Ухвала

від 04.09.2024 по справі 308/16939/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 308/16939/22

провадження № 61-12106ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвест-Мукачево» на постанову Закарпатського апеляційного суду

від 25 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвест-Мукачево» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвест-Мукачево» (далі - ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево»), в якому просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за вказаний період у розмірі 600 134,85 грн та 74 526,55 грн середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 06 липня 2022 року по 15 листопада 2022 року.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» на користь ОСОБА_1 685 207,30 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 червня 2019 року по 05 липня 2022 року включно, з урахуванням коригування цієї суми на коефіцієнт підвищення посадового окладу за весь період вимушеного прогулу (сума визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів).

Стягнуто з ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» на користь ОСОБА_1 74 526,55 грн середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 06 липня 2022 року по 15 листопада 2022 року включно (сума визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів).

Стягнуто з ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Стягнуто з ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» на користь держави судовий збір

у розмірі 992,40 грн.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2023 року ухвалено додаткове рішення у справі № 308/16939/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 суми середньомісячної заробітної плати у розмірі 15 689,80 грн, з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків і зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» задоволено частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2023 року змінено в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшено із суми 685 207,30 грн до суми 613 056,94 грн.

У решті рішення суду та додаткове рішення суду залишено без змін.

29 серпня 2024 року ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року (надійшла до суду

30 серпня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд змінити оскаржуване судове рішення.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у справі незначної складності з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (у редакції закону на момент подачі позовної заяви) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Верховним Судом враховано, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду зокрема малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Загальна ціна позову у даній справі становить 674 661,40 грн, яка станом на 01 січня

2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00*250= 757 000,00 грн).

Зазначена справа є справою незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе за обставинами справи визнати цю справу справою малозначною за пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України - як справу незначної складності, ціна позову в якій не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України справа не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та судову практику у цій категорії справ.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанції, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду

в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок

і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України

від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023).

Унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що

є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовчої практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один

із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбаченим за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023).

Ураховуючи наведене, оскільки ТОВ «Укрпромінвест-Мукачево» подало касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності, ціна позову в якій не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження

у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства

з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвест-Мукачево» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвест-Мукачево» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник