Рішення

від 04.09.2024 по справі 515/244/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/244/24

Провадження № 2/513/486/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Покась Олександра Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРНАС ВАЙНЕРІ» про захист прав інтелектуальної власності шляхом заборони використання торговельної марки та/або позначень, схожих з торговельною маркою, у господарській діяльності, -

В С Т А Н О В И В :

08 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРНАС ВАЙНЕРІ» (далі - ТОВ «БУРНАС ВАЙНЕРІ») про захист прав інтелектуальної власності шляхом заборони використання торговельної марки та/або позначень, схожих з торговельною маркою, у господарській діяльності, у якому просить: 1) заборонити ТОВ «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, використовувати без згоди власника - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , позначення, тотожні зі зареєстрованими торговельними марками, вказаними у Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 , зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.12.2009, номер заявки m200806983, та Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 , зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.10.2012, номер заявки m201120682, стосовно наведених у свідоцтві товарів; 2) зобов`язати ТОВ «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, усунути з упаковки товару, що ним виготовлений а саме: вина; вина ароматизовані; вина білі; вина виноградні столові; вина десертні; вина напівсолодкі; вина напівсухі; вина столові; вина сухі; вина червоні; ординарні вина, незаконно використаних торговельних марок позивача, зазначених у Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2, зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.12.2009, номер заявки m200806983, та Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3, зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.10.2012, номер заявки m201120682; 3) вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову позивач вказав, що він є власником зареєстрованих знаків для товарів і послуг (торговельних марок) «PICNIC» та «ПОРТ ВИН 777», на які виданого свідоцтва України на торговельну марку. У грудні 2023 року позивач отримав підтверджену інформацію про використання ТОВ «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, вказаних торговельних марок без правових підстав та згоди власника свідоцтв шляхом незаконного нанесення їх на упаковку, в якій міститься товар - вино, для якого торговельну марку зареєстровано, пропонування його для продажу та продаж. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати торговельну марку без його згоди. Використання належних позивачу торговельних марок без правових підстав та згоди власника свідоцтв, здійснюється шляхом нанесення позначення, тотожного із зареєстрованою торговельною маркою позивача на упаковку товару, для якого торговельну марку зареєстровано, а саме: вино ординарне столове; вино ароматизоване червоне. Надалі товар пропонується до продажу та продається у роздрібній мережі продуктових магазинів на території України, у тому числі, але не виключно, мережі магазинів ТМ «Ашан», ТМ «Метро», ТМ «Сільпо», ТМ «Вина Світу» та інших магазинах. Виробником вказаного товару на упаковці зазначений відповідач, який здійснює виведення зазначеної продукції на ринок, без надання позивачем жодних прав на використання вказаних торговельних марок. Позивач, як власник свідоцтв, не передавав відповідачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини, зазначених у свідоцтві товарів на підставі договору. Позивач вважає, що відповідач порушує його права, як власника свідоцтв, у зв`язку з чим останній вимушений звернутися до суду.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 лютого 2024 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 березня 2024 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року позивачу відмовлено у відкритті провадження, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 травня 2024 року ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 25 червня 2024 року відкрито провадження у справі у поряду спрощеного позовного провадження з викликом сторін; відповідачу надано право на подання відзиву на позовну заяву.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином та завчасно повідомленими про день час та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про слухання справи його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення з підстав відкладених доводів у позові та враховуючи фактичні обставини справи.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, наслідки визнання позову відомі та зрозумілі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є співвласником знаку для товарів і послуг (торговельної марки) «PICNIC» на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2, що видане Державною службою інтелектуальної власності України відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» та зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10 грудня 2009 року; дата закінчення строку дії свідоцтва 11 квітня 2018 року; номер заявки m 2008 06983, дата подання заявки 11 квітня 2008 року.

Згідно з рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 17 листопада 2014 року за заявою співвласника свідоцтва ОСОБА_2 про публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів та послуг відомостей про передачу співвласнику права власності на знак, прийнято рішення про опублікування на офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг відомостей про передачу права власності на знак, відповідно до яких право власності на знак: товарів класу 33: Вина, на які зареєстровано знак, свідоцтво України НОМЕР_4, передається співвласнику ОСОБА_1 ; реєстраційний номер: 17260.

Відповідно до копії Виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг станом на 25 травня 2018 року продовжено дію свідоцтва для товарів та послуг 23 квітня 2018 року, очікувана дата закінчення строку продовження дії свідоцтва 11 квітня 2028 року.

На підтвердження використання відповідачем вказаної торгової марки вин без правових підстав та згоди власника свідоцтв шляхом незаконного нанесення їх на упаковку, в якій міститься товар - вино, для якого торговельну марку «PICNIC» зареєстровано, надано копії упаковок вин «Тамянка Чорноморська», «Каберне», де виробником товару вказано ТОВ «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, місце знаходження: 68100, Україна, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м.Татарбунари, вул. Салтикова капітана, буд.51, офіс 4; адреса потужностей виробника: 68162, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Базар`янка, вул. Шевченка, буд. 59, тел. (04844) 27-2-33.

Крім того, позивач ОСОБА_1 є співвласником знаку для товарів і послуг (торговельної марки) «ПОРТ ВИН 777» на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг №162473, що видане Державною службою інтелектуальної власності України відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» та зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10 жовтня 2012 року; очікувана дата закінчення строку дії свідоцтва 26 грудня 2021 року; номер заявки m 2011 20682, дата подання заявки 26 грудня 2011 року.

Згідно з рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 15 грудня 2013 року за заявою співвласника свідоцтва Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзаовд» про публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів та послуг відомостей про передачу співвласнику права власності на знак, прийнято рішення про опублікування на офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг відомостей про передачу права власності на знак, відповідно до яких право власності на знак: товарів класу 33: Вина, на які зареєстровано знак, свідоцтво України № НОМЕР_3, передається співвласнику ОСОБА_1 ; реєстраційний номер: 15622.

На підтвердження використання відповідачем вказаної торгової марки вин без правових підстав та згоди власника свідоцтв шляхом незаконного нанесення їх на упаковку, в якій міститься товар - вино, для якого торговельну марку «ПОРТ ВИН 777» зареєстровано, надано копії упаковок вин «Вино ароматизовано зі смаком вишні», де виробником товару вказано ТОВ «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, місце знаходження: 68162, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Базар`янка, вул. Шевченка, буд. 59.

Про продаж вказаних вин у роздрібній мережі продуктових магазинів на території України свідчить копія чеку ТОВ СГИЛ-К»(м. Запоріжжя, вул. Спартака Маковського, буд.9) від 02 лютого 2024 року.

Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Як унормовано приписами статті 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

Відповідно до частин першої, другої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами першою-п`ятою статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в надання правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесенного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої, абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом; зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Вимоги до заявки, правила подання та процедура розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг визначені Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02 серпня 1995 року за № 276/812 (далі - Правила).

У пункті 4.3.2.1 Правил зазначено, що згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг») не реєструються як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг.

Згідно з пунктом 4.3.2.4 Правил позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.

Пунктом 4.3.2.5 Правил встановлено, що для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених, зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг. При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товари або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів. Коло споживачів.

Згідно з пунктом 4.3.2.6 Правил словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Пунктом 4.3.1.9 Правил передбачено, що до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Частиною першою статті 495 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є, зокрема: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Згідно з приписами статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, яка набула чинності для України з 25 грудня 1991 року, країни Союзу зобов`язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції.

Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

Зокрема підлягають забороні:

- всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента;

- неправильні ствердження при існуванні комерційної діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукти чи промислову або торговельну діяльність конкурента;

- вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 - 4 цього Закону.

Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання (стаття 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).

Згідно зі статтю 20 вказаного Закону вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.

Статтею 90 ЦК України передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Відповідно до статті 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, з огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, визнання відповідачем позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, пов`язані з подачею позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 418, 420, 492-495. 500 ЦК України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 77-80, 88, 133, 141, 206, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРНАС ВАЙНЕРІ» про захист прав інтелектуальної власності шляхом заборони використання торговельної марки та/або позначень, схожих з торговельною маркою, у господарській діяльності - задовільнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, використовувати без згоди власника - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , позначення, тотожні зі зареєстрованими торговельними марками, вказаними у Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 , зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.12.2009, номер заявки m200806983, та Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 , зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.10.2012, номер заявки m201120682, стосовно наведених у свідоцтві товарів.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, усунути з упаковки товару, що ним виготовлений а саме: вина; вина ароматизовані; вина білі; вина виноградні столові; вина десертні; вина напівсолодкі; вина напівсухі; вина столові; вина сухі; вина червоні; ординарні вина, незаконно використаних торговельних марок позивача, зазначених у Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2, зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.12.2009, номер заявки m200806983, та Свідоцтві на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 , зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.10.2012, номер заявки m201120682.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРНАС ВАЙНЕРІ», код ЄДРПОУ 45144076, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40к.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Дата складення повного тексту рішення 04 вересня 2024 року.

Суддя В. С. Миргород