Ухвала

від 06.09.2024 по справі 676/4209/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 676/4209/23

провадження № 61-10377ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа -- Приватний нотаріус Дубовська Руслана Борисівна, про визнання права власності на недоотриману пенсію померлого спадкодавця та її стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області), третя особа -- Приватний нотаріус Дубовська Р. Б., про визнання права власності на недоотриману пенсію померлого спадкодавця та її стягнення.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 23 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 червня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 31 січня

2022 року, яка належить спадкодавцю, у сумі 162 074,60 грн.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нараховану та недотриману пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2022 року в сумі

162 074,60 грн, яка належить померлому ОСОБА_2 .

У липні 2024 рокудо Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Хмельницькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 червня 2024 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року касаційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату; надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, надати докази надсилання матеріалів касаційної скарги іншим учасникам справи,. Зазначено строк виконання ухвали, попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Так, до Верховного Суду надійшла квитанція про сплату ГУ ПФУ в Хмельницькій області судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 593, 19 грн.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року виконано ГУ ПФУ в Хмельницькій області не у повному обсязі, оскільки, у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції касаційної скарги із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У разі оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі слід зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У порушення наведених вимог процесуального закону, заявником не подано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Також вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 01 серпня 2024 року виконано ГУ ПФУ в Хмельницькій області не у повному обсязі, оскільки не надано доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи у порушення вимог, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 1 частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 06 вересня 2024 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2024 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 червня 2024 року потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа -- Приватний нотаріус Дубовська Руслана Борисівна, про визнання права власності на недоотриману пенсію померлого спадкодавця та її стягнення про стягнення коштів вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець