Ухвала

від 15.08.2024 по справі 824/202/2018

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №824/202/2018

Апеляційне провадження №22-з/824/832/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Журби С.О., за участю секретаря Павлової В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики грошових коштів від 16.08.2017 року, від 02.10.2017 року та від 06.11.2017 року в сумі 20 009 796,07 грн., з яких загальна сума трьох позик - 19 848 290,80 грн., 3% річних - 146 822,97 грн., неустойка - 14 682,30 грн.; у задоволенні решти позовних вимог - в частині стягнення інфляційних витрат - відмовлено. Також вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з вирішенням спору, а саме реєстраційний збір у сумі 37 230,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь асоціації «Асоціація юридичних фірм України» витрати, пов`язані з вирішенням спору, в сумі 388 173,51 грн.

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року заяву ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задоволено.

29.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якому просив визнати виконавчий лист № 824/202/2018, виданий 20.11.2018 року таким, що не підлягає виконанню щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики грошових коштів від 16.08.2017 року, від 02.10.2017 року та від 06.11.2017 року в сумі 20 009 796,07 грн., з яких загальна сума трьох позик - 19 848 290,80 грн., 3% річних - 146 822, 97 грн., неустойка - 14 682, 30 грн, який виданий ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у справі №824/202/2018 за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року у справі №18/05-2018-2 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

13 червня 2024 року на адресу суду від стягувача ОСОБА_2 надійшло заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

14 червня 2024 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу як представника.

У судове засідання, призначене на 15.08.2024 року з`явився представник заявника ОСОБА_4 та представник стягувача ОСОБА_3 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи заяви, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до положень ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (висновки Верховного Суду викладені у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 824/77/22 та від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21).

Законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний (постанова Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22).

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 зазначив, що за рахунок іпотечного майна задоволено вимоги кредитора ОСОБА_2 за основним зобов`язанням, тому після завершення позасудового звернення на предмет іпотеки будь-які наступні вимоги іпотекодержателя ОСОБА_1 щодо виконання боржником основного зобов`язання відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» є недійсними.

Колегія суддів погоджується з вказаними доводами.

Матеріалами справи встановлено, що Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року по справі №18/05-2018-2 ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики грошових коштів від 16.08.2017 року, від 02.10.2017 року та від 06.11.2017 року в сумі 20 009 796,07 грн., з яких загальна сума трьох позик - 19 848 290,80 грн., 3% річних - 146 822,97 грн., неустойка - 14 682,30 грн. У задоволенні решти позовних вимог - в частині стягнення інфляційних витрат - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з вирішенням спору, а саме реєстраційний збір у сумі 37 230,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь асоціації «Асоціація юридичних фірм України» витрати, пов`язані з вирішенням спору, в сумі 388 173,51 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року по справі №824/202/2018 Заяву ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року, ухваленого у складі судді Трохимчук О.І., про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договорами позики грошових коштів від 16.08.2017 року, від 02.10.2017 року та від 06.11.2017 року в сумі 20 009 796 (двадцять мільйонів дев`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 07 коп., з яких: загальна сума трьох позик - 19 848 290 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот сорок вісім тисяч двісті дев`яносто) грн. 80 коп., 3% річних - 146 822 (сто сорок шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 97 коп., неустойка - 14 682 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 30 коп;

- стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати, пов`язані з вирішенням спору, а саме реєстраційний збір у сумі 37 230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) грн.;

- стягнення з ОСОБА_1 на користь асоціації «Асоціація юридичних фірм України» витрати, пов`язані з вирішенням спору, в сумі 388 173 (триста вісімдесят вісім сто сімдесят три) грн. 51 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в сумі 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постановою від 25.04.2019 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 грошових коштів на загальну суму 20 009 796,07 грн.

06.02.2019 року ОСОБА_7 було звернуто стягнення на іпотечне майно за Договором іпотеки №1856 від 06.11.2017 року в позасудовому порядку відповідно до п. 6.4.1.-6.4.2. даного Договору, за ціною відповідно до пункту 1.3. цього договору, а саме: 9711980,62 грн., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 304230325 від 05.07.2022 року.

14.02.2019 року ОСОБА_7 було звернуто стягнення на іпотечне майно за Договором іпотеки №1607 від 02.10.2017 року в позасудовому порядку відповідно до п. 6.4.1.-6.4.2. даного Договору, за ціною відповідно до пункту 1.4. цього договору, а саме: 5 315 699,00 грн.. що підтверджується Заявою-вимогою та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 266631031 від 20.07.2021 року.

29.03.2019 року ОСОБА_7 було звернуто стягнення на іпотечне майно за Договором іпотеки №1248 від 16.08.2017 року в позасудовому порядку відповідно до п. 6.4.1.-6.4.2. даного Договору, за ціною відповідно до пункту 1.4. цього договору, а саме: 3 839 742,00 грн.. що підтверджується Заявою-вимогою та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 266631031 від 20.07.2021 року.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що до відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 відбулось погашення боргу ОСОБА_1 внаслідок звернення стягнення на іпотечне майно, відповідно до вищевказаних іпотечних договорів.

В ході виконавчого провадження НОМЕР_1 примусово було передано стягувачу дві нереалізовані на електронних торгах земельні ділянки - кадастровий номер 3221082000:07:007:0486 та 3221082000:07:007:0485 в рахунок боргу на суму - 2 084 497,80 грн., що підтверджується Постановою про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 16.09.2020 року.

Як встановлено в ході розгляду справи, іпотекодержателем в позасудовому порядку було звернуто стягнення на всі предмети забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до 4.4 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання:

боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержатель.

боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, пунктами 6.7. Договорів іпотеки, які були укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , також регламентовано, що після завершення процедури позасудового врегулювання, передбаченої п. 6.4.1.-6.4.2. даного Договору, будь-які наступні вимоги Іпотекодержателя до Іпотекодавця щодо виконання Основного зобов`язання є недійсними.

За таких умов, зважаючи на звернення стягнення іпотекодержателем на усі предмети іпотеки в позасудовому порядку, наступні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_1 є недійсними як в силу положень закону, так і в силу договірних умов укладених вказаними сторонами.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Відповідно до ст. 38 Закону, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Особливістю позасудового врегулювання, яке передбачає перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя є те, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними (частина 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку»). При цьому вартість таких предметів іпотеки (за умови звернення стягнення в позасудовому порядку на усі об`єкти, передані в іпотеку на забезпечення виконання основного зобов`язання) та її співвідношення із сумою заборгованості, значення вже не мають.

Після завершення позасудового врегулювання, будь-які вимоги іпотекодержателя до боржника в основному зобов`язанні не створюють і не можуть створювати жодних юридичних наслідків для останнього, відтак кредитор позбавлений права вимагати від боржника виконання його обов`язку, а боржник не зобов`язаний виконувати такі вимоги.

Суд зазначає, що у даній справі за виконавчим документом обов`язок боржника відсутній повністю у зв`язку з позасудовим зверненням кредитором стягнення на усі предмети іпотеки, визначені сторонами в забезпечення виконання основного зобов`язання.

Це є підставою відповідно до вимог ст.432 ЦПК України для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.07.2021 року у справі №814/775/20.

Виходячи з встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання виконавчого листа №824/202/2018 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.268, 432 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Визнати виконавчий лист №824/202/2018, виданий 20.11.2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики грошових коштів від 16.08.2017 року, від 02.10.2017 року та від 06.11.2017 року в сумі 20 009 796 (двадцять мільйонів дев`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 07 коп, з яких загальна сума трьох позик - 19 848 290 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот сорок вісім тисяч двісті дев`яносто ) грн.80 коп, 3% річних - 146 822 (сто сорок шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 97 коп, неустойка - 14 682 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 30 коп, який виданий ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у справі №824/202/2018 за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації «Асоціація юридичних фірм України» від 01 жовтня 2018 року у справі №18/05-2018-2 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, таким що не підлягає виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала суду якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий С.О. Журба