Ухвала

від 31.10.2024 по справі 260/9721/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

31 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/9721/23 пров. № СК-А/857/8368/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Бруновської Н. В.суддів -Хобор Р. Б. Шавеля Р. М.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Закарпатського апеляційного суду на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 260/9721/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по суддівській винагороді і вихідній допомозі,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року задоволено частково адміністративний позов.

Не погодившись із прийнятим рішенням, апелянт Закарпатський апеляційний суд подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2024р апеляційну скаргу Закарпатського апеляційного суду залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 18 411,53 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024р. апеляційну скаргу Закарпатського апеляційного суду повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2024р касаційну скаргу Закарпатського апеляційного суду задоволено, а Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №260/9721/23 скасовано та справу направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2023 року становить 2684 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 1073,60 грн коп. ( = ).

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1610 грн 40 коп. ().

Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1610 грн 40 коп. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

Крім того, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 ст. 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду сформовано правовий висновок про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору в межах даного клопотання.

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Закарпатського апеляційного суду про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №260/9721/23 - відмовити.

Апеляційну скаргу Закарпатського апеляційного суду на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 260/9721/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по суддівській винагороді і вихідній допомозі залишити без руху.

Встановити Закарпатському апеляційному суду п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель