Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/15803/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/15803/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Медведєва К.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Євро-В»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2024

у справі № 910/15803/23 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Приватного малого підприємства «Євро-В»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест»

про стягнення 511 698,72 грн

ВСТАНОВИВ:

05.10.2023 Приватне мале підприємство «Євро-В» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» про стягнення 511 698, 72 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перерахування позивачем відповідачу коштів у загальному розмірі 511 698,72 грн згідно з платіжними інструкціями № 3699 від 12.07.2022 на суму 108 502,80 грн з ПДВ, № 3784 від 21.02.2023 на суму 148 596,00 грн з ПДВ, № 3798 від 24.02.2023 на суму 144 511,92 грн з ПДВ, № 3794 від 16.03.2023 на суму 110 088,00 грн з ПДВ відбулося помилково, і сторони не вступали у договірні відносини.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував, що між сторонами виникли договірні відносини, адже позивач замовив товару (папір), покупну вартість товару, вказану у направлених відповідачем рахунках - фактурах, сплатив в якості передоплати і отримав товар згідно видаткових накладних, які підписані ним без зауважень та заперечень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі № 910/15803/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд установив, що договірні відносини з поставки між сторонами виникли у спрощений спосіб, і обидві сторони вчинили дії на виконання договору. Узгоджений позивачем товар був прийнятий ним на загальну суму 511 698,72 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені їх печатками. За висновком суду, підстави для повернення здійснених позивачем платежів за ст. 1212 ЦК України відсутні.

Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції, Приватне мале підприємство «Євро-В» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 18.03.2024, в якій просило рішення місцевого суду скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про укладення між сторонами у спрощений спосіб договору поставки;

ПМП «Євро-В» не висловлювало волю на укладення та виконання договору поставки;

неправомірне використання неповноважною особою електронного цифрового підпису директора ПМП «Євро-В» не може породжувати правових наслідків для підприємства.

Скаржник вказував, що місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права відмовив у призначенні почеркознавчої експертизи, тож апелянт просить суд апеляційної інстанції призначити таку експертизу.

Також скаржник просив суд апеляційної інстанції витребувати у відповідача докази на підтвердження подання ОСОБА_1 документів про представництво нею інтересів ПМП «Євро-В».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного малого підприємства «Євро-В» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі № 910/15803/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2024.

08.05.2024 від представника Приватного малого підприємства «Євро-В» - адвоката Богачука Ярослава Олександровича до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому викладено прохання надати можливість щодо участі адвоката Богачука Ярослава Олександровича по справі № 910/15803/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проведення судового засідання здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 заяву представника Приватного малого підприємства «Євро-В» - адвоката Богачука Ярослава Олександровича від 08.05.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 910/15803/23 відбудеться 12.06.2024 о 12:40 год. в режимі відеоконференції.

20.05.2024 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні клопотань та вимог апеляційної скарги повністю, а оскаржуване рішення залишити без змін.

07.06.2024 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі.

10.06.2024 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судовому засіданні 12.06.2024 оголошено перерву до 24.07.2024.

24.07.2024 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2024 у справі № 903/1091/23.

24.07.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з затримкою розгляду справ та оголошенням повітряної тривоги в місті Києві з 12:33 год. до 13:11 год., про що відображено на офіційному веб-порталі «Київ Цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2024.

03.09.2024 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про прийняття до уваги письмової відповіді Луцької окружної прокуратури від 28.06.2024 № 53-5962ВИХ-24.

У судове засідання 04.09.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач сформував та направив позивачу рахунки-фактури на поставку паперу в кількості та асортименті з ціною з урахуванням ПДВ , а саме:

- № КИ00023070 від 12.07.2022 на суму 108 502,80 грн з ПДВ;

- № КИ00008621 від 21.02.2023 на суму 148 596,00 грн з ПДВ;

- № КИ0008980 від 24.02.2023 на суму 144 511,92 грн з ПДВ;

- № КИ00012178 від 16.03.2023 на суму 110 088,00 грн з ПДВ.

Оплата позивачем рахунків-фактур підтверджується платіжними інструкціями, в яких у графі призначення платежу здійснено посилання на вказані рахунки фактури:

- № 3699 від 12.07.2022 на суму 108 502,80 грн з ПДВ, призначення платежу за товар зг.рах. № КИ00023070 від 12.07.2022;

- № 3784 від 21.02.2023 на суму 148 596,00 грн з ПДВ, призначення платежу за товар зг.рах. № КИ00008621 від 21.02.2023;

- № 3798 від 24.02.2023 на суму 144 511,92 грн з ПДВ, призначення платежу за товар зг.рах. № КИ0008980 від 24.02.2023;

- № 3794 від 16.03.2023 на суму 110 088,00 грн з ПДВ, призначення платежу за товар зг.рах. КИ00012178 від 16.03.2023.

Таким чином, між сторонами виникли договірні відносини щодо поставки товару, узгодженого покупцем і на умовах попередньої оплати, яка повністю сплачена покупцем.

Відхиляючи доводи скаржника про неправомірне використання невстановленою особою електронного цифрового підпису директора ПМП «Євро-В» при здійсненні платежів, колегія суддів виходить з того, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис. Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (п. 15 та п. 27 частини 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Пунктом 34 частини 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що користувачі електронних довірчих послуг - підписувачі, створювачі електронних печаток, відправники та отримувачі електронних даних, інші фізичні та юридичні особи, які отримують електронні довірчі послуги у надавачів таких послуг відповідно до вимог цього Закону.

Підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис (п. 44 частини першої ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Згідно положень частини 6 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги», користувачі електронних довірчих послуг зобов`язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа; невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.

Таким чином, наявність електронного підпису директора позивача ПМП «Євро-В» на платіжних інструкціях свідчить про направленість волі особи, яка без довіреності представляє Приватне мале підприємство «Євро-В» у відносинах з відповідачем, на вчинення правочину поставки товару за цінами, у кількості та асортименті, вказаних у рахунках-фактурах.

За таких обставин справи позивач не може посилатися на відсутність правових підстав для перерахування позивачем коштів відповідачу у загальному розмірі 511 698,72 грн, тож позов не підлягав задоволенню.

Питання виконання укладеного постачальником договору у спрощений спосіб не входять до вказаних позивачем у позові підстав для повернення коштів, тому заяви позивача про призначення почеркознавчої експертизи, витребування додаткових доказів та заява відповідача про допит свідків підлягають відхиленню.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Євро-В» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі № 910/15803/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 у справі № 910/15803/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15803/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.09.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко