Постанова

від 06.11.2024 по справі 640/15563/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 640/15563/17

провадження № 61-4334св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,розглянув заяву ОСОБА_1 про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року,прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Рябовол Володимир Володимирович, на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 серпня 2020 року у складі судді Зуба Г. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року в складі колегії суддів Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про виділ частки будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Київський районний суд міста Харкова рішенням від 19 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Виділив ОСОБА_1 у натурі 65/200 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих на

АДРЕСА_1 , відповідно до другого варіанта висновку судової

будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 06 грудня

2019 року, складеного судовим експертом Кириленко С. А. , а саме у будинку літ. «А-2»: тамбур № 1-2, площею 2,9 кв. м, кухню № 1-4 - 26,4 кв. м, комору

№ 1-5 - 2,7 кв. м, санвузол № 1-6 - 4,2 кв. м, частину кухні-їдальні

№ 1-10 - 11,5 кв. м, частину коридору № 1-12 - 12,6 кв. м, житлову

№ 1-13 - 18 кв. м, житлову № 1-14 - 26,2 кв. м, частину санвузла

№ 1-15 - 7,1 кв. м; в «а7» - котельню № 1-3 - 4,2 кв. м; в «а1» - ганок;

в «а8» - ганок.

Право власності ОСОБА_2 на 65/200 частин житлового будинку

з відповідною частиною надвірних будівель на

АДРЕСА_1 припинив.

Зобов`язав ОСОБА_1 провести такі переобладнання у житловому будинку, розташованому на АДРЕСА_1 ,

у приміщенні № 1-10 улаштувати перегородку, переобладнавши таким чином у приміщення: коридор, площею 11,5 кв. м, кухню-їдальню - 79,9 кв. м; улаштувати дверний проріз між приміщеннями № 1-4 та № 1-10; у приміщенні № 1-12 улаштувати перегородку, переобладнавши, таким чином,

у приміщення: коридор, площею 12,6 кв. м, коридор - 15,5 кв. м; у приміщенні № 1-15 улаштувати перегородку, переобладнавши таким чином у приміщення: санвузол, площею 7,1 кв. м, санвузол - 4,5 кв. м; демонтувати віконний проріз між приміщеннями № 1-13 та «ІІ»; улаштувати віконний проріз у приміщенні

№ 1-13; улаштувати дверний проріз між приміщеннями № 1-15 та № 1-14; улаштувати сходи у приміщенні «І» між першим та другим поверхами співвласнику ОСОБА_2 ; обладнати квартири самостійними системами опалювання та електропостачання.

Виділив ОСОБА_1 у користування земельну ділянку на АДРЕСА_1 відповідно до варіанта, графічно відображеного у додатку № 7 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 06 грудня 2019 року, складеного судовим експертом Кириленко С. А .

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі

2 220 грн.

Харківський апеляційний суд постановою від 08 лютого 2021 року рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 серпня 2020 року в частині покладення на позивача обов`язків щодо переобладнання, а саме: улаштування сходів, систем опалювання та електропостачання, припинення за відповідачем права власності на 65/200 частин домоволодіння та стягнення судового збору скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Зобов`язав ОСОБА_2 улаштувати сходи в приміщенні «I» між першим та другим поверхами за власний рахунок.

Зобов`язав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самостійно, кожен для себе окремо, за власний рахунок, влаштувати системи опалення та електропостачання у своїй частині домоволодіння відповідно.

У зв`язку з поділом спільного майна право спільної часткової власності за ОСОБА_2 на 135/200 частин домоволодіння та за ОСОБА_1 на 65/200 частин домоволодіння припинив.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 161,20 грн.

Верховний Суд постановою від 19 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Рябовол В. В., задовольнив частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 серпня 2020 року

та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року змінив, зазначив, що ОСОБА_1 підлягає виділу у натурі 66/200 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих на АДРЕСА_1 , замість 65/200.

Доповнив резолютивну частину рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 серпня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у зазначеній частині таким змістом.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 як співвласника, ідеальна частка якого зменшилася, грошову компенсацію у розмірі 2 129,50 грн.

В іншій частині рішення Київського районного суду міста Харкова

від 19 серпня 2020 року у нескасованій частині та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року залишив без змін.

У жовтні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява

про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року.

Заяву мотивовано тим, що Верховний Суд не визначив у постанові

від 19 січня 2022 року розмір частки у спільному майні, яка підлягає виділу ОСОБА_2 , а саме - 134/200.

На підставі вказаного вище ОСОБА_1 просить виправити описку

в резолютивній частині постанови Верховного Суду від 19 січня 2022 року.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заява ОСОБА_1 про виправлення описки не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Отже, правила вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) допущеною під час складання тексту судового рішення; 3) є мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Натомість вимоги заяви таким критеріям не відповідають.

Суд може виправити лише ті описки, яких він сам припустився. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер та ускладнюють виконання рішення суду.

Оскільки зі змісту прийнятої постанови не вбачається, що суд допустив описку в резолютивній частині судового рішення у розумінні

статті 269 ЦПК України, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, допущеної в постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року.

Водночас, проаналізувавши доводи заяви ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про ухвалення додаткового рішення з власної ініціативи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22)).

Як зазначалось вище, Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року вирішив змінити рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині розміру частки ОСОБА_1 , що підлягає виділу в натурі, збільшивши її до 66/200, розмір частки ОСОБА_2 відповідно зменшено до 134/200 з виплатою йому компенсації вартості за зменшення його ідеальної частки, яка складала 135/200. У частині вирішення інших позовних вимог, у тому числі в частині припинення за ОСОБА_2 права спільної часткової власності на 135/200 та за ОСОБА_1 на 65/200 частин на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих на АДРЕСА_1 , у зв`язку з виділом їх в натурі, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.

З огляду на зміст резолютивної частини постанови Верховного Суду

від 19 січня 2022 року суд касаційної інстанції не зазначив у ній висновок про зміну постанови апеляційного суду в частині визначення розміру часток сторін у праві спільної часткової власності на майно, які підлягають припиненню у зв`язку з виділом їх в натурі, що унеможливлює виконання судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі з власної ініціативи.

Висновки за результатами розгляду питання про виправлення описки

Враховуючи наведене, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 19 січня

2022 року, немає, проте наявні підстави для ухвалення додаткового рішення з власної ініціативи.

Керуючись статтями 296, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, допущеної в постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року, відмовити.

Ухвалити додаткове рішення до постанови Верховного Суду від 19 січня

2022 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Рябовол Володимир Володимирович, на рішення Київського районного суду міста Харкова

від 19 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 08 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про виділ частки будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Постанову Верховного Суду від 19 січня 2022 року доповнити таким змістом.

Постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року в частині припинення права спільної часткової власності змінити в частині розміру часток сторін, що підлягають припиненню, виклавши її у такій редакції:

«У зв`язку з поділом спільного майна право спільної часткової власності за ОСОБА_2 на 134/200 частини домоволодіння та за ОСОБА_1 на 66/200 частин домоволодіння припинити.».

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіІ. М. Фаловська В. М. Ігнатенко І. В. Литвиненко В. В. Сердюк О. М. Ситнік