Ухвала

від 09.09.2024 по справі 640/15563/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/15563/17

н/п 4-с/953/49/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. перевірив скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського районного відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хільченко А.А., боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просить закрити виконавче провадження №75906720 від 28.08.2024; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору та додаткових витрат виконавчого провадження з ОСОБА_1 від 28.08.2024 старшого державного виконавця Київського районного відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хільченко А.А. (далі - державний виконавець) у виконавчому провадженні № 75906720 від 28.08.2024.

Згідно зіст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тобто в порядку цивільного судочинства може бути оскаржено рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.

Проте зі змісту скарги та її прохальної частини вбачається, що заявниця звернулася до суду із скаргою на постанови про стягнення виконавчого збору від 28.08.2024, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 28.08.2024. Завниця не оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження № 75906720 від 28.08.2024 та не обгрунтовує свою скаргу неправомірністю відкриття виконавчого провадження та наявністю підстав для його закриття, а фактично не погоджується з постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження.

Безумовно, гарантією дотримання та забезпечення прав та свобод сторін виконавчого провадження насамперед є право на оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця у межах виконавчого провадження. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних та приватних виконавців визначено якЗаконом України «Про виконавче провадження», так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби урегульований статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною другоюстатті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, щорішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другоюстатті 74 Закону України "Про виконавче провадження"закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов виконавця про стягнення про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Вказаний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №766/740/17-ц, від 07 лютого 2019 року у справі №927/769/16.

З огляду на те, що заявником оскаржуються постанови державного виконавця про про стягнення виконавчого збору, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а такі дії державного виконавця можуть бути оскаржено шляхом подання відповідного адміністративного позову в порядку адміністративного судочинства.

При цьому суд виходить з того, що заявниця не оскаржує постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка може бути предметом розгляду в межах розгляду цієї справи (в межах якої видано виконавчий документ), а вимоги заявні спрямовані на скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що відноситься до виключної компетенції адміністративного суду, а тому підстави для розгляду скарги загальним судом відсутні, що також відповідатиме загальним засадам цивільного судочинства та забезпечення розгляду справи судом, встановленим законом відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно допункту 1частини першоїстатті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського районного відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хільченко А.А., боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження",ст. 2, 186, 258 - 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського районного відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хільченко А.А., боржник: ОСОБА_1 , стягував: ОСОБА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення із зазначеними вимогами до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Роман ВІТЮК