Постанова

від 05.09.2024 по справі 120/2612/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2612/24

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

05 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Зернотік плюс" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України,

В С Т А Н О В И В :

01.03.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ГУ ДПС у Вінницькій області до ПП "Зернопотік плюс" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України.

Ухвалою від 02.03.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у строк до 15:00 год. 02.03.2024 усунути виявлені судом недоліки.

Ухвалою від 02.03.2024 позовну заяву ГУ ДПС у Вінницькій області до ПП "Зернопотік плюс" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, відповідно до ч.4 ст.169 КАС України (в зв`язку з неусуненням в установлений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, виявлених судом недоліків).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2024, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 позовну заяву ГУ ДПС у Вінницькій області до ПП "Зернопотік плюс" та ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника ПП "Зернопотік плюс"- ОСОБА_1 , про обмеження у праві виїзду за межі території України разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та повертаючи позов, виходив з того, що заява в даній справі, незалежно від формулювання її назви, має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту ухвалення керівником контролюючого органу рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

При цьому, статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон №1914-IX).

Також, Законом №1914-ІХ, КАС України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України", за змістом частини 1 статті 289-2 КАС України, якої у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Поряд з цим, Законом №1914-IX доповнено частину першу статті 283 КАС України пунктом 7, згідно якого, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Разом з тим, в частині другій вказаної статті зазначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності.

Тобто, законодавцем передбачено два альтернативні способи звернення податковим органом до суду з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України, як із заявою, поданою в порядку статті 283 КАС України, так і з позовом, поданим в порядку ст.289-2 КАС України.

Так, частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Таким чином, статтею 283 КАС України передбачено спеціальний строк звернення до суду, тоді як стаття 289-2 КАС України не визначає конкретного строку, протягом якого податковий орган вправі звернутися до суду з позовною заявою з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.

Між тим, суд першої інстанції, посилаючись на те, що норма статті 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена п. 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що строки, встановлені ст.283 КАС України, мають застосовуватися і при поданні позову в порядку ст.289-2 КАС України.

В свою чергу, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абз.2 ч.2 ст.122 КАС України).

Оскільки ст.289-2 КАС України, на відміну від ст. 283 КАС України, не встановлено спеціального строку звернення до суду, то на позови з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України, розповсюджується загальний строк, визначений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу також і на те, що ні норми ПК України, ні ст.289-2 та ст. 283 КАС України, не містять посилання на те, що строк встановлений для контролюючого органу до суду для звернення з заявою, зокрема щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України, розповсюджується на позови, подані в порядку статті 289-2 КАС України.

В той же час, як обгрунтовано звернуто увагу самим же судом першої інстанції, що ст.289-2 КАС України та ст. 283 КАС України встановлюють різні строки розгляду справи в суді.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 122, 169, 243, 250, 283, 294, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Зернотік плюс" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.