Ухвала

від 05.09.2024 по справі 910/9597/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"05" вересня 2024 р. Справа№ 910/9597/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23 (суддя - Карабань Я.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Семенович Андрій, за участю третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) Державний реєстратор Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровська Ірина Петрівна про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційної дії.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" звернулося з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №2140/5 від 07.06.2023 "Про задоволення скарги", виданий на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.05.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 від 20.04.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №СК-1519-23 від 21.04.2023;

- скасувати реєстраційну дію Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України №1003539950031005976 від 07.06.2023, якою скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1003531070027005976 від 06.04.2023 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською Іриною Петрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000".

Рішенням Господарського суду міста Києва 13.12.2023 (повний текст складено 22.12.2023) у справі №910/9597/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Міністерство юстиції України 11.01.2024 у встановлений процесуальний строк за допомогою засобів поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків (доказів направлення скарги третій особі 5 та доказів оплати судового збору).

До суду 26.01.2024 від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, подане засобами поштового зв`язку 25.01.2024.

У клопотанні відповідач, посилаючись на відсутність коштів на рахунках для сплати судового збору, просив продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також до клопотання на виконання вимог ухвали суду додано докази надсилання копії апеляційної скарги державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровській Ірини Петрівні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23 з доданими документами повернуто заявникові.

Міністерство юстиції України повторно 22.02.2024 засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, у якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали повторно поданої апеляційної скарги Міністерства юстиції України, суддею-доповідачем виявлено її недоліки, а саме відсутність доказів, що підтверджують надсилання копії скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000", ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровській Ірині Петрівні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/9597/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

До суду 08.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи. До клопотання додано належні докази надсилання копії скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровській Ірині Петрівні.

Натомість, серед наданих відповідачем документів відсутні докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі-3 на стороні позивача - ОСОБА_3 .

Також, 21.03.2024 до суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, подана засобами поштового зв`язку 19.03.2024.

У заяві зазначено, що відповідачем виконано вимоги ухвали суду від 05.03.2024 та окремо надіслано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи. До заяви додано копію відповідного клопотання, про яке суд зазначав вище і до якого не було додано доказів надсилання копії апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Станом на день постановлення даної ухвали від відповідача жодних інших доказів на виконання вимог ухвали не надходило.

Як було зазначено в ухвалі від 05.03.2024, скаржникові надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня вручення її копії. Копію ухвали отримано відповідачем 08.03.2024. Отже, строк на усунення недоліків апеляційної скарги розпочався з наступного дня та закінчився 18.03.2024 включно. Поряд з цим, відповідачем не усунуто у повному обсязі недоліки апеляційної скарги.

Про вказані наслідки Міністерство юстиції України повідомлене ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024. Разом з цим, скаржником у визначений судом строк не усунуто недоліки поданої апеляційної скарги та не надано доказів надсилання її копії ОСОБА_3 .

За вказаних обставин, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 повторно подану апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/9597/23 повернуто заявникові.

03.04.2024 Міністерство юстиції України за допомогою засобів поштового зв`язку втретє подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України, колегією суддів встановлено, що дана скарга подана у паперовій формі від імені відповідача особою, яка діє в інтересах Міністерства юстиції України - Анастасією Хоменко, проте підпис вказаної особи у тексті скарги відсутній.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/9597/23 повернуто заявникові.

26.04.2024 Міністерство юстиції України за допомогою засобів поштового зв`язку вчетверте подало апеляційну скаргу, зокрема, на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023.

При цьому, скаржник просив поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення апелянт вказує про усунення ним недоліків первісно поданої скарги, а саме сплату судового збору.

Неможливість своєчасної сплати судового збору заявник обґрунтовує тим, що він є державною установою, якій для його сплати потрібен певний час.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі №910/9597/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9597/23.

До Північного апеляційного господарського суду 23.05.2024 надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для подання заяви, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

При цьому, приймаючи вказану ухвалу апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення було складено судом - 22.12.2023, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 11.01.2024.

Первісно відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 11.01.2024, тобто без пропуску строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали від 18.01.2024 надіслано та доставлено до електронного кабінету Міністерства юстиції України 18.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Отже, відповідач мав усунути недоліки скарги у строк до 29.01.2024 включно, без урахування вихідних днів.

До суду 26.01.2024 від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, подане засобами поштового зв`язку 25.01.2024.

У клопотанні відповідач, посилаючись на відсутність коштів на рахунках для сплати судового збору, просив продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також до клопотання на виконання вимог ухвали суду додано докази надсилання копії апеляційної скарги державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровській Ірини Петрівні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23 з доданими документами повернуто заявникові.

Вказана ухвала отримана скаржником 16.02.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Міністерство юстиції України 22.02.2024 засобами поштового зв`язку повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва 13.12.2023.

Перевіривши матеріали повторно поданої апеляційної скарги Міністерства юстиції України, суддею-доповідачем виявлено її недоліки, а саме відсутність доказів, що підтверджують надсилання копії скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000", ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровській Ірині Петрівні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/9597/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали від 05.03.2024 доставлено до електронного кабінету Міністерства юстиції України 07.03.2024 о 23:09 год, доказом чого є довідка про доставку електронного документа від 11.03.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Таким чином, датою вручення Міністерству юстиції України ухвали від 05.03.2024 є 08.03.2024, а тому передбачений положенням абз. 1 ч. 2 ст. 174 ГПК України десятиденний строк закінчився 18.03.2024.

До суду 08.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи. До клопотання додано належні докази надсилання копії скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровській Ірині Петрівні.

Натомість, серед наданих відповідачем документів відсутні докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі-3 на стороні позивача - ОСОБА_3 .

Також, 21.03.2024 до суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, подана засобами поштового зв`язку 19.03.2024.

У заяві зазначено, що відповідачем виконано вимоги ухвали суду від 05.03.2024 та окремо надіслано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи. До заяви додано копію відповідного клопотання, про яке суд зазначав вище і до якого не було додано доказів надсилання копії апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Станом на день постановлення даної ухвали від відповідача жодних інших доказів на виконання вимог ухвали не надходило.

Як було зазначено в ухвалі від 05.03.2024, скаржникові надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня вручення її копії. Копію ухвали отримано відповідачем 08.03.2024. Отже, строк на усунення недоліків апеляційної скарги розпочався з наступного дня та закінчився 18.03.2024 включно. Поряд з цим, відповідачем не усунуто у повному обсязі недоліки апеляційної скарги.

За вказаних обставин, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 повторно подану апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/9597/23 повернуто заявникові.

Вказана ухвала отримана скаржником 29.03.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

03.04.2024 Міністерство юстиції України за допомогою засобів поштового зв`язку втретє подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України, колегією суддів встановлено, що дана скарга подана у паперовій формі від імені відповідача особою, яка діє в інтересах Міністерства юстиції України - Анастасією Хоменко, проте підпис вказаної особи у тексті скарги відсутній.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №910/9597/23 повернуто заявникові.

26.04.2024 Міністерство юстиції України за допомогою засобів поштового зв`язку вчетверте подало апеляційну скаргу, зокрема, на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

На особу, яка звертається з відповідною заявою, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 280/4682/19), від 18.06.2020 у справі № 400/524/19), від 17.06.2020 у справі № 280/4951/19 тощо.

У даній справі, відповідачем тричі подавалася апеляційна скарга з недоліками.

Вимоги ухвал суду про залишення вказаних апеляційних скарг без руху виконувалися скаржником частково, що і ставало підставою для повернення скарг.

Втретє подана скарга взагалі не містила підпису представника скаржника.

Стосовно вказаного Суд зазначив, що саме лише прохання поновити відповідний строк, з посиланням на повернення первісної апеляційної скарги судом, за відсутності наведення обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження, не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах:

- від 22.07.2021 у справі № 640/18290/19, згідно з якою сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, адже при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків,

- від 14.08.2020 у справі №189/1180/19, згідно якої, факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від необхідності дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Розглянувши доводи відповідача, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначених положень законодавства, суд апеляційної інстанції встановив, що причини подання відповідачем вчетверте апеляційної скарги в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої вперше поданої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному обсязі залежало виключно від його волевиявлення; апелянтом не наведено таких обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є поважними та об`єктивно непереборними.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що процесуальний строк був пропущений відповідачем виключно через невиконання ним вимог ухвал суду про залишення скарг без руху.

Як вже вказувалося, недоліки апеляційної скарги усувалися апелянтом не в повному обсязі, про що детально наведено вище.

Наведене, так само як і вчасне та повне усунення недоліків апеляційної скарги, залежало не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №915/43/22).

Колегія суддів вказала, що наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку підстави не є поважними причинами та зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер.

Отже, оскільки причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному належному обсязі залежало виключно від волевиявлення відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх неповажність.

Колегія суддів зауважила, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Невиконання скаржником вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги за відсутності відповідних підтверджуючих доказів неможливості вчинення процесуальної дії у встановленим законом строк, не може свідчити про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає.

З огляду на наведене, причини зазначені скаржником в обґрунтування пропуску строку на подання апеляційної скарги, не були визнані судом поважними.

Враховуючи вказані обставини, апеляційним судом було залишено апеляційну скаргу без руху з наданням при цьому скаржнику строку на подання заяви з іншими підставами для поновлення строку.

В межах встановленого судом десятиденного строку скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23.

У вказаній заяві апелянт посилається на надмірне навантаження, плинність кадрів та недостатню кількість працівників, а також звільнення спеціаліста, який вів дану справу.

Наведена заява про усунення недоліків розглядається колегією суддів після повернення справи із суду касаційної інстанції та виходу колегії суддів з відпустки.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Стосовно доводів про надмірне навантаження, плинність кадрів та недостатню кількість працівників, а також звільнення спеціаліста, який вів дану справу, слід зазначити наступне.

Так, наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин, які перешкоджали поданню належним чином оформленої апеляційної скарги вперше, так і належності усунення її недоліків в подальшому.

Колегія суддів повторно вказує, що у даній справі, відповідачем тричі подавалася апеляційна скарга з недоліками.

Вимоги ухвал суду про залишення вказаних апеляційних скарг без руху виконувалися скаржником частково, що і ставало підставою для повернення скарг.

Втретє подана скарга взагалі не містила підпису представника скаржника.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними, колегією суддів відмовляється у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/9597/23.

2. Надіслати скаржнику копію цієї ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

3. Матеріали справи №910/9597/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана суддями: 05.09.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко