Ухвала

від 04.09.2024 по справі 922/2790/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

04 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2790/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

без виклику учасників справи,

розглянувши заяву відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 28.08.2024 за вх. № 21507/24 (вих. № б/н від 27.08.2024) у справі № 922/2790/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТПРОМ" (61001, м.Харків, вул. Смольна, буд. 30, код ЄДРПОУ 40196783)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" (62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Мала Данилівка, вул. Курортна, буд. 10, код ЄДРПОУ 39163688)

про стягнення заборгованості за договором поставки, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 417230,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВЕТПРОМ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 2790/24 від 08.08.2024) до відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 417230,37 грн, з яких: основна заборгованість в сумі 252750,00 грн; інфляційні витрати в сумі 136414,73 грн; 3% річних в сумі 28065,64 грн; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги, з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за договором поставки від 09.01.2018 № 50, що був укладений між ТОВ "ВЕТПРОМ" (Постачальником) та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» (Покупцем). Зазначає, що 23.09.2020 між ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" (Новим Боржником), ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» (Первісним Боржником) та ТОВ "ВЕТПРОМ" (Кредитором) укладено договір про переведення боргу № 2309-20, за умовами якого Первісний Боржник переводить на Нового Боржника борг в розмірі 252750,00 грн, що виник на підставі Основного договору та підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між Кредитором та Первісним Боржником, який є невід`ємною складовою частиною даного договору (п. 2 Договору про переведення боргу). Пунктом 1 вказаного договору про переведення боргу встановлено, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору поставки від 09.01.2018 № 50, укладеного між Первісним Боржником та Кредитором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі № 922/2790/24 позовну заяву ТОВ "ВЕТПРОМ" (вх. № 2790/24 від 08.08.2024) прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив.

На момент винесення судом даної ухвали відповідачем не подано до суду подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, 28.08.2024 за вх. № 21507/24, тобто в межах встановленого судом строку, від відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшла заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вих. № б/н від 27.08.2024), яку відповідач обґрунтовує, з посиланням на те, що справа є складною, потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі, зважаючи на ту обставину, що договір про переведення боргу № 2309-20 вже був предметом розгляду у справі № 922/4270/23 за позовом ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" до ТОВ "ВЕТПРОМ" про стягнення заборгованості за договором поставки № 02012019/0239 від 02.01.2019. Також, як вважає відповідач, обставини, які стали предметом спору у даній справі, не відповідають дійсності (зокрема, але не тільки, стосовно факту укладання між сторонами договору про переведення боргу № 2309-20). Так, діючий на час датування наданого позивачем документу, що має назву «договір № 2309-20 про переведення боргу», директор ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" Коломієць К.В. не підписував вказаного договору про переведення боргу № 2309-20 і підпис йому не належить (про що відповідач має намір заявити проведення почеркознавчої експертизи та в підтвердження чого до цієї заяви надано копію заяви свідка від 07.12.2023, оригінал якої знаходиться у справі № 922/4270/23). Також свідченням відсутності волевиявлення уповноваженої особи ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" на укладення договору про переведення боргу № 2309-20 є відсутність підпису та печатки підприємства на першій сторінці договору, де зазначено і предмет договору і вказано інші істотні умови. Тому, зважаючи на ту обставину, що Позивач не надав до суду оригіналу вказаного договору, який наприклад, був би прошитим і остання прошита сторінка скріплена підписом представників усіх сторін (в тому числі і відповідача), відсутні підстави вважати, що представник відповідача (якщо б підпис на останній сторінці вказаного договору дійсно йому належав би) підписував вказаний договір саме в тій редакції, в якій його надано Позивачем, зокрема з тими умовами та з тим предметом, що вказано на першій сторінці договору про переведення боргу № 2309-20. У зв`язку з тим, що перша сторінка Договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 містить тільки підписи та печатки ТОВ "ВЕТПРОМ" та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА», Позивач міг легко замінити текст першої сторінки Договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 з обсягом та змістом переведення боргу та зі всіма істотними умовами. Більш детальні пояснення та заперечення з приводу дійсності договору про переведення боргу № 2309-20 Відповідач має намір викласти в у відзиві на позов та у інших процесуальних документах, однак, як вважає відповідач, дослідження всіх викладених обставин повинно бути в процесі розгляду справи в порядку загального позовного провадження, зважаючи на характер та складність даної справи та особливості обставин, що належить встановити. Таким чином, на думку відповідача, існує ряд питань, пояснень, а також інших обставин, які зумовлюють необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження та участі представника Відповідача у підготовчих засіданнях, що також забезпечить право Відповідача на участь у судових засіданнях та забезпечить сторонам можливості реалізувати свої права, керуючись закріпленим у ст. 13 ГПК України принципом змагальності. На підставі викладеного відповідач просить задовольнити дану заяву та постановити ухвалу у справі № 922/2790/24 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомлення та викликом сторін.

Відповідно до ч. 9 ст. 32 ГПК України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 13 ст. 32 ГПК України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області, після автоматизованого розподілу судових справ заміна головуючого судді у справі не допускається, крім вичерпного переліку випадків, встановлених Законом, Положенням та цими Засадами. У разі якщо в день слухання справи виявиться тимчасово неможливим виконання суддею, в провадженні якого перебуває справа, або який є головуючим у складі колегії суддів, обов`язків судді з причин: тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка, навчання тощо, повторний автоматичний розподіл судової справи не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи, що на момент подання відповідачем до суду заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження суддя Новікова Н.А. перебувала у відпустці, вказана заява розглядається судом після виходу з відпустки.

За приписами ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України, господарський суд розглядає малозначні справи в порядку спрощеного позовного провадження. У спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 247 ГПК України визначено категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а саме справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 250 ГПК України).

Таким чином, за змістом вищезазначених норм, після прийняття ухвали про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження суд має право (а не обов`язок) у подальшому за власною ініціативою або за результатами розгляду обґрунтувань, наведених учасником справи у відповідному клопотанні, постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, за умови достатніх для цього підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто зазначеною статтею визначено 2 умови, за наявності однієї з яких або одночасно обох умов суд має право прийняти рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви у справі № 922/2790/24, ціна позову у зазначеній справі становить 417230,37 грн, тобто не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент відкриття провадження у справі та на теперішній час становить 1.514.000,00 грн, тому з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, а також зважаючи на договірний характер спірних правовідносин, незначну складність справи та незначний обсяг поданих до позовної заяви доказів, та враховуючи, що позивачем у позовній заяві не наведено мотивованих обґрунтувань щодо необхідності розгляду даного спору за правилами загального позовного провадження, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалою суду від 12.08.2024 про відкриття провадження у справі № 922/2790/24 було визнано дану справу малозначною та такою, що підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Щодо посилання відповідача у заяві про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження на складність даної справи та на те, що ця справа потребує повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі, суд зазначає таке.

За приписами ч. 5 ст. 247 ГПК України, суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову, відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень п. 1, 2 ч. 4 ст. 250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Станом на момент прийняття судом даної ухвали позивач не звертався до суду із заявами про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову.

Матеріали даної справи не містять великої кількості доказів, які суд мав би дослідити з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а в поданій відповідачем до суду заяві про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не наведено належних обґрунтувань та не надано до вказаної заяви жодного належного доказу, який би свідчив про складність даної справи та міг би стати підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, адже надана відповідачем, з посиланням на намір заявити клопотання про проведення у справі почеркознавчої експертизи, копія заяви свідка від 07.12.2023, не є належним доказом у даній справі в розумінні ст. 88 ГПК України, оскільки зазначена заява стосується іншого предмету спору у іншій справі (№ 922/4270/23), що не заперечує сам відповідач, зазначивши у заяві, що оригінал вказаної заяви свідка знаходиться у справі № 922/4270/23. Інших доказів, які б свідчили про складність справи та/або суперечливість наявних у справі доказів, що могло бути підставою для призначення господарським судом відповідної судової експертизи відповідач не надав. Саме лише посилання відповідача на намір у подальшому заявити клопотання про проведення у справі почеркознавчої експертизи за відсутності відповідного клопотання та без належного обґрунтування на підтвердження неможливості того, що розгляд даної справи потребує застосування судом спеціальних знань, не може бути безумовною та достатньою підставою для постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу, судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 ГПК України, висновок експерту є одним із засобів доказування (видом доказів), оцінка яких ст. 86 цього Кодексу віднесена до компетенції суду. Положення ч. 1 ст. 100 ГПК України вимагають зазначення в ухвалі про призначення експертизи, серед іншого, підстав її проведення.

Суд зауважує, що предмет доказування за змістом ч. 1 ст. 73 КПК України визначається сутністю вимог і заперечень учасників справи та іншими обставинами, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 1 статті 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач до заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не надав клопотання про проведення у справі судової експертизи та не навів належного обґрунтування і не надав жодного належного доказу на підтвердження неможливості розгляду даної справи без застосування судом спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, наразі у суду відсутні підстави для постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі стосується правовідносин, які виникли у зв`язку із заміною зобов`язальної сторони щодо зобов`язання зі сплати заборгованості за договором поставки на підставі відповідного договору про переведення боргу, а отже відноситься до категорії спорів незначної складності щодо вирішення яких сформовано сталу та досить численну судову практику.

Суд зауважує, що відповідачу було забезпечено можливість реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом, зокрема щодо подання до суду в установлені строки відзиву на позовну заяву з доказами, які відповідач вважає необхідними подати до суду, а також щодо подання клопотань з процесуальних питань та додаткових письмових пояснень. В разі неможливості подати в установлені судом строки заяви по суті справи, додаткові письмові пояснення або заяви чи клопотання з процесуальних питань, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про продовження чи поновлення процесуальних строків, з наданням належного обґрунтування необхідності їх продовження або поновлення. Крім того, відповідач не позбавлений можливості в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України подати до суду додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність достатніх підстав для переходу від спрощеного порядку розгляду справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Судом таких підстав також не встановлено, а відтак подана відповідачем заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволеню.

Разом з тим, відповідно ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Отже, з аналізу зазначеної норми вбачається, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є наявність обставин, які свідчать про те, що рішення у справі, яка розглядається судом, може вплинути на права або обов`язки такої третьої особи, тобто про її заінтересованість у результатах вирішення спору та ймовірність виникнення в майбутньому у цієї особи права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

На підставі зазначеного, враховуючи наявні у відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" заперечення щодо дійсності договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, правовідносини за яким стали підставою для подання позивачем до суду даного позову та предметом якого є заміна Первісного боржника - ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» на Нового боржника - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" у зобов`язанні зі сплати заборгованості за договором поставки від 09.01.2018 № 50, що був укладений між ТОВ "ВЕТПРОМ" (Постачальником) та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» (Покупцем), суд дійшов висновку, що спір у даній справі стосується прав та інтересів, ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА», як сторони (Покупця) за договором поставки від 09.01.2018 № 50, а відтак, рішення по даній справі може вплинути на його права та обов`язки, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне за власною ініціативою залучити ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Керуючись ст. 12, 42, 46, 50, 232-235, 247, 250-252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 28.08.2024 за вх. № 21507/24 (вих. № б/н від 27.08.2024) у справі № 922/2790/24.

2.Зобов`язати позивача та відповідача протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду належно засвідчені копії своїх установчих документів (Статутів), в редакції, на момент укладення договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20.

3.Залучити до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 21, кімната 11, код ЄДРПОУ 40173700).

4.Зобов`язати позивача протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали направити третій особі та керівнику третьої особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копії позовної заяви, з доданими до неї матеріалами, докази направлення надати суду.

5.Зобов`язати третю особу:

- протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду належно засвідчені копії своїх установчих документів (Статутів), в редакції, на момент укладення договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20;

- у строк 10 днів з дня отримання копії позовної заяви надати суду пояснення щодо позовної заяви, з наданням належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у поясненнях,

- копії поданих до суду пояснень та доданих до них доказів направити всім іншим сторонам у справі; докази направлення надати суду.

6.Копію ухвали направити: позивачу, відповідачу, 3-й особі, керівнику 3-ї особи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 04.09.2024.

СуддяН.А. Новікова