Рішення

від 13.08.2024 по справі 910/3089/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2024Справа № 910/3089/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекотехнологія»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Арсенал Страхування»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»

про стягнення 9.669.488,06 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Корнілов П.О., ордер серії АА № 1418778 від 12.03.2024

від відповідача Мамедова І.Р., довіреність № 271223-08/с від 27.12.2023

від третьої особи Гуйван Т.П., довіреність № ДП24701/23-0280 від 05.09.2023

Суть спору :

13.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекотехнологія» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення 9.669.488,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2022 між сторонами укладено договір добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 356/22-Из/01. Відповідно до п. 3.1 договору за цим договором страховими випадками можуть визнаватися втрата, знищення (загибель) або пошкодження майна в результаті пожежі. 14.08.2023 в с. Бишів, вул. Гайдуківська, 83б сталася пожежа (страховий випадок), внаслідок якої було знищено (загибель) застраховане майно, що підтверджується актом про пожежу від 14.08.2023. Позивач повідомив про настання страхового випадку та надав всю необхідну інформацію (документи) на запити відповідача. В подальшому 13.11.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте листом № 171123-3361/к/у від 17.11.2023 відповідачем повідомлено про відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. Позивачем повідомив відповідача, що дане повідомлення (відстрочення) є незаконним та необгрунтованим, внаслідок чого 10.01.2024 була направлена вимога про сплату страхового відшкодування, у відповідь на яку відповідач листом від 08.02.2024 повідомив про відмову у виплаті, посилаючись на те, що заявлений випадок, внаслідок якого було пошкоджено (знищено) застраховане майно, є винятком із страхових випадків та не породжує обов`язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 9.419.850,00 грн страхового відшкодування, 80.068,74 грн пені, 103.882,11 грн інфляційних витрат та 65.687,21 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/3089/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.04.2024.

Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.03.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 25.03.2024 о 17:01 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 10.04.2024 включно.

17.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до поштового відділення зв`язку 09.04.2024), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що предметом позову є стягнення страхового відшкодування, отже позивач визнає наявність договору страхування та встановлені ним за погодженням між сторонами умови. Уклавши та підписавши договір страхування, сторони погодили його умови які відповідають Закону України «Про страхування», в тому числі: перелік страхових випадків, виключень із страхових випадків та обмеження страхування (розділ 3 договору страхування); права та обов`язки сторін (розділ 6 договору страхування); підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування (розділ 8 договору страхування). Тобто, погодженим і укладеним сторонами договором страхування були передбачені умови з настанням яких страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування. У зв`язку з тим, що обставини події, внаслідок якої було пошкоджено майно є виключенням із страхових випадків відповідно до умов договору страхування, страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

23.04.2024 позивачем до суду подано заяву про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» посилаючись на те, що підставою позову є невиконання відповідачем договору № 356/22-Из/01 добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна від 16.11.2022, за яким вигодонабувачем є АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3089/24 від 23.04.2024 відкладено підготовче засідання на 14.05.2024; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».

03.05.2024 позивачем до суду подано заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення. 03.05.2024 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

09.05.2024 третьою особою до суду подано заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення. 09.05.2024 представник третьої особи ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника третьої особи.

13.05.2024 позивачем до суду подано відповідь на відзив.

14.05.2024 тертьою особою до суду подано пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги позивачва просить задовольнити.

14.05.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.

14.05.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.05.2024.

21.05.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

21.05.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2024.

Позивач в судовому засіданні 09.07.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 09.07.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Третя особа в судовому засіданні 09.07.2024 позовні вимоги підтримала повністю.

09.07.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.07.2024.

23.07.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.08.2024.

В судовому засіданні 13.08.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.11.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (відповідач, страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекотехнологія» (позивач, страхувальник) та Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (третя особа, вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна № 356/22-Из/01 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користування і розпорядженням майном, вказаним у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору (далі - майно, застраховане майно).

Згідно додатку № 1 до договору застрахованим майном є обладнання з переробки покришок (лінія цілком), виробник - Genox Recycling Tech(China) CO., LTD у складі: конвеєр CBR13070, двовальний шредер M1200L-R, конвеєр CBR8080L; рашпер (або сепаратор сталевого дроту) S1200, вібраційний стіл VT11050, магнітний сепаратор MDD40130; гвинтовий навантажувач SC2530, скребковий конвеєр СВС4060, конвеєр CBU4035, гранулятор GXC1200T, вібраційний стіл VT12035-S2, конвеєр СВР4035, вертикальний гвинтовий конвеєр SCV1620-35, вертикальний гвинтовий конвеєр SCV1620-50, зигзагоподібний класифікатор GZ800, вертикальний гвинт SCV1615-50, забір гумового порошку

Цей договір укладається відповідно до Закону України «Про страхування», на підставі Ліцензії серії АЕ № 198580 строк дії з 21.03.2006, Ліцензії серія АЕ № 198587 строк дії з 21.03.2006 та страхування майна здійснюється у відповідності до «Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (нова редакція)», зареєстрований Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 09.04.2020, «Правил добровільного страхування майна (іншого, ніж залізничний, наземний, повітряний, водний транспорт (морській внутрішній та інші види водного транспорту), вантаж та багаж (вантажобагаж)) (нова редакція)», зареєстрованих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 09.04.2020 (надалі «правила»). Правила є загальнодоступними та розміщені на вебсайті Страховика в мережі Інтернет https://arsenal-ic.ua за адресою: https://arsenal- ic.ua/page/pro-kompaniyu (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна страхова сума за договором дорівнює 9.515.000,00 грн.

Згідно з п. 2.2 договору безумовна франшиза за договором складає 1% від розміру страхової суми по кожному застрахованому об`єкта майна, зазначеному в додатку № 1 до договору. за страховими випадками, зазначеними в розділі 3 цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору за цим договором страховими випадками можуть визнаватися втрата, знищення (загибель) або пошкодження майна в результаті:

3.1.1. Пожежі - процесу горіння з відкритим полум`ям або без нього (тління) поза місцями, що спеціально для цього призначені, що може розповсюджуватися спонтанно та довільно. Страховими визнаються випадки пожежі, які виникли внаслідок природних та техногенних причин. Також відшкодовуються збитки внаслідок пошкодження димом, дії продуктів горіння і заходів пожежогасіння.

Позивач зазначає, що 14.08.2023 в с. Бишів, вул. Гайдуківська буд. 83-Б сталася пожежа (страховий випадок), внаслідок якої було знищено (загибель) застраховане майно (підтверджується актом про пожежу від 14.08.2023).

У акті про пожежу від 14.08.2023 Фастівського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області зафіксовано, що 14.08.2023 о 19 год. 14 хв. (час орієнтовний) виникла пожежа на об`єкті «виробничо-складка будівля» за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Бишів, вул. Гайдуківська буд. 83-Б, власник (орендар) ТОВ «Укрекотехнологія». Повідомлення про пожежу надійшло 14.08.2023 о 19 год. 29 хв. від невстановленої особи. Пожежу ліквідовано о 01 год. 31 хв. 15.08.2023. Пожежею знищено покриття на площі 1250 кв. м, обладнання виробничої лінії Genox01200 по переробці гуми, 4 установки приливно-витяжної вентиляції, системи кондиціонування повітря, 2 системи компенсації реактивної електроенергії по 250 кв, катер (моторний човен) «LUND», пара дизельна (погрузчик) «Toyota», крихта гумова 1,4 мм 60 тон, компресор повітряний «Kaezer», кран балка, інструменти, електроінструменти та інше обладнання виробничого процесу. Причина пожежі (встановлена чи ймовірна) встановлюється.

15.08.2023 позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку.

Відповідач листами № 240823-2452/к/у від 24.08.2023, № 300823-2503/к/у від 30.08.2023, № 250923-2778/к/у від 25.09.2023 та № 191023-3031/к/у від 19.10.2023 посилаючись на п. 6.4.8 та п. 7.1.8 договору запросив у позивача перелік документів, який необхідний для встановлення причин та обставин настання страхового випадку, вказавши що він не є вичерпний та може змінюватись та/або доповнюватись в процесі розслідування.

В подальшому 13.11.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою № 165 від 13.11.2023 про виплату страхового відшкодування в розмірі 9.515.000,00 грн за наслідками страхового випадку, який стався 14.08.2023 внаслідок пожежі та знищення майна позивача застрахованого згідно договору № 356/22-Из/01 від 16.11.2022.

Листом № 171123-3361/к/у від 17.11.2023 відповідач повідомив позивача про відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Позивач повідомив відповідача, що дане повідомлення (відстрочення) є незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає умовам договору, внаслідок чого була направлена вимога від 10.01.2024 про сплату страхового відшкодування в розмірі 9.419.850,00 грн (за вирахуванням франшизи).

Крім цього, 10.01.2024 відповідачу був направлений адвокатський запит з проханням повідомити, які дії були вчинені ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», в період часу з 13.11.2023 по 10.01.2024 щодо встановлення обставин по страховому випадку, який стався 14.08.2023 та надати копії відповідних документів.

Відповідач у відповідь на адвокатський запит листом № 220124-487/к від 22.01.2024 повідомив, що зважаючи на те, що для відповіді на запит необхідним є пошук інформації серед значної кількості даних, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ПрАТ «СК «Арсенал страхування» повідомляє про продовження розгляду запиту до двадцяти робочих дні з дня його отримання.

Листом № 060224-0372/к від 06.02.2024 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на підпункти 3.4.6., 6.1.9 договору встановивши відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за заявленим випадком. В подальшому інформацію було продубльовано листом № 080224-1057/к від 08.02.2024 та листом № 090224-1087/к від 09.02.2024, зазначивши, що у відповідності до умов укладеного договору заявлений випадок, внаслідок якого було пошкоджено (знищено) застраховане майно, є винятком із страхових випадків та не породжує обов`язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Частиною 2 статті 985 Цивільного кодексу України визначено, що страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування (ч. 4 ст. 3 Закону України «Про страхування»).

Позивач звертався до АТ «Державний експортно-імпортний банк України» із листом № 30/01-24 від 30.01.2024 в якому повідомив, що страхова компанія за договором свої зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим виникла необхідність отримання дозволу у вигодонабувача на те, щоб звернутися до суду в якості позивача для отримання страхового відшкодування за договором № 356/22-Из/01 від 16.11.2022.

У відповідь третя особа листом № 0680130/3610-24 від 31.01.2024 повідомила, що не заперечує щоб ТОВ «Укрекотехнологія» подавало позов та здійснювало судовий захист інтересів товариства та банку за договором № 356/22-Из/01 від 16.11.2022 для отримання страхового відшкодування.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача повідомлення про відстрочення та відмову у виплаті страхового відшкодування є незаконними та такими, що не відповідають умовам договору, а тому звернувся з вимогами про стягнення з відповідача 9.419.850,00 грн страхового відшкодування, 80.068,74 грн пені, 103.882,11 грн інфляційних витрат та 65.687,21 грн 3 % річних.

Відповідач в свою чергу заперечує обґрунтованість пред`явлених позивачем вимог у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

За приписами статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Одним із видів добровільного страхування може бути страхування майна.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Позивач зазначає, що на момент підписання листа від 17.11.2023 позивач надав всю необхідну інформацію та документи на запити відповідача від 24.08.2023, 30.08.2023, 25.09.2023, 19.10.2023. Окрім того, позивач зазначає, що відповідач листом від 11.09.2023 не мав заперечень щодо початку проведення робіт з ліквідації наслідків пожежі, в тому числі на проведення робіт по вивозу сміття та розбору завалів на місці події.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з листом № 161 від 08.09.2023 щодо можливості починати роботи по вивозу сміття, розбору завалів; позитивна відповідь на цей лист буде означати завершення робіт з боку фахівців, що мають зробити висновки щодо пожежі, яка відбулась на виробництві 14.08.2023.

Відповідач листом № 110923-2610/к/у від 11.09.2023 не заперечив щодо початку проведення позивачем робіт з ліквідації наслідків пожежі, при цьому звернув увагу, що надання даного дозволу не є визнанням страховиком події страховим випадком та не покладає на страховика обов`язку виплати страхового відшкодування внаслідок події.

Відповідно до підпунктів 6.2.2. - 6.2.3. пункту 6.2. договору страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування. При настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк, передбачений розділом 7 договору.

