Рішення

від 03.09.2024 по справі 642/6944/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"03" вересня 2024 р.

Справа № 642/6944/23

Провадження№ 2/642/361/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді- Бородіної О.В.,

за участю секретаря Брус М.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Елістом» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «Укрсиббанк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що АКІБ «УкрСиббанк» ( поточне найменування з 24.11.2018 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» (надалі - позивач, Банк) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач 1, Позичальник) уклали Договір про надання споживчого кредиту № 11276368000 від 26.12.2007 року, (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу 1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 80 000,00 дол.США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а Відповідач 1 зобов`язався щомісячно повертати кредит у обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору) та сплачувати проценти, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі в строки встановлені кредитним, але не пізніше 26.12.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.1.1, 1.2. Кредитного договору).

Відповідно до п.5.6 постанови Національного банку України від 18.06.2003 №254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» та п. 62 постанови Національного банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався з 01 по 25 число кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 12,25% річних в порядку, встановленому п.1.3 кредитного договору.

Відповідно з п.3.1.3. , п.3.4.3 кредитного договору у випадку порушення Позичальником умов договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит шляхом направлення відповідної письмової вимоги, а Позичальник зобов`язується в цьому випадку достроково повернути кредит та сплатити проценти у повному обсязі.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята:

порука ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 2) згідно Договору поруки №11/11276368000 -1 від 26.12.2007 року

порука 1111 «ЕЛІСТОМ» (надалі - Відповідач 3) згідно Договору поруки № П/11276368000 -2 від 26.12.2007 року (надалі разом - Договори поруки).

Свої зобов?язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач 1 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Позивач направив відповідачам вимоги про усунення порушень кредитного договору та у разі не погашення простроченої заборгованості - про дострокове повернення кредиту. Однак, відповідачі вимоги не виконали, заборгованість не погасили у повному обсязі.

Станом на 15.11.2023 року заборгованість за кредитним договором становить 29677,82 дол.США (Двадцять дев`ять тисяч шістсот сімдесят сім доларів США 82 цнт.), з яких:

24383,26 дол.США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена в сумі 4700,66 дол.США у період з 28.02.2022 року по 15.11.2023 року,

4951,03 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом, що нарахована з 01.02.2022 року по 31.10.2023 року,

343,53 дол. США - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

Розмір, дати та суми нарахування заборгованості по кредиту, процентам, а також розмір, дати та суми погашення заборгованості, залишок заборгованості викладені у довідках розрахунках по кредиту, процентам, які сформовані шляхом витягу з електронних облікових систем банку та перенесені на паперові носії, та, як докази наявності заборгованості, надані до позовної заяви.

Станом на день подання позову зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості не виконуються.

Відповідно до умов Договорів поруки, поручитель поручається за виконання Боржником умов Кредитного договору власними коштами.

Відповідно до умов Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов?язань за Кредитним Договором Поручитель разом з боржником солідарно відповідає перед Позивачем у повному обсязі зобов?язань, передбачених Кредитним Договором.

У зв`язку з невиконанням Боржником свого обов`язку по сплаті кредиту, у Кредитора виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок Поручителя.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, вищевказану суму заборгованості та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.01.2024 року суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Чехова Д.А. було подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в справі відсутні докази про відправку поштової кореспонденції з описом вкладення та повідомлення про вручення вимоги, що свідчить про порушення АТ «УкрСиббан» умов кредитного договору в частині порядку направлення юридично значимих повідомлень, відсутній факт отримання ОСОБА_1 вимоги, та не може бути наслідком покладення на останнього тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитним договором.

Так, представник відповідача вказує, що в якості правомірності підтвердження позовних вимог, до позову додано ВИМОГА від 29.09.2022 року в якій зазначено, що «відповідно до умов Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватись щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Позичальник не здійснив платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання». У зв`язку з чим позивач вважає, що у нього виникло право дострокової вимагати повернення кредиту.

Проте відповідач не погоджується з такою позицією позивача, посилаючись на наступне. 26 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11276368000 (надалі Договір). Відповідно до договору Банк (позивач) зобов`язується надати Позичальнику ( ОСОБА_1 - відповідачу 1) кредитні кошти в іноземній валюті 80 000 доларів США, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах визначених у даному Договорі (пункт 1.1 Договору). Пунктом 1.4 Договору передбачено цільове призначення (мета) кредиту для його особистих потреб позичальника, а саме: придбання одноквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач в позовній заяві, ОСОБА_1 порушено графік щомісячних платежів з погашення кредиту, у відповідних сумах зазначених в графіку до договору.

До позовної заяви додано «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту (далі - Графік)», який є невід`ємною частиною Договору № 11276368000 від 26.12.2007 року, відповідно до якої щомісячний платіж в графі «Погашення основної суми кредиту» зазначено 317, 46 доларів США. Відповідно до доданої позивачем «Довідки розрахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 на 15.11.2023 року за кредитним договором № 11276368000 від 26.12.2007 року» вбачається, що ОСОБА_1 порушував умови кредитного договору в частині дотримання графіку зі сплати щомісячних платежів. Так, відповідно до наданої довідки ОСОБА_1 порушував договірні зобов`язання (не здійснював сплату щомісячного платежу в сумі 317,46 доларів США): 26.02.2009; 26.03.2009; 26.08.2009; 26.09.2009; 26.11.2009; 26.12.2009; 27.05.2013; 26.11.2013; 26.12.2013; 27.01.2014; 26.02.2014; 26.05.2015; 26.06.2015; 27.07.2015; 26.08.2015; 28.09.2015; 26.10.2015; 26.11.2015; 28.12.2015; 26.01.2016; 26.02.2016; 28.03.2016; 26.04.2016; 26.05.2016; 29.06.2016; 26.07.2016; 26.08.2016; 26.09.2016; 26.10.2016; 28.11.2016; 26.12.2016; 28.12.2020; та з 28.02.2022 по 15.11.2023 рік.

Представник відповідача зазначає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 лише 28.11.2023 року, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості до 26.12.2020 року такими, що знаходяться поза межами позовної давності. Кількість платежів, які знаходяться поза межами строку позовної давності, становить 31, у зв`язку з чим до суми заборгованості в розмірі 9 841, 26 доларів США (31х317,46) вважає необхідно застосувати строк позовної давності. З урахуванням дати звернення позивача до суду за захистом порушених прав щодо не виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором в частині порушення графіку щомісячного платежів з повернення кредиту, до позовних вимог позивача про стягнення суми боргу в розмірі 9841,26 долар США, яка складається з сум щомісячних платежів яка не входять в трирічний строк, просить застосувати строк позовної давності.

Крім того, представник відповідача вважає необхідним застосувати строк позовної давності до позовних вимог АТ «УкрСиббанк» до поручителів ОСОБА_2 та ПП «Елістом», посилаючись на те, що поручителі несуть відповідальність лише за не виконання зобов`язань ОСОБА_1 за останні шість місяців до дня звернення з позовом до суду, тобто з 28.05.2023 року.

Представник відповідача вказує, що з дня укладення кредитного договору до 28.05.2023 року ОСОБА_1 було порушено зобов`язання з повернення 47 щомісячних платежів на загальну суму 14 920, 62 долара США (47х317,46 доларів США), таким чином заборгованість поручителів перед банком становить в сумі 9 462, 64 долара США (24 383,26 долара США 14 920,62 долара США). Крім того, з урахуванням вимог частини 4 ст. 559 ЦК України, щодо строку стягнення заборгованості по: - процентах за користування кредитом з поручителів підлягає стягненню сума процентів лише починаючи з 28.05.2023 року яка становить 1071,94 доларів США. (4951,03 3879,09), де 3879,09 долар США заборгованість станом на 31.05.2023 року.

В обгрунтування недотримання позивачем повідомлення Банком Позичальника про необхідність дострокового погашення кредиту, представник відповідача посилається також на наступне.

Відповідно до пункту 3.4.3 Договору позичальник зобов`язується достроково повернути Банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування Банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 Договору.

Пунктом 6.2. розділу 6 договору передбачено, що в разі застосування Банком права передбаченого пункту 6.1.2 Договору (права повернення кредиту) , порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме:

Банк повідомляє Позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за Договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою Позичальника;

- терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 32 календарного для, рахуючи з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) Банку про дострокове повернення кредиту за умови, що: банк направив за адресою Позичальника повідомлення (вимогу про порушення зобов`язання Позичальником за Договором та про дострокове повернення кредиту та процентів за кредитом.

Проте позивачем не надано належних доказів в підтвердження дотримання порядку повідомлення Позичальника ( ОСОБА_1 ) про необхідність дострокового погашення кредиту, шляхом направлення письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою Позичальника. Позивачем не надано суду повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 . З урахуванням наведеного, позивачем в порушення порядку передбаченого п. 3.4.3 Договору, про направлення Позичальнику вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, не надано суду опис вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, на переконання представника відповідача, позивачем невірно зазначено адресу у відправленні, а саме поштовий індекс, що свідчить про направлення поштової кореспонденції за іншою адресою ніж адреса яка була зазначена позичальником (відповідачем 1) для листування, що свідчить про відсутність направлення позивачем вимоги відповідачу.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якому наполягав на задоволенні позовних вимог. Важає доводи та аргументи, зазначені відповідачем безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу суду та спростовуються матеріалами справами .

Щодо застосування строку позовної давності до платежів, які нібито знаходяться поза її межами.

Відповідач-1 у відзиві вказує про те, що Позивач звернувся до суду із позовної заявою 28.11.2023, і позовні вимоги про стягнення заборгованості до 26.12.2020 такими, що знаходяться поза межами позовної давності.

Однак, вказане є хибними твердженнями Відповідача-1, а його розрахунки зазначення періодів за які нібито виникала прострочена заборгованість, не відповідають дійсності.

Представник позивача зазначає, що як вбачається із довідки-розрахунку заборгованості (яка наявна в матеріалах справи) прострочена заборгованість за кредитом та по процентам виникла у Боржника лише у 2022 році, тому ні про який сплив позовної давності мова йти не може.

З огляду на це, представник позивача вважає наведені доводи відповідача безпідставними та спростовуються наявними у справі матеріалами.

Щодо доводів про застосування строку позовної давності до поручителів на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, то представник позивача також заперечує.

У відзиві, зазначається про те, що поручителі несуть відповідальність лише за невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за останні шість місяців до дня звернення з позовом до суду.

Однак, дані твердження є помилковими, а судова практика, наведена у відзиві, є нерелевантною до даної справи.

Так, представник відповідача посилається на редакцію ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції, яка вже була нечинною на дату виникнення даних правовідносин.

Відповідно до Закону України від 03 липня 2018 року № 2478-УІП, який набрав чинності 04 листопада 2018 року, частина четверта статті 559 ЦК України викладена в такій редакції: порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 03 липня 2018 року №2478-УІІІ:

1.Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

2.Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Закон України №2478-УІІІ від 03 липня 2018 року введено в дію 04 лютого 2019 року.

Враховуючи, що термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обов`язковим до повернення з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку термін достроковогоповернення частиникредиту,що залишиласянесплаченою,для солідарнихборжників, настав у 2022 році. З позовом АТ «УКРСИББАНК» звернулось до суду у листопаді 2023 року.

Отже, до даних правовідносин підлягає застосуванню редакція ч. 4 ст. 559 ЦК України, яка встановлює, що порука припиняється якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя, а тому строк згідно ч.4 ст. 559 ЦК України пропущено не було.

Представник позивача також вважає хибним твердження про відсутність доказів на підтвердження відправки вимоги про дострокове повернення коштів та відсутність підтвердження змісту направленого документа.

У відзиві стверджується про те, що було недотримано порядок направлення вимоги про дострокове повернення суми заборгованості, відсутні докази направлення вказаних вимог, а саме касовий чек, а також, оскільки реєстр не містить вмісту поштового відправлення, то не можливо встановити який саме документ було направлено.

АТ "УКРСИББАНК" зауважує, що до позовної заяви було додано усі необхідні документи, які підтверджують факт надіслання вимоги про дострокове повернення заборгованості за вказаним Кредитним договором, зокрема, було надано копії вказаних вимог та список поштових відправлень Укрпошти.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чехов Д.А. наполягав на відсутності доказів на підтвердження направлення вимог про повернення коштів та відсутність підстав для дострокового повернення кредиту. Також вказував, що позиція відповідача щодо застосування строку позовної давності відповідає позиції Верховного суду у справах на які він посилався у відзиві.

