Рішення

від 06.09.2024 по справі 613/849/24

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/849/24 Провадження № 2/613/453/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/849/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за відчужене спільне майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, у якому просить:

1) стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , компенсацію 1/2 (одну другу) частину вартості автомобіля «Ford Fusion» 2015 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , Vin № НОМЕР_3 в сумі 271123,00 (двісті сімдесят одну тисячу сто двадцять три) грн.;

2) стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати, у вигляді судового збору.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 24.09.2019 він перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , який розірвано рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 30.04.2020.

Позивач зазначає, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 11.05.2021 у цивільній справі 613/538/20, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та встановлено, що сторони мали у спільній сумісній власності автомобіль «Ford Fusion», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 . Таким чином, обставини, що стосуються зареєстрованого шлюбу та наявності спільного майна сторін, встановлені судовим рішенням і не потребують доказування, що визначено ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Так, вказаним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 11.05.2021 в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля «Ford Fusion» /легковий седан-В, 2015 року випуску/, номерний знак: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 .

Вказане рішення суду про поділ майна подружжя було проігнороване відповідачкою, і як з`ясувалося з інформації, яку позивач отримав листом № 31/20/50-419 від 26.06.2021 року від ТСЦ МВС № 6350, ОСОБА_2 19.09.2020 уклала договір купівліпродажу транспортного засобу «Ford Fusion» 2015 року випуску, Vin № НОМЕР_3 на користь гр. ОСОБА_3 , і потім перереєстровувався ще кілька разів.

Позивач стверджує, що на час розгляду справи про поділ майна подружжя спільне майно, без згоди співвласника, було продане відповідачкою і співвласник ОСОБА_1 не був повідомлений про це. Суд при розгляді справи про поділ майна подружжя був введений в оману відповідачкою та її представником. Коштів від продажу автомобіля, ОСОБА_1 не отримував, згоди на продаж вказаного транспортного засобу не надавав, про відчуження транстортного засобу не був повідомлений. Спільним майном відповідачка ОСОБА_4 розпорядилася одноосібно, що не відповідає вимогам законодавства України. Рішення суду про поділ майна подружжя набуло чинності 20.06.2021.

Відповідно до Висновку зі звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 22.04.2024 року, ринкова вартість об`єкта оцінки-легкового автомобіля «Ford Fusion» становить 542246,00 гривень. Тобто, 1/2 частка складає 271123,00 грн., які він просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Позивач зазначає, що постійно намагався зв`язатися з відповідачкою з метою отримання своєї частки з продажу спільного майна, але відповідачка ігнорувала його телефонні виклики. 21 вересня 2023 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 пропозицію досудового врегулювання майнового спору, але відповіді не отримав, тому змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 14.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за відчужене спільне майно було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання. Відповідачці запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.

Сторони у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач ОСОБА_1 , у поданій до суду заяві просив розглядати справу без його участі у зв`язку з перебуванням його на військовій службі. Просив позов задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання втретє не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення судового розгляду не заявляла, відзиву на позов не подала.

Відповідно до ч. 4 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомила про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не подала, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 11.05.2021 рішенням Богодухівського районного суду Харківської області у справі № 613/538/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 ..

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частину автомобіля «Ford Fusion» /легковий седан В, 2015 року випуску/, номерний знак: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 (а.с. 6-7).

Вказане рішення набрало законної сили 20.06.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з наявним у матеріалах справи повідомленням Територіального центру №6350 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області (філія ГСЦ МВС) від 26.06.2021 № 31/20/50-419, згідно бази даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС 19.09.2020 транспортний засіб, марки FORD FUSION, 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_3 (далі - ТЗ) був перереєстрований з гр. ОСОБА_2 на гр. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 6341/2020/2210986 від 19.09.2020, укладений та підписаний в присутності адміністратора ТСЦ № 6341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області. 18.12.2020 ТЗ був перереєстрований з гр. ОСОБА_3 на гр. ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 7845/20/003079 від 18.12.2020, укладений з ТОВ «ПЛАНЕТА ПЛЮС АВТО». 16.01.2021 року ТЗ був перереєстрований з гр. ОСОБА_5 на гр. ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу №5950/21/001749 від 16.01.2021, укладений з ФІЛІЄЮ № 1 ТФ № «ПОЛЮС» ПП та зареєстрований за ним станом на 26.06.2021 (а.с. 8).

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного оцінювачем ТОВ «КОНСАЛТИНГ-ЕКСПЕРТ» від 22.04.2024, ринкова вартість об`єкта оцінки - легкового автомобіля FORD FUSION, 2015 року випуску, становить 542246,00 грн. (а.с. 10-11).

Із вище вказаного вбачається, що автомобіль марки FORD FUSION, 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , був відчужений 19.09.2020 ОСОБА_2 без відома співвласника ОСОБА_1

21.09.2023 позивачем на адресу відповідачки направлялася пропозиція досудового врегулювання майнового спору та повернення співвласнику кошів від продажу 19.09.2020 без згоди та повідомлення співвласника (а.с. 8-9). Але відповідачка на неї не відреагувала, кошти від відчуження майна позивачу не повернула, що стало причиною звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення компенсації за відчужене спільне майно подружжя.

Частиною першою статті 70СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 3ст.368ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Однак, відповідачка ОСОБА_2 не надала суду доказів на те, що нею, при відчуженні спірного транспортного засобу, бралась відповідна згода позивача ОСОБА_7 на відчуження автомобіля марки FORD FUSION, 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_3 .

Норми сімейного права визначають не тільки право спільної власності подружжя на майно, а при його відчуженні й розмір їх часток у цьому майні та презумпцію згоди одного з подружжя на укладання від його імені іншим подружжям договорів про відчуження майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року по справі № 916/2813/18).

Разом з тим, з метою захисту прав співвласників майна, у тому числі майна подружжя, норми цивільного та сімейного законодавства (стаття 369 ЦК України, частина третя та четверта статті 60 СК України) містять приписи, згідно з якими для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Зазначені приписи не тільки забезпечують права одного з подружжя, а й обмежують права іншого з подружжя у відчуженні спільного подружнього майна, оскільки ставлять правомочності одного з подружжя на відчуження майна в залежність від наявності належним чином оформленої згоди іншого з подружжя на таке відчуження. Відсутність такої згоди свідчить про відсутність повноважень в одного з подружжя (відчужувача) на відчуження подружнього майна.

Тобто відсутність згоди одного зі співвласників (колишнього подружжя) на розпорядження нерухомим майном може бути підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним, і такий спосіб захисту порушеного права власності одного з подружжя може бути ефективним у випадку заявлення позивачем позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину.

Статтями 203, 215ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статей 3, 15, 16ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У загальному розумінні захист цивільних прав слід розуміти як передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

У кожній конкретній справі позивач на власний розсуд обирає спосіб (способи) захисту його порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Вирішуючи питання ефективності способу захисту порушеного права шляхом пред`явлення позовних вимог про визнання договору недійсним, Велика Палата Верховного Суду виснує, що пред`явлення позову стороною договору або іншою особою (зацікавленою особою) про визнання недійсним договору є ефективним способом захисту порушеного права у разі, якщо такий позов заявлений з метою повернення одному з подружжя, чиї права порушено, майнових прав та/або частки в спільному майні подружжя, у тому числі шляхом визнання прав на частку, та/або одночасного виділення частки в порядку поділу майна подружжя або встановлення порядку користування цим майном тощо.

При цьому підлягає встановленню добросовісність, насамперед, набувача за таким договором (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №916/2813/18 (пункт 8.67).

В іншому випадку, у разі якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції.

У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 року у справі 125/2157/19).

Сторони правочинів повинні діяти добросовісно й у випадку порушення цього обов`язку вони позбавляються захисту (стаття 13 ЦК України).

Зазначене свідчить, що відчуження одним із подружжя спільного подружнього майна за ціною, нижчою за ринкову вартість цього майна, без згоди на таку вартість іншого з подружжя є порушенням права цього подружжя на мирне володіння своїм майном та отримання за нього справедливої ціни, а також є проявом недобросовісності відчужувача, що позбавляє останнього права виплатити компенсацію саме у визначеному договором розмірі.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції іншому з подружжя (співвласнику) у зв`язку з припиненням його права на спільне майно.

При цьому вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям, визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним з подружжя проти волі іншого. Аналогічний правовий висновок було викладено в постановах Верховного Суду від 22.09.2022 року у справі №125/2157/19 та від 03.10.2018 року у справі № 127/7029/15-ц.

Як зазначено вище, ринкова вартість спірного автомобіля FORD FUSION, 2015 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , становить 542246,00 грн. Тобто, 1/2 одна друга частка від ринкової вартості автомобіля, становить 271123,00 грн.

Враховуючи вище викладене, та приписи чинного законодавства щодо рівності часток співвласників майна, належного їм на праві спільної сумісної власності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позову в розмірі 2711,23 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією (а.с. 1).

Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, 141, ч.1 ст. 223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, 274-279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсаціїза відчуженеспільне майно задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , компенсацію за 1/2 (одну другу) частину вартості автомобіля «Ford Fusion», 2015 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , vin № НОМЕР_3 , в сумі 271123 (двісті сімдесят одна тисяча сто двадцять три) грн.. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в сумі 2711 (дві тисячі сімсот одинадцять) грн.. 23 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 06.09.2024.

Суддя О.С. Сеник