА» (т.с. 1 а.с. 95-102) метою створення організації є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, підприємницьких, виховних та інших спільних інтересів, консолідація підприємців Запоріжжя.

Основними завданнями організації, відповідно до п.3.1 Статуту є, зокрема: - захист прав підприємців - членів організації, порушених унаслідок рішень, дій або бездіяльності органів влади, контролюючих органів чи їх посадових осіб; - сприяння реалізації принципу невідворотності покарання за правопорушення у сфері підприємництва як для суб`єктів господарювання, так і для державних органів і посадових осіб; - звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Згідно з п. 5.9 організація має право розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та мету.

Таким чином, розміщення публікацій ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» 04.05.2023року про факти вчинення корупційних правопорушень у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Запорізькій області на власному веб - сайті та у соціальній мережі Faсеbоок (т.с. 1 а.с. 15-25) з одночасною подачею колективного звернення цією громадською організацією та її членами (відповідачами у цій справі: ТОВ «КОМПАНІЯ «СТІНГРЕЙ», ТОВ «АЛЬБАКОР», АСОЦІАЦІЄЮ УКРАІНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ до вищезазначенихконтролюючих органів (т.с. 1 а.с. 26-28) та заяви доправоохоронних органів (ТОВ «АЛЬБАКОР» в особі директора Кардаш С.О. - т.с. 1 а.с. 63-66, ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі, кримінальне провадження за № 42023080000000038 від 03.05.2023року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу в Запорізькій області) є правом організації, оскільки організація, на виконання свої мети, а саме, зокрема, захисту прав і свобод підприємців України, має право звертатися до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Начальник Головного управління підзвітний тапідконтрольний головаммісцевих державнийадміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій (п.11 Положення про Головне управління Держпросложивслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпросложивслужби від 24.02.2020 №151 в загальному доступі в Інтернет - ст. 82 ч. 3 ЦПК України).

Головне управління у своїй діяльності керується, зокрема, актами місцевихдержавних адміністрацій (Положення про Головне управління Держпросложивслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпросложивслужби від 24.02.2020 №151).

Відповідно до п.5 ч.11 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, Голова Держпродспоживслужби призначає на посаду за погодженням з Міністром Кабінету Міністрів України, головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпродспоживслужби.

Згідно п. 3 абз.2 ст. 25 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація забезпечує розгляд звернень громадян та їх об`єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території;

Голови місцевихдержавних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їму виконанніпокладених наці организавдань (ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).

Голова місцевоїдержавної адміністраціїмає правопорушувати перед міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади вмотивовані питання про відповідність займаній посаді керівників їх територіальних органів, на підставі чого міністерство, інший центральний орган виконавчої влади повинен умісячний термінприйняти рішеннята датиобґрунтовану відповідь (ч. б ст.31 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).

З огляду на вищевикладене, апеляційним судом встановлено, що звернення відповідачівдо головиЗапорізької обласноїдержавної адміністрації(надалі ЗОДА)Малашка Ю. щодопроявів корупціїу Головномууправлінні Держпроспоживслужбиу Запорізькійобласті (т.с. 1 а.с. 16-19) є обґрунтованим та голова ЗОДА, згідно чинного законодавства, має правові підстави для відповідного реагування на факти вчинення корупційного правопорушення у територіальному органі центрального органу виконавчої влади.

П.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 N 1 визначено, що відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, направляючи вищевикладене звернення до адресатів, зазначених у останньому, відповідачі реалізовували своє право, гарантоване Конституцією та іншими законами та нормативно-правовими актами.

Крім цього, апеляційним судом встановлено, що у травні місяці 2023 року також завідувачка державноїлабораторії ветеринарно-санітарноїекспертизи №2ЗРДЛВМ ОСОБА_13 звернулась ізписьмовою заявою до Центрального управління НАБУ щодо фактів існування корупційних схем на ринку Критий КП «Запоріжринок» та в Запорізькій районній державній лікарні ветеринарної медицини і є підпорядкованою ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області. У власній заяві ОСОБА_13 просила також розглянути її звернення та вжити відповідних заходів на свавілля, зокрема, начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області Катченко В.Є., начальника міського управління ОСОБА_2 та просила вважати дане звернення як повідомлення про корупцію та зловживання владою. Текст вищевикладеного звернення опублікований на сторінці ГО «СТОПКОР» у мережі Інтернет, детальніше за гіперспосиланням: https://www/stopcor.org/ukr/section-suspilstvo/news-zaporizhzhya-pochali-slidstvo-12-05-2023.html. Знімок екрану із текстом звернення додавався до відзиву відповідача ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» на позов позивачів у цій справі (т.с. 1 а.с. 93).

Також, апеляційним судом встановлено, що також у травні цього ж року співробітники Запорізької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів також звертались до Центрального управління НАБУ щодо свавілля та беззаконня начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_1 , що полягало у зловживанні владою та службовим становищем. Текст вищевикладеного звернення опублікований на сторінці ГО «СТОПКОР» у мережі Інтернет, детальніше за гіперспосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Знімок екрану із текстом звернення додавався до відзиву відповідача ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» на позов позивачів у цій справі (т.с. 1 а.с. 94).

Окрім цього, того ж місяця 2023 року декілька провідних підприємств на продовольчому ринку України та Запорізької області з переробки риби та морепродуктів, що випускають продукцію під відомою торговою маркою Veladis - ТОВ «АЛЬБАКОР» та ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГЕЙ», повідомили про корупційний тиск з боку посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області. Так, починаючи з листопаду 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили представникам вищезгаданих підприємств, що з їх приходом на керівні посади Держпродспоживслужби у Запорізькій області підприємства Запоріжжя, які мають намір експортувати власну продукцію та отримати для цього дозвільні документи, повинні за кожну партію товару сплатити їм особисто обумовлену суму готівки, а саме 500 доларів США за кожну машину. Не погоджуючись з запропонованою ОСОБА_1 та ОСОБА_7 корупційною схемою та розуміючи злочинну складову такої діяльності, підприємства вимушені оформлювати дозвільні документи на експорт продукції у інших областях України, а саме у Головному управлінні Держпродспоживслужби у Рівненській області та Головному управлінні Держпродспоживслужби у Черкаській області. У зв`язку з вищевикладеними обставинами, через перешкоджання законній підприємницькій діяльності вищезгаданим підприємствам посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , директор ТОВ«Компанія Стінгрей»Зеленцов А.,представник трудовогоколективу ТОВ«Комспанія Стінгрей»Кривоног В.,в.о.директора ТОВ«Альбакор» ТретякЮ.,представник трудовогоколективу ТОВ«Альбакор» КущО.,голова правлінняГО «Бізнес-союз«Порада» ЄрьоменкоО.та Асоціаціяукраїнських імпортерівриби таморепродуктів вособі представникаЗагуменного Д. склали спільну заяву до в.о голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_14 , Керівнику Офісу Президента України ОСОБА_15 , Прем`єр-міністру України Денису Шмигалю, Бізнес-омбудсмену України Роману Ващуку, Директору НАБУ Семену Кривоносу та Голові Запорізької обласної військової адміністрації Малашку Ю. з проханням ініціювати перевірку викладених у заяві фактів, звільнення та притягнення до відповідальності винних посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області (т.с. 1 а.с.16-19).

Наразі у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі перебуває кримінальне провадження за №42023080000000038 від 03.05.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди, відомості про яке внесені на підставі фактичних обставин, викладених у вищезгаданому зверненні (т.с. 2 а.с. 65-66).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто міститьвідомості проподії таявища,яких неіснувало взагаліабо якііснували,але відомостіпро нихне відповідаютьдійсності (неповні або перекручені) (постанова КЦС ВС від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц).

З огляду на вищевикладене, апеляційним судом встановлено, що при вищевикладених встановлених обставинах цієї справи інформацію, наведену у викладених вище колективних зверненнях та заявах відповідачів, не можна вважати недостовірною, остання є предметом суспільного інтересу (ст.29ЗУ «Проінформацію») та підлягає підтвердженню (спростуванню) у подальшому у передбачений законом спосіб, та у тому числі шляхом розслідування та розгляду вищезазначеного кримінального провадження.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка поширюється будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності, з одного боку, а з другого - була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

Право на недоторканність ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадку, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а нез метоюдоведення догромадськості твердженьпро наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку (рішення ЄСПЛ у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року).

Констатувавши порушення ст. 10 Конвенції, в п.42 рішення Суд визначив, яким чином статус особи як політичного діяча впливає на можливості захищати свою репутацію, вказавши, що вимоги до захисту репутації повинні розглядатися з урахуванням статусу особи і у зв`язку з інтересом обговорення політичних питань.

Тобто, позиція ЄСПЛ зводиться до того, що, чим більш відомою є особа і чим більшими повноваженнями вона наділена, тим сильніше може бути обмежене її право на недоторканність приватного життя на користь свободи слова.

