Ухвала

від 04.09.2024 по справі 911/640/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" вересня 2024 р. Справа № 911/640/24

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" про відвід судді

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Діамант", 03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 5

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна", 08304, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Завокзальна, будинок 2

про стягнення 3 797 782, 09 грн за договором факторингу № 1/12-Ф/2020 від 21.12.2020

без виклику представників сторін

установив:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/640/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Діамант" до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" про стягнення 3 797 782, 09 грн за договором факторингу № 1/12-Ф/2020 від 21.12.2020.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.03.2024 відкрив провадження у справі № 911/640/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися. Ухвалою суду від 11.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив до розгляду по суті. В судовому засіданні 29.08.2024 суд оголосив перерву до 19.09.2024.

Водночас, 02.09.2024 представник відповідача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надіслав до суду заяву про відвід судді Шевчук Н.Г. від розгляду справи № 911/640/24.

Заява обґрунтована тим, що на думку відповідача, головуючий суддя Шевчук Н.Г. максимально лояльно ставиться до сторони позивача у справі, в той час як проявляє надмірний формалізм та упереджено ставиться до сторони відповідача.

За твердженнями заявника упередженість до сторони відповідача проявилася у: протиправному поверненні зустрічної позовної заяви 16.04.2024 на формальних підставах; відмові відповідачу в поновленні строку для подання зустрічного позову (повторно), з посиланням на те, що відповідачем при первісному зверненні було пропущено строк для пред`явлення зустрічного позову; відмовах у всіх заявлених відповідачем клопотаннях, направлених на встановлення обставин у справі (16.05.2024 - відмова у задоволенні клопотань про призначення експертизи, витребування доказів та залучення третіх осіб; 06.06.2024 - відмова у задоволенні заяви про забезпечення доказів, 11.07.2024 - відмова у задоволенні клопотання про зупинення провадження до набрання чинності рішенням у справі за позовом відповідача до позивача про визнання недійсним договору факторингу). Водночас лояльне ставлення суду до позивача полягало у тому, що останнім поза межами встановлених строків було подано додаткові докази до матеріалів справи, які судом прийнято, ба більше суд (суддя Шевчук Н.Г.) оголошувала перерви в судових засіданнях по розгляду справи по суті не вирішуючи справу за наявними матеріалами, чим надавала можливість позивачу виправити свої помилки, та що призвело до порушення строків проведення підготовчого провадження.

Отже, як вбачається, представник Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" має сумнів щодо неупередженості судді Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. при розгляді справи № 911/640/24.

Дослідивши подану заяву та перевіривши доводи заявника (Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна"), суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно зі статтею 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний.

Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини вказує, що суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні.

Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Тобто, у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Натомість, як видно зі змісту заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" про відвід судді Шевчук Н.Г. від розгляду справи № 911/640/24, вказана заява зводиться до того, що заявник не погоджується з процесуальними діями судді, які полягали у поверненні зустрічної позовної заяви, відмові у задоволенні клопотань про призначення експертизи, забезпечення доказів, залучення третіх осіб, зупинення провадження у справі, не витребуванні на стадії підготовчого провадження у позивача оригіналів документів для огляду їх в судовому засіданні, надання позивачу можливості подати додаткові докази поза межами строку, оголошенні в судових засіданнях перерв, що призвело до порушення строків, встановлених частиною третьою статті 177, частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України - тобто зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що у свою чергу в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді.

За таких обставин, у поданій заяві про відвід судді, заявником не обґрунтовано та не надано відповідних доказів того, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.

Поряд з тим, як зазначалося за висновком Європейського суду з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Варто зауважити, що при вирішенні питання відносно наявності у конкретній справі обґрунтованих причин для побоювань, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальною у такому випадку є відповідь на питання чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України").

Суд наголошує, що суддя здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Згідно із частиною третьою статті 198 Господарського процесуального кодексу України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Поряд з тим, суд звертає увагу заявника, що за правилами частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами частин першої, третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені вище обставини та вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" про відвід судді є необґрунтованою, оскільки заявник не наводить жодних передбачених законом підстав для такого відводу, а всі аргументи відповідача щодо відводу судді Шевчук Н.Г. за своєю суттю являються незгодою сторони з процесуальними діями судді.

Статею 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Враховуючи, що заява відповідача про відвід судді Шевчук Н.Г. від розгляду справи № 911/640/24 надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, яке призначено на 19.09.2024, і визнана судом необгрунтованою, вирішення питання про відвід має здійснюватись суддею, який не входить до складу суду. У зв`язку з чим, заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" про відвід судді підлягає передачі до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" про відвід судді Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. від розгляду справи № 911/640/24.

2. Передати до відділу автоматизованого документообігу суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" про відвід судді Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. від розгляду справи № 911/640/24 для визначення складу суду згідно вимог частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 04.09.2024