Рішення

від 11.12.2007 по справі 3/492

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/492

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/492

11.12.07

За позовом    Відкритого акціонерного товариства «Київська фабрика технічних

                       паперів»

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКРА-2»

Про                        стягнення 40 692,34 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача             Радіонова В.М. –по дов. № 1010 від 04.12.2007

Від відповідача           не з'явились

У засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Відкритого акціонерного товариства «Київська фабрика технічних паперів»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКРА-2»38 419,90 грн. основного боргу, 2 206,25 грн. пені, та 3% річних в сумі 66,19 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 79/2006Ор. від 24.12.2006.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 12.11.2007 та ухвалі від 04.12.2007 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

          24.12.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Київська фабрика технічних паперів»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСКРА-2» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 79/2006Ор.

           Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення під офіс в будівлі літера «Г»(БТІ) в адмінкорпусі фабрики, п'ятий поверх, загальною площею 33,10 кв. м., шостий поверх 118 кв. м., всього 150,10 кв. м. для використання в підприємницькій діяльності, за адресою вул.. Алма-Атинська, 2/1, що підтверджується актом приймання-передачі від 24.12.2006.

01.08.2007 по акту приймання-передачі орендар повернув орендодавцю  частину орендованого приміщення площею 49,30 кв. м.

           Пунктом 3.2. договору встановлено, що орендна плата проводиться попередньо платою щомісячно на протязі трьох банківських днів з дня отримання рахунку від орендодавця. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від орендодавця оформлений рахунок і підписати його що засвідчує дату отримання.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку орендаря, орендну плату повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з розрахунку позивача та неоспореного відповідачем, становить  38 419,90 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу по орендній платі в розмірі 38 419,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.9. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів в обумовлений договором строк орендодавець нараховує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожний день прострочки платежів.

При укладанні договору № 97/2006Ор від 24.12.2006 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендних платежів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати  відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.9. договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку позову, становить  2 206,25 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 206,25 обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача та неоспореними відповідачем розмір 3% річних становить 66,19 грн. Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 66,19 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКРА-2»  (м. Київ, вул. Фрунзе, 60, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, код ЄДРПОУ 30636482) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київської фабрики технічних паперів»(м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, код ЄДРПОУ 00278787) 38 419  (тридцять вісім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 90 коп. основного боргу, 2 206 (дві тисячі двісті шість) грн. 25 коп. пені, 66 (шістдесят шість) грн. 19 коп. - 3% річних, 406 (чотириста шість) грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                В.В.Сівакова

Рішення підписано 12.12.2007