Постанова
від 04.09.2024 по справі 753/20116/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12893/2024

Справа № 753/20116/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 вересня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року, ухвалене у складі судді Лужецької О.Р. в м. Київ у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», Обслуговуючий кооператив «Магнолія» про скасування рішення про державну реєстрацію та визнання правочину недійсним,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із даним позовом, просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60764766, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. 05 жовтня 2021 року щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на садовий будинок пл. 13,5 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18 жовтня 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малаховим А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1153, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо відчуження садового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , покласти на відповідачів судові витрати.

Позов мотивував тим, що в 1998 році розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 вересня 1998 року № 2008 визнано, що земельну ділянку в урочищі Осокорки неможливо звільнити в зв`язку з її самозахопленням і забудовою приватними будинками, в зв`язку з чим погоджено надання самоствореним об`єднанням громадян земельної ділянки площею біля 216 га. в урочищі Осокорки для індивідуального житлового будівництва. Вказане рішення стало підставою для появи об`єднань громадян, фактичних користувачів земельних ділянок, зокрема 05 серпня 2004 року створено Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», членом якого з часу заснування кооперативу є позивач як користувач земельної ділянки АДРЕСА_2 . В той же час 07 лютого 2005 року на тих же землях мікрорайону Осокорки створено інше об`єднання громадян - Обслуговуючий кооператив «Магнолія», засновниками якого стала більшість членів ОК СДК «Ентузіаст», а першочерговою метою створення кооперативу був намір його членів якнайшвидше забезпечити садові будинки електроенергією. В подальшому між кооперативами почалась конкуренція, однак, з часу заснування і до сьогодні ОК «Магнолія» не набуло жодних речових прав на нерухоме майно, в тому числі і на земельні ділянки, на яких воно нібито знаходиться.

26 січня 2023 року ОК СДК «Ентузіаст» надало ОСОБА_5 погодження на приватизацію земельної ділянки, якою він користується.

21 жовтня 2023 року на ділянці позивача з`явилася відповідач ОСОБА_3 та почала стверджувати, що садовий будинок позивача є її власністю, а отже ділянка під будинком належить їй на праві користування. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що за адресою АДРЕСА_1 , фактично за адресою розміщення його земельної ділянки та садового будинку 18 жовтня 2023 року дійсно зареєстровано право власності на садовий будинок за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи, 30 вересня 2021 року вперше зареєстровано право власності на вказаний садовий будинок за ОСОБА_1 на підставі довідки ОК «Магнолія» № 27 від 10 вересня 2021 року та технічного паспорту на садовий будинок від 27 вересня 2021 року. В подальшому, а саме 18 жовтня 2023 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 відчужив садовий будинок ОСОБА_3 .

Вважав, що здійснена реєстрація права власності на садовий будинок за ОСОБА_1 на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні, є незаконною та порушує його права та інтереси. Незалежно від того, хто володіє або користується земельною ділянкою під садовим будинком, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 , саме остання як власник будинку має право на користування земельною ділянкою під садовим будинком, що позбавляє позивача будь-яких прав відносно земельної ділянки, а тим більше садового будинку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року позов задоволено, скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Бєлломі О.В. № 60764766 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2471894980000) від 05 жовтня 2021 року щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на садовий будинок загальною площею 13,5 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу садового будинку від 18 жовтня 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим А.С. та зареєстрований в реєстрі за номером 1153, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кожного на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 1 073,60 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що суд першої інстанції помилково ідентифікував позивача як користувача земельної ділянки, на якій знаходиться спірний будинок, позивач не є користувачем земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів. Натомість, ОСОБА_1 в минулому та ОСОБА_3 на час розгляду справи є землекористувачами земельної ділянки згідно приписів ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, якими передбачено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна.

Вказував, що посилання позивача на членство в СДК «Ентузіаст» як на підставу набуття прав на спірне нерухоме майно є надуманим, до позовної заяви не надано доказів, що позивач був суб`єктом заявлення прав на будинок.

Вказував, що суд першої інстанції проігнорував, що проведення реєстрації права власності в ОК «Магнолія» на підставі в тому числі довідок, виданих ОК «Магнолія», перевірялось в судовому порядку, зокрема, в адміністративній справі № 826/3370/15 за позовом ОСОБА_6 до реєстраційної служби, за наслідками розгляду якої відповідача зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 травня 2014 року щодо реєстрації права власності на садовий будинок по АДРЕСА_3 в ОК «Магнолія».

11 березня 2016 року Дарницькою РДА розглянуто та опрацьовано клопотання ОК «Магнолія» від 26 лютого 2016 року, внаслідок чого направлено відомості до ДП «Національні інформаційні системи» зміни до Словника іменованих об`єктів Дарницького району м. Києва, а саме власну назву ОК «Магнолія» з наявними власними назвами вулиць.

Крім того, судом першої інстанції проігноровано відповідь на адвокатський запит про прийняте рішення за скаргою ОК СДК «Ентузіаст», зареєстрованою в Міністерстві юстиції 25 червня 2021 року. Згідно висновків та наказів, в задоволенні скарги про скасування реєстрації права власності, в тому числі ОСОБА_1 , відмовлено саме з підстав відсутності речових прав вказаних осіб на спірний садовий будинок.

Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги неактуальні списки членів кооперативу, які зберігались в Дарницькій РДА, які багаторазово змінювалися в зв`язку з виходом членів кооперативу та прийняття нових членів. При цьому суд проігнорував очевидну суперечність між обсягом прав ОК «Магнолія» та СДК «Ентузіаст», які здійснюють свою діяльність на одній території і члени яких в різний період часу оформили свої права стосовно садових будинків та земельної ділянки, і СДК «Ентузіаст» почав видавати довідки на будинки, які вже зареєстровані за членами ОК «Магнолія» і державними реєстраторами проводиться реєстрація «двійників» садових будинків, і власниками «двійників» подаються позови про скасування реєстрації первісних власників.

Щодо правового обґрунтування, посилався на норми Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, ст. 2, 19, 19-1, 21 Закону України «Про кооперацію», ст. 331 ЦК України.

Щодо документа, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, посилався на лист Державної реєстраційної служби України № 165/06-15-13, яким роз`яснено, що таким документом може бути як рішення органу місцевого самоврядування, так і інший документ, належно від форми, виданий відповідним органом, який дає змогу встановити факт присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, зокрема довідки, виписки. Таким документом також може бути довідка, видана уповноваженою особою кооперативу, у разі проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться у такому кооперативі.

Звертав увагу про наявність в пакеті документів, наданих для реєстрації, вищевказаних документів.

Зазначав, що суд посилався на чинну редакцію Порядку № 1127, натомість на час реєстрації права власності ОСОБА_7 . Порядок № 1127 діяв в редакції, на яку посилався представник відповідача.

