Рішення

від 27.08.2024 по справі 903/390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2024 року Справа № 903/390/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сваор Нутрішн»

до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка

про стягнення 1 401 586,27 грн..

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Королюк І.В.

Представники сторін:

від позивача: Масюк Г.С., адвокат

від відповідача:н/з

встановив: позивач - ТОВ «Сваор Нутрішн» звернувся до суду з позовом про стягнення з ПОСП ім. Івана Франка 1 401 586, 27 грн., з яких: 1 353 100, 00 грн. заборгованості за поставлений товар, 39 468, 17 грн. пені, 4 047, 06 грн. 3% річних та 4 971, 04 грн. інфляційних втрат. Також, просить стягнути з відповідача 21 023,79 грн. витрат по сплаті судового збору та 70 000 ,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки №13/24 від 31.01.2024р. в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 24.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сваор Нутрішн» (вх.№01-52/424/24 від 19.04.2024) - залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів (конкретно по кожному документу), копії яких додано до позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2024 позивач листом від 26.04.2024 надва суду відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів , копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 04 червня 2024 року на 10:20 год.

23.05.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Додатково у відзиві просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сваор Нутрішн» оригіналів всіх документів, які додані до позовної заяви.

28.05.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сваор Нутрішн» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.06.2024 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2024 просив суд витребувати у ТзОВ "Сваор Нутрішн" оригіналів усіх доказів, що долучені ним до матеріалів позовної заяви.

Суд протокольною ухвалою від 04.06.2024 приймає та долучає до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву.

Господарський суд протокольною ухвалою від 04.06.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.06.2024 на 10:40 год.

У зв`язку з перебуванням судді Шума М. С. з 24.06.2024 по 28.06.2024 у відпустці судове засідання по справі № 903/390/24, що призначене на 25.06.2024 на 10 год. 40 хв., не відбулося, про що повідомлені сторони по справі.

Довідка помічника судді про неможливість проведення судового засідання від 25.06.2024 по справі №903/390/24 долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.07.2024 розгляд справи по суті призначено на 06 серпня 2024 року на 10:20 год.

Ухвалою суду від 06.08.2024 розгляд справи по суті відкладено на 27 серпня 2024 року на 10:45 год.

Ухвалою суду від 22.08.2024 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

Представник відповідача в судове засідання 27.08.2024 повторно не з`явився, додаткових пояснень, заяв суду не надав, водночас був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2024 надав суду для огляду оригінали усіх доказів, що долучені ним до матеріалів позовної заяви, заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки про судовий розгляд сторони у справі були повідомлені належним чином шляхом надіслання ухвали суду на їх електронні адреси; свою правову позицію щодо пред`явлених до нього вимог відповідач виклав у відзиві на позов, а позивач подав відповідь на відзив, у якій висловив свої заперечення. А тому справу розглянуто за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, враховуючи пояснення відповідача, наведені у відзиві на позов, пояснення позивача, наведені у відповіді на відзив.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Частинами ч.ч.1,2,3ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

встановив:

31.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю СВАОР НУТРІШН (Позивач, Постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка (Відповідач, Покупець) укладено договір поставки №13/24, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві наступну продукцію: кормові добавки, вет. препарати та продукцію для сільськогосподарської діяльності, далі за текстом товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість в строк та на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем в національній валюті України - гривні у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку. Покупець здійснює передоплату у розмірі 50% від суми виставленого рахунку, згідно пункту 4.2 даного договору, решту 50% оплачує протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п. 4.2 Договору, строк оплати за поставлену партію товару встановлюється в Специфікації на дану партію

За результатами фінансово-господарської діяльності постачальник надає покупцеві Акти звірки взаємних розрахунків. Покупець зобов`язаний підписати і повернути Постачальнику Акти звірки взаємних розрахунків протягом семи календарних днів з дати його надання Покупцеві або в такий ж термін надати письмові мотивовані зауваження. У випадку не поверненні покупцем Акту звірки взаємних розрахунків, протягом терміну встановленого цим пунктом договору, Акт звірки вважається підписаним та визнаним Покупцем (пункт 4.3 Договору).

У специфікаціях №СНЦУ-000001 від 01.02.2024, №СНЦУ-000002 від 06.02.2024 сторонами були погоджені умови оплати товару протягом 1 (одного) календарного дня з дати поставки, а у специфікаціях №СНЦУ-000003 від 14.02.2024, №СНЦУ-000004 від 27.02.2024, №СНЦУ-000005 від 04.03.2024, №СНЦУ-000006 від 12.03.2024, №СНЦУ-000007 від 20.03.2024 сторонами були погоджені умови оплати товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п.5.1 Договору, строки поставки товару визначаються у специфікаціях, які оформляються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного Договору. Поставка товару здійснюється на умовах доставки до складу покупця за рахунок постачальника. Можливі інші умови прийому-передачі товару за домовленості сторін (пункт 5.2 договору).

На виконання умов Договору, Постачальником здійснено поставку Товару та отримано Покупцем, що підтверджується наступними документами: специфікацією №СНЦУ-000001 від 01.02.2024, видатковою накладною №59 від 01.02.2024,Товарно - транспортною накладною №РЦУ - 59 від 01.02.2024 на суму 57 270,00 грн. (дата поставки 01.02.2024); специфікацією №СНЦУ-000002 від 06.02.2024, видатковою накладною №75 від 06.02.2024 , товарно - транспортною накладною №РЦУ- 75 від 06.02.2024 на суму 79 630,00 грн. (дата поставки 06.02.2024); специфікацією №СНЦУ-000003 від 14.02.2024, видатковою накладною №99 від 14.02.2024, товарно - транспортною накладною №РЦУ - 99 від 14.02.2024 на суму 446 100,00 грн. (дата поставки - 14.02.2024); специфікацією №СНЦУ-000004 від 27.02.2024, видатковою накладною №127 від 27.02.2024, товарно - транспортною накладною №РЦУ - 127 від 27.02.2024 на суму 386 100,00 грн. (дата поставки 27.02.2024); специфікацією №СНЦУ-000005 від 04.03.2024, видатковою накладною №140 від 04.03.2024, товарно - транспортною накладною №РЦУ - 140 від 04.03.2024 на суму 60 400,00 грн. (дата поставки - 06.03.2024); специфікацією №СНЦУ-000006 від 12.03.2024, видатковою накладною №172 від 12.03.2024, товарно - транспортною накладною №РЦУ - 172 від 12.03.2024 на суму 98 400,00 грн. (дата поставки- 12.03.2024); специфікацією №СНЦУ-00007 від 20.03.2024, видатковою накладною №210 від 20.03.2024, товарно - транспортною накладною №РЦУ -210 від 20.03.2024 на суму 395 200,00 грн. (дата поставки- 20.03.2024); а всього на суму: 1 523 100,00 грн.

15.03.2024 та 25.03.2024 Відповідач свої зобов`язання щодо оплати частини вартості Товару виконав частково в сумі 170 000,00 грн. за товар по рахунку за №52 від 31.01.2024 .

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість Відповідача за отриманий товар станом на 17.04.2024 становить 1 353 100,00 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Щодо стягнення з відповідача 4 047,06 грн. 3% річних та 4 971,04 грн. інфляційних за період з 03.02.2024 по 16.04.2024, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що нараховані позивачем 4 047,06 грн. 3% річних та 4 971,04 грн. інфляційних арифметично правильні, підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач на підставі пункту 6.2 договору нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу в сумі 39 468,17 грн. за період з 03.02.2024 по 16.04.2024

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати , а тому вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 39 468,17 грн підлягає до задоволення.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а саме з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 1 401 586, 27 грн., з яких: 1 353 100, 00 грн. заборгованості за поставлений товар, 39 468, 17 грн. пені, 4 047, 06 грн. 3% річних та 4 971, 04 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на його користь 70 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги за №28-03/01 від 28.03.2023, що укладений між адвокатським об`єднанням "Дженерал Лігал Груп" в особі керуючого партнера Кінах Яни Валеріївни (Виконавець) та ТзОВ «СВАОР НУТРІШН» (Клієнт), відповідно до п. 1.1 якого, Виконавець приймає на себе доручення клієнта по наданню останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбаченим даним Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії виконавця по наданню правової допомоги і фактичні витрати адвокатським об`єднанням "Дженерал Лігал Груп" , понесені ним у зв`язку з виконанням цього Договору;

- Додаткова угода (ЗАМОВЛЕННЯ) №15/04-24 до Договору про надання правової допомоги від 28.03.2023 за №28-03/01, що є розрахунком наданої правничої допомоги на суму 70 000,00. із зазначенням вартості та виду роботи ;

- Акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг №03-06/24 від 03.06.2024.;

- рахунок№1 від 15.04.2024 згідно Договору про надання правової допомоги від 28.03.2023 за №28-03/01 на суму 70 000,00 грн.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю масюк Г.С.. №1401 від 07.10.2022.

Суду також надано докази надіслання відповідного пакету документів на адресу відповідача (а.с. 102-109).

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до п. 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунки, детальний опис виконаних робіт, акти виконаних робіт) та не встановив недотримання відповідачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідач у відзиві від 22.05.2024 звертався до суду із заявою про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, суд не погоджується з позицією відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу в розмірі 70 000,00 грн не відповідає складності справи та відмовляє у заяві про зменшення суми вимог на правову допомогу.

В даному випадку між сторонами узгоджено саме фіксований розмір гонорару в сумі 70 000,00 грн. та надано відповідні докази на підтвердження надання правової допомоги.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 21 023,79 грн . відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сваор Нутрішн» (вул. Шопена, 22А, м. Луцьк, Волинська обл., код ЄДРПОУ 41469532) 1 401 586, 27 грн., з яких: 1 353 100, 00 грн. заборгованості за поставлений товар, 39 468, 17 грн. пені, 4 047, 06 грн. 3% річних та 4 971, 04 грн. інфляційних втрат, 21 023,79 грн. витрат по сплаті судового збору та 70 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

05.09.2024

СуддяМ. С. Шум