Інформація про неправомірну діяльність посадових осіб, в тому числі про корупційні діяння, становить публічний інтерес, а тому притягнення до відповідальності за поширення такої інформації порушує ст. 10 Конвенції (п.43 рішення у справі «Надтока проти Росії», п.62, п.71 рішення у справі «Морар проти Румунії», п.68 рішення «Аксель Шпрінгер проти Німеччини (№2)», п.52 рішення у справі «Ojala and Etukeno Oy проти Фінляндії»).

Значний суспільний інтерес має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство в значній мірі, і суспільство проявляє законний Інтерес до цієї інформації (п.66 рішення у справі «Зипсіау Тітез проти Великобританії»), особливо, якщо це стосується добробуту населення (п. 58 рішення у справі «ВапНоІсІ проти Німеччини»).

Отже, якщо проособу поширенаінформація,яка викликаєу суспільствавеликий інтерес, то ЄСПЛвизнає обмеженняправ такоїособи на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції) виправданим і балансправ втаких випадкахзміщується всторону свободислова (ст. 10). Ця інформація повинна бути розцінена судами як оцінне судження, про що ЄСПЛ зазначив в п.43 рішення у справі «Ghiulfer Predescu проти Румунії»: якщо мова йде про тему, яка становить суспільний інтерес, висловлювання скоріше слід вважати оціночним судженням, а не фактичним твердженням.

Ступінь публічностіособи такожмає безпосереднєзначення:чим вищупосаду обіймаєособа,тим сильнішеїї правона приватнета сімейнежиття можебути обмеженимшляхом публікаціїпро ньоговідповідної інформації(п.52рішення усправі «OjalaandEtukenoOyпроти Фінляндії»,п.119рішення усправі «НаchetteFilipacchiAssociesпроти Франції»).

Апеляційним судом встановлено, що позивачі у цій справі не зазначають, в чому саме полягало порушення права. Тобто, що поширення інформації відбулось за зловмисним наміром другої сторони, завдало шкоди відповідним особистим немайновим благам чи перешкоджало їм повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, Крім того, позивачі не навели жодного належного та допустимого доказу щодо того, що інформація, яка стала предметом спору, є недостовірною.

Також суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково встановив, що: «…На протилежність вищевикладеному, направлення вказаного звернення до ГО «Бізнес-Союз «Порада» та голові Запорізької обласної військової адміністрації Юрію Малашку мало на меті доведення таких відомостей до громадськості, а не з метою їх перевірки…».

Оскільки, апеляційним судом встановлено, що згідно з п. п. 1, 32 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (ст. 82 ч. 3 ЦПК України в загальному доступі в Інтернет) керівник військово-цивільної адміністрації забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.

Головне управління Держпроспоживслужби в Запорізькій області у своїй діяльності керується, зокрема, актами місцевих державних адміністрацій (Положення про Головне управління Держпроспоживслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпроспоживслужби від 24.02.2020 №151).

Відповідно до п.5 ч.11 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, Голова Держпродспоживслужби призначає напосаду за погодженням з Міністром Кабінету Міністрів України, головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпродспоживслужби.

П. 9 ст. 11 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 р. визначає, що Голова Держпродспоживслужби вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держпродспоживслужби, керівників її територіальних органів, присвоює їм відповідно до законодавства ранги державних службовців, якщо інше не передбачено законом.

Більш того, начальник Головного управління Держпроспоживслужби в Запорізькій області підзвітний та підконтрольний головам місцевих державний адміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій (п.11 Положення про Головне управління Держпроспоживслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпроспоживслужби від 24.02.2020 №151).

Отже, апеляційним судом встановлено, що колективне зверненнявідповідачів (копія т.с. 1 а.с. 26-28) було направлено до Голови Запорізької обласної військової адміністрації, як до вищого органу в ієрархічній системі органів виконавчої влади України, з метою вжиття заходів реагування щодо перешкоджанняздійсненню незаконнійдіяльності посадовихосіб Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області, а не з метою розповсюдження недостовірної інформації.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачі ТОВ "АЛЬБАКОР" та ТОВ КОМПАНІЯ «СТІНГРЕЙ» є членами ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» та АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ». Вказане звернення взагалі не надсилалось до ГО «БІЗНЕС СОЮЗ «ПОРАДА», тому що ГО Є ЙОГО СПІВАВТОРОМ ТА ПІДПИСАНТОМ.

Таким чином, ТОВ "АЛЬБАКОР» та ТОВ «КОМПАНІЯ «СТІНГРЕЙ» звернулись до ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА», оскільки захист членів даної організації є метою її створення. Колективне звернення було складено сумісно з ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА», маючи на меті притягнення винних осіб до відповідальності, а не поширення недостовірної інформації про позивачів до відома інших осіб.

Так, з приводу такої негативної та загрозливої тенденції Радою бізнес-омбудсмена було скеровано до в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів О.Шевченко листа звимогою вжитивідповідних заходівреагування (т.с. 1 а.с. 67).

Так, апеляційним судом також встановлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ «СТІНГРЕЙ» отримано листа від Східного офісу Держаудитслужби (т.с. 1 а.с. 75-76), відповідно до якого, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за результатами розгляду колективного звернення від 04.05.2023року ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» та інших, що надійшло до Держаудитслужби від Національного антикорупційного бюро України листом від 08.05.2023 № 11-192/1406, щодо можливих порушень законодавства в роботі Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, повідомило таке:

«…Питання, викладені у зверненні, були враховані при проведенні в Головному управлінні збору інформації, здійсненого врамках державногофінансового аудитувиконання бюджетнихпрограм Державноюслужбою Україниз питаньбезпечності харчовихпродуктів тазахисту споживачівза періодз 01.10.2018по 31.12.2022 (п. 1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на І квартал 2023 року) та припроведенні ревізіїокремих питаньфінансово-господарськоїдіяльності Головногоуправління заперіод з01.01.2018по 31.12.2022 (п. 3.2.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2023 року).

Так, під час вказаних заходів контролю, за результатами дослідження подорожніх листів легкових автомобілів, яким користувалися окремі посадові особи Головного управління, встановлені численні факти: отримання пального за межами м. Запоріжжя (як зазначено у самих фіскальних чеках - сел. Сонячному та Високогірному Запорізького району), втому числі у позаробочий час (без направлення посадових осіб Головного управління у відрядження у відповідні населенні пункти); одиничні факти отримання пального у неробочі дні та без виписки подорожнього листа.

Крім того, за результатами опрацювання інформації, що надійшла післязавершення ревізіїта зборуінформації, встановлено 239 фактів отримання, в період з листопада 2021 року по грудень 2022 року, пального за скетч - картками, придбаними Головним управлінням поза межами Запорізької області. Так, більшість фактів отримання пального стосуються м. Дніпра, також наявні факти отримання пального на територіях Дніпропетровської, Івано - Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей та м. Києва.

Загалом за вказаними фактами отримано пальне у кількості 2,43 тис. літрів на суму 67,73 тис. гривень.

Щодо оплати праці начальника Головного управління Владислава Катченка, ревізією встановлено, що протягом квітня-вересня 2022 року, останньому зайво нараховано та виплачено надбавку за інтенсивність праці на загальну суму 32,62 тис. гривень.

Крім того, внаслідок вказаного порушення, начальнику Головного управління Владиславу Катченку, було зайво нараховано виплат виходячи із середньої заробітної плати протягом липня-серпня 2022 року, на загальну суму 11,15 тис. гривень.

На зайві виплати Головним управлінням нараховано та перераховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 9,27 тис. гривень.

Про результати ревізії повідомлено правоохоронні органи. Головному управлінню направлено лист щодо усунення виявлених порушень…».

Також Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 02.01.2024 № 20-21/5 повідомила ТОВ «АЛЬБАКОР», що за результатами проведеного у жовтні-листопаді 2023 року позапланового внутрішнього аудиту діяльності Головного управління начальник ГУ ОСОБА_1 був звільненийіз займаноїпосади 29.12.2023р. відповідно до наказу Держпродспоживслужби від р. №793-к (т.с. 1 а.с. 223-224).

Крім того, апеляційним судом встановлено, що відповідачі додатково в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивачів у цій справі обґрунтовано посилались на інформацію, розміщену на офіційному сайті Державного бюро розслідувань 02.04.2024р. (ст. 82 ч. 3 ЦПК України), за змістом якої:

«…Працівники ДБР викрили посадовців Держпродспоживслужби двох областей, які щомісячно заробляли мільйони гривень на експортерах сільськогосподарської продукції.

Співробітники Головногоуправління Держпродспоживслужбив Одеській та Запорізькійобластях організували корупційнусхему вимаганнягрошей завидачу фітосанітарних сертифікатів, необхідних для експорту та імпорту сільськогосподарської продукції а також за виготовлення актів про результати обстеження, які необхідні для здійснення експорту ячменю та кукурудзи.

Фактично посадовці Держпродспоживслужби створили організовану злочинну групу зі чітким розподілом ролей та обов`язків. До її складу входило понад 11 людей, серед них керівник ГУДержпродспоживслужби вЗапорізькій області та начальник Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Також до її складу входили двоє головних інспекторів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та двоє з Запорізької області, цивільні особи, в тому числі керівники брокерських компаній, що виконували ролі посередників.

За попередніми оцінками, «ділки» отримували від своєї незаконної діяльності щомісячно понад 160 тис. доларів США.

У різних регіонах України проведено 60 обшуків під час яких вже знайдено та вилучено понад 100 тис. доларів США та 500 тис. грн від незаконної діяльності і вилучено 8 автомобілів еліт-класу, записники з переліком розподілу сум між учасниками схеми, а також чорнові записи та комп`ютерну техніку на якій виготовлялись вилучені документи; інші предмети та речі, які будуть слугувати доказом під час досудового розслідування.

Затримано п`ятьох учасників злочинної групи та повідомлено їмпро підозрив одержаннінеправомірної вимогив особливовеликому розмірі (ч. 3 ст. 368 КК України)

Також планується прийняття рішення щодо оголошення підозр посадовцям причетним до оборудки.

Слідчі дії продовжуються.

Процесуальне керівництво здійснює Одеська обласна прокуратура.» (гіперспосилання у мережі Інтернет: https://dbr.gov.ua/news/dbr-vikrilo-posadovciv-derzhprodspozhivsluzhbi-yaki-organizuvali-bagatomiljonnu-shemu-poboriv-z-eksporteriv-zernovogo-koridoru (ст. 83 ч. 3 ЦПК України загальновідома інформація в Інтернет - т.с. 2 а.с. 170-172).

При цьому, апеляційним судом встановлено, що дійсно кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023080000000038 від 03.05.2023 порушене за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу в Запорізькій області, а не відносно конкретних осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Проте, ч. 3 ст. 368 КК України передбачено: «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди»

Примітка 1ч.2ст.368КК Українивстановлює: «Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.»

Ст. 6 Закону України "Про державну службу" встановлює, що до посад категорії "Б" належать посади: - керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;- керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; - керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів.

Тобто диспозиціястатті передбачаєвчинення злочинуслужбовими особами,до якихналежать нетільки працівникиправоохоронних органів,а томувисновки судупершої інстанціїщодо вимаганнянеправомірної вигодисаме працівникамиправоохоронного органув Запорізькійобласті, є необґрунтованими.

В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Проте, в силу вимог ст. 5 ч. 1 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права…фізичних осіб… у спосіб, визначений законом або договором. В силу вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог… В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 367 ч. 6 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Оскільки, всі вищезазначені відповідачі вищезазначений позов позивачів у цій справі не визнали у повному обсязі.

Проте, при вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах цієї справи позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та представник останніх не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивачів у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межахдоводів апеляційноїскарги сторонивідповідачів ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» і ТОВ «АЛЬБАКОР».

Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, та зокрема стороною позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційному суду не надані.

Доказування неможе ґрунтуватисьна припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

При вищевикладених обставинах, апеляційним судом встановлено, що відсутні правові підстави для задоволення позову позивачів у цій справі у повному обсязі, доводи апеляційних скарг відповідачів ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» і ТОВ «АЛЬБАКОР», ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.

За таких обставин, апеляційні скарги ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» та ТОВ «АЛЬБАКОР» слід задовольнити, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2024 року у цій справі скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення (прийняти постанову), у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА», ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», ТОВ «АЛЬБАКОР», АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» про захист честі, гідності та ділової репутації у цій справі відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. ст. 133, 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України у разі задоволення апеляційнихскарги відповідачів ГО «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» та ТОВ «АЛЬБАКОР» та відмови у задоволенні позову позивачів у повному обсязі у цій справі при вищевикладених обставинах: - позивачі не мають права на компенсацію за рахунок відповідачів будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА» та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬБАКОР» задовольнити.

Рішення Заводськогорайонного судум.Запоріжжя від18березня 2024року уцій справі скасувати.

Ухвалити у цій справі нове судове рішення (прийняти постанову).

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «БІЗНЕС-СОЮЗ «ПОРАДА», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬБАКОР», АСОЦІАЦІЇ «УКРАЇНСЬКИХ ІМПОРТЕРІВ РИБИ ТА МОРЕПРОДУКТІВ» про захист честі, гідності та ділової репутації у цій справі відмовити.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 03.09.2024 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Поділянова Г.С.Поляков О.З.