Зазначав, що розпорядженням № 2208 від 29 вересня 1998 року КМДА вирішено питання щодо статусу самозахоплених ділянок житлового масиву Осокорки шляхом резервування та передачі земельних ділянок самоствореним товариствам.

Посилаючись на п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будівель І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 91, вказував, що для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, збудоване до 05 серпня 1992 року, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Вказував, що право власності має фундаментальний характер, захищається нормами національного законодавства з урахуванням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наводив судову практику ЄСПЛ, якою напрацьовано критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном.

Посилався на хибний спосіб судового захисту, обраний позивачем, який не заявив вимоги про визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Від позивача ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Наводив власні спростування доводів апеляційної скарги щодо права позивача на користування ділянкою під будинком, щодо посилань позивача на членство в ОК СДК «Ентузіаст» як на підстави набуття прав на спірне нерухоме майно, які відповідач вважає надуманими; щодо нібито законності реєстрації садового будинку за відповідачами, щодо посилання апелянта на рішення судів в адміністративній справі та твердження про те, що довідка ОК «Магнолія» підтверджувала присвоєння адреси садовому будинку; щодо скарги ОК СДК «Ентузіаст» до Мін`юсту про скасування рішень про реєстрацію прав власності на садові будинку в ОК «Магнолія», щодо того, що суд нібито допустив суб`єктивно критичну оцінку доказів, наданих представником відповідача, щодо суперечності між обсягом прав ОК «Магнолія» та ОК СДК «Ентузіаст», які здійснюють свою діяльність на одній території; щодо обраного позивачем способу судового захисту; підсумовував, що з позиції відповідача слідує, що він не тільки не заперечує факти та обставини позову, але й не надає власних достовірних доказів, які б у будь-який спосіб підтверджували хибність/недоведеність позиції позивача, законність набуття ОСОБА_1 права власності на садовий будинок та/або, що при цьому не порушується право позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, покласти на позивача судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що судом першої інстанції пред`явлено позов особою, якій не належить право вимоги, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, то виключно Київська міська рада має право розпоряджатись земельною ділянкою.

В позові ОСОБА_5 зазначено про начебто утворення із земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101 нової земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:96:447:0017 згідно з наявного в матеріалах справи витягу з ДЗК. Однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про земельну ділянку з таким кадастровим номером, що свідчить про відсутність права постійного користування та/або права оренди земельної ділянки у будь-яких осіб, адже державної реєстрації цих прав не відбулось. Станом на час розгляду справи жоден член кооперативу ОК СДК «Ентузіаст» не отримав у власність земельної ділянки, як частини великої земельної ділянки, власником якої є Київська міська рада, а орендарем ОК СДК «Ентузіаст». Таким чином, єдиним законним власником земельної ділянки є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, а єдиним землекористувачем ОК СДК «Ентузіаст».

Вважала, що позивач намагається легітимізувати своє нібито право на дану земельну ділянку шляхом її захоплення, що зумовить порушення права самого власника земельної ділянки Київської міської ради.

Наголошувала, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність у позивача права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, що унеможливлює його право звернення до суду з позовними вимогами. При цьому позивач є виключно членом юридичної особи кооперативу, та який, в свою чергу, є орендарем земельної ділянки як фізична особа, що добровільно з іншими членами об`єднались для ведення спільної діяльності та сплачують членські внески. Позивач не підтверджує порушення його прав на земельну ділянку, де знаходиться спірний садовий будинок, що унеможливлює його звернення з позовними вимогами про захист непорушеного права.

Вказувала, що судом не встановлено факту, що спірний садовий будинок був побудований саме позивачем, не надано доказів на підтвердження місця розташування спірного садового будинку саме в межах земельної ділянки, користувачем якої нібито є позивач в рамках своїх прав, та не доведено, що спірний садовий будинок знаходиться саме на тій земельній ділянці, якою нібито позивач законно користується та яка нібито не належить ОСОБА_3 чи третім особам.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції не враховано усталену практику Верховного Суду, згідно якої належним способом захисту є віндикаційний позов, і що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Зазначала, що судом першої інстанції не було притягнуто до участі в справі як третю особу приватного нотаріуса Бєлломі О.В. для надання пояснень по даній справі щодо здійснення реєстрації прав, що є процесуальним порушенням прав особи, прийняте рішення якої щодо реєстрації було заявлено позивачем до скасування.

Вказувала, що позбавлення ОСОБА_3 як добросовісного набувача права власності на садовий будинок, яким вона відкрито на законних підставах володіє, буде непропорційним втручанням в її право і порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилалася на неправильне дослідження доказів та їх оцінку, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Звертала увагу на недопустимість, неналежність та недостатність доказів, наданих позивачем до суду першої інстанції.

Повідомляла про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу 30000 грн.

Від позивача ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, наводячи власні спростування доводів апеляційної скарги щодо права ОСОБА_5 на звернення з даним позовом, щодо обраного позивачем способу судового захисту, щодо нібито добросовісності відповідача.

У обох відзивах на апеляційні скарги позивачем зроблено заяву щодо попереднього розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. на стадії апеляційного провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено, що він користується ділянкою АДРЕСА_2 як член ОК СДК «Ентузіаст», на якій протиправно зареєстровано право власності на садовий будинок в іншому кооперативі ОК «Магнолія» за ОСОБА_1 , який згодом відчужив будинок ОСОБА_3 .

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 вересня 1998 року № 2008 «Про вирішення питань щодо статусу самозахоплених земельних ділянок, які входять в межі забудови ІІ черги житлового масиву Осокорки» погоджено з пропозицією комісії щодо надання членам самостворених товариств земельної ділянки загальною площею близько 216 га. для індивідуального житлового будівництва в урочищі Осокорки (а. с. 16 - 17 т. 1).

ОК СДК «Ентузіаст» зареєстроване 05 серпня 2004 року (а. с. 22 т. 1).

Згідно витягу з ЄДРПОУ щодо ОК СДК «Ентузіаст», основним видом діяльності кооперативу є 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (а. с. 216 т. 1).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.7 Статуту ОК СДК «Ентузіаст» обслуговуючий кооператив створено на добровільних засадах користувачами земельних ділянок для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування, а основною діяльністю кооперативу є вирішення земельних, архітектурно - планувальних, правових та інших питань, пов`язаних з використанням і забудовою території кооперативу, а також використання членами Кооперативу своїх ділянок, у тому числі і забудовою згідно з будівельними нормами і стандартами.

Земля кооперативу складається із земельних ділянок членів кооперативу, земельних ділянок загального користування, наданих згідно рішення Міськради (п. 14.1 Статуту ОК СДК «Ентузіаст») (а. с. 202 - 212 т. 1).

ОК «Магнолія» зареєстроване 07 лютого 2005 року (а. с. 25 т. 1). Копія реєстраційної справи ОК «Магнолія» знаходиться на а. с. 5 - 58 т. 3.

Згідно п. 6.1 статуту ОК «Магнолія» в редакції, чинній на час прийняття ОСОБА_1 в члени кооперативу та на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії, членами кооперативу можуть бути громадяни, які зокрема є власниками земельних ділянок на території дачного містечка, їх прямі родичі, які проживають на території дачного містечка, громадяни, які мають право користування та розпорядження дачним будинком та земельною ділянкою на території дачного містечка, оформлене належним чином.

Пунктом 6.3 Статуту ОК «Магнолія» передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених загальними Зборами.

Абзацом 2 пункту 18.1 Статуту ОК «Магнолія» визначено розмір паю, який складає 500 грн., та зазначено, що порядок внесення паю встановлюється Статутом кооперативу (а. с. 52 - 58 т. 3).

Листом Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 11 жовтня 2022 року повідомлено на адвокатський запит, що рішенням Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899, пунктом 4.2 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) визначено розпорядником інформації щодо створення та ведення реєстру вулиць та інших поіменованих об`єктів (а. с. 67 т. 1).

26 лютого 2016 року ОК «Магнолія» зверталося з клопотанням до Київської міської ради, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, яким просило оформити та надати відповідне повідомлення адміністратору Державного реєстру прав, який забезпечує створення та супроводження програмного забезпечення, необхідного для ведення словників Державного реєстру прав про іменований об`єкт: місце розташування іменованого об`єкта - АДРЕСА_4 (а. с. 68 т. 1).

З додатку до клопотання ОК «Магнолія» №1 від 26 лютого 2016 року до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації щодо внесення інформації про кооператив до словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме витягу з проекту землеустрою ПП «Смерічка» щодо відведення ОК «Магнолія» земельних ділянок для експлуатації та обслуговування проїздів спільного користування та громадянам, членам ОК «Магнолія», для ведення колективного садівництва у мкр. Осокорки у Дарницькому районі м. Києва (проект №ТПВ-10255 від 29 червня 2011 року до справи А-10657), вбачається, що у переліку громадян, членів ОК «Магнолія», яким передаються у приватну власність земельні ділянки наявні відомості про осіб, що претендують на ділянки по АДРЕСА_5 , проте у даному переліку відсутня ділянка із номером 16, а також інформація про особу, що на неї претендує (а. с. 73 - 74 т. 1).

Згідно листа Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 14 березня 2016 року на адресу ДП «Національно-інформаційні системи», адміністрацією розглянуто та опрацьовано клопотання ОК «Магнолія» від 26 лютого 2016 року, внаслідок чого адміністрація просить внести зміни до Словника іменованих об`єктів Дарницького району м. Києва, а саме власну назву ОК «Магнолія» з наявними власними назвами вулиць, а саме АДРЕСА_6 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 (а. с. 63, 158 т. 1).

Згідно листа ДП «Національно-інформаційні системи» від 03 листопада 2021 року на адвокатський запит, повідомлено, що станом на 02 листопада 2021 року у Словнику іменованих об`єктів та у Словнику вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об`єктів міститься наступний запис: «Магнолія» обслуговуючий кооператив (Дарницький район) (код ЄДРПОУ 33343942) з внесеними вулицями Ентузіастів 1, Ентузіастів 10, Ентузіастів 4, Ентузіастів 5, Ентузіастів 6, Ентузіастів 7, Ентузіастів 8, Ентузіастів 9; дані відомості були внесені до Словника 20 квітня 2016 року на підставі листа Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 14 березня 2016 року № 101-2221/02 (а. с. 62 т. 1).

10 січня 2024 року ОК «Магнолія» подало заяву до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, в якій повідомляло, що перебування адреса АДРЕСА_15 одночасно перебуває в словнику Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в ОК «Магнолія» та СДК «Ентузіаст»; просив провести перевірку законності внесення до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно СДК «Ентузіаст» в Дарницькому районі м. Києва та скасувати (закрити) запис в словнику Державного реєстру речових прав на нерухоме майно СДК «Ентузіаст» в Дарницькому районі м. Києва (а. с. 136 т. 3).

Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01 грудня 2015 року повідомлено Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не здійснює жодних реєстраційних дій щодо земельних ділянок та прав на них, передбачених Законами України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; також повідомлено, що згідно з дорученням Київської міської ради від 09 лютого 2005 року № 3478 розроблено проект землеустрою про передачу членам ОК «Магнолія» у власність земельних ділянок для ведення колективного садівництва у Дарницькому районі м. Києва (а. с. 161 т. 1).

На а. с. 69 - 79 т. 1 знаходиться копія проекту землеустрою за 2008 рік, складеного ПП «Смерічка» щодо відведення земельних ділянок ОК «Магнолія» для експлуатації та обслуговування проїздів спільного користування та громадянам, членам ОК «Магнолія» для ведення колективного садівництва у мкр. Осокорки у Дарницькому районі м. Києва.

Згідно витягу з ЄДРПОУ від 01 листопада 2023 року за запитом коду ЄДРПОУ 33343942, що належить ОК «Магнолія», відомості з державного реєстру речових прав та з реєстру прав власності на нерухоме майно відсутні (а. с. 81 т. 1).

Листом Департаменту земельних ресурсів від 24 березня 2016 року повідомлено, що за дорученням Київської міської ради від 25 листопада 2004 року розроблено проект землеустрою про передачу в довгострокову оренду строком на 24 роки земельної ділянки садово-дачному кооперативу «Ентузіаст» в Дарницькому районі м. Києва; також на зазначену територію згідно з дорученням Київської міської ради від 09 лютого 2005 року № 3478 ОК «Магнолія» розроблено проект землеустрою щодо передачі громадянам, членам кооперативу, у приватну власність земельних ділянок для ведення садівництва в Дарницькому районі м. Києва. На сьогодні оформлена в установленому законом порядку документація із землеустрою для розгляду та підготовки відповідних проектів рішень Київської міської ради до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не надходили (а. с. 18 т. 1).

Листом Департаменту земельних ресурсів від 25 жовтня 2022 року на адвокатський запит повідомлено, що за наявною в Департаменті інформацією розроблені у 2004, 2005 роках проекти землеустрою про передачу ОК СДК «Ентузіаст» та про передачу ОК «Магнолія» земельних ділянок в мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва стосувались однієї і тієї ж території. Проект землеустрою стосовно відведення земельних ділянок ОК «Магнолія» у Дарницькому районі м. Києва листом від 22 січня 2013 року повернуто через державного адміністратора дозвільного центру на доопрацювання; повторно на розгляд вказаний проект землеустрою до Департаменту не надходив (а. с. 19 т. 1).

Згідно витягу з протоколу № 13 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 21 червня 2017 року, відхилено зауваження, викладені у правовому висновку управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 15 червня 2017 року № 08/230-1459 та повторно підтримано проект рішення про передачу ОК СДК «Ентузіаст» земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва для ведення колективного садівництва з рекомендаціями (а. с. 20 т. 1).

Рішенням Київської міської ради від 06 липня 2017 року № 759/2921 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ОК СДК «Ентузіаст» для ведення колективного садівництва у мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва, передано ОК СДК «Ентузіаст», за умови виконання п. 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельні ділянки для ведення колективного садівництва у мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва, в тому числі, земельну ділянку пл. 1,3388 га., кадастровий номер 8000000000:96:447:0101 (а. с. 21, 217 - 218 т. 1).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року в справі № 761/31809/18, копія якого знаходиться на а. с. 26 - 30 т. 1, в задоволенні позову ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . ОСОБА_22 до Київської міської ради, треті особи Обслуговуючий кооператив «Магнолія», Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 06 липня 2017 року № 759/2921 відмовлено.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, розташована у мкр. Осокорки Дарницького району м. Києва пл. 1,3388 га., належить на праві власності територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, перебуває в оренді ОК СДК «Ентузіаст» до 11 квітня 2028 року з правом пролонгації та правом передачі в піднайм (суборенду) на підставі договору оренди від 11 квітня 2018 року № 396 (а. с. 130 - 131 т. 2).

Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04 жовтня 2021 року повідомлено ОК СДК «Ентузіаст» про надходження доручення щодо опрацювання заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності територіальної громади м. Києва, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101 пл. 1,3388 га. за адресою АДРЕСА_4 (а. с. 142 - 143 т. 2).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 24 листопада 2023 року № 29-10-0.223-11183/2-23, відповідно до даних ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:447:0117 місце розташування м. Київ Дарницький району, м-н. Осокорки, утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101 (а. с. 116 т. 3).

Згідно довідки ОК СДК «Ентузіаст» від 27 січня 2023 року, ОСОБА_5 дійсно є членом ОК СДК «Ентузіаст» та користується земельною ділянкою пл. 0,0624 га. за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:96:447:0117 (а. с. 38 т. 1).

На а. с. 39 т. 1 знаходиться копія членського квитка ОСОБА_5 у ОК СДК «Ентузіаст», дата вступу 19 червня 2004 року (а. с. 39 т. 1), на а. с. 40 т. 1 - копія членської книжки на ім`я ОСОБА_5 , земельна ділянка АДРЕСА_2 , на а. с. 41 т. 1 - копія абонентської книжки ОК «Магнолія» по розрахунках за електроенергію на ім`я ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 .

Квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №9252-4447-3000-4953 від 29 листопада 2021 року підтверджується, що ОСОБА_5 сплачував за електроенергію на займану ним ділянку іншому кооперативу ОК «Магнолія» (а. с. 41 т. 1).

26 січня 2023 року ОК СДК «Ентузіаст» видано лист-погодження, яким надано згоду на приватизацію членом ОК СДК «Ентузіаст» ОСОБА_5 земельної ділянки пл. 0,0624 га., кадастровий номер 8000000000:96:447:0117, місце розташування АДРЕСА_1 , яка утворена в результаті поділу земельної ділянки пл. 1,3388 га., кадастровий номер 8000000000:96:447:0101, що перебуває в оренді у ОК СДК «Ентузіаст» на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого Дем`яненко Т.М. , приватним нотаріусом КМНО 11 квітня 2018 року за реєстровим № 396 (а. с. 42 т. 1, 4 т. 2).

Згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101 від 10 квітня 2018 року, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, землі сільськогосподарського призначення; площа 1,3388 га., інформація про зареєстроване право в ДЗК відсутня; проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 13 вересня 2016 року (а. с. 43 - 44 т. 1).

Згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:447:0017 від 16 грудня 2022 року, дата державної реєстрації земельної ділянки - 16 грудня 2022 року, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, землі сільськогосподарського призначення; інформація про зареєстроване право власності - комунальна власність, пл. 0,0624 га.; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 19 січня 2022 року, ТОВ «Терра Проект» (а. с. 46 - 48 т. 1).

На а. с. 25 - 78 т. 2 знаходиться інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якої державними реєстраторами приймалися рішення щодо реєстрації прав власності на садові будинки, місцезнаходженням яких вказано АДРЕСА_4 ; реєстрацію права власності проведено на підставі довідок про членство в кооперативі, про сплату внесків в повному обсязі, виданих ОК «Магнолія», технічних паспортів.

Згідно довідки ОК «Магнолія» від 10 вересня 2021 року № 27, ОСОБА_1 дійсно є членом ОК «Магнолія» та власником садового будинку АДРЕСА_2 ; сума пайового внеску за садовий будинок не передбачена статутом; садовий будинок АДРЕСА_16 побудований господарчим способом та введений в експлуатацію в 1991 році (а. с. 51 т. 1, 65 т. 3).

На а. с. 52 - 54 т. 1, 66 - 68 т. 3 знаходиться копія технічного паспорту садового (дачного)

будинку по АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , паспорт виготовлено станом на 27 вересня 2021 року, зазначено рік забудови 1991.

Згідно листа ТОВ «Б-Т-І» від 20 листопада 2023 року на адвокатський запит, заміри садового будинку пл. 13,5 кв.м. на ім`я ОСОБА_1 відповідно до технічного паспорту від 27 вересня 2021 року, складеного ТОВ «Б-Т-І», здійснювалися працівниками товариства за адресою АДРЕСА_1 ; приналежність садового будинку до території ОК «Магнолія» у технічному паспорті вказано на підставі наданих заявником ОСОБА_1 документів, зокрема довідки кооперативу (а. с. 119 т. 3).

05 жовтня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом КМНО Бєлломі О.В. прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності, форма власності приватна, на садовий будинок в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (а. с. 55 т. 1, 85 т. 3).

Рішення про державну реєстрацію права власності прийняте державним реєстратором на підставі довідки, серія та номер 27, видана 10 вересня 2021 року, видавник ОК «Магнолія», технічного паспорту, серія та номер ТІ01:1846-5750-2988-0322, виданий 27 вересня 2021 року, видавник ЄДЕССБ та 30 вересня 2021 року внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 56 т. 1).

18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу садового будинку, згідно якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти у власність садовий будинок і сплатити за нього обговорену грошову суму. Предметом цього договору є садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 13,5 кв.м., який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:96:447:0101; продаж садового будинку за домовленістю сторін вчинено за 161970 грн. (а. с. 58 - 59 т. 1, 126 - 127 т. 2).

18 жовтня 2023 року державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Малаховим А.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 69798410 від 18 жовтня 2023 року, приватний нотаріус Малахов А.С., на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1153, виданий 18 жовтня 2023 року приватним нотаріусом КМНО Малаховим А.С. (а. с. 61 т. 1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23 жовтня 2023 року, 18 жовтня 2023 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на садовий будинок, об`єкт житлової нерухомості: так, загальна площа 13,5 кв.м., на підставі рішення про державну реєстрацію приватного нотаріуса КМНО Малахова А.С., індексний номер 69798410 від 18 жовтня 2023 року згідно договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2023 року (а. с. 49 т. 1).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 06 березня 2024 року, адресованої ОК СДК «Ентузіаст», ОСОБА_3 вказує про те, що оскільки вона є власником будинку АДРЕСА_2 , який розташований на частині площею 0,0621 га, земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, просить кооператив вчинити ряд дій у випадку проведення будівельних робіт, пов`язаних з будинком, що перебуває у її власності, та/або із ділянкою, що знаходиться під таким будинком (а. с. 194 т. 3).

На а. с. 94 - 97 т. 1 знаходиться знеособлена копія постанови Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 826/11281/15 за позовом ОСОБА_31 до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного теруправління юстиції у м. Києві Ковальчука О.Ю. про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 15 травня 2015 року №21327092 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а також до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року в частині відмови у задоволенні вказаних позовних вимог - залишено в силі. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 826/11281/15 - залишено без змін.

На а. с. 164 - 169 т. 1 знаходиться копія виконавчого листа № 826/3370/15, виданого Київським апеляційним адміністративним судом 24 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, а також копія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року, якою визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві від 09 лютого 2015 року № 19198565 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов`язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 травня 2014 року за № 6719833 щодо реєстрації права власності на нерухоме майно - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; в решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Наказом Міністерства юстиції України № 8/7 від 04 січня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОК СДК «Ентузіаст» в зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та доданих до скарги документах відсутні відомості про те, що садові будинки розташовані на земельних ділянках, що надані в оренду скаржнику (а. с. 170 - 174 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Також в судовому засіданні судом першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_32 , який пояснив, що є сусідом позивача по дачному масиву з 1989 року, його дружина є членом ОК СДК «Ентузіаст» та працює бухгалтером в кооперативі. Вказав, що позивачу неодноразово змінювали замок на хвіртці, а в жовтні 2023 року він зустрів ОСОБА_3 з її чоловіком, що відчиняли хвіртку на ділянку позивача, які повідомили його, що придбали дачу у ОСОБА_33 та мають відповідні документи. В той самий день було викликано поліцію. Також зазначив, що у ОСОБА_3 був лише ключ від хвіртки та не було ключів від будинку, оскільки в будинку складний замок, який неможливо просто замінити. Щодо садового будинку, свідок повідомив, що готовий блочний бетонний будинок позивач на початку 1990-х років привіз на свою ділянку та поставив на фундамент. ОСОБА_1 не знає та ніколи не чув про такого. Повідомив, що нумерація ділянок та будинків здійснена ще з часу об`єднання користувачів ділянок у кооператив.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 20 серпня 2021 року, що діяла на момент оспорюваної реєстраційної дії) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункт другий частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок).

Пунктом 42 вказаного Порядку (в редакції від 02 липня 2021 року, чинній на момент державної реєстрації прав на спірний садовий будинок), визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Судом першої інстанції встановлено, що для реєстрації права власності на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 надав технічний паспорт, виданий ТОВ «Б-Т-І» від 27 вересня 2021 року та довідку, видану ОК «Магнолія» №27 від 10 вересня 2021 року.

Суд першої інстанції вірно визначився з тим, що відповідно до норм діючого законодавства для державної реєстрації права власності на садовий будинок, збудований до 05 серпня 1992 року, заявнику необхідно було надати: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси або відомості про кадастровий номер земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт.

Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року №337/9394, визначено, що присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес (п. 4.1.). Присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації (п. 4.16.).

Постановою Кабінету Міністрів України №690 від 07 липня 2021 року затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, згідно п. 1 якого органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п`ятої статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини 5 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад. За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», передбачено, що у районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.

Отже, суд першої інстанції правильно виснував, що єдиним документом, що може підтверджувати присвоєння адреси садовому будинку, розташованому в Дарницькому районі міста Києва, є розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, однак будь-яких належних документів, що свідчать про присвоєння садовому будинку адреси у встановленому законом порядку, а саме розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, або документів із зазначенням відомостей про кадастровий номер земельної ділянки під садовим будинком, матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції, з посиланням на правові висновки Верховного Суду в постанові від 08 серпня 2019 року в справі № 826/11281/15, вмотивовано відхилено заперечення сторони відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що за умов законодавчої невизначеності питання присвоєння адреси нерухомому майну, довідка кооперативу могла підтверджувати присвоєння адреси спірному садовому будинку.

Так, у вказаній постанові 08 серпня 2019 року у справі №826/11281/15 за позовом члена ОК «Магнолія», яка стосувалась реєстрації права власності на садовий будинок, Верховний Суд прийшов до висновку, що на час виникнення спірних правовідносин в м. Києві було визначено компетентні органи, до функцій яких належить повноваження присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна - Департамент містобудування та архітектури або районні в місті Києві державні адміністрації. Таким чином, на думку колегії суддів, підтвердити присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна можливо шляхом подання відповідного документа, виданого й іншим підприємством, установою та організацією, проте лише за умови її попереднього присвоєння компетентним органом.

Таким чином, оскільки на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії було чинне Положення про реєстр адрес у місті Києві, а також Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, що визначали компетентні органи, зокрема у м. Києві, з присвоєння адреси нерухомому майну, довідка кооперативу не могла підтверджувати присвоєння спірному об`єкту нерухомого майна адреси без попереднього присвоєння її компетентним органом, а тому заперечення відповідача з даного приводу судом першої інстанції обґрунтовано визнано неспроможними.

Також правомірно відхилені судом першої інстанції пояснення сторони відповідача ОСОБА_1 , що внесення інформації про ОК «Магнолія» до словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є достатньою підставою для визначення адреси садового будинку та здійснення оспорюваної реєстраційної дії.

Так, відповідно до Порядку ведення словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 липня 2012 року № 1014/5, до словників вноситься інформація лише щодо місця розташування іменованого об`єкта, у даному випадку кооперативу, та його власних вулиць, а не індивідуально визначеного нерухомого майна, яким у даному випадку є садовий будинок. Крім того, інформація до словників вноситься на підставі лише повідомлення органу місцевого самоврядування, а не розпорядчого документа, що може підтверджувати присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

Судом першої інстанції враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, яка звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (постанови від 23 червня 2020 року у справі №680/214/16 (п. 55), від 29 вересня 2021 року у справі №910/15989/16, від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13).

