Рішення

від 11.12.2007 по справі 12/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

11.12.2007                                                                                       Справа  № 12/276

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Аксіс плюс”, м. Івано –Франківськ  

до відповідача центральної  районної аптеки №1 міста Ужгорода, м. Ужгород   

про стягнення суми 32 328,77 грн. –основного боргу; 257,74 грн. –3% річних; 1 075,03 грн. –пені та 3 232,87 грн. - штрафу

                                                                                                        Суддя    Тисянчин  В. М.

                  Представники:

Від позивача –не з‘явився ( не викликався, явка на розсуд сторін)

Від відповідача –не з‘явився (не викликався, явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Аксіс плюс”, м. Івано –Франківськ до центральної  районної аптеки №1 міста Ужгорода,      м. Ужгород про стягнення суми 32 328,77 грн. –основного боргу; 257,74 грн. –3% річних; 1 075,03 грн. –пені та 3 232,87 грн. –штрафу.

          На вимогу суду відповідач письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування та  копію довідки органу держстатистики про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 5447661 підтверджує завчасне вручення відповідачу 10.12.2007 року ухвали від 04.12.2007 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

          Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 32 328,77 грн.  –основного боргу щодо оплати за поставлені, згідно договору № 371 від 01.01.2005 року, медикаменти та лікарські препарати, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

           -  накладними за червень, липень 2007 року;

           -  випискою банківської установи про рух коштів між сторонами;

         - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

         Отже, добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка медикаментів та лікарських препаратів (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставлених медикаментів та лікарських препаратів є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 3.1 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 1 075,03 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України, ст. ст. 216 –218; 220 ГК України, Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в цій частині позову  і такими, що заслуговують на увагу суду, однак суд обмежує, як виняток, з підстав (п.3) ст. 509, (п.3) ст. 551 ЦК України, (п.3) ст. 83 ГПК України розмір стягуваної пені до 100 грн., в решті суми –провадження у справі належить припинити.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% - річних від простроченої суми (п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 257,74 грн. –3% річних правомірні і підлягають задоволенню.

Відтак, відповідно до п. 3.2 договору відповідачу нарахований до сплати штраф в сумі 3 232,87 грн. При оцінці обґрунтування нарахування вимог в цій частині позову суд дійшов висновку про необхідність обмеження в стягнені штрафу до 100 грн. з огляду підстав ст. ст. 13,  509 (ч. 3); 551 (ч. 3) ЦК України та ст. ст. 230- 232 ГК  України, оскільки вимога в цій частині позову за правовою природою по своїй суті наділена ознаками неустойки зобов'язальних правовідносин, тоді як вимога (неустойка у вигляді пені) судом задоволена частково. До того ж, належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора з огляду нетривалості в часі існування боргу та обставин справи. В стягненні решти штрафу провадження у справі підлягає припиненню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

     1.          Позов задоволити  частково.

    2. Стягнути з центральної  районної аптеки №1 міста Ужгорода                     (м. Ужгород, вул. Корзо, 6; код 01977174) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аксіс - плюс” (м. Івано - Франківськ, вул. Чорновола, 49; код 32605346) суму  32 328,77 (тридцять дві тисячі триста двадцять вісім грн. 77 коп.) –основного боргу; 257,74 (двісті п'ятдесят сім грн. 74 коп.) –3 % річних; 100 (сто грн.) –пені; 100 (сто грн.) –штрафу та 369 (триста шістдесят дев'ять грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

     3.  В решті позову –провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

     Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.