Рішення

від 03.09.2024 по справі 377/587/24

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/587/24

Провадження №2/377/349/24

03 вересня 2024 року Славутицький міськийсуд Київськоїобласті ускладі головуючогосудді МалишенкоТ.О.,розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликусторін у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» третя особа Первинна Профспілкова організація Чорнобильської АЕС - про стягнення заробітної плати,

У С Т А Н О В И Л А:

29.07.2024року до Славутицького міського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач посилаючись на ст.232 КЗпП України, ст. 4 ЦПК України, просить:

- зобов`язати відповідача перерахувати тавиплатити заробітнуплату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в періодз лютого2022року полипень 2024року включно, яка йому належить за фактично відпрацьований час при залученні до виконання робіт в період простою з врахуванням вимог Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України за 2021-2023 рік з урахуванням індексації;

- зобов`язати відповідача перерахувати тавиплатити заробітнуплату зачас перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у простої в період лютого 2022 року по липень 2024 року включно, з врахуванням вимог Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України за 2021- 2023 рік з урахуванням індексації;

- зобов`язати відповідача нарахувати тавиплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допомогу на оздоровлення за період 2023-2024 рік з урахуванням індексації.

В позовнійзаяві посилаєтьсяна те,що відповідачем ДСП «Чорнобильська АЕС» не невиконані норми щодо розміру добових за кожен день відрядження і як наслідок, неправильне нарахування заробітної плати при залученні до виконання робіт в період простою. Крім того відповідачем незаконно оплачувався час простою у меншому розмірі, ніж зазначено у Галузевій угоді між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України за 2021-2023 рік яка обов`язкова до виконання. Оскільки ДСП ЧАЕС змінило умови Колективного договору без внесення відповідних змін до Галузевої угоди, то вважає, що це погіршує його стан як працівника ДСП «Чорнобильської АЕС» і тому просив задовольнити його позовні вимоги з врахуванням вимог Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України за 2021-2023 рік а не Колективного догвору який погіршує його стан.

02.08.2024року ухвалою Славутицького міського суду Київської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.08.2024 року від позивача ОСОБА_2 ,через електроннийсуд, надішло клопотання про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме просить залучити в якості третіх осіб Державне агентство України з управління зоною відчуження та Профспілку працівників Атомної Енергетики та промисловості та витребувати у третіх осіб пояснення щодо правових підстав ухилення від виконання Галузевої угоди. Вважає що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки вказаних третіх осіб.

14.08.2024року через електронний суд від відповідачів ДСП «ЧАЕС» надійшло заперечення на клопотання про залучення третіх осіб, просили в задоволенні клопотання відмовити так як позивачем у клопотанні не зазначено обґрунтованих мотивів, як судове рішення буде стосуватись прав, обов`язків та інтересів безпосередньо ДАЗВ та Профспілки, крім того, що вони є сторонами підписання Галузевої угоди.

23.08.2024року через елетронний суд від відповідача ОСОБА_2 , надішла заява про обгрунтування клопотання про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, вважає щонеобхідно залучитив якостітретіх осібДержавне агентствоУкраїни зуправління зоноювідчуження таПрофспілку працівниківАтомної Енергетикита промисловостітак як Державне Спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» згідно пункту 1.1 його статуту є державним підприємством, яке діє як державне підприємство та входить до сфери управління Державного агентства з питань управління зоною відчуження. За статутом управління підприємством здійснює директор підприємства, який підзвітний та підконтрольний Державному агентству з питань управління зоною відчуження - Уповноваженому органу управління. Директор підприємства самостійно, в межах своєї компетенції, вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Уповноваженого органу управління. Отже, саме держава набуває і здійснює корпоративні права у державному унітарному підприємстві опосередковано через уповноважені органи управління, у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У цьому випадку таким органом, до сфери управління якого входить Державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС, є Державне агентство з питань управління зоною відчуження. За таких обставин цей спір пов`язаний з діяльністю підприємства й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на інші правовідносини підприємств зони відчуження.

16.08.2024року ОСОБА_2 , у відповіді на відзив ДСП «Чорнобильська АЕС» повторно заявив клопотання про залучення Державного агентства України з управління зоною відчуження та Профспілку працівників атомної енергетики та промисловості України у якості третіх осіб.

03.09.2024року Ухвалою суду відмовлено в задоволенні даного клопотання.

16.08.2024 року ОСОБА_2 ,у відповідіна відзивДСП «ЧорнобильськаАЕС» заявив клопотання про проведення розгляду справи за участю сторін та справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

03.09.2024 року Ухвалою суду відмовлено в задоволенні даного клопотання.

14.08.2024 року через електронний суд надійшов відзиввідповідача - ДСП «Чорнобильська АЕС», із змісту якого вбачається, що ДСП «Чорнобильська АЕС», позовні вимоги ОСОБА_2 , не визнають, оскільки виплати,які єпредметом споруу данійсправі,передбачені пунктами6.8Колективного договорута п.4.1Положення проорганізацію оздоровлення(додаток7-3до Колективногодоговору ДСПЧАЕС),їх призупиненнявідповідачем відповідаєта узгоджуєтьсяіз положеннямст.11Закоеу України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану». Вказаний Закон є чинним, не скасованим, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, у тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі № 580/2869/22.

16.08.2024 року через системуелектронний судвід позивача ОСОБА_3 ,надійшла відповідьна відзив іззмісту якоївбачається,що єнизка нормі Законівта Галузевоїугоди якіне дотримуєтьсявідповідач -роботодавець.Звертає увагуна те,що відповідачможе прийматирізні положення,але якщовони будутьпогіршувати умовипрацівників,такі положенняє недійсні.Відповідач зобов`язанийдотримуватись умовГалузевої угоди,про тевін їїне дотримуєтьсяі порушивйого права.Звертає увагусуду,що Галузеві (міжгалузеві) угоди - це угоди, які укладаються між стороною роботодавців та стороною працівників та регулюють правовідносини виключно суб`єктів, які перебувають в сфері дії сторін такої угоди.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Згідно пункту 1.3 Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 рік Угода поширюється на всіх працівників підприємств, установ та організації що належать до сфери управління агентства. Виходячи з розділу 4 Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України, вимоги Угоди поширюються на ДСП «Чорнобильська АЕС». Договори і угоди укладені колективно або індивідуально, розпорядчі документи Агентства та підприємств не можуть погіршувати становище працівників порівняно з Угодою. Положення документів які погіршують становище працівників порівняно з Угодою, вважаються недійсними. Оплата часу простою, допомога на оздоровлення та її розмір, оплата добових (відрядження) передбачена окремим рядком (пунктом) у Галузевій угоди. Тобто позивач просить стягнути з відповідачів належні йому виплати згідно умов Галузевої угоди. Пунктів 4.12, (Оплата робочого часу за вимушені простої не з вини працівника проводиться із розрахунку не нижче 100% його тарифної ставки), 4.24 (На підприємствах де застосовується вахтовий метод роботи, надбавка за вахтовий метод роботи встановлюється у розмірі 100% добових на відрядження в межах України). Тому просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про стягнення заробітної плати в повному обсязі

19.08.2024 року через системуелектронний судвід позивача ОСОБА_3 ,надійшли додатковіпояснення у справі, із змісту яких вбачається, що. держава в особі ДСП «Чорнобильська АЕС» не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов`язана з обов`язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю. При цьому позивач звертає увагу на те що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Заходи соціального захисту мають втілювати ідеї соціальної солідарності та справедливості, бути спрямовані на охорону і захист особи при настанні можливих соціальних ризиків. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов`язана з обов`язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю. Відтак позивач, жодним чином не заперечує про можливість держави здійснювати обмеження в період воєнного стану, це прописано у рішенні Конституційного суду який вказав позивач. Позивач не вступає в спір з Державою. Галузева угода між Державним агентством України з управління зоною відчуження і Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України повинна забезпечувати достатні умови життя, ніхто не обмежував ДАЗВ та Атомпрофспілку до внесення змін, і це жодним чином не впливало би на зміст Колективної угоди. Але оскільки зміни зміни до Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження і Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України в частині оплати простою та надання допомоги на оздоровлення в розміри посадового окладу не внесені, тому ДСП «Чорнобильська АЕС» повинна була застосовувати умови Галузевої угоди в не умови Колективного договору при нарахуванні і виплаті його заробітної плати.

20.08.2024року черезсистему електроннийсуд від ДСП ЧАЕС надійшло заперечення на відповідь на віддзив, де позивачі звертаютьувазу суду,що міжпозивачем івідповідачем виникспір зприводу порушенняправ таінтересів позивачачерез недоплаченісуми оплатичасу простоюта сумиодноразової матеріальноїдопомоги наоздоровлення урозмірі,передбаченими Колективнимдоговором,який єчинним,але пункти,що регулюютьзазначені нарахуванняякого призупиненіта п.4.12,7.14Галузевої угодиміж Державнимагентством Україниз управліннязоною відчуженнята Профспілкоюпрацівників атомноїенергетики тапромисловості Українина 2021-2023роки,який єчинним поцей час.Посилання позивачана те,що ДСП«ЧАЕС» змінилоумови Колективногодоговору безвнесення відповіднихзмін доГалузевої угодиє хибнимта неможе прийматисьсудом доуваги,оскільки відповідачне змінювавумови Колективногодоговору,а рішення щодо призупиненнядії окремихположень Колективногодоговору увстановленому порядкуніким неоскаржувалося. Оскільки виплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені пунктами 6.8 Колективного договору та п.4.1 Положення про організацію оздоровлення (додаток 7-3 до Колективного договору ДСП ЧАЕС), їх призупинення відповідачем відповідає та узгоджується із положенням ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». На підставі вищевикладеного, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про стягнення заробітної плати в повному обсязі.

Суд, вивчивши письмові пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповіднно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Державне спеціалізоване підприємствіо «Чорнобильська АЕС» (ДСП ЧАЕС), відповідач по справі є юридичною особою.

Згідно Статуту ДСП Чорнобильської АЕС, який затверджений 14.03.2023 року № 44-23 ДАЗВ України, підприємство є юридичною особою з цільовим бюджетним фінансуванням, засноване на державній власності і підпорядковане уповноваженому органу управління (п.3.1.). Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та Статуту.

Відповідно до наказу № 47лс від 20.11.2007 про прийом на роботу - позивач по справі - ОСОБА_2 з 20.11.2007 зарахований на роботу постійно до ДСП Чорнобильська АЕС, категорія робітник.

Згідно наказу № 535 ос від 11.12.2023 про переведення на іншу роботу ОСОБА_2 з 21.12.2023 року переведено ЦПРВ/ЗП/Змінний персонал ПКПТРВ переробник радіоактивних відходів 5 розряд (УВТРАВ) нове місце роботи ЦПРВ/ЗП/Змінний персонал ПКПТРВ переробник радіоактивних відходів 6 розряд (УВТРАВ).

З наданої довідки № 1384 від 09.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , нарахована та виплачена сума матеріальної допомоги за 2023 рік у розмірі 8001,грн., 26 грудня 2023 року.

Згідно повідомлення Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС № 38-15/138 від 14.08.2023 року профспілковий комітет ППО ЧАЕС 11.08.2023 прийняв рішення виключити ОСОБА_2 з членів Атомпрофспілки, відповідно до положень Статуту Атомпрофспілки

Відповідно до Наказу №240 від 24.03.2022, про організацію роботи з життєзабезпечення об`єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» в умовах воєнного стану, встановлено з 21.03.2022 на період воєнного стану на ДСП «Чорнобильська АЕС» простой зупинення роботи підприємства, викликане невідворотною силою щодо персоналу, який тимчасово не буде залучатися до виконання роботи.

Наказом № 3 від 09.01.2023 по ДСП «Чорнобильська АЕС» внесені зміни до наказу від 29.12.2022 № 1175 у зв`язку з виробничою необхіднісю внести зміни до наказу,замінівши п.4.2 на розділ 4.