В результаті повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів, наявних у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, не спростованого доводами апеляційних скарг, що реєстрація права власності на садовий будинок за ОСОБА_1 проведена з порушенням вимог Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1127 та вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки довідка кооперативу та технічний паспорт не є достатніми та вичерпними документами, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності, а також такі документи не підтверджують сукупність юридичних фактів, за наявності яких у ОСОБА_1 могло виникнути право власності на спірний будинок.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з твердженням відповідача у відзиві щодо законності проведеної реєстраційної дії із посиланням на п. 63 Порядку, про те, що реєстратору надано довідку кооперативу про членство ОСОБА_1 в кооперативі та внесення ним пайового внеску в повному обсязі, оскільки вказаний пункт Порядку не стосується спірних правовідносин.

Натомість, пунктом 81 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Судом першої інстанції детально з`ясовано хронологію обставин, які передували реєстрації права власності на будинок, в результаті чого встановлено, що ОК «Магнолія» зареєстровано як юридичну особу лише 07 лютого 2005 року, тобто після побудови спірного садового будинку у 1991 році, та зроблено правильний висновок, що в даному випадку будівництво садового будинку не може пов`язуватися із результатами діяльності ОК «Магнолія», а надана відповідачем для реєстрації довідка ОК «Магнолія» №27 від 10 вересня 2021 року не може підтверджувати обставини, що визначені пунктом 81 Порядку.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що як вбачається зі змісту довідки ОК «Магнолія» №27 від 10 вересня 2021 року (а. с. 51 т. 1) ОСОБА_1 є членом кооперативу та власником садового будинку АДРЕСА_2 , який побудований господарчим способом та введений в експлуатацію в 1991 році, і що внесення пайового внеску не передбачено Статутом.

Стороною відповідача ОСОБА_1 на підтвердження інформації про членство ОСОБА_1 в ОК «Магнолія» надано копію протоколу № 4 загальних зборів ОК «Магнолія» від 15 серпня 2020 року (а. с. 93 т. 3), що підписаний головою правління ОСОБА_34 , відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято в члени кооперативу із виділенням йому ділянки АДРЕСА_2 .

Перевіряючи обставини, зазначені в даній довідці від 10 вересня 2021 року № 27, та досліджуючи їх в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, суд першої інстанції вірно встановив, що з додатку до клопотання ОК «Магнолія» №1 від 26 лютого 2016 року до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації щодо внесення інформації про кооператив до словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме витягу з проекту землеустрою ПП «Смерічка» щодо відведення ОК «Магнолія» земельних ділянок для експлуатації та обслуговування проїздів спільного користування та громадянам, членам ОК «Магнолія», для ведення колективного садівництва у мкр. Осокорки у Дарницькому районі м. Києва (проект №ТПВ-10255 від 29 червня 2011 року до справи А-10657), вбачається, що у переліку громадян, членів ОК «МАГНОЛІЯ», яким передаються у приватну власність земельні ділянки наявні відомості про осіб, що претендують на ділянки по АДРЕСА_5 , проте у даному переліку відсутня ділянка із номером 16, а також інформація про особу, що на неї претендує (а. с. 73 - 74 т. 3).

Крім того, судом встановлено, що за змістом п. 6.1 Статуту ОК «Магнолія» в останній редакції, що затверджена Протоколом № 3 від 26 травня 2018 року, що була чинною як на момент прийняття ОСОБА_1 в члени кооперативу, так і на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії, членами кооперативу можуть бути громадяни, які зокрема є власниками земельних ділянок на території дачного містечка, їх прямі родичі, які проживають на території дачного містечка, громадяни, які мають право користування та розпорядження дачним будинком та земельною ділянкою на території дачного містечка, оформлене належним чином.

За вказаних обставин, суд першої інстанції правомірно виснував, що формулювання протоколу № 4 загальних зборів ОК «Магнолія» від 15 серпня 2020 року щодо прийняття ОСОБА_1 у члени із виділенням йому конкретної ділянки свідчить про те, що до набуття членства ОСОБА_1 не мав відношення до такої ділянки, а також до побудованого на ній у 1991 році садового будинку, а також суперечить положенню Статуту ОК «Магнолія», за яким членство може набути лише особа, що вже має право користування/власності на земельну ділянку та садовий будинок, що оформлене належним чином.

Таким чином, правильними є висновки суду першої інстанції, що відомості, наведені у довідці ОК «Магнолія» № 27 від 10 вересня 2021 року, що подана державному реєстратору, з приводу того, що ОСОБА_1 є власником спірного садового будинку не відповідають дійсності, оскільки факт побудови спірного будинку саме ОСОБА_1 у 1991 році не підтверджується матеріалами справи, а отже ОСОБА_1 не може вважатися особою, яка побудувала спірний будинок та у якої виникло право власності на такий будинок.

Також суд першої інстанції звернув увагу, що згідно п. 6.3 Статуту ОК «Магнолія» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви; особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених загальними Зборами. Абзацом 2 пункту 18.1 Статуту ОК «Магнолія» визначено розмір паю, який складає 500 грн., та зазначено, що порядок внесення паю встановлюється Статутом кооперативу.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такі обставини спростовують інформацію, що наведена у довідці ОК «Магнолія» № 27 від 10 вересня 2021 року, про те, що внесення пайового внеску не передбачено Статутом, та зроблено правильні висновки, що проведена державна реєстрація прав за ОСОБА_1 на садовий будинок здійснена на підставі документів, які не лише не дають змогу встановити законну підставу виникнення права власності, а і містять недостовірні дані.

Відповідно до ст. 215, 216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу № 1153, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим А.С., відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого ОСОБА_1 зобов`язався передати, а ОСОБА_3 прийняти у власність садовий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 13,5 кв.м., який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:96:447:0101.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , не набувши право власності на садовий будинок в порядку, передбаченому законом, та відповідно не маючи права розпорядження вказаним нерухомим майном, вчинив правочин у формі договору купівлі-продажу, відчуживши дане нерухоме майно відповідачу ОСОБА_3 , і вказаний договір став підставою для проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок за ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що вказаний правочин підлягає визнанню недійсним, як такий, що вчинений без дотримання вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України та суперечить вимогам ст. 41 Конституції України та ст. 328 ЦК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що спосіб захисту права шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав за ОСОБА_1 та визнання недійсним оспорюваного договору є таким, що дає об`єктивні підстави позивачу відновити становище, яке існувало до порушення його прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, у випадку набуття права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникне одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом першої інстанції встановлено, і вказані обставини не спростовані доводами апеляційних скарг, що позивач з 2004 року як користувач земельної ділянки АДРЕСА_2 є членом ОК СДК «Ентузіаст» та отримує електроенергію на ділянку від іншого кооперативу ОК «Магнолія», та що ОК СДК «Ентузіаст», і ОК «Магнолія» тривалий час претендували на оформлення речових прав на одну й ту саму територію земельних ділянок в мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва. В той же час, лише ОК «СДК «Ентузіаст» на підставі рішення Київської міської ради від 06 липня 2017 року №759/2921 є законним користувачем земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки, Дарницького району м. Києва (а. с. 21, 217 - 218 т. 1), в тому числі і ділянки, що знаходиться у користуванні позивача як члена ОК СДК «Ентузіаст» (а. с. 38 - 40, 46 - 48 т. 1), а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОК «Магнолія» не має будь-яких зареєстрованих речових прав на нерухоме майно (а. с. 81 т. 1).

Апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції, що всупереч відсутності у розпорядженні ОК «Магнолія» будь-яких земель у власності/користуванні, кооператив прийняв в члени ОСОБА_1 із виділенням йому ділянки АДРЕСА_2 , ділянки, яка вже перебувала у законному користуванні іншого кооперативу - ОК СДК «Ентузіаст».

Судом першої інстанції враховано, що на адвокатський запит у листі від 20 листопада 2023 року інженер з технічної інвентаризації ОСОБА_35 , що у 2021 році здійснювала складання технічного паспорта, на підставі якого ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на спірний будинок, повідомила, що заміри будинку здійснювалися за адресою: АДРЕСА_1 , а приналежність будинку до ОК «Магнолія» вказано лише на підставі довідки ОСОБА_1 (а. с. 119 т. 3).

Судом першої інстанції прийнято до уваги, що за повідомленням ГУ НП у м. Києві УОАЗОР від 09 листопада 2023 року на запит адвоката Кузьміна Д.Л. при виникненні спірної ситуації 21 жовтня 2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , виклик патрульних здійснено саме на ділянку АДРЕСА_2 , що також підтверджено показами допитаного в судовому засіданні свідка (а. с. 117 - 118 т. 3).

Також суд врахував, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 06 березня 2024 року, адресованої ОК СДК «Ентузіаст», оскільки вона є власником будинку АДРЕСА_2 , який розташований на частині площею 0,0621 га, земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, просить кооператив вчинити ряд дій у випадку проведення будівельних робіт, пов`язаних з будинком, що перебуває у її власності, та/або із ділянкою, що знаходиться під таким будинком (а. с. 194 т. 3).

Отже, в результаті повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів судом першої інстанції встановлено, що реєстрація спірного будинку за відповідачами в ОК «Магнолія», фактично здійснена на ділянці за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні ОК СДК «Ентузіаст» та його члена ОСОБА_5 , та зроблено правильні висновки, з якими погоджується апеляційний суд, та не спростовані доводами апеляційних скарг відповідачів, що протиправна реєстрація нерухомого майна встановлює правовий зв`язок між майном, державна реєстрація якого є предметом спору у справі та землею комунальної власності, яка перебуває в оренді ОК СДК «ЕНТУЗІАСТ» та користуванні його члена - ОСОБА_5 , на якій це майно розміщено, відтак безпосередньо впливає на обсяг прав та обов`язків останнього та стосується його інтересів, як користувача земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

Судом першої інстанції вмотивовано відхилено заперечення сторони відповідача ОСОБА_3 з приводу того, що позивач не підтвердив своє право користування земельною ділянкою, оскільки належним користувачем ділянки є юридична особа ОК СДК «Ентузіаст», зазначивши, що у статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднані всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті статті 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions), а й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)). Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Судом першої інстанції правильно враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі №910/7554/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.7. Статуту ОК СДК «Ентузіаст» (а. с. 202 - 212 т. 1) обслуговуючий кооператив створено на добровільних засадах користувачами земельних ділянок для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування, а основною діяльністю кооперативу є вирішення земельних, архітектурно - планувальних, правових та інших питань, пов`язаних з використанням і забудовою території кооперативу, а також використання членами Кооперативу своїх ділянок, у тому числі і забудовою згідно з будівельними нормами і стандартами. Земля кооперативу складається із земельних ділянок членів кооперативу, земельних ділянок загального користування, наданих згідно рішення Міськради (п.14.1. Статуту ОК СДК «Ентузіаст»).

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_5 як член обслуговуючого кооперативу, що є одним з його засновників, що на момент створення кооперативу вже був користувачем ділянки, в порядку реалізації корпоративних прав уповноважив кооператив на отримання земельних ділянок в оренду, в тому числі для задоволення власних потреб - оформлення свого права користування ділянкою у встановленому законом порядку, а в подальшому оформлення права власності на ділянку, що в тому числі підтверджується листом-погодження ОК СДК «Ентузіаст» від 26 січня 2023 року, яким кооператив надав згоду ОСОБА_5 на приватизацію ділянки, і таким чином позивач ОСОБА_5 є особою, який як користувач земельної ділянки та член ОК СДК «Ентузіаст», має право на безперешкодне користування зайнятою ним земельною ділянкою, а отже і на захист свого права обраним ним способом.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з аргументами сторони відповідача ОСОБА_3 на те, що ділянка 8000000000:96:447:0017 на даний час не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначивши, що дані обставини не спростовують право позивача захищати свої права як користувача ділянки під спірним садовим будинком, в тому числі як користувача частини основної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, право оренди на яку у встановленому законом порядку зареєстровано за ОК СДК «Ентузіаст» з 2018 року.

Судом першої інстанції надано правильної оцінки доводам відповідачів, які заперечували проти обраного позивачем способу захисту та вказували на необхідність саме звернення із віндикаційним позовом, та відхиляючи дані доводи, враховано релевантні правові висновки Верховного Суду.

Так, у постанові від 21 грудня 2022 року по справі №914/2350/18 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України та ГК України) суперечить завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті.

Розглядаючи даний спір по суті, суд першої інстанції вірно визначився з тим, що позов ОСОБА_5 не стосується захисту прав власника садового будинку, спрямований на захист права користування земельною ділянкою, і що задоволення вимог позивача призведе до втрати відповідачами прав на садовий будинок, а отже і на ділянку, на якій такий будинок побудований. В свою чергу виконання рішення суду про задоволення позову відновить становище позивача, яке існувало до порушення його прав.

Відповідно до пунктів 1.14, 1.15 Порядку ведення словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 06 липня 2012 року №1014/5, (в редакції на час оспорюваної реєстраційної дії) Словник іменованих об`єктів містить інформацію про іменовані об`єкти, які є ідентифікаторами місцезнаходження об`єктів нерухомого майна на певній території: найменування юридичних осіб/об`єднань громадян, у разі якщо юридичні особи не були утворені(гаражних кооперативів, садових товариств тощо), автомобільних доріг, урочищ, полонин, лісництв,масивів, залізниць (перегонів, станцій, роз`їздів, пікетів, дільниць, їх кілометрів), комплексів будівель та споруд, заповідників, парків тощо. Словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об`єктів (далі - словник вулиць) містить назви вулиць, провулків, площ, бульварів, проспектів, проїздів тощо кожного населеного пункту України (далі - вулиці) та назви вулиць іменованих об`єктів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОК «Магнолія» з 2016 року внесено до Словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як іменований об`єкт з наявними власними вулицями з першої по одинадцяту вулиці Ентузіастів, що відповідно до обставин справи, а також за повідомленням ОК «Магнолія» в клопотанні №1 від 26 лютого 2016 року до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, фактично відповідають вулицям з першої по одинадцяту Ентузіастів в Дарницькому районі міста Києва (а. с. 68 т. 1).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції, що за обставин, коли спірний садовий будинок, що фактично знаходиться на території ОК СДК «Ентузіаст», зареєстровано в іменованому об`єкті ОК «Магнолія», такий спосіб захисту як витребування садового будинку на користь позивача лише призведе до правової невизначеності, перебування садового будинку в ОК «Магнолія», а земельної ділянки в ОК СДК «Ентузіаст», що потребуватиме від позивача додаткових дій для захисту свого права, що суперечить поняттю ефективності способу судового захисту.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність підстав для застосування ст. 387 ЦК України, яка передбачає лише право власника заявляти позов про витребування майна, в той час як ОСОБА_5 не є членом ОК «Магнолія» та не був власником садового будинку в іменованому об`єкті/кооперативі ОК «Магнолія», а отже і не може витребовувати будинок на свою користь.

Також правильними є висновки суду першої інстанції, не спростовані доводами апеляційних скарг, що спірний будинок не міг бути зареєстрований в іменованому об`єкті ОК «Магнолія», оскільки ні кооператив, ні його члени ніколи не мали відношення до ділянки АДРЕСА_2 та побудованого на ній садового будинку.

Отже, ефективним способом захисту прав ОСОБА_5 як користувача земельної ділянки буде саме скасування оспорюваної реєстраційної дії та визнання недійсним похідного правочину, оскілки таке рішення суду призведе до втрати відповідачами прав на земельну ділянку як власниками садового будинку, а отже і до відновлення попереднього стану ОСОБА_5 - безперешкодне мирне користування ним своєю ділянкою як член ОК СДК «Ентузіаст».

Судом першої інстанції правильно враховано висновки Верховного Суду в постанові від 22 вересня 2021 року у справі №301/123/15-ц, згідно яких, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Оскільки сторони під час розгляду справи в суді першої інстанції визнавали, що садовий будинок побудований до 1992 року, що також підтверджується наявним у матеріалах справи технічним паспортом, апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції, що такий будинок не може відноситись до самочинного будівництва, що також не потребує заявлення вимог про знесення об`єкта або про визнання права власності на нього у порядку ст. 376 ЦК України.

За таких обставин, обраний позивачем та застосований судом першої інстанції спосіб захисту права шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав за ОСОБА_1 та визнання недійсним спірного правочину є ефективним та дає об`єктивні підстави позивачу відновити становище, яке існувало до порушення його прав, а доводи апеляційних скарг щодо неправильного та неефективного способу захисту права ОСОБА_5 не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відхиляються апеляційним судом.

Суд першої інстанції також надав вірної оцінки посиланням відповідача ОСОБА_3 на свою добросовісність при укладенні оспорюваного правочину, врахувавши правові висновки Верховного Суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/21329/17 про те, що добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача. Така розумна обачність включає перевірку, виявлення та докладання інших зусиль для визначення наявності прав інших осіб стосовно нерухомого майна. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості встановлення розумної обачності як критерію добросовісного набувача, зокрема, у постановах від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19, пункт 116), 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 4-473 цс 18, пункт 125.4), від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 108), від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункт 90), від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18), від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц (провадження № 14-76цс18). 49. Тому набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо наявності прав інших осіб на нерухоме майно, у тому числі незареєстрованих, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним.

Так, судом першої інстанції досліджено текст оспорюваного договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2023 року, в п. 1.2 якого сторони вказали, що спірний садовий будинок знаходиться на ділянці із кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, право власності та право користування на яку відповідно до матеріалів справи, зокрема інформаційної довідки з ДРРП від 07 листопада 2023 року, зареєстровано 11 квітня 2018 року за Київської міською радою та ОК СДК «Ентузіаст» відповідно.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованого доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 , що оскільки ОСОБА_3 знала про набуття нею у власність садового будинку саме в іменованому об`єкті, кооперативі ОК «Магнолія», та знала, що такий будинок знаходиться на ділянці з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, яка перебуває у користуванні іншого кооперативу - ОК СДК «Ентузіаст» з 2018 року, при тому, що за ОК «Магнолія» не зареєстровано жодних прав на нерухоме майно, а також повинна була знати, що ОСОБА_1 лише у 2020 році прийнято в члени ОК «Магнолія» з виділенням йому ділянки під садовим будинком, - такі обставини давали ОСОБА_3 достатні підстави сумніватись в законності реєстрації ОСОБА_1 права власності на садовий будинок у 2021 році, або принаймні в існуванні спірних правовідносин між названими вище особами, їх членами. Однак матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_3 перед вчиненням оспорюваного правочину проявила розумну обачність та будь-яким чином намагалась з`ясувати вказані обставини.

Суд першої інстанції також вмотивовано відхилив заперечення ОСОБА_3 про юридичну необізнаність та/або покладення на достовірність даних Державного реєстру, як такі, що суперечать наведеній практиці Верховного Суду щодо обґрунтування поняття добросовісного набувача. При визначенні добросовісності набувача, вказуючи про розумну обачність, Верховний Суд у своїй практиці зазначає, що обачність в тому числі передбачає, за необхідності, отримання правової допомоги перед укладенням того чи іншого правочину щодо набуття майна у власність.

Апеляційний суд не може погодитись з помилковими доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо недопустимості, неналежності та недостатності доказів, поданих позивачем до суду першої інстанції, оскільки такі доводи виходять із припущень відповідача про відсутність договору, на підставі якого адвокатом Кузьміним Д.Л. надавалася правова допомога позивачу до 23 жовтня 2023 року, власної оцінки відповідачем доказів як таких, що не стосуються предмету позову, і недостатності решти доказів для доведення вимог позивача.

Разом із тим, апеляційний суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. При цьому вмотивованих аргументів про недостатність доказів, наявних в матеріалах справи, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.

Інші доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до власного трактування норм матеріального права, незгоди із рішенням суду, переоцінки доказів та повторного викладення аргументів, які вже зазначалися відповідачами в процесуальних заявах в суді першої інстанції, кожному з яких було надано належної оцінки судом, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційних скаргах, відсутні.

Апеляційний суд зауважує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Київ від 17 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2024 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення04.09.2024
Оприлюднено10.09.2024
Номер документу121446027
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —753/20116/23

Ухвала від 04.12.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Сушко Людмила Петрівна

Ухвала від 18.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 18.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Рішення від 07.11.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Лужецька О. Р.

Ухвала від 07.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гудима Дмитро Анатолійович

Ухвала від 23.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Постанова від 04.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 23.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 01.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 24.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні