Ухвала

від 04.09.2024 по справі 363/4457/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" вересня 2024 р. Справа № 363/4457/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (паспортні дані невідомі, місце проживання невідоме), ОСОБА_4 (паспортні дані невідомі, місце проживання невідоме) про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1, 3.1 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судам потрібно брати до уваги, що спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства. Відмова у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК) або закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) з тих підстав, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, не відповідають зазначеним вимогам процесуального законодавства. Постановлення ухвали про закриття провадження у справі без зазначення, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, суперечить також вимогам ст. 206 ЦПК.

Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК), закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) або залишення позовної заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (Постанова КЦС ВС від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19).

З позовної заяви вбачається, що позивачі просять визнати право власності по 1/2 частки на земельну ділянку кадастровий номер 3221886000:03:116:0345, загальною площею 0,7798 га., що знаходиться на території Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

В обґрунтування необхідності звернення до суду за захистом своїх прав позивачами зазначається, що нотаріусом не було видано свідоцтв про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 , успадкувавши це майно від ОСОБА_6 і отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, не зверталася до відділу Держкомзему у Вишгородському районі Київської області для реєстрації свого права власності та отримання відповідного документу на землю державного акту.

До позовної заяви долучено постанову державного нотаріуса Вишгородської державної нотаріальної контори Дударєвої І.Ю. від 20.06.2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої вбачається факт відсутності у позивача ОСОБА_1 отримати у досудовому (нотаріальному) порядку свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку.

У той же час, у матеріалах позовної заяви відсутності документи, що підтверджують факт відсутності у позивача ОСОБА_2 отримати у досудовому (нотаріальному) порядку свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку, зокрема, відсутня відмова нотаріуса у видачі свідоцтва на земельну ділянку.

Зазначені обставини позбавляють суд можливості встановити наявність у позивача ОСОБА_2 перешкод в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку, а відповідно встановити наявність підстав для здійснення захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав у судовому порядку.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов`язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

Судом встановлено, що позивачами ціну позову визначено в 21200 грн. 21 коп., яку визначено відповідно до ринкової вартості спірної земельної ділянки. На підтвердження ринкової вартості надано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27.08.2024 року, видану суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 . Також до позову додано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27.08.2024 року № 201-20240827-0008311392, яка сформована за формою і змістом додатку № 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, що затверджений Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018 року.

Разом з тим, долучена до позовної заяви довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27.08.2024 року № 201-20240827-0008311392 не містить всі графи, які мають бути відповідно до зразку, що міститься у додатку № 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, зокрема, відсутні п. 18-20.2, в яких, у свою чергу, міститься графа про оціночну вартість об`єкта оцінки.

У зв`язку з цим при усуненні недоліків суду має бути надана повна довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27.08.2024 року № 201-20240827-0008311392, яка за формою та змістом буде відповідати законодавчо затвердженому зразку такої довідки, що міститься у додатку № 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку.

Надання повної довідки дасть суду можливість перевірити правильність та обґрунтованість визначення ціни позову, а відповідно правильність і повноту сплати судового збору.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві відсутні будь-які анкетні та контактні відомості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому міститься зазначення про те, що ці відомості невідомі позивачам.

Обставини, викладені у позовній заяві, свідчать про те, що анкетні та контактні відомості відповідачів, зокрема, адреси місць проживання, можуть бути невідомі стороні позивача. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості та документальне підтвердження того, що сторона позивача зверталася до уповноважених органів публічної влади з метою отримання цих відомостей щодо відповідачів та результати таких звернень. Так само, відсутні будь-які клопотання про витребування цих відомостей судом від уповноважених органів публічної влади.

Відсутність будь-яких відомостей щодо сторони відповідача позбавляє суд можливості виконати низку приписів процесуального законодавства, зокрема, щодо здійснення належної процесуальної комунікації з учасниками справи шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, копій судових рішень тощо.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Судом встановлено, що представництво прав, свобод та законних інтересів позивачів здійснюється адвокатом Герасимчуком Віктором Андрійовичем.

У той же час, матеріали позовної заяви не містять ані відомостей, ані документального підтвердження наявності електронного кабінету в адвоката Герасимчука Віктора Андрійовича, який в силу приписів чинного процесуального законодавства зобов`язаний мати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачам необхідно усунути зазначені недоліки, надавши відомості з документальним підтвердженням звернення позивача ОСОБА_2 до нотаріуса для оформлення права на спадщину на спірну земельну ділянку, а також відповіді нотаріуса за результатами такого звернення; надавши повну копію довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 27.08.2024 року № 201-20240827-0008311392, яка за формою та змістом буде відповідати законодавчо затвердженому зразку такої довідки, що міститься у додатку № 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку; надавши відомості щодо місця проживання (перебування) та інші анкетні, контактні відомості відповідачів або клопотання про витребування цих відомостей від уповноважених органів публічної влади з підтвердженням неможливості сторони позивача самостійно отримати такі відомості; надавши підтвердження наявності у представника позивачів електронного кабінету.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Рукас