Ухвала

від 03.09.2024 по справі 260/9721/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа №260/9721/23

адміністративне провадження №Зі/990/95/24

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Губської О.А., Жука А.В. від участі у розгляді справи №260/9721/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по суддівській винагороді і вихідній допомозі,

УСТАНОВИВ:

08 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Закарпатського апеляційного суду на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №260/9721/23.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2024 року, визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді Губська О.А., Жук А.В.

Верховний Суд у названому складі ухвалою від 12 серпня 2024 року задовольнив клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження названої ухвали суду апеляційної інстанції, поновив цей строк, відкрив касаційне провадження за поданою Закарпатським апеляційним судом касаційною скаргою та витребував справу № 260/9721/23 із Закарпатського окружного адміністративного суду.

20 серпня 2024 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява позивачки, у якій вона просить відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Губську О.А., Жука А.В. від участі у розгляді цієї справи.

Позивачка стверджує про наявність ознак упередженості колегії суддів у цьому складі. Свої доводи мотивує тим, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 22 травня 2024 року, колегія суддів, поновлюючи скаржникові строк на касаційне оскарження, не зазначила конкретну назву суду, на оскарження ухвали якого цей строк поновлено. Крім цього, в зазначеній ухвалі не наведено доводів заявника щодо підстав для поновлення такого строку, не надано цим доводам жодної оцінки, а також не встановлено обставин, які б свідчили про його пропуск саме з поважних причин, оскільки тільки за наявності поважних причин цей строк могло бути поновлено. Заявниця вважає, що наведене свідчить про грубе порушення норм процесуального права та зазначає, що поновлення відповідачеві строку на касаційне оскарження без будь-яких підстав порушує принцип правової визначеності. Вважає, також, що касаційний суд навмисно не звернув увагу на неналежний склад учасників цієї справи, оскільки в касаційній скарзі взагалі не вказано відповідача Державну судову адміністрацію України та третю особу Державну казначейську службу України, що мало бути безумовною підставою для залишення касаційної скарги і відповідного клопотання без руху, а регіональний орган Пенсійного фонду України, зазначений у скарзі, не є учасником справи. Доводить, що касаційний суд знехтував вимогами статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо змісту і вимог до касаційної скарги та учасників справи, навмисно не врахував засади і принципи адміністративного судочинства, права на справедливий і неупереджений суд та аналогію закону щодо вимог до адміністративного позову та апеляційної скарги, де учасники справи мають бути вказані в касаційній скарзі, яким і надсилається її копія. Наостанок, заявниця зазначила, що суддя Жук А.В. та голова Закарпатського апеляційного суду Фазикош А.В. перебувають у тісних і дружніх стосунках як викладачі Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України, що є загальновідомим у мережі Інтернет фактом і не потребує доказування.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року визнано необґрунтованою подану ОСОБА_1 заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Губської О.А., Жука А.В. та передано цю заяву для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02 вересня 2024 року, зазначену заяву про відвід передано судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюку А.Г.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною одинадцятою статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36-37 КАС України.

Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті, проте, у будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Своєю чергою суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Проаналізувавши доводи, наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів, у співставленні з вищенаведеним, доходжу висновку, що заява не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Білак М.В., Губської О.А., Жука А.В., зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні відомості щодо порушення гарантій неупередженості колегії суддів у цьому складі як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Наведені заявницею доводи фактично є формою критики, вираженням незгоди зі змістом процесуального рішення - ухвали від 12 серпня 2024 року, якою відповідачеві поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення та відкрито провадження за поданою ним касаційною скаргою. Міркування скаржниці щодо можливої зацікавленості та упередженості суддів Білак М.В., Губської О.А., Жука А.В. ґрунтуються на її припущеннях щодо наявності в цій ухвалі недоліків форми і змісту та її суб`єктивній оцінці й не є достатніми для констатації упередженості суддів за суб`єктивним чи об`єктивним критеріями.

Стосовно тверджень заявниці про тісні та дружні стосунки судді Жука А.В. із головою Закарпатського апеляційного суду Фазикош А.В., то наразі немає підстав вважати їх такими, що ґрунтуються на об`єктивних, доведених фактах допущення цим суддею будь-якої поведінки або бодай її проявів, що надавали б підстави стверджувати про його упередженість відносно позивачки.

З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 40 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Губської О.А., Жука А.В. від участі у розгляді справи №260/9721/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по суддівській винагороді і вихідній допомозі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

...........................

А.Г. Загороднюк,

Суддя Верховного Суду