Ухвала

від 05.09.2024 по справі 689/1887/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №689/1887/24

Провадження №2/672/465/24

УХВАЛА

(про залишення позовної заяви без руху)

05 вересня 2024 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Шинкоренко С.В., розглянувши матеріали цивільної справи №689/1887/24 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася в суд із позовом до відповідача, про зняття арешту з майна, пояснивши суду, що після смерті ОСОБА_3 у доньки виникли перешкоди у оформленні своїх спадкових прав через наявність арешту на майно спадкодавця.

Під час прийняття позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим п.2, 4,5 ч.3 ст.175, 177 ЦПК України.

Так, при оформленні позовної заяви, позивачкою не враховано наступне.

У відповідності до п.п.4,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачкою має бути вказано зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачені законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, виходячи зі змісту позовної заяви, незрозумілим залишається правова природа позовної вимоги у вигляді зняття арешту з майна.

Позивачка посилається на ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» де визначено, що: Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Проте, позивачка не заявляє вимогу про визнання права власності на спірне майно (як передбачено вищевказаною нормою закону), не вказує якому саме боржникові воно належить, не зазначає і саме конкретне спірне майно.

Отже, позивачці слід визначитись із належним, передбаченим законом способом захисту, та відповідно до обраного способу захисту сформулювати позовну вимогу (позовні вимоги): обрати відповідний спосіб захисту цивільного права, передбачений законом чи ж звернутись із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Крім того, позивачка не вказує конкретного переліку майна (рухомого і нерухомого) з якого вона просить зняти арешт, не зазначає будь-яких доказів на підтвердження його існування, що робить таку позовну вимогу абстрактною.

Також, з поданої позовної заяви не зазначено доказів та не викладено обставин, з яких можна було б встановити хто саме прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , з врахуванням способів прийняття спадщини, визначених ст.1268 ЦК України. Даний факт є важливим для визначення кола осіб, інтересів яких буде стосуватись вирішення вказаного спору.

У відповідності до ч.1,2 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Натомість у поданій позовній заяві вказано відомості як про відповідача про неіснуючу юридичну особу; не зазначено інформації про відсутність або наявність у вказаної сторони електронного кабінету.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України: До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, позивачці слід визначитись із змістом і складом позовних вимог, та залежно від цього (кількості позовних вимог, наявності ціни позову тощо…) сплатити судовий збір у розмірі, що визначені ст.4 Закону України "Про судовий збір" або ж надати документи (навести положення закону) на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.

Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам закону, то в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя вважає, що її слід залишити без руху і надати строк позивачці для виправлення вищевказаних недоліків, після усунення яких подати на адресу суду нові екземпляри позовної заяви із виправленими по ній недоліками з необхідними додатками.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна залишити без руху і надати позивачці строк для виправлення недоліків тривалістю в десять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: