Ухвала

від 06.09.2024 по справі 520/10006/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору

06 вересня 2024 р.Справа № 520/10006/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

розглянувши клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі № 520/10006/21

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Державної казначейської служби України , Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області , Міністерства внутрішніх справ України

про скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 залишено без задоволення заяву Державної казначейської служби України про заміну способу виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України , Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області , Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії.

Державною казначейською службою України подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

В обгрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що Державна казначейська служба України утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з обмеженим обсягом фінансування та затвердженим кошторисом. У зв`язку з введенням воєнного стану на території України Казначейство не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" апелянт зобов`язаний сплачувати судовий збір.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначене узгоджується з вимогами частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, якими визначено чіткі умови, за яких можливо відстрочити чи розстрочити, зменшити розмір судового збору чи звільнити від його сплати.

З наведених положень убачається, що можливість звільнення від сплати судового збору передбачена лише для фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Умови визначені вказаною нормою у даній справі відсутні.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Приписами ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов`язком, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом сторони.

Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг органам казначейської служби України щодо сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 133, ч. 3 ст. 243, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач З.О. КононенкоСудді О.М. Мінаєва В.А. Калиновський