Ухвала

від 05.09.2024 по справі 922/2826/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2826/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича

на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка"

до фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича

про стягнення коштів та усунення перешкод у реалізації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача за Договором оренди від 27.02.2020 № 25-02-20-2 (далі - Договір):

- заборгованість з орендної плати в розмірі 2 514 838,00 грн;

- 3 % річних від простроченої суми за користування чужими коштами в розмірі 76 215,00 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 437 058,00 грн;

- штраф за неповернення орендованого приміщення в розмірі 219 411,00 грн;

- усунути перешкоди в реалізації позивачем права власності на нерухоме майно, через зобов`язання відповідача звільнити від свого майна та майна інших осіб, що знаходиться у ньому та повернути нерухоме майно позивачу шляхом виселення з приміщень, загальною площею 120,32 кв. м, що розташовані на першому поверсі ТРЦ "Французький бульвар" (нежитлова будівля літ. "Ю-4") за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б та позначені штриховкою у плані розміщення Об`єкту оренди, що є додатком № 1 до Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив зобов`язання за Договором в частині сплати орендних платежів за користування об`єктом оренди. 25.04.2023 позивачем було направлено вимогу до відповідача про сплату заборгованості, в якій також було повідомлено останнього про припинення Договору та необхідності звільнення орендованого приміщення з 01.05.2023. Однак відповідач заборгованість не сплатив та орендоване приміщення так і не повернув.

Господарський суд Харківської області рішенням від 19.02.2024 позов задовольнив в повному обсязі.

Суд виходив з того, що:

- відповідач не заперечував проти продовження строку дії договору оренди, матеріали справи не містять доказів звільнення відповідачем орендованого приміщення або відсутності можливості його використання, жодних актів про повернення орендованого майна орендодавцю сторони не підписували, суд дійшов висновку щодо обов`язку відповідача сплатити заборгованість за договором оренди №25-02-20-2 від 27.02.2020 з орендної плати у розмірі 2 514 838,48 грн (з березня 2021 року по червень 2023 року);

- 25.04.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості та звільнення орендованих за договором приміщень 01.05.2023, в якій висловив заперечення стосовно подальшого продовження орендних правовідносин та заявив про припинення договору оренди

№ 25-02-20-2 від 27.02.2020 з 01.05.2023, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем нерухомого майна у відповідності до приписів частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) або вчинення ним дій на таке повернення та ухилення орендодавця від прийняття об`єкта оренди, спірний договір припинений з травня 2023 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення неустойки, заявленої у порядку частини другої статті 785 ЦК України, за травень 2023 року у розмірі 219 411,60 грн;

- встановивши обставини щодо наявності орендних правовідносин за договором оренди №25-02-20-2 від 27.02.2020 до травня 2023 року, відсутність в матеріалах справи доказів своєчасної та повної сплати відповідачем орендних платежів за період з березня 2021 року по квітень 2023 року, а також не повернення об`єкта оренди після припинення договору оренди на вимогу орендодавця, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення основного боргу, неустойки, інфляційних втрат та 3% річних.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 25.06.2024 апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

17.07.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позву відмовити в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024.

Верховний Суд ухвалою від 06.08.2024 залишив касаційну скаргу відповідача без руху та встановив строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

16.08.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків, до якої додав доказ про сплату судового збору в сумі 82 234,98 грн відповідно до платіжної інструкції від 16.08.2024 № 741.

Згідно з частиною четвертою статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Так, скаржник зазначає, що касаційна скарга подається на підставі виключних випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах:

- від 26.06.2019 у справі № 126/3476/16-ц щодо застосування статті 213 ЦК України;

- від 30.09.2020 у справі № 559/1605/18, від 12.06.2019 року у справі № 640/12616/17, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц щодо застосування частини першої статті 627 ЦК України та статті 629 ЦК України.

Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- частини другої статті 795 ЦК України у поєднанні з частиною першою статті 627 та статтею 629 ЦК України щодо можливості підтвердження повернення об`єкту оренди, окрім підписаного обома сторонами акту приймання-передачі, якщо договором передбачено можливість складання одностороннього акту повернення об`єкту оренди;

- статті 764 ЦК України щодо належних та допустимих доказів, що підтверджують продовження володіння та/або користування майном після закінчення строку договору найму;

- статті 764 ЦК України у поєднанні зі статтями 6, 627 ЦК України та статтями 179, 284 Господарського кодексу України у випадку, коли сторони договору відступили від положень актів законодавства і врегулювали свої відносини на власний розсуд;

- статті 248 ЦК України у поєднанні з частиною шостою статті 91 ГПК України.

Крім цього, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення судової експертизи оригіналу довіреності від 25.02.2020 № 2/02/20 та її копії (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

Враховуючи обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 (з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України) частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287- 291, 294, 310 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/2826/23 за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 та здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у відкритому судовому засіданні 02 жовтня 2024 року о 14:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).

2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 20 вересня 2024 року, відсутність яких не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.

3. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці Суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Верховний Суд також роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

5. Витребувати з Господарського суду Харківської області/Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/13931/23.

6. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський