Ухвала

від 05.09.2024 по справі 144/219/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/219/24

Провадження № 1-кп/147/94/24

УХВАЛА

05 вересня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

із секретарем ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників обвинувачених,адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №1 в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020000000640 від 08.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2024 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з Вінницького апеляційного суду на підставі ухвали суду від 26 липня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020000000640 від 08.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою суду від 01.08.2024 призначено підготовче судове засідання.

05.09.2024 прокурором до суду було подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 терміном на 60 днів , без визначення розміру застави.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів. На даний час ОСОБА_7 не працює, не має стабільного джерела доходів та житла у володінні, проживає у житлі, яке йому не належить, є неодруженим, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв?язків, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце тимчасового проживання, та під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначено, що ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений та відбував призначені покарання, що не призвело до позитивних змін в його особистості, та, як зазначено вище, у нього відсутні достатні соціально-стримуючі зв?язки. З урахуванням цього, є об?єктивні підстави вважати, що ОСОБА_7 , маючи схильність до вчинення злочинів, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Заявлені ризики не зменшилися, а отже, застосування жодного іншого більш м?якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе їм запобігти.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, має зв?язки з особами, які схильні до вчинення кримінальних правопорушень, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, офіційно не працює, не має стабільного джерела доходів, не має житла у володінні та проживає у житлі, яке йому не належить, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце тимчасового проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду, а також може незаконно впливати научасників кримінального провадження, свідків та інших осіб, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, з урахуванням відсутності стійких та тривалих трудових відносин, офіційного та постійного джерела доходів є об?єктивні підстави вважати, що ОСОБА_6 , маючи схильність до вчинення злочинів, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Заявлені ризики продовжують існувати та не зменшилися, а отже, застосування жодного іншого більш м?якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе їм запобігти.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про продовженнядії запобіжного заходу відносно обвинувачених строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені КПК України, не зникли, обставини не змінилися. Тобто існують ризики, що обвинувачені зможуть перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки останніх.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник, адвокат ОСОБА_9 в задоволенні клопотання прокурора просили відмовити. Зокрема, захисник зазначив, що у його підзахисного на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та мати 1941 р.н., яка є інвалідом ІІ групи, тому за нею потрібний догляд. За місцем стажування у ТОВ « ТД Буд -Профіль» зарекомендував себе з позитивної сторони. Також ОСОБА_9 заперечив проти позиції прокурора щодо відсутності в ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків, вказавши на те, що він одружений та має постійне місце проживання та реєстрації. Має 6 дітей, двоє з яких неповнолітні. Його відсутність значною мірою впливає на життя сім`ї, оскільки старша дочка, яка має власних дітей, змушена доглядати похилого віку мати обвинуваченого. В силу ст.89 КК України, в обвинуваченого всі судимості зняті, тому в даний час він вважається не судимим. Стосовно ризику впливати на свідків та потерпілих зазначив, що іншим складом суду уже були досліджені докази, допитані свідки та потерпілі, тому ОСОБА_7 ніяким чином не може на них впливати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 вказав, що ризики, зазначені прокурором, є безпідставними та необґрунтованими. Щодо судимостей його підзахисного зазначив, що останній дійсно був притягнутий до кримінальної відповідальності, однак щодо останньої судимості, наявний виправдовуваний вирок Верховного Суду щодо нього. Вважає, що ризик впливу на свідків та потерпілих є надуманим, оскільки дане кримінальне провадження слухається уже третім складом суду та усі свідки і потерпілі були допитані раніше, тому відсутній ризик впливу на них ОСОБА_10 . Просив задовольнити клопотання прокурора частково та визначити його підзахисному мінімальний розмір застави. Це може забезпечити нормальну поведінку останнього.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом II цього Кодексу.

Згідно з ст.183 КПК України, при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтеюст. 177 цього Кодексу.

Частина 2ст. 177 КПК Українинаголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змістуст. 178 цього Кодексу.

Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, якіст. 177 КПК Українивіднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За правовими позиціями ЄСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Встановлено, що ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 09.07.2024, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме до 00 годин 07.09.2024.

Цією ж ухвалою продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, а саме до 00 годин 07.09.2024.

При продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою Теплицьким районним судом Вінницької області було враховано тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі доведення їх вини у вчиненні інкримінованого їм злочину, дані про їх особу, а також встановлено наявність ризиків можливого переховування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від суд, незаконного впливу на свідків, тощо.

Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання обвинувачених під вартою, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обмежує права і свободи останніх, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним уКПК Україниконкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, дійшов наступного.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, але, на думку суду, навіть обґрунтоване звинувачення у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинувачених, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні та продовженні запобіжного заходу, передбачених п. 1, п.3, п.4, п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у разі визнання їх винуватими у злочині, у вчиненні якого вони обвинувачуються; характер інкримінованого злочину, вік і стан їх здоров`я, соціальні зв`язки, репутацію, в зв`язку із чим суд вважає, що інша міра запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та їх належну поведінку.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України».

Положенняст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Водночас, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний\обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі, рішення у справах: «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, «Ілійков проти Болгарії»); незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою зміни їхніх показів чи відмови від надання показань, інших обвинувачених; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення в яких обвинувачуються останні, оскільки обвинувачені можуть і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як вони не мають постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення їх життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Разом з тим,КПКне вимагає доказів того, що обвинувачені обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК.

На даний час свідки та потерпілі Тростянецьким районним судом Вінницької області не допитані, а оскільки покази їх досліджуються судом безпосередньо, існує ризик впливу зі сторони обвинувачених.

Твердження сторони захисту відносно того, що наведенні прокурором у клопотанні ризики є надуманими та необґрунтованими, не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним і наданими матеріалами провадження.

Наявність тих обставин, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є особами, які мають погашену судимість, як зазначають захисники, мають постійне місце проживання, родину, неповнолітніх дітей, хоча і мають місце, однак не є визначальними і безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Окрім того, на думку колегії суддів, ці обставини в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.

З урахуваннямнаведених обставин,суд вважає,що намомент вирішенняклопотання прокуроравстановлено наявністьобґрунтованої підозрита достатніхпідстав вважати,що існуютьризики,передбачені ч.1ст.177КПК України,та недостатністьзастосування більшм`якихзапобіжних заходівдля запобігання встановленим ризикам, і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбаченіст. 177 КПК України, а тому суд вважає доцільним продовжити ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.

Окрім того, матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою за станом здоров`я.

В ході судового розгляду клопотання не встановлено обставин, які б вказували, що застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу забезпечить їх правильну процесуальну поведінку під час розгляду даного кримінального провадження та буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у скоєнні злочину із застосуванням насильства, відповідно до вимогст. 183 КПК Українирозмір застави не визначається.

Керуючись статтями 176-178, 183,199,331КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 листопада 2024 року включно.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 листопада 2024 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».

На ухвалусуду можебути поданаапеляційна скаргадо Вінницькогоапеляційногосуду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 06.09.2024 о 08:30 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3