Згідно п. 7.3. договору страховик протягом десяти робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів згідно з п. 7.1. договору (за умови виконання особою, яка має право на одержання страхового відшкодування, умов п. 6.6. договору), складає страховий акт, який кваліфікує подію як страховий (не страховий) випадок, та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до п. 7.11 договору. Якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом 5-ти робочих днів з дня складення страхового акту.

Відповідно до підпункту 7.11.3. пункту 7.11. договору страховик має право відстрочити складання страхового акту, якщо розпочато кримінальне провадження за фактом настання події або щодо страхувальника та ведеться розслідування обставин події, - на строк до закінчення розслідування або судового розгляду, але не більше, ніж на 90 днів з дня одержання заяви на виплату страхового відшкодування та всіх необхідних документів.

Як зазначалось раніше, відповідач листом № 171123-3361/к/у від 17.11.2023 повідомив позивача про відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, з посиланням на підпункт 7.11.3. пункту 7 розділу 7 договору.

Посилання позивача на те, що відповідач неправомірно відстрочив складання страхового акту, оскільки останньому на час підписання листа від 17.11.2023 було достеменно відомо, що кримінальне провадження за фактом настання події або щодо страхувальника не велось та як наслідок не ведеться розслідування обставин події в рамках кримінального провадження, не підтверджуються матеріалами справи, оскільки ані позивачем ані відповідачем не подано доказів коли саме відповідачу стало відомо про закриття кримінального провадження.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов`язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідне право страховика проводити власне розслідування причин та обставин випадку, що має ознаки страхового та встановлювати розмір збитків також передбачене умовами пунктів 6.1.3, 6.1.5 договору.

Відповідач зазначає, що після отримання повідомлення про настання події, на виконання умов договору, відповідач розпочав власне розслідування для з`ясування причин, обставин настання події та розміру збитку, шляхом неодноразового огляду пошкодженого майна та надіслання позивачу, органам ДСНС України ряду запитів щодо надання інформації та документів.

На запит відповідача № 180823-6190к від 18.08.2023 надійшла відповідь ГУ ДСНС України № 942 від 31.08.2023 з додатками, серед яких були надані акт про пожежу від 14.08.2023 та Технічний висновок № 56/В/18.08.2023 від 18.08.2023 по дослідженню пожежі, що виникла 14.08.2023 у виробничому приміщенні ТОВ «Укрекотехнологія» за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Вишів, вул. Гайдуківська, 83Б.

В акті про пожежу від 14.08.2023 зазначено, що причина пожежі встановлюється.

Згідно технічного висновку № 56/В/18.08.2023 від 18.08.2023, який складено Дослідно-випробувальною лабораторією 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області на виконання п. 6 розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов`язаних з пожежами», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 621 від 24.07.2027, фахівцями ДСНС України було встановлено, що ймовірною причиною пожежі, що виникла 14.08.2023 у виробничому приміщенні ТОВ «Укрекотехнологія» за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Вишів, вул. Гайдуківська, 83Б, могло стати виникнення горіння горючих елементів автонавантажувача, внаслідок несправності електричної системи, в результаті механічного пошкодження силової електромережі автонавантажувача «Toyota».

При цьому, за результатами дослідження та проведення загального огляду об`єкта пожежі, зважаючи на характер вигорання елементів фахівцями ДСНС України було встановлено, що процес полум`яного горіння, на початковій стадії розвитку пожежі протікав в салоні автомобіля (автонавантажувача «Toyota») під сидінням водія, на що вказує найбільше пошкодження кузова автомобіля від агресивного впливу високої температури. Ретельно оглянувши дану частину автонавантажувача, було встановлено, що займання розпочалося в місці розміщення акумуляторної батареї (яка має ознаки короткого замикання), де також знаходиться велика кількість силових мідних дротів великого діаметру, один з яких має явні ознаки механічного пошкодження, що в свою чергу могло призвести до незворотної термічної реакції.

Фахівцями ДСНС України було визначено цю версію найбільш вірогідною, в той же час, зазначено, що дані обставини потребують перевірки органами досудового розслідування.

За наслідками події 15.08.2023 Фастівським районним управлінням поліції ГУ НП в Київській області було розпочато кримінальне провадження № 12023111310002409 за ознаками ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу України.

Постановою Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області від 20.09.2023 кримінальне провадження № 12023111310002409 від 15.08.2023 закрито, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу України.

За результатами проведеного розслідування слідчим СВ Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області було встановлено, що пожежа сталась через горіння горючих елементів автонавантажувача, внаслідок несправності електричної системи, в результаті механічного пошкодження силової електромережі автонавантажувача «Toyota».

Тобто, за результатами дослідження причин пожежі фахівцями ДСНС України та досудового розслідування, проведеного слідчим СВ Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, було встановлено, що причиною пожежі стала несправність електричної системи належного позивачу (на підставі договору купівлі-продажу № АБ-0514/20 від 13.10.2020) автонавантажувача «Toyota», що на момент настання події перебував у складському приміщенні, де було розташоване застраховане майно.

Судом встановлено, що належний позивачу автонавантажувач «Toyota» не входить до переліку застрахованого за договором майна.

Відповідно до п. 3.4.6 договору страховик не відшкодовує збитки, завдані внаслідок поломки машин та обладнання, у тому числі внаслідок короткого замикання, струмових перевантажень та перенапруг тощо, крім випадків, коли поломка машин та обладнання (які є застрахованим майном) викликана подією, визначеною у п. п. 3.1.1-3.1.9 договору, при цьому поломка машин та/або обладнання призвела до пошкодження, знищення або втрати (загибелі) майна.

Тобто, страховик не відшкодовує збитки, завдані внаслідок поломки машин та обладнання, які не застраховані та при цьому поломка таких машин та/або обладнання призвела до пошкодження, знищення або втрати (загибелі) застрахованого майна.

Як вже було зазначено, пожежа, внаслідок якої було знищене застраховане майно (лінія з переробки шин) сталася внаслідок несправності (поломки) автонавантажувача (машини) «Toyota».

Відповідно до загальновідомого поняття, машина - технічний об`єкт, який складається із взаємопов`язаних функціональних частин (деталей, вузлів, пристроїв, механізмів та ін.), що використовує енергію для виконання покладених на нього функцій. Традиційно, під машиною розуміють технічну систему, яка виконує або допомагає у виконанні якогось виду роботи. Проста машина - механізм, який перетворює напрям або величину сили без споживання енергії.

Відповідно до підпункту 21 пункту 4 розділу І Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 1220 від 27.08.2018, навантажувач - машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту (технологічних транспортних засобів), обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахоплювальних пристроїв для забезпечення підіймання, транспортування, навантаження, розвантаження, штабелювання та укладання вантажів.

Оскільки автонавантажувач «Toyota» за договором не був застрахованим майном, у відповідності до п. 3.4.6 договору відповідач не має обов`язку відшкодовувати збитки, завдані внаслідок його поломки, оскільки подія, внаслідок якої було пошкоджено майно є виключенням зі страхових випадків відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6.1.9. договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування згідно з чинним законодавством України та умовами договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

01.01.2024 введено в дію Закон України «Про страхування» № 1909-ІХ від 18.11.2021 в новій редакції.

Згідно ч. 2 ст. 104 Закону України «Про страхування» (в новій редакції) підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими договором страхування.

Пунктом 3.4.6. договору передбачено виняток із страхових випадків, а саме страховик не відшкодовує збитки, завдані внаслідок поломки машини, крім випадків, коли такі машини є застрахованим майном при цьому поломка машин та/або обладнання призвела до пошкодження, знищення або втрати (загибелі) майна.

Отже, на підставі ст. 104 Закону України «Про страхування», п.п. 3.4.6., 6.1.9 договору відповідачем у листі № 0602240372/к від 06.02.2024 було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за заявленим випадком.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було прийнято правомірне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Наведені відповідачем у відзиві додаткові підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування не розглядаються та не досліджуються судом, оскільки не були підставою для відмови у виплаті позивачу страхового відшкодування, яка оскаржена позивачем до суду.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування обставин настання страхового випадку як підстави для виплати страхового відшкодування на користь позивача, а відтак не доведено протиправності відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 9.419.850,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 80.068,74 грн пені, 103.882,11 грн інфляційних витрат та 65.687,21 грн 3% річних є похідними від вимоги про стягнення страхового відшкодування в розмірі 9.419.850,00 грн, в позові в цій частині також слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення коштів.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекотехнологія» не підлягають задоволенню повністю.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст складено 04.09.2024.

СуддяВ.В.Сівакова