Ухвала

від 25.09.2024 по справі 922/2790/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

25 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2790/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Желтухіна А.М.,

розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про призначення почеркознавчої експертизи у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТПРОМ" (61001, м.Харків, вул. Смольна, буд. 30, код ЄДРПОУ 40196783)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 21, кімната 11, код ЄДРПОУ 40173700).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" (62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Мала Данилівка, вул. Курортна, буд. 10, код ЄДРПОУ 39163688)

про стягнення 417230,37 грн,

за участі представників:

позивача Єрьоміної О.Ю.;

відповідача Яковенко О.Г.;

3-ї особи не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВЕТПРОМ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 2790/24 від 08.08.2024) до відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" (далі по тексту ТОВ "ТБ "УВТ") , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 417230,37 грн, з яких: основна заборгованість в сумі 252750,00 грн; інфляційні витрати в сумі 136414,73 грн; 3% річних в сумі 28065,64 грн; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 щодо сплати боргу в розмірі 252750,00 грн, який виник на підставі договору поставки від 09.01.2018 № 50, укладеного між ТОВ "ВЕТПРОМ" (Постачальником) та ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА (Покупцем). Позивач зазначає, що 23.09.2020 між ТОВ "ТБ "УВТ" (Новим Боржником), ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА (Первісним Боржником) та ТОВ "ВЕТПРОМ" (Кредитором) укладено договір про переведення боргу № 2309-20, згідно з умовами п. 1 якого цим Договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із Договору поставки від 09.01.2018 № 50 (Основний договір), укладеного між Первісним Боржником та Кредитором. Відповідно до п. 2 Договору про переведення боргу, Первісний Боржник переводить на Нового Боржника борг в розмірі 252750,00 грн, що виник на підставі Основного договору та підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків між Кредитором та Первісним Боржником, який є невід`ємною складовою частиною даного Договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у справі № 922/2790/24 позовну заяву ТОВ "ВЕТПРОМ" (вх. № 2790/24 від 08.08.2024) прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив.

28.08.2024 за вх. № 21507/24, тобто в межах встановленого судом строку, відповідач - ТОВ "ТБ "УВТ" через підсистему Електронний Суд ЄСІТС подав заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вих. № б/н від 27.08.2024), з посиланням, зокрема на складність даної справи, особливості обставин, що належить встановити суду під час її розгляду, та намір відповідача заявити проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, у зв`язку з тим, що діючий на час датування наданого позивачем договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 директор ТОВ "ТБ "УВТ" Коломієць К.В. не підписував вказаного договору, в підтвердження чого до цієї заяви відповідачем надано копію заяви свідка від 07.12.2023, оригінал якої знаходиться у справі № 922/4270/23 за позовом ТОВ "ТБ "УВТ" до ТОВ "ВЕТПРОМ" про стягнення заборгованості за договором поставки № 02012019/0239 від 02.01.2019, а також у зв`язку з відсутністю підпису та печатки підприємства відповідача на першій сторінці зазначеного договору про переведення боргу, де містяться лише підписи та печатки ТОВ "ВЕТПРОМ" та ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА, тобто, на думку відповідача, позивач міг легко замінити текст першої сторінки договору, і відсутні підстави вважати, що представник відповідача (якщо б підпис на останній сторінці вказаного договору дійсно йому належав би) підписував вказаний договір саме в тій редакції, в якій його надано позивачем, з тими умовами та з тим предметом, що вказані на першій сторінці наданого позивачем договору.

Ухвалою суду від 04.09.2024 у справі № 922/2790/24, враховуючи, що матеріали справи не містять великого обсягу доказів, які суд мав би дослідити під час розгляду даної справи, а відповідачем - ТОВ "ТБ "УВТ" в заяві про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 28.08.2024 за вх. № 21507/24 (вих. № б/н від 27.08.2024) не наведено належних обґрунтувань та не надано до вказаної заяви жодного належного доказу, який би свідчив про складність даної справи і міг би стати підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, зважаючи на те, що саме лише посилання відповідача на намір у подальшому заявити клопотання про проведення у справі почеркознавчої експертизи (за відсутності відповідного клопотання та без належного обґрунтування в підтвердження необхідності застосування судом спеціальних знань для розгляду даної справи) не може бути безумовною та достатньою підставою для постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, було відмовлено в задоволенні заяви відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Також вказаною ухвалою суду, враховуючи наявні у відповідача - ТОВ "ТБ "УВТ" заперечення щодо дійсності наданого позивачем договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, предметом якого є заміна Первісного боржника - ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА на Нового боржника - ТОВ "ТБ "УВТ" у зобов`язанні зі сплати заборгованості за договором поставки від 09.01.2018 № 50, що був укладений між ТОВ "ВЕТПРОМ" (Постачальником) та ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА (Покупцем), судом за власною ініціативою залучено ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, та зобов`язано позивача направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а також встановлено третій особі строк для надання суду пояснень щодо позовної заяви.

Крім того, зазначеною ухвалою суду встановлено строк позивачу, відповідачу та третій особі для надання суду належно засвідчених копій своїх установчих документів (Статутів), в редакції станом на момент укладення договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20.

10.09.2024 за вх. № 22646/24, тобто в межах встановленого судом строку, позивач - ТОВ "ВЕТПРОМ" на виконання вимог ухвали суду надав Статут ТОВ "ВЕТПРОМ", в редакції станом на 09.04.2019, та належні докази в підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками керівнику ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА (третьої особи).

11.09.2024 за вх. № 22916/24, тобто з порушенням на два тижні встановленого судом строку на подання відзиву на позов, відповідач - ТОВ "ТБ "УВТ" через підсистему Електронний Суд ЄСІТС подав відзив на позов, в якому, посилаючись на поважність причини пропуску строк на подання відзиву, просить поновити зазначений строк, та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з посиланням на те, що до нього не перейшов обов`язок сплати на користь ТОВ ВЕТПРОМ заборгованості по договору поставки № 50 від 09.01.2018 замість ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА, оскільки діючий на час датування наданого позивачем договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 директор ТОВ "ТБ "УВТ" Коломієць К.В. не проявляв свого волевиявлення на взяття на себе таких зобов`язань, не підписував вказаний договір про переведення боргу, підпис на цьому договорі ОСОБА_1 не належить, про що останній зазначає у наданій до даного відзиву Заяві свідка від 10.09.2024. Навіть, якщо допустити, що ОСОБА_1 все ж таки підписував договір про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, то позивачем не доведено належними доказами, що він підписував договір саме у тій редакції, що надав до суду позивач, адже на відміну від останньої сторінки вказаного документу, на першій сторінці не зазначено про погодження та підписання цих умов директором ТОВ ТБ УВТ Коломійцем К.В., а лише наявні підписи та печатки ТОВ ВЕТПРОМ та ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА. Також, на думку відповідача, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами дійсність боргу, який начебто переведено на відповідача, а саме: не розкрито суть, зміст операцій, не доведено їх реальність та обсяги, не підтверджено їх здійснення будь-якими первинними або бухгалтерськими документами (видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, накладними на повернення товару тощо). Щодо наданого до позову Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2019 - 22.09.2020, відповідач зазначає, що з вказаного Акту неможливо встановити, який саме товар (асортимент, найменування, кількість) було поставлено, дати та суми поставок в Акті відсутні, а заборгованість ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ зазначена в іншій сумі, тобто в сумі 422084,60 грн, а не 252750,00 грн, зобов`язання зі сплати якої начебто переведено на відповідача. Зазначений Акт підписаний ТОВ ВЕТПРОМ і ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА, підпис уповноваженої особи ТОВ ТБ УВТ відсутній на цьому Акті, тому він жодним чином не підтверджує згоду, волевиявлення чи визнання з боку ТОВ ТБ УВТ факту існування боргу чи факту його переведення, будь-який інший документ, який би свідчив про визнання ТОВ ТБ УВТ факту переведення на нього боргу, відсутній, крім того, наявність боргу ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ (у будь-якому розмірі, зокрема в сумі 422084,60 грн чи 252750,00 грн), не є доказом того, що ТОВ ТБ УВТ погодилось погасити такий борг замість ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА та не свідчить про те, що керівник ТОВ ТБ УВТ укладав відповідний правочин. Відповідач посилається на надану до цього відзиву копію Заяви свідка ОСОБА_2 , оригінал якої знаходиться у справі № 922/4270/23 та в якій директор ТОВ ВЕТПРОМ зазначає, що всі перемовини стосовно укладення договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 велись із Попович Олександром, якого він називає комерційним директором, а також посилається на те, що попередньо питання закриття боргу він обговорював з іншим представником ОСОБА_3 . Як вважає відповідач, згідно чинного законодавства діяти від імені юридичної особи без довіреності має право її керівник (як виконавчий орган), тому будь-яка інша особа не має повноважень на ведення перемовин та укладання договору від імені ТОВ ТБ УВТ. Посилаючись на судову практику Великої Палати Верховного Суду, зокрема на висновки, викладені в постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, відповідач зазначає, що звернення до суду з позовом про визнання договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 неукладеним не є належним способом захисту, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. До зазначено відзиву відповідач, окрім іншого, надав на виконання вимог ухвали суду Статут ТОВ ТБ УВТ в редакції станом на 17.12.2018.

Одночасно із відзивом на позов 11.09.2024 за вх. № 22921/24, тобто з порушенням на два тижні встановленого судом строку на подання відзиву, відповідач - ТОВ ТБ УВТ через підсистему Електронний Суд ЄСІТС подав клопотання про призначення експертизи (вих. № б/н від 11.09.2024), в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку і поновити йому строк на подання клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, та призначити у справі № 922/2790/24 судову почеркознавчу експертизу договору про переведення боргу № 2309-20 від 23 вересня 2020 року, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, поставити на вирішення експертам наступне питання: Чи виконано підпис на останній сторінці договору про переведення боргу № 2309-20 від 23 вересня 2020 року від імені ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" ОСОБА_1 чи іншою особою? З метою проведення експертизи витребувати у ТОВ ВЕТПРОМ оригінал договору про переведення боргу № 2309-20 від 23 вересня 2020 року. Витрати, пов`язані із проведенням судової почеркознавчої експертизи, розділити порівну та покласти в річних частинах на ТОВ ТБ УВТ та ТОВ ВЕТПРОМ.

В обґрунтування клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи відповідач посилається на необхідність з`ясування того, чи дійсно підпис, що міститься на останній сторінці договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 від імені ОСОБА_1 виконано саме цією особою, або ж іншою особою. На думку відповідача, встановлення цього факту має істотне значення для досягнення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, оскільки в разі, якщо за результатами експертизи буде встановлено, що підпис в договорі було виконано не тією особою, від імені якої він зазначений, це надасть обґрунтовані підстави для визнання доказу недопустимим і неналежним, і як наслідок, повністю спростує аргументи позивача про наявність боргу відповідача перед позивачем за договором поставки № 50 від 09.01.2018.

Також, разом із відзивом 11.09.2024 за вх. № 22924/24, тобто з порушенням на два тижні встановленого судом строку на подання відзиву, відповідач - ТОВ ТБ УВТ через підсистему Електронний Суд ЄСІТС подав клопотання про витребування доказів (вих. № б/н від 11.09.2024), в якому просить визнати поважними причини пропуску строку і поновити йому строк на подання клопотання про витребування доказів, та, посилаючись на неможливість самостійно отримати докази наявності зобов`язання ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ, які можуть підтвердити або спростувати дійсність боргу, що переводився на відповідача та стягнення якого є предметом спору у даній справі, оскільки адвокатський запит від 06.09.2024 про надання вказаних документів відповідачу залишився без відповіді з боку позивача та третьої особи (але при цьому відповідач не надав суду доказів звернення з відповідним адвокатським запитом до позивача та третьої особи), відповідач просить витребувати у ТОВ ВЕТПРОМ та ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА належним чином завірені копії та оригінали для огляду в суді наступних документів: 1) документів, які підтверджують факт існування станом на 23.09.2020 боргу ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА в сумі 252750,00 грн перед ТОВ ВЕТПРОМ по договору № 50 від 09.01.2018, а саме: видаткових накладних на поставку товару на суму 252750,00 грн; рахунків на оплату товару; податкових накладних та доказів їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; довіреностей на отримання ТМЦ повноважним представником ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА; товарно-транспортних накладних на доставку товару; документів бухгалтерського та податкового обліку та звітності по вказаним операціям; 2) копії документів, які підтверджують особу та її повноваження на підписання договору № 50 від 09.01.2018 з боку ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА.

Крім того, разом із відзивом 11.09.2024 за вх. № 22925/24 (вих. № б/н від 11.09.2024), тобто з порушенням на два тижні встановленого судом строку на подання заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач - ТОВ ТБ УВТ через підсистему Електронний Суд ЄСІТС подав повторно клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (з клопотанням про поновлення строку на його заявлення), з посиланням на те, що перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням та викликом сторін забезпечить дотримання принципу рівності сторін та дотримання права відповідача на надання доказів, зокрема доказів неналежності та недопустимості доказу позивача, яким він обґрунтовує позовні вимоги, а саме: договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20. Таким доказом відповідача може бути висновок експерта про неналежність підпису на спірному договорі директору ТОВ ТБ УВТ, діючому на час укладення вказаного договору. Належно дослідити оспорюваний договір без проведення спеціальних досліджень судовими експертами (з урахуванням заяви Відповідача про неналежність підпису на договорі директору ТОВ ТБ УВТ), неможливо. Враховуючи викладене, а також враховуючи подання одночасно з цим клопотанням інших клопотань, зокрема клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів, відповідач просить постановити ухвалу про перехід до розгляду справи № 922/2790/24 за правилами загального позовного провадження з повідомлення та викликом сторін.

16.09.2024 за вх. № 23219/24 (вих. № б/н від 15.09.2024) від позивача - ТОВ "ВЕТПРОМ" через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшло заперечення проти клопотань відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про призначення експертизи, в якому позивач просить відмовити в задоволенні зазначених клопотань, з посиланням, зокрема на те, що є незрозумілим, чи ОСОБА_1 , в якості директора не підписував взагалі договір про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 чи саме в редакції, яка надана позивачем, що, в свою чергу, ставить під сумнів твердження відповідача про те, що не відбулось його волевиявлення на укладення правочину щодо прийняття обов`язків боржника по договору поставки № 50 від 09.01.2018. Крім того, як вважає позивач, відповідачем не ставиться під сумнів відтиск печатки ТОВ ТБ УВТ, розміщений на спірному договорі про переведення боргу, жодних доказів втрати печатки чи протиправності її використання іншими особами відповідачем не надано, що свідчить про відповідність вказаного правочину волі особи, від імені якої підписано цей Договір та проставлено печатку тобто про відповідність волі ТОВ ТБ УВТ на укладення правочину щодо прийняття обов`язків боржника по договору поставки № 50 від 09.01.2018.

Ухвалою суду від 17.09.2024 поновлено відповідачу строк на подання: відзиву на позовну заяву; клопотання про призначення експертизи у справі; клопотання про витребування доказів; клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; а також прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи подані відповідачем відзив на позовну заяву від 11.09.2024 за вх. № 22916/24 (вих. № б/н від 11.09.2024) разом з доданими до нього доказами, клопотання про призначення експертизи від 11.09.2024 за вх. № 22921/24 (вих. № б/н від 11.09.2024), клопотання про витребування доказів від 11.09.2024 за вх. № 22924/24 (вих. № б/н від 11.09.2024) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 11.09.2024 за вх. № 22925/24 (вих. № б/н від 11.09.2024).

Також вказаною вище ухвалою суду, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, зважаючи на необхідність отримати від відповідача додаткові пояснення щодо заявлених ним вищезазначених клопотань, з метою забезпечення всебічного, об`єктивного розгляду справи й ефективного захисту прав і законних інтересів сторін і дотримання завдань господарського судочинства та для вирішення питання про наявність підстав для задоволення поданих відповідачем клопотань про призначення експертизи у справі, про витребування доказів та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, було призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін у справі № 922/2790/24 на 25.09.2024 о 14:00.

18.09.2024 за вх. № 23514/24 від позивача - ТОВ "ВЕТПРОМ" через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, посилається, зокрема на те, що є незрозумілим, чи ОСОБА_1 , в якості директора не підписував взагалі договір про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020, чи саме в редакції, яка надана позивачем, що, в свою чергу, ставить під сумнів твердження відповідача про те, що не відбулось його волевиявлення на укладення правочину щодо прийняття обов`язків боржника по договору поставки № 50 від 09.01.2018. Крім того, відповідачем не ставиться під сумнів відтиск печатки ТОВ ТБ УВТ, розміщений на спірному договорі про переведення боргу, жодних доказів втрати печатки чи протиправності її використання іншими особами відповідачем не надано. Вказане, на думку позивача, свідчить про відповідність вказаного правочину волі особи, від імені якої підписано цей Договір та проставлено печатку тобто про відповідність волі ТОВ ТБ УВТ на укладення правочину щодо прийняття обов`язків боржника по договору поставки № 50 від 09.01.2018. Що стосується посилання відповідача на начебто непідтвердження належними та допустимими доказами дійсність боргу, позивач зазначає, що відповідно до п. 7 Договору про переведення боргу, Новий боржник (відповідач) цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів), пов`язана із Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором. Тобто, Первісним боржником (ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна») було передано Новому боржнику (Відповідачу) всі документи щодо заборгованості по договору поставки № 50 від 09.01.2018, а тому відповідач повинен мати у себе в наявності первинні документи по цьому Договору. Також позивач у відповіді на відзив зазначає, що має всі оригінали документів, які підтверджують наявність заборгованості за договором поставки № 50 від 09.01.2018.

20.09.2024 за вх. № 23749/24 від третьої особи - ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА до суду засобами поштового зв`язку надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких третя особа підтримує вимоги позивача, зокрема підтверджує, що між ТОВ «ВЕТПРОМ» та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» був укладений договір поставки № 50 від 09.01.2018, за яким здійснювалась поставка товару та утворилась заборгованість, а також зазначає, що твердження відповідача про те, що нібито колишнім директором ОСОБА_1 не підписувався договір про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 є такими, що не відповідають дійсності.

23.09.2024 за вх. № 23852/24 від позивача - ТОВ "ВЕТПРОМ" через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшла заява, в якій позивач просить долучити до матеріалів справи документи, які просить витребувати відповідач - ТОВ ТБ УВТ від позивача, та додає до цієї заяви такі документи:

1) Акт взаємозаліку № 1 від 19.12.2019, укладений між ТОВ «ВЕТПРОМ» та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна»;

2) Акт взаємозаліку № 1 від 18.02.2020, укладений між ТОВ «ВЕТПРОМ» та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна»;

3) видаткові накладні на загальну суму 328134,02 грн за період липень-вересень 2018 року, а саме: видаткову накладну № 3189 від 27.07.2018 на суму 113578,37 грн; видаткову накладну № 3194 від 30.07.2018 на суму 7328,47 грн; видаткову накладну № 3548 від 20.08.2018 на суму 69604,82 грн; видаткову накладну № 3684 від 30.08.2018 на суму 16599,13 грн; видаткову накладну № 3985 від 17.09.2018 на суму 41104,92 грн; видаткову накладну № 4097 від 24.09.2018 на суму 79 918,31 грн;

4) рахунки на оплату на загальну суму 328134,02 грн, а саме: рахунок № 3034 від 27.07.2018 на суму 113578,37 грн; рахунок № 3055 від 30.07.2018 на суму 7328,47 грн; рахунок № 3388 від 20.08.2018 на суму 69604,82 грн; рахунок № 3497 від 30.08.2018 на суму 16599,13 грн; рахунок № 3783 від 17.09.2018 на суму 41104,92 грн; рахунок № 3888 від 24.09.2018 на суму 79918,31 грн;

5) копії податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, на загальну суму 328134,02 грн, з доказами їх реєстрації, а саме: податкової накладної № 450 від 27.07.2018; податкової накладної № 465 від 30.07.2018; податкової накладної № 289 від 20.08.2018; податкової накладної № 492 від 30.08.2018; податкової накладної № 255 від 17.09.2018; податкової накладної № 415 від 24.09.2018;

6) генеральну довіреність ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» від 09.01.2018 строком дії до 31.12.2018, відповідно до якої директор ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» довіряє отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ВЕТПРОМ» відповідно до товарних (товаротранспортних) та видаткових накладних, що підтверджують факт передачі Товару, а також право на складання та підписання від імені підприємства будь-яких накладних, актів прийому-передачі, актів розбіжностей Товару завідувачу складом ОСОБА_4 ;

7) експрес накладні та специфікації до актів наданих послуг «Нової пошти», якими підтверджується поставка Товару за вищезазначеними видатковими накладними із залученням перевізника «Нова Пошта», а саме: експрес накладні № 59998066157759 від 27.07.2018, № 59998066227034 від 30.07.2018, № 59998067141840 від 20.08.2018, № 59998067594366 від 30.08.2018, № 59998068381264 від 17.09.2018, № 59998068691814 від 24.09.2018 та специфікації до актів наданих послуг: № НП 000438659 від 31.07.2018; № НП-000472995 від 10.08.2018, № НП-000574189 від 31.08.2018, № НП-000631621 від 10.09.2018, № НП-000862996 від 20.09.2018, № НП-000935098 від 30.09.2018.

24.09.2024 за вх. № 24041/24 від відповідача - ТОВ ТБ УВТ через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення на іншу дату судового засідання у даній справі, призначеного на 25.09.2024, для надання йому додаткового часу для ознайомлення з доказами, наданими позивачем, та для подання додаткових пояснень щодо цих доказів.

Також від відповідача - ТОВ ТБ УВТ 25.09.2024 за вх. № 24146 (до початку судового засідання) через підсистему Електронний Суд ЄСІТС надійшли пояснення щодо поданого позивачем заперечення проти клопотань відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про призначення експертизи, в яких відповідач не погоджується з доводами позивача. Стосовно заперечень позивача проти задоволення клопотання про призначення експертизи зазначає, зокрема про те, що ОСОБА_1 , в якості директора, не підписував взагалі договір про переведення на ТОВ ТБ УВТ боргу ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА», ні в наданій позивачем редакції від 23.09.2020 № 2309-20, ні в іншій, що підтверджено самим ОСОБА_1 в наданій суду заяві свідка. Стосовно твердження позивача про те, що відповідач не ставить під сумнів відтиск печатки ТОВ ТБ УВТ, розміщений на договорі про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, відповідач зазначає, що він в жодному з документів не визнавав належність відповідачу печатки на наданому позивачем договорі про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, а тому, керуючись принципом змагальності сторін та принципом доказування, позивач, який обґрунтовує свою позицію та позовні вимоги таким доказом як договір про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, має довести допустимість та достовірність наданого ним доказу, а саме те, що вказаний документ отримано з дотриманням закону (що він не є створеним поза волею відповідача) та те, що даний доказ не направлений на формування хибного уявлення про обставини справи, а саме, що підпис та печатка на ньому належить відповідачу (зважаючи на заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов). Стосовно заперечень позивача проти задоволення клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, відповідач зазначає, що заперечення позивача в цій частині обґрунтовані відмовою суду в задоволенні аналогічного (першого) клопотання, натомість, на час заявлення першого клопотання відповідач ще не мав у своєму розпорядженні доказу, яким би можна було обґрунтувати вказане клопотання, і тільки після отримання від ОСОБА_1 заяви свідка відповідач зміг заявити клопотання про проведення експертизи, обґрунтувавши таке клопотання заявою свідка. Таким чином, відповідач вважає безпідставними заперечення позивача проти задоволення клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження тільки через те, що відповідачу вже було відмовлено в поданому раніше клопотанні про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, оскільки обґрунтування попереднього клопотання відповідача відрізняється від обґрунтування поданого вдруге клопотання. Враховуючи викладене, відповідач просить задовольнити подані ним клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про призначення експертизи, та просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 25.09.2024 представник відповідача - ТОВ ТБ УВТ підтримав подані ним клопотання про витребування доказів, про призначення почеркознавчої експертизи у справі та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в повному обсязі, просив задовольнити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, з посиланням на те, що наданий позивачем до позову договір про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 не є належним доказом, оскільки колишній директор ОСОБА_1 не підписував жодного договору про переведення на ТОВ ТБ УВТ боргу ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» ні в наданій позивачем редакції, ні в іншій редакції, що підтверджує сам ОСОБА_1 в наявній у справі заяві свідка, відтиск печатки ТОВ ТБ УВТ, розміщений на наданому позивачем примірнику договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, не свідчить про факт волевиявлення ОСОБА_1 щодо підписання вказаного договору та взяття на себе зобов`язань за цим договором. Також представник відповідача в судовому засіданні 25.09.2024 просив задовольнити клопотання про витребування доказів, оскільки вважає, що надані позивачем 23.09.2024 за вх. № 23852/24 документи не підтверджують наявність станом на 23.09.2020 заборгованості у ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ по договору № 50 від 09.01.2018 в сумі 252750,00 грн, оскільки надані документи підтверджують існування на 23.09.2020 заборгованості на меншу суму, ніж сума боргу, яку начебто переведено на відповідача по договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20.

Представник позивача - ТОВ ВЕТПРОМ в судовому засіданні 25.09.2024 заперечив проти задоволення поданих відповідачем клопотань про витребування доказів, про призначення почеркознавчої експертизи у справі та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в повному обсязі, надав суду (на огляд) оригінал договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 та Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2019 - 22.09.2020, пояснив, що 23.09.2024 позивачем надані суду документи, які просить витребувати у своєму клопотанні відповідач, а саме: документи, які підтверджують наявність станом на 23.09.2020 заборгованості у ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ по договору № 50 від 09.01.2018 в сумі 252750,00 грн, та пояснив, що має також інші документи, які підтверджують господарські правовідносини між ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 22924/24 від 11.09.2024), суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

За змістом ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 4 ст. 81 ГПК України).

Отже, зазначеними нормами передбачено право (а не обов`язок суду) за вмотивованим клопотанням учасника справи постановити ухвалу про витребування відповідних доказів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача - ТОВ ТБ УВТ боргу в розмірі 252750,00 грн, який був переведений на нього на підставі укладеного з позивачем - ТОВ "ВЕТПРОМ" договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20 та виник на підставі договору поставки від 09.01.2018 № 50, укладеного між позивачем - ТОВ "ВЕТПРОМ" (Постачальником) та третьою особою - ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА (Покупцем).

У поданому до суду клопотанні про витребування доказів відповідач - ТОВ ТБ УВТ просить витребувати у ТОВ ВЕТПРОМ та ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА докази, які можуть підтвердити або спростувати дійсність боргу ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ, що переводився на ТОВ ТБ УВТ, а саме витребувати належним чином завірені копії та оригінали для огляду в суді наступних документів: 1) документів, які підтверджують факт існування станом на 23.09.2020 боргу ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА в сумі 252750,00 грн перед ТОВ ВЕТПРОМ по договору № 50 від 09.01.2018 (а саме: видаткових накладних на поставку товару на суму 252750,00 грн; рахунків на оплату товару; податкових накладних та доказів їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; довіреностей на отримання ТМЦ повноважним представником ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА; товарно-транспортних накладних на доставку товару; документів бухгалтерського та податкового обліку та звітності по вказаним операціям); 2) документів, які підтверджують особу та її повноваження на підписання договору № 50 від 09.01.2018 з боку ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА.

В обґрунтування клопотання про витребування доказів відповідач посилається на неможливість самостійно отримати витребувані докази, оскільки адвокатський запит від 06.09.2024 про надання вказаних документів відповідачу залишився без відповіді з боку позивача та третьої особи.

Водночас, відповідач не надав суду доказів звернення з відповідними адвокатськими запитами до позивача та третьої особи про надання вказаних документів, що, в силу вимог п. 4 ст. 2 ст. 81 ГПК України, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення судом поданого відповідачем клопотання про витребування доказів

Разом з тим, як вже зазначалося вище, 23.09.2024 за вх. № 23852/24 позивач - ТОВ "ВЕТПРОМ", з метою недопущення затягування розгляду справи, подав для долучення до матеріалів справи документи по договору № 50 від 09.01.2018, які просить витребувати відповідач, а саме: 1) Акт взаємозаліку № 1 від 19.12.2019, укладений між ТОВ «ВЕТПРОМ» та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна»; 2) Акт взаємозаліку № 1 від 18.02.2020, укладений між ТОВ «ВЕТПРОМ» та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна»; 3) видаткові накладні на загальну суму 328134,02 грн за період липень-вересень 2018 року, зокрема видаткові накладні: № 3189 від 27.07.2018 на суму 113578,37 грн; № 3194 від 30.07.2018 на суму 7328,47 грн; № 3548 від 20.08.2018 на суму 69604,82 грн; № 3684 від 30.08.2018 на суму 16599,13 грн; № 3985 від 17.09.2018 на суму 41104,92 грн; № 4097 від 24.09.2018 на суму 79918,31 грн; 4) рахунки на оплату на загальну суму 328134,02 грн, а саме рахунки: № 3034 від 27.07.2018 на суму 113578,37 грн; № 3055 від 30.07.2018 на суму 7328,47 грн; № 3388 від 20.08.2018 на суму 69604,82 грн; № 3497 від 30.08.2018 на суму 16599,13 грн; № 3783 від 17.09.2018 на суму 41104,92 грн; № 3888 від 24.09.2018 на суму 79918,31 грн; 5) копії податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, на загальну суму 328134,02 грн, з доказами їх реєстрації, а саме податкові накладні № 450 від 27.07.2018; № 465 від 30.07.2018; № 289 від 20.08.2018; № 492 від 30.08.2018; № 255 від 17.09.2018; № 415 від 24.09.2018; 6) генеральну довіреність ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» від 09.01.2018 строком дії до 31.12.2018, відповідно до якої директор ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» довіряє отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ВЕТПРОМ» відповідно до товарних (товаротранспортних) та видаткових накладних, що підтверджують факт передачі Товару, а також право на складання та підписання від імені підприємства будь-яких накладних, актів прийому-передачі, актів розбіжностей Товару завідувачу складом ОСОБА_4 ; 7) експрес накладні та специфікації до актів наданих послуг «Нової пошти», якими підтверджується поставка Товару за вищезазначеними видатковими накладними із залученням перевізника «Нова Пошта», а саме: експрес накладні № 59998066157759 від 27.07.2018, № 59998066227034 від 30.07.2018, № 59998067141840 від 20.08.2018, № 59998067594366 від 30.08.2018, № 59998068381264 від 17.09.2018, № 59998068691814 від 24.09.2018 та специфікації до актів наданих послуг: № НП 000438659 від 31.07.2018; № НП-000472995 від 10.08.2018, № НП-000574189 від 31.08.2018, № НП-000631621 від 10.09.2018, № НП-000862996 від 20.09.2018, № НП-000935098 від 30.09.2018.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вищевказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами ч. 3, 8 ст. 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17 зазначила, що:

- податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки;

- підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст;

- встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Таким чином, податкова накладна може бути допустимим доказом, на підставі якого суд установлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки, вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

З наданих позивачем документів вбачається, що позивач - ТОВ "ВЕТПРОМ" за правилом першої події, яким є поставка товару, виконано обов`язок зі складання та реєстрації податкових накладних у відповідності до вимог ст. 187 ПК України за період липень-вересень 2018 року на загальну суму 328134,02 грн (яка на 75384,02 грн перевищує спірну заборгованість - 252750,00 грн) та зареєстровано її в ЄРПН й направлено контрагенту - ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» (третій особі), який прийняв ці податкові накладні, що підтверджується відповідними відмітками (штампами), сформованими автоматично на вказаних податкових накладних після підтвердження про їх отримання з боку третьої особи.

Таким чином, суд вважає, що наданими позивачем доказами в їх сукупності (в т.ч. видатковими накладними, рахунками на оплату, копіями податкових накладних тощо) підтверджено реальність господарських операцій по договору № 50 від 09.01.2018 з поставки товару позивачем - ТОВ "ВЕТПРОМ" на загальну суму 328134,02 грн (яка на 75384,02 грн перевищує спірну заборгованість - 252750,00 грн) за період липень-вересень 2018 року та прийняття цього товару третьою особою - ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна».

Відповідачем - ТОВ ТБ УВТ станом на день прийняття судом даної ухвали не надано суду будь-яких заперечень, з наведенням обставин та наданням доказів, які б вказували на недостовірність наданих позивачем документів. Навпаки, представник відповідача в судовому засіданні 25.09.2024 підтвердив, що надані позивачем документи підтверджують здійснення господарських операцій у 2018 році між ТОВ "ВЕТПРОМ" та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» по договору № 50 від 09.01.2018, проте, як вважає представник відповідача, посилаючись на Акти взаємозаліку № 1 від 19.12.2019 та № 1 від 18.02.2020, укладені між ТОВ «ВЕТПРОМ» та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна»; позивачем надано первинну бухгалтерську документацію, якою підтверджується виникнення та існування на 23.09.2020 заборгованості «ТОВ «ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА» перед ТОВ «ВЕТПРОМ» на меншу суму, ніж сума боргу, яку начебто переведено на відповідача по договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, а саме: на суму 53534, 30 грн (328134,02 грн - 96886, 44 грн (по Акту від 19.12.2019) - 177713, 28 грн (по Акту від 18.02.2020).

Третьою особою - ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА у пояснення щодо позовної заяви від 20.09.2024 за вх. № 23749/24 підтверджено, що між ТОВ «ВЕТПРОМ» та ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» був укладений договір поставки № 50 від 09.01.2018, за яким здійснювалась поставка товару та за яким у ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» виникла заборгованість перед ТОВ «ВЕТПРОМ».

За таких обставин, враховуючи, що позивачем - ТОВ "ВЕТПРОМ" надано докази, якими підтверджено реальність господарських операцій по договору № 50 від 09.01.2018 з поставки ним товару третій особі - ТОВ «ЗООВЕТПРОМ Україна» у період липень-вересень 2018 року на загальну суму 328134,02 грн та прийняття останнім цього товару, що також не заперечується третьою особою у наданих суду поясненнях щодо позовної заяви, а відповідачем - ТОВ ТБ УВТ не наведено жодних обставин чи доказів, які б вказували на недостовірність наданих позивачем документів, зокрема які б спростовували загальну суму поставки, з метою процесуальної економії часу та недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про недоцільність задоволення поданого відповідачем клопотання про витребування доказів, які вже були надані позивачем - ТОВ "ВЕТПРОМ" самостійно, тому відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (вх. № 22921/24 від 11.09.2024), суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу, судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 ГПК України, висновок експерту є одним із засобів доказування (видом доказів), оцінка яких ст. 86 цього Кодексу віднесена до компетенції суду. Положення ч. 1 ст. 100 ГПК України вимагають зазначення в ухвалі про призначення експертизи, серед іншого, підстав її проведення.

Суд зауважує, що предмет доказування за змістом ч. 1 ст. 73 КПК України визначається сутністю вимог і заперечень учасників справи та іншими обставинами, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення судової експертизи є правом (а не обов`язком) суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як вбачається з тексту клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, відповідач зазначене клопотання обґрунтовує, посилаючись фактично лише на єдиний наданий ним доказ - складену Коломійцем К.В. (колишнім директором ТОВ «ТБ «УВТ») з дотриманням вимог ст. 88 ГПК України заяву свідка від 10.09.2024, без надання будь-якого іншого доказу, який би міг підтвердити обставини, викладені у вказаній заяві свідка.

Так, обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначає, що діючий на час датування наданого позивачем договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 директор ТОВ «ТБ «УВТ» Коломієць К.В. не підписував вказаного документу і підпис йому не належить, що вбачається із наданої ним заяви свідка від 10.09.2024, оригінал якої додано до матеріалів даної справи в додатках до відзиву. Також, на думку відповідача, свідченням відсутності волевиявлення уповноваженої особи ТОВ «ТБ «УВТ» на укладення зазначеного договору про переведення боргу є відсутність підпису та печатки підприємства на першій сторінці договору, де зазначено і предмет договору і вказано інші істотні умови, і де свої підписи і печатки поставили інші сторони правочину. Тому, як вважає відповідач, зважаючи на ту обставину, що позивач не надав до суду «оригіналу вказаного договору, який, наприклад, був би прошитим і остання прошита сторінка скріплена підписом представників усіх сторін (в тому числі і Відповідача), відсутні підстави вважати, що представник Відповідача підписував вказаний договір саме в тій редакції, в якій його надано Позивачем, зокрема з тими умовами та з тим предметом, що вказано на першій сторінці договору про переведення боргу № 2309- 20».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України).

Як вже зазначалося вище, в судовому засіданні 25.09.2024 представник позивача - ТОВ ВЕТПРОМ надав суду (на огляд) оригінали договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 та Акту звірки взаєморозрахунків по договору № 50 від 09.01.2018 станом на 01.01.2019-22.09.2020, який відповідно до п. 2 договору про переведення боргу є його невід`ємною частиною, та яким сторони (ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА та ТОВ ВЕТПРОМ) засвідчили існування станом на 22.09.2020 заборгованості у ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА перед ТОВ ВЕТПРОМ в сумі 422084,60 грн, тобто в сумі, що перевищує суму боргу - 252750,00 грн, яка є предметом вказаного договору про переведення боргу.

Дослідивши надані позивачем договір та акт звірки, суд встановив, що вказані документи підписані усіма сторонами, а саме: на договорі містяться підписи уповноважених представників ТОВ «ТБ «УВТ», ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА та ТОВ ВЕТПРОМ, які засвідчені печатками зазначених юридичних осіб; на Акті звірки взаєморозрахунків міститься підпис уповноваженого представника ТОВ ВЕТПРОМ, який засвідчений печаткою зазначеною юридичної особи, а також підпис уповноваженого представника ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА, але без засвідчення цього підпису печаткою юридичної особи.

Враховуючи, що саме відповідач - ТОВ «ТБ «УВТ» несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на господарських договорах, а також враховуючи, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження факту протиправності використання його печатки чи доказів її втрати, так само, як не надано і доказів звернення відповідача до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, чи вчинення ним інших заходів з метою з`ясування обставин щодо оригінальності підпису на оспорюваному договорі, про існування якого останній знав принаймні з кінця 2023 року (часу розгляду справи № 922/4270/23), у суду відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалася проти його волі при підписанні вказаного договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020, у зв`язку з чим суд приймає наданий позивачем до позову договір, як належний доказ.

Водночас, відповідно до положень ст. 58-1 ГК України, суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Отже, за змістом норми ч. 1, 3 ст. 58-1 України, навіть за наявності печатки суб`єкт господарювання не зобов`язаний її застосовувати, тому посилання відповідача на те, що на вказаному Акті звірки взаєморозрахунків підпис керівника ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА Бабійчука С.В. не скріплений печаткою ТОВ ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА, відхиляється судом.

Щодо посилання відповідача на заяву свідка від 10.09.2024, в якій колишній директор ТОВ «ТБ «УВТ» Коломієць К.В. зазначає, що він не підписував договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 і підпис на вказаному договорі йому не належить, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2 ст. 87 ГПК України).

Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги (ч. 4 ст. 87 ГПК України).

За змістом ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Законодавець однією із засад (принципів) господарського судочинства визначив змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог.

Таким чином, заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст. 86 ГПК України. Подібні за змістом висновки викладено і у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 911/1382/18.

Також суд враховує висновок Верховного Суду, викладений, зокрема в постановах від 16.03.2023 у cправі № 910/5850/22 та від 09.11.2021 у справі № 910/11343/20, про те, що учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими доказами відповідно до свого внутрішнього переконання.

Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На підставі викладеного, керуючись стандартом доказування "більшої вірогідності" та принципу змагальності, із співставленням сукупності зібраних в цій справі доказів, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в підтвердження укладення договору про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020 (зокрема надані в судовому засіданні на огляд суду оригінали зазначеного договору та Акту звірки взаєморозрахунків по договору № 50 від 09.01.2018 станом на 01.01.2019-22.09.2020, який відповідно до п. 2 договору про переведення боргу є його невід`ємною частиною) є більш вірогідними, ніж протилежні аргументи відповідача про те, що такий договір ним не укладався та підпис на вказаному договорі не належить колишньому директору ТОВ «ТБ «УВТ» Коломійцю К.В., з посиланням фактично лише на єдиний наданий відповідачем доказ - складену ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 88 ГПК України заяву свідка від 10.09.2024 без надання будь-яких інших доказів, наприклад, доказів того, що підпис, який міститься на договорі про переведення боргу № 2309-20 від 23.09.2020, відрізняється від підпису особи, яка його підписала з боку ТОВ «ТБ «УВТ», та їй не належить, або доказів на підтвердження факту протиправності використання його печатки чи доказів її втрати, або доказів звернення відповідача до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, чи вчинення ним інших заходів з метою з`ясування обставин щодо оригінальності підпису на оспорюваному договорі. За таких обставин, суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, та вважає, що призначення судової експертизи призведе до безпідставного зупинення провадження у даній справі й, відповідно, призведе до затягування строків розгляду справи, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволенні заявленого відповідачем клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Стосовно поданого вдруге відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає таке.

За приписами п. 1, 2 ч. 4 ст. 250 ГПК України, у разі подання відповідачем заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 04.09.2024 у справі № 922/2790/24 було відмовлено в задоволенні заяви відповідача - ТОВ "ТБ "УВТ" про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки матеріали справи не містять великого обсягу доказів, які суд мав би дослідити під час розгляду даної справи, а відповідачем в заяві про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 28.08.2024 за вх. № 21507/24 (вих. № б/н від 27.08.2024) не наведено належних обґрунтувань та не надано до вказаної заяви жодного належного доказу, який би свідчив про складність даної справи і міг би стати підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, та зважаючи на те, що саме лише посилання відповідача на намір у подальшому заявити клопотання про проведення у справі почеркознавчої експертизи (за відсутності відповідного клопотання та без належного обґрунтування в підтвердження необхідності застосування судом спеціальних знань для розгляду даної справи) не може бути безумовною та достатньою підставою для постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Звертаючись до суду вдруге з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідач посилається на те, що такий перехід забезпечить дотримання принципу рівності сторін та права відповідача на надання доказів, зокрема доказу неналежності та недопустимості наданого позивачем договору про переведення боргу від 23.09.2020 № 2309-20, і таким доказом може бути висновок експерта про неналежність підпису на вказаному договорі директору ТОВ ТБ УВТ. На думку відповідача, належно дослідити оспорюваний договір без проведення спеціальних досліджень судовими експертами (з урахуванням заяви відповідача про неналежність підпису на договорі директору ТОВ ТБ УВТ), неможливо, тому, враховуючи подання одночасно з цим клопотанням інших клопотань, зокрема клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів, відповідач просить постановити ухвалу про перехід до розгляду справи № 922/2790/24 за правилами загального позовного провадження з повідомлення та викликом сторін.

Отже, фактично, відповідач своє повторне клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження обґрунтовує поданням клопотань про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та про витребування доказів, у задоволенні яких судом було відмовлено, а відтак, враховуючи, що відповідачем у клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не наведено інших обґрунтувань та не надано до вказаного клопотання інших доказів, які б свідчили про складність даної справи та могли б стати підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 22925/24 від 11.09.2024).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 2, 13, 42-43, 73, 80, 81, 86, 87-88, 91, 99, 232-236, 250 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" про витребування доказів (вх. № 22924/24 від 11.09.2024).

2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (вх. № 22921/24 від 11.09.2024).

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача - ТОВ "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 22925/24 від 11.09.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2024.

СуддяН.А. Новікова