Постанова

від 23.10.2024 по справі 922/2826/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2826/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

позивача - Макаренко О. М.,

відповідача - Трофименко Р. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка"

до Фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича

про стягнення коштів та усунення перешкод у реалізації права власності на нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (далі - ТОВ "Чаплинка") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича (далі - ФОП Славтіча О. В.) в якому просило стягнути з відповідача за договором оренди від 27.02.2020 № 25-02-20-2 заборгованість з орендної плати в розмірі 2 514 838,00 грн, 3 % річних від простроченої суми за користування чужими коштами в розмірі 76 215,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 437 058,00 грн, штраф за неповернення орендованого приміщення в розмірі 219 411,00 грн, усунути перешкоди в реалізації позивачем права власності на нерухоме майно, через зобов`язання відповідача звільнити від свого майна та майна інших осіб, що знаходиться у ньому та повернути нерухоме майно позивачу шляхом виселення з приміщень.

2. Господарський суд Харківської області рішенням від 19.02.2024 позов задовольнив в повному обсязі. Східний апеляційний господарський суд постановою від 25.06.2024 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

3. ФОП Славтіч О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, в якій просив їх скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позву відмовити в повному обсязі.

4. ТОВ "Чаплинка" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ФОП Славтіча О. В., в якому також заявило клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 33 000,00 грн, а також гонорару успіху у розмірі 33 000,00 грн.

5. Верховний Суд постановою від 02.10.2024 касаційну скаргу ФОП Славтіча О. В. залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 922/2826/23 - без змін.

6. ФОП Славтіч О. В. подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому просив у задоволенні заяви відмовити. Зазначав, що позивач у позовній заяві та інших заявах по суті спору не було визначив попереднього розрахунку суми судових витрат. Одночасно ФОП ФОП Славтіч О. В. заявив про неспівмірність витрат, заявлених позивачем, з наданими адвокатом послугами у суді касаційної інстанції, а також невідповідність стягуваних сум ознакам витрат на професійну правничу допомогу .

7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у клопотанні ТОВ "Чаплинка доводи та заперечення проти нього, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

8. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

9. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

10. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

11. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

12. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

13. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

14. Згідно із частинами першою та другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

15. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

16. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

17. Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

18. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

19. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

20. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

21. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

22. Виходячи зі змісту положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

23. Отже, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

24. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

25. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

26. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).

27. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Чаплинка" (замовник) та Фізична особа-підприємець Макаренко О. А. (далі - ФОП Макаренко О. А., виконавець) уклали договір про надання юридичних послуг № 13/09-24, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок надання юридичних послуг замовнику на умовах цієї угоди:

- юридичні послуги, які надаються замовнику складаються з правової допомоги по вивченню матеріалів справи №922/2826/23, вивчення практики Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права по орендним правовідносинам та підготовці і поданні касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №922/2826/23, а також, за необхідності, з представництва інтересів у суді касаційної інстанції;

- за надання виконавцем юридичних послуг замовник сплачує виконавцеві грошову винагороду не пізніше 5-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Вартість послуг виконавця складає 33 000,00 грн за підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу. За участь у судових засіданнях в суді касаційної інстанції, грошова винагорода виконавця складає 3 000,00 грн за одне судове засідання. Загальна вартість наданих послуг зазначається в акті здачі-прийняття виконаних робіт;

- у разі вирішення судом касаційної інстанції справи на користь замовника, останній сплачує виконавцю гонорар успіху у розмірі 33 000,00 грн не пізніше 15-ти календарних днів з моменту прийняття судового рішення судом касаційної інстанції (пункт 3.1. договору);

- виконавець є адвокатом згідно свідоцтва № 837 (пункт 4.2 договору).

28. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції при перегляді касаційної скарги ТОВ "Чаплинка" надало:

- договір про надання юридичних послуг № 13/09-24, укладений між ТОВ "Чаплинка" (замовник) та ФОП Макаренко О. А., виконавець;

- акт приймання-передачі наданих юридичних послуг за рахунком-фактурою №13/09-24 від 13.09.2024, складений та підписаний сторонами 18.09.2024;

- детальний опис робіт по справі №922/2826/23, які включають юридичний аналіз та вивчення матеріалів касаційної скарги, вивчення практики Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у орендних правовідносинах в контексті поданої касаційної скарги та підготовці і поданні до касаційного суду відзиву на касаційну скаргу

- платіжна інструкція про перерахування 33 000 грн;

- копія ордеру на надання правової допомоги.

29. Отже, відповідачем згідно з вимогами статті 74 ГПК України надано докази на обґрунтування понесених витрат.

30. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

31. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

32. Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

33. Суд враховує, що правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а адвокат Макаренко О. А. надавала правову допомогу позивачу, окрім як у суді касаційної інстанції, у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, була обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

34. Більш того, колегія суддів враховує, що у провадженні Верховного Суду перебували справи за позовами ТОВ "Чаплинка" у аналогічних спорах (№922/2824/23 та №922/2828/23), в яких вже досліджувались питання повноважень представника позивача на підписання додаткових угод до договорів оренди і про наявність яких вказував сам позивач у відзиві на касаційну скаргу. Аналіз постанов Верховного Суду у наведених вище справах свідчить про те, що правовідносини у них були аналогічними зі справою №922/2826/23, а позиція позивача незмінною.

35. Отже, правова позиція відповідача вже була сформована до касаційного розгляду цієї справи. Доказів щодо додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається.

36. Таким чином, як обґрунтовано зазначено відповідачем у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала опрацювання значного обсягу матеріалів.

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункт 135) зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

38. У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (пункти 179, 180) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

39. Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

40. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

41. У рішенні від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

42. У пункті 268 рішення від 23.01.2014 у справі "East / West Alliance Limited" проти України" за заявою №19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

43. Оцінивши наведені ТОВ "Чаплинка" доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у загальній сумі 66 000 грн (33 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також 33 000,00 грн "гонорару успіху"), надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг (аналіз матеріалів для погодження правової позиції та складання і направлення відзиву на касаційну скаргу), колегія суддів дійшла висновку, що заявлені у вказаній сумі витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

44. Заперечуючи проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, ФОП Славтіч О. В. також послалась на те, що позивач у позовній заяві та інших заявах по суті спору не визначив попереднього розрахунку суми судових витрат.

45. Згідно з частинами першою-третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

46. Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників, а сторона не позбавлена права доводити розмір фактично понесених витрат під час розгляду спору.

47. Також у запереченнях ФОП Славтіч О. В. зазначає, що до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу додано договір, укладений з ФОП Макаренко О. А., а не з адвокатом.

48. Оцінюючи ці заперечення, колегія суддів враховує, що у пункті 4.2 договору про надання юридичних послуг № 13/09-24 зазначено, що виконавець є адвокатом згідно зі свідоцтвом № 837. У матеріалах справи також наявний ордер серії АХ № 1179426 від 18.09.2024, який підтверджує повноваження адвоката Макаренко О. А. на представництво інтересів ТОВ "Чаплинка" у суді касаційної інстанції. Одночасно представництво інтересів ТОВ "Чаплинка" у суді касаційної інстанції здійснювала адвокат Макаренко О. М. на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність від 09.12.2010 № 837.

49. З огляду на наведене, урахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також надані ним документи, клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та 5 000,00 грн "гонорарау успіху" які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2826/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (ЄДРПОУ 43528018) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, що складаються з 5 000,00 грн витрат за складення та подання процесуальних документів по справі, а також гонорару успіху у розмірі 5 000,00 грн.

3. В іншій частині у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський