Постанова

від 30.08.2024 по справі 340/9379/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9379/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Добровеличківської селищної ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року (суддя Кравчук О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Добровеличківської селищної ради, Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до із адміністративним позовом до Добровеличківської селищної ради, Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної військової адміністрації, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить зобов`язати відділ соціального захисту Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ліквідувати наслідки бездіяльності Добровеличківського відділу соціального захисту Новоукраїнської військової адміністрації та Добровеличківської селищної ради, пов`язані з невиплатою страхових соціальних внесків до Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в спосіб - нарахувати страхові соціальні внески до Пенсійного фонду України, в розмірах, які прийняті до нарахування станом на сьогоднішній день, на протязі періоду з 05.04.2021 по березень 2023 року включно, коли постанови Кабміну № 859, по догляду за дружиною, яка потребує постійного стороннього догляду, та виплатити всю суму до Пенсійного фонду України коштами Добровеличківської селищної ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що упродовж квітня 2021 року - березня 2023 року здійснював догляд за дружиною- особою з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійної сторонньої допомоги, та отримував соціальну виплату - компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особі із числа членів своєї сім`ї. Відтак, період, протягом якого ОСОБА_1 , здійснював такий догляд, має бути врахований до страхового стажу позивача при призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Маючи намір отримувати пенсію за віком, позивач звернувся до ГУ Пенсійного фонду України у Кіровоградській області із відповідною заявою. Пенсійний орган відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком через брак страхового стажу. При цьому до страхового стажу позивача не було враховано період, упродовж якого він здійснював постійний догляд за дружиною та отримував відповідну компенсацію, оскільки у пенсійного органу відсутні відомості про сплату страхових внесків із сум отриманої позивачем компенсації. Вважаючи, що через протиправну бездіяльність відповідачів (несплату єдиного внеску із сум нарахованої та виплаченої позивачеві компенсації) ОСОБА_1 не враховано до страхового стажу періоди постійного догляду за непрацездатною дружиною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не було врахованого того факту, що позивач не належить до переліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, адже позивач здійснює догляд за особою з інвалідністю IІ групи, при тому, яка не досягла пенсійного віку. Разом з тим, судом першої інстанції також не було враховано, що для територіальних громад не передбачено відповідної програми по нарахуванню та сплати єдиного внеску за платників, адже не було здійснено аналізу ряду наступних нормативних актів. Так, відповідно до п.п.6, 7 ст. 13 Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» визначено, що можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки. Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2017 № 793 передбачено надання соціальних гарантій фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги за КПКВ 3160. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859, яка зокрема визначає, що компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (уповноважений орган) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.(п.3 Порядку). Водночас, відповідно до статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску у тому числі є органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за: дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, для непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу. Порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 178 визначає, що сплата єдиного внеску здійснюється за відповідну категорію осіб в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України. Відповідно до статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та рад об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом «а» частини першої цієї статті, належить забезпечення надання соціальних послуг відповідно до закону, зазначене повноваження є делегованим, відтак не потребує формування окремої місцевої цільової програми. Таким чином, призначення та виплата компенсації фізичним особам за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі є делегованим повноваженням, яке здійснюється виконавчими органами сільських, селищних міських рад за КПКВ 3160 «Надання соціальних гарантій фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги» за рахунок місцевого бюджету та не потребує формування окремої місцевої цільової програми.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій встановлено ІІ групу інвалідності безстроково на підставі загального захворювання відповідно до Довідки серії 10 ААВ № 864306 виданої 06.04.2015 року Спеціалізованою кардіо МСЕК Кіровоградського обласного бюро медико - соціальної експертизи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 ОСОБА_1 була призначена компенсація як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особі із числа членів своєї сім`ї, яка є громадянкою похилого віку з когнітивними порушеннями, що видно із наданих відповідачами матеріалів особової справи ОСОБА_1 .

Так, рішенням УСЗН Новгородківської РДА від 01 червня 2021 року позивачеві призначена компенсація, починаючи з 05 квітня 2021 року.

На підставі розпорядження Добровеличківського селищного голови від 05 серпня 2021 року №134-р, рішень виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради №131 від 27 серпня 2021 року, за період з квітня 2021 року по березень 2023 року позивач отримував компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі: у квітні 2021 року - жовтні 2021 року в сумі 1947,22 грн щомісяця, у листопаді 2021 року - 1971,68 грн, у грудні 2021 року - березні 2022 року в сумі 2175,68 грн щомісяця, а у квітні 2022 року- березні 2023 року - 2132,22 грн щомісячно, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Звернувшись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, позивач отримав рішення про відмову у призначенні такої пенсії від 04 липня 2023 року №111650000480, мотивовану браком страхового стажу (18 років 00 місяців 08 днів з мінімально необхідних 20 років). При цьому позивач вказує, що до його стажу не враховано період здійснення ним постійного догляду за дружиною у квітні 2021 року-березні 2023 року, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків за позивача у вказаний період.

Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

За визначеннями у пункті 3, 10 частини першої статті 1 вказаного Закону, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, а страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема, одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Пунктами 1, 4 частини другої статті 6 вказаного Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 7 Закону № 2464-VI визначено базу нарахування єдиного внеску. За приписами частини п`ятої вказаної статті Закону, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина четверта статті 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Згідно з частиною першою та другої статті 20 Закону №2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Пунктом 9 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Разом з тим, пунктом 2 статті 14 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками відповідно до цього закону є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 16 Закону № 1058-IV, застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Матеріалами справи встанвоено, що рішенням УСЗН Новгородківської РДА від 01 червня 2021 року позивачеві призначена компенсація, починаючи з 05 квітня 2021 року.