Наказом № 684 від 25.08.2022 по ДСП «Чорнобильська АЕС», про оплату праці в простої, на період дії воєнного стану призупинено дію п.6.8. розділу 6 «Оплата праці, гарантії та компенсації» Колективного договору ДСП ЧАЕС відповідно до ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно наказу №2374 від 01.11.2023 року ОСОБА_2 , надано відпустку за період роботи з 20.11.2022 року по 19.11.2023 року у розмірі 17 календарних днів.

Згідно наказу №2401 від 01.11.2023 року ОСОБА_2 , надано відпустку за період роботи з 20.11.2022 року по 19.11.2023 року у розмірі 07 календарних днів.

Згідно наказу №1163 від 06.06.2023 року ОСОБА_2 , надано відпустку за період роботи з 20.11.2022 року по 19.11.2023 року у розмірі 15 календарних днів.

Згідно наказу №1162 від 06.06.2023 року ОСОБА_2 , надано відпустку за період роботи з 20.11.2022 року по 19.11.2023 року у розмірі 09 календарних днів.

Згідно наказу №2977 від 22.12.2023 року ОСОБА_2 , адано відпустку за період роботи з 20.11.2022 року по 19.11.2023 року у розмірі 12 календарних днів.

Згідно наказу №558 від 29.03.2024 року ОСОБА_2 , надано відпустку за період роботи з 20.11.2022 року по 19.11.2023 року у розмірі 24 календарних днів.

Наказом 59-к від 30.06.2022 року, про закріпплення вахт персоналу, який має постійне робоче місце у зоні відчуження, закріплено з 01.07.2022 до вахти працівників які мають постійне робоче місце у зоні віджуження. Наступних підрозділів в тому числі п.64 ОСОБА_2 , який особистим підписом ознайомився з даним наказом і дав згоду.

Наказом по ДСП ЧАЕС № 1175 від 29.12.2022, про оплату праці, відповідно до статті 11 Закону України від 15.03.2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з 01.01.2023 призупинено дію п.4.2. Додатка 7-3 до Колективного договору ДСП ЧАЕС «Положення про організацію оздоровлення».

Відповідно до наказу по ДСП ЧАЕС № 1714 від 20.12.2023 про оплату праці, відповідно до статті 11 Закону України від 15.03.2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з 01.01.2023 відновлено дію розділу 4 Додатка 7-3 до Колективного Договору ДСП ЧАЕС «Положення про організацію оздоровлення» з 20.12.2023.

Згідно наказу по ДСП ЧАЕС №1102 від 01.08.2024, про нарахування індексації заробітної плати за серпень 2024 року у зв`язку з затвердженним планом використання бюджетних коштів на 2024 рік та відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» забезпечено нарахування індексації заробітної плати за серпень 2024 року у зв`язку з ростом індексу споживчих цін за червень, який перевищив величину порога індексації і становив 103,8%.

Наказом по ДСП ЧАЕС № 1750 від 27.12.2023 про оплату праці відповідно до статті 11 Закону Україним від 15.03.2022 року № 2136/ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» наказано з 01.01.2024 року призупинити дію розділу 4 Додатка 7-3 до Колективного договору ДСП ЧАЕС «Положення про організацію оздоровлення».

31.05.2022 року затверджено на ДСП ЧАЕС Положення про вахтовий метод організації робіт (4П-С).

12.12.2022 року затверджено на ДСП ЧАЕС Робочу інструкцію переробника відходів 6 розряду змінного персоналу ПКПТРВ змінного персоналу цеху з поводження з радіоактивними відходами (18РІ-ЦПРВ)з переліком кваліфікаційних вимог до посади та перевірки знань та перелік документів для обсягу знань на даній посаді, про що позивачу доведено до відома.

Спільним рішенням роботодавця (ДСП ЧАЕС) та профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЧАЕС №10 від 10.06.2022 року внесені доповнення до Колективного договору ДСП ЧАЕС на 2019-2020 роки. Де п.3.6. передбачає організувати роботу вахтовим методом за спеціальним режимом праці з підсумованим обліком робочого часу на ДСП ЧАЕС.

Вирішуючи спір між сторонами згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з такого.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.

За приписами ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на території України введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду справи.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану, із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб, із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ХІ, який набув чинності 24.03.2022 року і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом 2Розділу «Прикінцевіположення» ЗаконуУкраїни «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» регламентовано,що підчас діївоєнного стану,введеного відповіднодо ЗаконуУкраїни «Проправовий режимвоєнного стану»,діють обмеженнята особливостіорганізації трудових відносин, встановлені Законо України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Отже судом зроблено висновок, що, положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Враховуючи те, що законодавцем у зазначеному Законі не встановлено чітких критеріїв зупинення положень колективного договору, то судом зроблено висновок, що на практиці роботодавцем може бути зупинена дія будь-яких його положень.

Зокрема, у разі системного тлумачення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» можна дійти висновку, що, в першу чергу, під окремими положеннями колективного договору, що можуть бути зупинені на період воєнного стану є наступні:

1) розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу ППО;

2)встановлення часу роботи та часу відпочинку;

3) особливості роботи у нічний час,-

4) особливості залучення до роботи деяких категорій працівників;

5) оплата праці та гарантії оплати праці;

6) відпустки та особливості застосування законодавства про відпустки;

7) гарантії діяльності профспілкових організацій.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що оскільки виплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені пунктами 6.8 Колективного договору та п.4.1 Положення про організацію оздоровлення (додаток 7-3 до Колективного договору ДСП ЧАЕС), їх призупинення відповідачем відповідає та узгоджується із положенням ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є правомірним. Так як вказаний Закон є чинним, не скасованим, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, у тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі № 580/2869/22.

ЩОДО ВИМОГИпозивача про зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити заробітну плату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з лютого 2022 року по липень 2024 року включно, яка йому належить за фактично відпрацьований час при залученні до виконання робіт в період простою з врахуванням вимог Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України за 2021-2023 рік з урахуванням індексації.

Судом встановлено, що з 24.02.2022 військовослужбовці російських регулярних військ та збройних формувань російської федерації здійснили напад та захоплення об`єктів ДСП «Чорнобильська АЕС». В результаті військової агресії були повністю зруйновані всі значущі логістичні маршрути для доставки персоналу ДСП «Чорнобильська АЕС» та необхідних для забезпечення виробничої діяльності підприємства вантажів, що не могло не вплинути на суттєві зміни у всіх сферах діяльності підприємства, зокрема на об`єми раніше виконуваних завдань та функцій, визначених Статутом ДСП ЧАЕС.

Відповідно до наказу від 24.03.2022 № 240 «Про організацію роботи з життєзабезпечення об`єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» в умовах воєнного стану» на ДСП ЧАЕС з 21.03.2022 встановлений простой - зупинення роботи підприємства, викликане невідворотною силою щодо персоналу, який тимчасово не буде залучатися до виконання роботи.

Зазначеним наказом визначено залучати до роботи з 21.03.2022 персонал ДСП «Чорнобильська АЕС», що виконує роботи із забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, та персонал, пов`язаний із життєзабезпеченням об`єктів «ДСП «Чорнобильська АЕС», а персоналу, який був залучений до роботи у період з 21.03.2022, здійснювати нарахування та виплату заробітної плати за фактично відпрацьований час згідно з табелем обліку робочого часу.

Враховуючи зазначене, персоналу, який має постійне робоче місце згідно штатного розпису «зона відчуження» тимчасово, до поновлення можливості щоденної доставки персоналу на проммайданчик ЧАЕС було змінено істотні умовипраці шляхом запровадження вахтового методу роботи з 01.07.2022 (наказ ДСП ЧАЕС від 08.06.2022 № 385). Зазначеним наказом також введено в дію «Положення провахтовий методорганізації робітна ДСПЧАЕС» (далі - Положення 4П-С).

Відповідно до п.4.4 Положення 4П-С особам, які працюють вахтовим методом, за кожен день перебування на вахті, крім виплати основної заробітної плати, виплачується надбавка за вахтовий метод роботи у порядку та розмірі, визначених Колективним договором, але не менше розміру добових, встановленого працівникам при службових відрядженнях по Україні.

Абзацом сімнадцятим підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України визначено, склад витрат на відрядження, порядок звітування про використання коштів, виданих на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Відповідно до п. 3.1 Статуту ДСП ЧАЕС, затвердженого наказом ДАЗВ від 14.03.2023 № 44-23 ДСП ЧАЕС є юридичною особою з цільовим бюджетним фінансуванням, засноване на державній власності і підпорядковане Уповноваженому органу управління.

Суми та склад витрат на відрядження працівників підприємств, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Відповідно до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 98 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1355), сума добових витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (держава Україна) становить 300 грн.

З аналізувищенаведеного суддійшов висновку,що твердженняпозивача щодонеобхідності виплатийому самедобових привахтовому методіроботи всумі 710грн.,і порушенноДСП ЧАЕСп.4.24Галузевої угоди,не знайшлопідтвердження такяк вПоложенні 4П-Стак ів п.4.24Галузевої угодимова йдесаме провиплату надбавкиза роботувахтовим методом,а недобових.Так як п.2.11 та Положення про порядок виплати надбавки за роз`їзний характер роботи (додаток 6-8 до Колективного договору ДСП ЧАЕС), передбачає, що направлення працівників на вахту не є службовим відрядженням, а працівникам з числа вахтового персоналу, які отримують надбавку за вахтовий метод роботи (замість добових) надбавка за роз`їзний характер не виплачується (п.2.5 Положення).

Не знайшло підтвердження і твердження позивача щодо утримання ЄСВ з надбавки за вахтовий метод роботи так як відповідно до ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, а відповідно ст.7 - базою нарахувань є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Платниками ЄСВ є підприємство, ніяких утримань ЄСВ з працівників не здійснюється.

Суд вважає, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити йому заробітну плату в період з лютого 2022 року по липень 2024 року включно яка йому належить за фактично відпрацьований час при залученні до виконання робіт в період простою не відповідає дійсності оскільки застосування вахтового методу роботи на ЧАЕС відбулося з 01.07.2022.

З аналізу вищенаведеного суд дійшов висновку, що оскільки нарахування та виплата надбавки за вахтовий метод роботи відбувалась у відповідності з діючими нормативно-правовими актами, то вимога позивача про перерахування та виплату йому заробітної плати в період з лютого 2022 року по липень 2024 року включно яка йому належить за фактично відпрацьований час при залученні до виконання робіт в період простою є безпідставною та необгрунтовною.

ЩОДО ВИМОГИ позивача про зобов`язативідповідача перерахуватита виплатитизаробітну платуза часперебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у простоїв періодз лютого2022року полипень 2024року включноз врахуваннямвимог Галузевоїугоди міжДержавним агентствомУкраїни зуправління зоноювідчуження таПрофспілкою працівниківатомної енергетикита промисловостіУкраїни за2021-2023рік зурахуванням індексації»

Суд дійшов наступного висновку, відповідно до наказу від 24.03.2022 № 240 «Про організацію роботи з життєзабезпечення об`єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» в умовах воєнного стану» на ДСП ЧАЕС з 21.03.2022 встановлений простой - зупинення роботи підприємства, викликане невідворотною силою щодо персоналу, який тимчасово не буде залучатися до виконання роботи.

Пунктом 3 зазначеного наказу визначено здійснювати нарахування та виплату заробітної плати під час простою відповідно до п. 6.8 Колективного договору в розмірі 100% тарифної ставки (посадового окладу). Персоналу, який був залучений до роботи в період з 21.03.2022, здійснювати нарахування та виплату заробітної плати за фактично відпрацьований час згідно з табелем обліку робочого часу.

Стаття 1 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Тобто судом зроблено висновок, що законодавцем встановлені особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану, а також конституційні обмеження трудових прав працівників такі як право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, право на своєчасне одержання винагороди за працю та інше.

Статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ передбачено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

25.08.2022 ДСП ЧАЕС був виданий наказ № 684 «Про оплату праці в простої» на підставі ст.11 вищезазначеного Закону України та ст.ст.34,113 КЗпП. Де п.1 даного наказу визначено, що на період дії воєнного стану призупинено дію п. 6.8 розділу 6 «Оплата праці, гарантії та компенсації» Колективного договору ДСП ЧАЕС.

Пунктом 2 наказу № 684 визначено, головному бухгалтеру ОСОБА_4 з 01.09.2022 здійснювати нарахування та виплату заробітної плати за час простою в період дії воєнного стану в розмірі двох третин тарифної ставки (посадового окладу). Персоналу, що залучається до роботи в період простою, здійснювати нарахування та виплату заробітної плати за фактично відпрацьований час згідно з табелем обліку робочого часу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ є спеціальним законом на період дії воєнного стану щодо застосування окремих положень трудового законодавства, нарахування заробітної плати позивачу за час простою з період з 01.09.2022 по липень 2024 в розмірі двох третин тарифної ставки (посадового окладу) є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Крім того з наданих документів вбачається, що нарахування та виплата заробітної плати позивачу за час простою в розмірі двох третин тарифної ставки (посадового окладу) відбувалась не з лютого 2022 року, як стверджує позивач, а з 01.09.2022.

Частиною 1статті 113КЗпП Українипередбачено,що часпростою нез винипрацівника,в томучислі наперіод оголошеннякарантину,встановленого КабінетомМіністрів України,оплачується зррзрахунку ненижче віддвох третинтарифної ставкивстановленого працівниковірозряду (окладу)з оглядуна цесуд дійшоввисновку,що ДСПЧАЕС приймаючирішення вумовах воєнногостану про зміну розміру заробітної плати за час простою, жодним чином не порушила державних гарантій, встановлених у ч.1 ст.113 КЗпП України.

ЩОДО ВИМОГИ позивача про зобов`язаннявідповідача нарахуватита виплатити йомудопомогу наоздоровлення заперіод 2023-2024рік зурахуванням індексації»

Як вбачається з доданих до матеріалів відзиву наказів, позивач перебуває в трудових відносинах з ДСПЧорнобильська АЕС з 20.11.2007 та з 21.12.2023 займає посаду переробника радіоактивних відходів 6 розряду (УВТРАВ)/Змінний персонал КППТРВ (наказ від 11.12.2023 № 535 ос про переведення на іншу роботу).

З наданих доументів вбачається, що між адміністрацією ДСП «Чорнобильська АЕС» та профспілковим комітетом Первинної Профспілкової організації ЧАЕС укладено Колективний договір на 2019-2020 роки. Дію колективного договору пролонговано на 2021-2024 роки.

Зі змісту п. 4.1 Положення про організацію оздоровлення (додаток 7-3 до Колективного договору ДСП ЧАЕС) вбачається, що для оздоровлення працівнику при виході в щорічну відпустку виплачується одноразова матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі його тарифної ставки (посадового окладу), встановленого станом на початок року.

П. 4.2 зазначеного Положення передбачено, що при використанні відпустки частинами виплата матеріальної допомоги здійснюється на умовах тривалості відпустки не менше 14 календарних днів. Підставою для нарахування матеріальної допомоги є наказ про надання відпустки працівнику.

Відповідно до наказу (розпорядження) про надання відпустки від 01.11.2023 №2374 ОСОБА_2 ,( позивачу по справі) з 27.11.2023 по 13.12.2023 була надана відпустка тривалістю 17 календарних днів, при цьому виплата одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення не була здійснена оскільки дія р.4 Положення про організацію оздоровлення була призупинена з 01.01.2023 відповідно до ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ (наказ від 29.12.2022 № 1175 «Про оплату праці» в редакції наказу від 09.01.2023 № З «Про внесення змін до наказу від 29.12.2022 № 1175»).

Листом від 23.11.2023 ОСОБА_2 , (позивач у справі) звертався з вимогою виплатити йому допомогу на оздоровлення за 2023 рік в розмірі посадового окладу.

Листом від 06.12.2023 № 4266/01110200-2023 «Про надання відповіді» ОСОБА_2 , (позивачу по справі) ДСП «Чорнобильська АЕС» повідомило про причини та підстави не нарахування та не виплати йому допомоги на оздоровлення, зокрема і з посиланням на положення ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Наказом від 20.12.2023 № 1714 «Про оплату праці» дію р.4 Положення про організацію оздоровлення (додаток 7-3 до Колективного договору ДСП ЧАЕС) було відновлено з 20.12.2023.

Пунктами 1 та 4 ст. 48 Бюджетного Кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Враховуючи вимоги бюджетного законодавства пунктом 2 наказу № 1714 і було визначено: «Головному бухгалтеру нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення (шифр нарахування 642) в межах залишків відкритих бюджетних асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 2708120 «Підтримка у безпечному стані блоків та об`єкта «Укриття» та заходи щодо зняття з експлуатації» та наявних коштів від господарської діяльності в однаковому обсязі на підставі даних ВУП».

26.12.2023 працівникам ДСП ЧАЕС, які мали право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, в т.ч. і ОСОБА_2 , (позивачу по справі), з урахуванням залишків бюджетного фінансування, була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 53,92% тарифної ставки (посадового окладу), що для Позивача становить 8 001,00 грн.

Наказом від 27.12.2023 № 1750 ДСП «Чорнобильська АЕС» приймаючи до уваги введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року та положення ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з 01.01.2024 дію р.4 Положення про організацію оздоровлення (додаток 7-3 до Колективного договору ДСП ЧАЕС) призупинила.

Згідно ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 «Про колективні договори і угоди» умови колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до ч. 2 ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

На підставі вищенаведеного суд проаналізував надані документи і зробив висновок, що ДСП «Чорнобильська АЕС» не вносила зміни до Колективного договору на 2019-2020 роки, укладеного між роботодавцем і профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації ЧАЕС та пролонгованого на 2021-2024 роки, дію спірних пунктів Колективного договору щодо оплати часу простою та виплати одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення було призупинено на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, що не притирічить чинному законодавству.

Судом зроблено висновок, що спір виник з приводу порушення прав та інтересів позивача через недоплачені суми оплати часу простою та суми одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченими Колективним договором, який є чинним, але пункти, що регулюють зазначені нарахування якого призупинені та п. 4.12, 7.14 Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 роки, який є чинним по цей час.

Посилання позивачана те,що ДСП«Чорнобильська АЕС»змінила умовиКолективного договорубез внесеннявідповідних зміндо Галузевоїугоди всуді непідтвердились,а томусудом неприймаються доуваги твердженняпозивача пропорушення йогоправ роботодавцем,і тещо дойого відносинповинні бутизастосовані умовиГалузевої угоди.Оскільки суддійшов висновку,що ДСП«Чорнобильська АЕС»-відповідач посправі,не змінювавумови Колективногодоговору,а призупинив,що відповідаєвимогам ЗаконуУкраїни «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану». Так як положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Тому напідставі наведеногосуд дійшовисновку,що заявленіпозовні вимогим не підлягають задоволенню в повному обсязі.

ЩОДО строку позовної давності.

Кодекс законівпро працюУкраїни встановлюєспеціальну позовнудавність дляспорів вмежах трудовихвідносин.Проте вданому випадку,з 24.02.2022року УказомПрезидента України№ 64/2022від 24.02.2022у зв`язкуз військовоюагресією рфпроти України,на територіїУкраїни введеновоєнний стан,який бувнеодноразово продовженийі триваєстаном начас розглядусправи,а томусуд дійшов висновку, що в даному випадку строки позовної давності до даних правовідносин не повинні застосовуватись.

На підставі наведеного і керуючись 258-259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», третя особа Первинна Профспілкова організація Чорнобильської АЕС - про стягнення заробітної плати - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.

Рішення виготовлено 03.09.2024 року.

Учасники

Позивач: ОСОБА_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС», місцезнаходження: вул. Збройних Сил України, 7/1, місто Славутич, Вишгородський район, Київська область.

Третя особа: Первинна Профспілкова організація Чорнобильської АЕС місцезнаходження: вул. Збройних Сил України, 7/1, місто Славутич, Вишгородський район, Київська область.

Суддя Т. О. Малишенко