У додаткових письмових поясненнях також посилався на те, що загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів на погашення кредиту більше ніж передбачалось графіком платежів зазначеним в «Списку платежів по кредиту по Іпотека № DD11276368000», що на переконання представника відповідача свідчить про переплату з боку ОСОБА_1 по кредитному договору № 11276368000. Важає вимоги АТ «УкрСиббанк» про стягнення грошових коштів є незаконними, та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чехов Д.А. проти задоволення позову заперечував. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_2 та представник ПП «Елістон» у судові засідання не з`явилися. Про розгляд справи повідомлялися належним чином, в тому числі шляхом неодноразового розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що АКІБ «УкрСиббанк» ( поточне найменування з 24.11.2018 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 (далі Відповідач 1) уклали Договір про надання споживчого кредиту № 11276368000 від 26.12.2007 року.

Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу 1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 80 000,00 дол.США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а Відповідач 1 зобов`язався щомісячно повертати кредит у обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору) та сплачувати проценти, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі в строки встановлені кредитним договором, але не пізніше 26.12.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.1.1, 1.2. Кредитного договору).

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався з 01 по 25 число кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 12,25% річних в порядку, встановленому п.1.3 кредитного договору.

Відповідно з п.3.1.3. , п.3.4.3 кредитного договору у випадку порушення Позичальником умов договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит шляхом направлення відповідної письмової вимоги, а Позичальник зобов`язується в цьому випадку достроково повернути кредит та сплатити проценти у повному обсязі.

Свої зобов?язання Кредитор виконав, надавши грошові кошти Позичальнику.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 11276368000 від 26.12.2007 року

з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №П/11276368000 -1 від 26.12.2007 року, та з ПП «ЕЛІСТОМ» - Договір поруки № П/11276368000 -2 від 26.12.2007 року.

Відповідно до умов вказаних Договорів поруки, а саме п. п. 1.1.-1.5 договорів поруки поручитель зобов`язується відповідати за виконання позичальником зобов`язань перед кредитором щодо повернення у повному розмірі кредиту, сплати процентів, пені, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Підписанням договору поруки поручитель підтвердив, що йому добре відомі усі умови вищевказаного кредитного договору. Причини невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов`язань по договору поруки.

Відповідно до пунктів 3.1 договорів поруки від 26 грудня 2007 року №П/11276368000 -1 та № П/11276368000 -2 договір діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 15.11.2023 року загальна заборгованість за кредитним договором становить 29677,82 дол.США (Двадцять дев`ять тисяч шістсот сімдесят сім доларів США 82 цнт.), з яких:

24383,26 дол.США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена в сумі 4700,66 дол.США у період з 28.02.2022 року по 15.11.2023 року,

4951,03 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом, що нарахована з 01.02.2022 року по 31.10.2023 року,

343,53 дол. США - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

05.10.2022 АТ «УКРСИББАНК» направив рекомендованими листами на адресу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «ЕЛІСТОМ» досудові вимоги про виконання договірних зобов`язань, в яких вимагав впродовж 31 календарних дні з моменту отримання письмової вимоги Банку, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, що разом становить 26143 дол. США 21 цнт.

Позивач звертається до суду з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів за кредитним договором № 11276368000 від 26.12.2007 року за вимогою банку.

З цього приводу суд зазначає наступне, порядок направлення вимоги про дострокове повернення кредиту передбачений пунктом 6.2 кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.4.3 Договору позичальник зобов`язується достроково повернути Банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування Банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 Договору.

Пунктом 6.2. розділу 6 договору передбачено, що в разі застосування Банком права передбаченого пункту 6.1.2 Договору (права повернення кредиту) , порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме:

- Банк повідомляє Позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за Договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою Позичальника;

- терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 32 календарного для, рахуючи з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) Банку про дострокове повернення кредиту за умови, що: банк направив за адресою Позичальника повідомлення (вимогу про порушення зобов`язання Позичальником за Договором та про дострокове повернення кредиту та процентів за кредитом.

Відповідно до умов п. 1.2.2 кредитного договору передбачено кінцевий строк повернення кредитних коштів 26.12. 2028 року.

Пунктом 6.2 кредитного договору встановлено порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку, яким передбачено, що термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 32 день після отримання повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту або на 41 день після направлення з боку банка за адресою позичальника.

Пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, що згадане повідомлення направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що ним виконано вимоги вищезазначених пунктів кредитного договору, та на адресу відповідачів направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 11276368000 від 26.12.2007 року, що підтверджується списком № 6396 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та касовий чек УКРПОШТИ від 05.10.2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав за адресою відповідачів листи, однак у зв`язку з відсутністю опису суд позбавлений можливості достовірно встановити, що дійсно було банком направлено відповідачам та чи є листи, надіслані на адресу відповідачів саме вимогами про дострокове повернення кредитних коштів.

Вміст поштового відправлення підтверджується заповненим бланком опису вкладення, який згідно з пунктом 61 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ (касовий чек), виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку.

Долучений позивачем список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та касовий чек УКРПОШТИ від 05.10.2022 року не дають можливості перевірити вміст поштового відправлення адже не містять опису, що суперечить умовам кредитного договору про порядок направлення юридично значимих повідомлень.

Доказів на підтвердження факту отримання відповідачами вимоги про дострокове повернення кредитних коштів позивачем суду не надано та цей факт не є позивачем доведеним.

Суд зазначає, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина другастатті 627 ЦК Україниу редакціїЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третястатті 1054 ЦК Україниу вказаній редакції).

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункт 23 частини першої зазначеної статті у відповідній редакції).

10 червня 2017 року набрав чинностіЗакону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.Закон України «Про захист прав споживачів»застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування»(стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у редакції, чинній з 10 червня 2017 року). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписівЗакону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюєтьсяЗакон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - такожЗакон України «Про захист прав споживачів».

Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла- шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина десятастатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»зі змінами, передбаченимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності16 жовтня 2011 року).

Наведені приписи дають підстави виснувати, що частина десята статті 11зазначеного Законуу редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Таким чином, звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Ні позивачем, ні відповідачем не оспорюється той факт, що надані банком позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти за кредитним договором № 11276368000 від 26.12.2007 року відносяться до споживчих кредитів, не оспорюється той факт, що позичальник підпадає під статус споживача, а укладені між банком та позичальником кредитний договір № 11276368000 від 26.12.2007 року відноситься до договорів про споживчий кредит з передбаченими діючим законодавством України необхідними для даного виду договорів умовами та відносяться до програми банку щодо споживчого кредитування. Банком укладено договір про надання споживчого кредиту № 11276368000 від 26.12.2007 року з ОСОБА_1 , як з громадянином України, фізичною особою. Пунктом 1.4 Договору передбачено цільове призначення (мета) кредиту для його особистих потреб позичальника, а саме: придбання одноквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів того, що він отримав кредит, як ФОП та вони є безпосередньо пов`язані із підприємницькою діяльністю або виконанням ним обов`язків найманого працівника матеріали справи не містять.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами по справі виникли кредитні відносини, кредитування здійснювалось з метою задоволення позичальником особистих економічних та побутових потреб, тобто, до встановлених правовідносин застосовуються приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, в якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

З наведеного вище вбачається, що позивачем не доведено дотримання порядку дострокового повернення кредиту за вимогою банку, а тому, суд приходить до висновку, що термін повернення кредиту в повному обсязі не настав.

Порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатом судом не встановлено не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитним договором.

Умовами кредитного договору було передбачено порядок направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, зокрема цінним листом з описом та повідомленням про вручення, однак позивач не надав належних доказів виконання зазначених вимог, при цьому відсутні також докази отримання таких вимог адресатами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Тобто, підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 достроково всієї суми грошових коштів в розмірі 29677,82 дол.США за кредитним договором № 11276368000 від 26.12.2007 року відсутні.

Разом з тим, враховуючи те, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, банк свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в строки, передбачені кредитним договором, а позичальником ОСОБА_1 в процесі користування кредитними коштами свої зобов`язання перед банком виконувались з порушенням взятих на себе договірних зобов`язань, платежі для погашення суми заборгованості по кредиту з лютого 2022 року не здійснювались, в зв`язку з чим в нього виникла прострочена заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитними коштами, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та за несвоєчасне погашення заборгованості станом на 15.11.2023 року у загальному розмірі 9995,22 дол.США, що складається з:

-4700,66 доларів США прострочена заборгованість за кредитом у період з 28.02.2022 року по 15.11.2023 року;

-4951,03 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, що нарахована за період з 01.02.2022 по 31.10.2023;

-343,53 доларів США заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін, виходячи з наступного.

На підставі ч.1ст.1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Приписами ч. 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зіст. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно дост. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1ст. 1048 ЦК Українивстановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогамист. 626 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Устатті 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зістаттею 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннямист. 611 Цивільного кодексу Українипередбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «УКРСИББАНК».

Статтею 525 ЦК Українипередбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2ст. 615 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставіст.617 Цивільного кодексу Україниособа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Положеннямист. 599 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1ст.625 Цивільного кодексу Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Представник відповідача ОСОБА_1 заявив про застосування строку позовної давності до поручителів на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, посилаючись на те, що поручителі несуть відповідальність лише за невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за останні шість місяців до дня звернення з позовом до суду.

Проте такі доводи безпідставні, адже представник відповідача посилається на ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції, яка втратила чинність.

Відповідно до Закону України від 03 липня 2018 року № 2478-УІП, який набрав чинності 04 листопада 2018 року, частина четверта статті 559 ЦК України викладена в новій редакції: порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 03 липня 2018 року №2478-УІІІ:

-Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

-Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Закон України №2478-УІІІ від 03 липня 2018 року введено в дію 04 лютого 2019 року.

Отже, до даних правовідносин підлягає застосуванню редакція ч. 4 ст. 559 ЦК України, яка встановлює, що порука припиняється якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя, а для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Отже, враховуючи те, що прострочена заборгованість за кредитом виникла з лютого 2022 року, а з позовом АТ «УКРСИББАНК» звернулися у листопаді 2023 року, а тому строк згідно ч.4 ст. 559 ЦК України пропущено не було.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2статті 77 ЦПК України.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що розмір заборгованості за кредитом відповідає розрахунку Банку, наданого суду та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачі не надали даних, що свідчать про погашення заборгованості за період з лютого 2022 року по листопад 2023 року, та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно дост. 617 ЦК України.

Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачі, які є солідарними боржниками, не виконали свої вищевказані зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 9995,22 дол.США, що складається з: 4700,66 доларів США прострочена заборгованість за кредитом у період з 28.02.2022 року по 15.11.2023 року; 4951,03 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, що нарахована за період з 01.02.2022 по 31.10.2023; 343,53 доларів США заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін, яка не погашена до теперішнього часу, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Представником відповідача було заявлено про застусування строку позовної давності на позовні вимоги про стягнення заборгованості до 26.12.2020 року. Проте така заява безпідставна, адже з наданого розрахунку банку вбачається, що заборгованість за кредитом до 26.12.2020 року була відсутня.

Відповідно до вимог ч.1ст. 141 ЦПК Українисуд стягує в рівних частках з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог на 33,7 %, а саме у розмірі 5448,34 грн., тобто по 1816,11 грн. з кожного.

На підставі викладеного вище, керуючись ст..ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 193, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Елістом» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ), Приватного підприємства «Елістом» (код ЄДРПОУ 33204126, адреса м. Харків, вул. Пушкінська, 14-А), ) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, адреса 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) заборгованість за кредитним договором № 11276368000 від 26.12.2007 року станом на 15.11.2023 року 9995,22 дол.США (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять доларів США 22 цнт.), що складається з:

-4700,66 доларів США прострочена заборгованість за кредитом;

-4951,03 доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, що нарахована за період з 01.02.2022 по 31.10.2023;

-343,53 доларів США заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ), Приватного підприємства «Елістом» (код ЄДРПОУ 33204126, адреса м. Харків, вул. Пушкінська, 14-А), ) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, адреса 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12) сумусплаченого судовогозбору врозмірі 5448,34 грн., тобто по 1816,11 грн. з кожного.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.09.2024 року.

Суддя О.В. Бородіна