На підставі розпорядження Добровеличківського селищного голови від 05 серпня 2021 року №134-р, рішень виконавчого комітету Добровеличківської селищної ради №131 від 27 серпня 2021 року, за період з квітня 2021 року по березень 2023 року позивач отримував компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі: у квітні 2021 року - жовтні 2021 року в сумі 1947,22 грн щомісяця, у листопаді 2021 року - 1971,68 грн, у грудні 2021 року - березні 2022 року в сумі 2175,68 грн щомісяця, а у квітні 2022 року- березні 2023 року - 2132,22 грн щомісячно, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Разом з тим, з індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5), сформованих станом на 10.05.2023 видно, що за період з квітня 2021 року по березень 2023 року відповідачами не сплачено єдиний внесок.

Механізм сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачений «Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178 (далі - Порядок №178).

Підпунктом 2 пункту 4 Порядку №178 передбачено, що обчислення єдиного внеску провадиться такими платниками єдиного внеску (далі - платники): структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад - за осіб, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 1 цього Порядку (підпункт 3 пункту 1 Порядку №178 - одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства).

Крім того, згідно підпункту 1 пункту 8 Порядку №178 щороку, під час формування бюджетних запитів, передбачаються кошти для сплати єдиного внеску: 1) за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - Пенсійним фондом України;

«Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» затвердженому наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 15.12.2020 № 773) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556; Порядок №4) визначено порядок заповнення і подання до органів ДПС (далі - податкові органи) податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) платниками єдиного внеску, визначеними пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та пункту 4 частини другої статті 6 Закону.

За приписами пункту 2 розділу IV вказаного Порядку №4 Додаток 2 до Розрахунку «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або у разі народження дитини, усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства» (далі - Д2).

Д2, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів № 189 від 04.07.2022, формується та подається районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад, у якому щокварталу відображаються відомості в розрізі місяців звітного кварталу і щодо кожної застрахованої особи:

рядок 01 - необхідний тип Розрахунку;

рядок 011 «Звітний» - якщо Д2 подається в складі Розрахунку з типом «Звітний» (пункту 1 розділу III цього Порядку);

рядок 012 «Звітний новий» - якщо Д2 подається в складі Розрахунку з типом «Звітний новий». Містить виключно коригування даних відповідно до передбаченого для цього додатка порядку коригування рядків (пункт 6 розділу V цього Порядку);

рядок 013 - «Уточнюючий» - якщо Д2 подається в складі Розрахунку з типом «Уточнюючий». Містить виключно коригування даних відповідно до передбаченого для цього додатка порядку коригування рядків (пункт 6 розділу V цього Порядку);

рядок 02 - вказуються арабськими цифрами:

звітний (податковий) період (календарний рік), за який подається Розрахунок:

квартал, за який формується Розрахунок (цифрове значення від 1 до 4);

номер місяця у звітному кварталі (цифрове значення від 1 до 3);

рядок 03 - повне найменування платника єдиного внеску;

рядок 031 - код за ЄДРПОУ платника єдиного внеску;

рядок 032 - код за ЄДРПОУ ліквідованого платника єдиного внеску у разі подання правонаступником Розрахунку з типом «Уточнюючий» за деякі категорії застрахованих осіб, який ліквідований.

Додаток складається із двох частин, а саме загальна частина про нараховані суми єдиного внеску в розрізі категорій застрахованих осіб та частина, яка містить відомості про застрахованих осіб.

Обчислення страхових внесків за зазначених осіб провадиться на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) допомоги, грошового забезпечення або компенсації.

Як уже вказано вище, рішенням УСЗН Новгородківської РДА від 01 червня 2021 року позивачеві призначена компенсація, починаючи з 05 квітня 2021 року

Згідно статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Водночас, селищна рада, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI виступає платником єдиного внеску (страхувальником) відносно позивача, як орган, що виплачував компенсацію непрацюючій працездатній особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Однак скаржник, стверджує про відсутність підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає зарахування до страхового стажу періодів здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю першої групи, у той час як дружині встановлена інвалідність другої групи.

Колегія суддів, вважає неприйнятними такі доводи скаржника, оскільки з досліджених судом витягів з особової справи позивача вбачається, що така компенсація була призначена та виплачувалась позивачеві як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 як особі похилого віку з когнітивними порушеннями, отже, в силу вищевказаних положень, виконавчий комітет Добровеличківської селищної ради, як суб`єкт, який призначив та встановив позивачеві компенсацію за догляд у спірних правовідносинах є платником єдиного внеску за позивача, отже відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо несплати за ОСОБА_1 єдиного внеску на суми компенсації на догляд, що нараховані та виплачені позивачеві у квітні 2021 року- березні 2023 року, тоді як така бездіяльність порушує права позивача, оскільки несплата страхових внесків із сум нарахованої позивачеві компенсації за догляд унеможливило зарахування періоду догляду за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, до страхового стажу позивача відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас сам скаржник не вказав в який спосіб на суму виплаченої компенсації позивачу має бути нарахований єдиний внесок.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Добровеличківської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко