Постанова

від 22.08.2024 по справі 903/224/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року Справа № 903/224/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників:

органу прокуратури: не з`явився

позивача: Мандрик Ю.В.

відповідача: Лащук Ю.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 24.04.2024 суддею Кравчук А.М. у м. Луцьк (повний текст рішення складено 25.04.2024) у справі № 903/224/24

за позовом Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області

до Державного підприємства "Волиньвугілля"

про стягнення 2024584, 22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Волинська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ДП "Волиньвугілля" 2024584, 22 грн. збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 у даній справі позов прокуратури задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області 1699715, 84 грн. збитків. Стягнуто з ДП "Волиньвугілля" на користь Волинської обласної прокуратури 25495, 74 грн. судового збору. У задоволенні позову про стягнення 324868, 38 грн. відмовлено.

Частково не погодившись із вказаним судовим рішенням, прокурор звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 324868, 38 грн. збитків; ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі, а в решті рішення залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокуратура послалась на те, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а саме Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, а також неправильно застосував положення Водного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у взаємозв`язку з вказаною Методикою, якою і визначено, що наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт вважається самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування. Таким чином, на думку прокурора, суд першої інстанції безпідставно врахував зміни до Переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, оскільки сам факт здійснення скидання зворотних вод у водні об`єкти без спеціального дозволу є підставою для стягнення заподіяних державі збитків.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 у справі № 903/224/24; справу призначено до розгляду в судовому за сіданні.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого підприємство просило суд в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора відмовити повністю, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Від Державної екологічної інспекції у Волинській області надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої інспекція вважає, що позиція відповідача є необґрунтованою та такою, що не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог заступника керівника Волинської обласної прокуратури.

Окрім того, від відповідача, на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2024, надано суду належним чином завірені копії дозволів на спеціальне водокористування, а саме: дозвіл на спеціальне водокористування УКР № 48/Вол ДП "Волиньвугілля" ВП "Шахта Бужанська", виданий Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації 28.02.2017; дозвіл на спеціальне водокористування № 138/ВЛ/49д-21 ДП "Волиньвугілля", виданий Державним агентством водних ресурсів України 29.12.2021.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги прокурора підтримав та просив останню задоволити.

Представник відповідача вимоги скарги заперечив, просив останню залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Прокуратура явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила, про час та дату судового засідання останню було належним чином повідомлено судом.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

В силу ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, додатково подані докази, а також заслухавши представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області, на підставі наказу від 26.08.2021 № 284 та направлення від 26.08.2021 № 452, у період з 07.09.2021 по 20.09.2021 проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за наслідками якої складено акт № 380/09.2021 від 20.09.2021, яким встановлено, що відокремлений підрозділ "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля" здійснював самовільний забір підземної води із свердловини та скиди стічної води в р. Студянка без дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно до довідки ВП "Шахта Бужанська" від 16.03.2023, за період роботи підприємства без дозволу на спецводокористування з 29.02.2020 по 28.12.2021, суб`єктом господарювання скинуто 3188,7 тис.м.куб стічної води.

Проведення вказаної перевірки здійснено в присутності в.о. генерального директора ДП "Волиньвугілля", керівника ВП "Волиньвантажтранс" ДП "Волиньвугілля", в.о. директора ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля", які отримали акт перевірки 20.09.2021, в якому, зокрема, в розділі "Пояснення, зауваження або заперечення" посадовою особою відповідача не вказані будь-які пояснення, зауваження або заперечення до відповідного акту перевірки. Вказаний акт № 380/09.2021 є чинним, підписаним без зауважень та в судовому порядку не оскаржувався.

Приписом позивача від 27.09.2021 № 000050 зобов`язано відповідача у термін до 27.11.2021 отримати дозвіл на спеціальне водокористування, в т.ч. затвердити нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин в р. Студянка ВП "Шахта "Бужанська".

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2021 № 000488 та постанови від 20.09.2021 № 000464, гр. ОСОБА_1 , який працює на посаді головного інженера ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля", будучи відповідальною особою за додержанням вимог ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля" природоохоронного законодавства, допустив самовільне водокористування підземною водою із свердловини та скид стічної води із ставка-відстійника в р. Студянка, а саме без дозволу на спеціальне водокористування та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин в р. Студянка, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України. На вказану посадову особу було накладено адміністративне стягнення в сумі 136 грн., яке останнім сплачено в добровільному порядку.

Пунктом 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389 зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 13.10.2015, встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів. Така Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків (п. 1.4). Відповідно до п. 1.7 Методики, використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Як вбачається із претензії Державної екологічної інспекції у Волинській області від 21.03.2023 та розрахунку, збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин, зокрема хлориди, ХСК, завислі речовини, азот амонійний, нітрити, нітрати, залізо загальне, сульфати, фосфати, БСК5, із зворотними водами за період з 29.02.2020 по 28.12.2021 становлять 1699715, 84 грн. за об`єм скиду зворотних вод 3188,7 тис.м.куб.

У свою чергу у відповіді на вказану претензію відповідач вказав, що у зв`язку з скрутним фінансовим становищем, яке пов`язане з надзвичайними подіями введення на території України воєнного стану, підприємство не має реальної фінансової змоги відшкодувати завдані збитки.

Листом від 25.04.2023 Державною екологічною інспекцією у Волинській області на запит обласної прокуратури скеровано матеріали проведеного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. У вказаному листі інспекцією зазначено про те, що позов про примусове стягнення останньою не подавався у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

З огляду на те, що інспекцією заходів, спрямованих на стягнення збитків у судовому порядку, не вжито, Волинська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернулась з відповідним позовом до господарського суду.

В силу ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України, водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Згідно ст. 46 Водного кодексу України, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ст. 48 Водного кодексу України). В силу ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Пунктом 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

В силу ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 69 цього Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як зазначено вище, згідно претензії інспекції від 21.03.2023 та розрахунку, збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного скиду відповідачем забруднюючих речовин, зокрема хлориди, ХСК, завислі речовини, азот амонійний, нітрити, нітрати, залізо загальне, сульфати, фосфати, БСК5, із зворотними водами за період з 29.02.2020 по 28.12.2021 становлять 1699715, 84 грн. за об`єм скиду зворотних вод 3188,7 тис.м.куб.

У відповіді на відповідну претензію від 13.04.2023 відповідач вказав про відсутність реальної фінансової змоги відшкодувати завдані збитки.

Докази відшкодування відповідачем вказаних збитків в матеріалах справи відсутні, водночас, суд відмічає, що стягнення збитків не залежить від матеріально-фінансового стану заподіювача шкоди.

Зважаючи на вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, розрахунок суми збитків, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у скиданні забруднюючих речовин із зворотними водами без спеціального дозволу всупереч чинному законодавству, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389; причинний зв`язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача, виражена у самовільному скиданні забруднюючих речовин із зворотними водами, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1699715, 84 грн. законно та обґрунтовано задоволені судом.

Водночас, при зверненні із відповідним позовом до господарського суду, прокуратурою також заявлялась вимога про стягнення з відповідача 324868, 38 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин, зокрема сухого залишку із зворотними водами за період з 29.02.2020 по 28.12.2021 за об`єм скиду зворотних вод 3188,7 тис.м.куб.

Згідно претензії Державної екологічної інспекції у Волинській області від 24.03.2023 та розрахунку, збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного скиду зворотних вод, становлять 324868, 38 грн. за об`єм скиду зворотних вод за період з 29.02.2020 по 28.12.2021 3188,7 тис.м.куб .

Судом зазначається, що згідно п. 1 Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100, вбачається, що цей Порядок визначає основні вимоги до нормування гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин, які присутні у складі зворотних вод водокористувачів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1091 від 13.12.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування" (п. п. 17,18) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100, якою затверджено Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти щодо видачі дозволів на спецводокористування. Згідно оновленого Переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100 віднесено: 1. Азот амонійний. 2. Органічні речовини (за показниками: біохімічне споживання кисню (БСК5) та хімічне споживання кисню (ХСК). 3. Завислі речовини. 4. Нафтопродукти. 5. Нітрати. 6. Нітрити. 7. Сульфати. 8. Фосфати. 9. Хлориди. Згідно попередньої редакції вказаної постанови до Переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, входила мінералізація води. Згідно оновленої редакції, яка набрала чинності з 16.01.2018, серед вказаного переліку відсутня така забруднююча речовина як сухий залишок (відсутній показник мінералізація (сухий залишок).

Мінералізація (сухий залишок) - включає в себе загальний склад іонів всіх речовин, що скидаються. Мінералізація води зумовлена насамперед природними чинниками (зокрема геологічними умовами району походження вод та рівнем розчинності мінералів порід, із якими вони контактують). Визначають мінералізацію води як суму значень компонентів, отриманих при хімічному аналізі конкретної проби води. Найбільший вплив на формування мінералізації води річок, озер, підземних водоносних горизонтів (95 99 %) мають 7 основних йонів (аніонів і катіонів). Аніони: НСО3- (гідрокарбонати); SO42- (сульфати); Cl- (хлориди). Катіони: Ca2+ (Кальцій); Mg2+ (Манган); Na+ (Натрій); K+ (Калій). Антропогенний вплив на мінералізацію води у водних об`єктах загалом незначний (скидання шахтних вод з підвищеною мінералізацією (у відповідних регіонах), меншою мірою - скиди промислових та господарсько-побутових стічних вод.

Судом констатується, що збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного скиду сухого залишку, нараховані за період з 29.02.2020 по 28.12.2021, тобто в період дії редакції Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, яка набрала чинності 16.01.2018, серед переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, відсутня така забруднююча речовина як сухий залишок (відсутній показник мінералізація), з огляду на що апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову про стягнення 324868, 38 грн. у зв`язку з безпідставністю нарахування.

В переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100, встановлено примітку, згідно якої обов`язково нормуються додаткові забруднюючі речовини (, визначені державними санітарними нормами і правилами, нормативами екологічної безпеки водокористування, нормативами якості води водних об`єктів), концентрація яких у зворотних водах збільшується порівняно із забраною водою, та враховуються такі показники та характеристики зворотних вод, як розчинений кисень, водневий показник (рН) і температура. Окрім того, залежно від особливостей технології виробництва водокористувача нормуються такі показники та характеристики зворотних вод, як бактеріологічне забруднення, рівень токсичності води (на основі біотестування) та радіоактивності води (сумарна радіоактивність).

Згідно ст. 72 Водного кодексу України, підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар`єрні та рудникові води для запобігання затоплення шахт, кар`єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов`язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об`єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість посилання прокурора на ст. 72 ВК України, якою на думку останнього встановлено додаткові нормативи ДП "Волиньвугілля" гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, зокрема сухий залишок, оскільки зазначеною нормою передбачено обов`язковість впроваджувати ефективних технологій, що забезпечують зниження рівня мінералізації перед скиданням у водні об`єкти, а не визначено додаткові нормативи.

Водночас є не обґрунтованими твердження прокуратури про те, що Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Нововолинськ та смт. Благодатне, затвердженими рішенням Нововолинської міської ради від 21.03.2019 № 94, визначено перелік допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічні води при скиданні до системи централізованого водовідведення, до якого внесено мінералізацію з допустимим вмістом 934 мг/дмі, оскільки зазначені Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (п. 1.3 Правил).

З огляду на те, що актом Державної екологічної інспекції у Волинській області від 20.09.2021 № 380/09.2021 встановлено порушення відповідачем нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у р. Студянка, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що використання до даних правовідносин Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди є безпідставним.

Разом з тим, як вказано вище, на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2024, відповідачем надано суду належним чином завірені копії дозволів на спеціальне водокористування, а саме: дозвіл на спеціальне водокористування УКР № 48/Вол ДП "Волиньвугілля" ВП "Шахта Бужанська", виданий Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації 28.02.2017; дозвіл на спеціальне водокористування № 138/ВЛ/49д-21 ДП "Волиньвугілля", виданий Державним агентством водних ресурсів України 29.12.2021.

Як вбачається із сторінки 34-35 дозволу на спеціальне водокористування від 28.02.2017 року, в переліку гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водний об`єкт із зворотними водами наявний такий показник складу зворотних вод як мінералізація, натомість в дозволі на спеціальне водокористування № 138/ВЛ/49л-21 від 29.12.2021 в переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується (стор. 3, табличка) такий показник як мінералізація відсутня. Сухий залишок - це сумарний залишок, який отриманий методом випарювання води для визначення загальної кількості неорганічних солей. А до складу сухого залишку якраз входять іони солей: хлориди, сульфати, фосфати, нітрити, нітрати. Саме всі ці речовини закладені окремо в розрахунки для сплати податків та в нарахуванні збитків. Відповідно до п. 1 Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти вбачається, що він визначає основні вимоги до нормування гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин, які присутні у складі зворотних вод водокористувачів. Як зазначено вище, постановою Кабінету Міністрів України № 1091 від 13.12.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування", внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100, якою затверджено Порядок

розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти щодо видачі дозволів на спецводокористування. Відповідно до оновленого Переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100 віднесено: 1. Азот амонійний. 2. Органічні речовини (за показниками: біохімічне споживання кисню (БСК5) та хімічне споживання кисню (ХСК). 3. Завислі речовини. 4. Нафтопродукти. 5. Нітрати. 6. Нітрити. 7. Сульфати. 8. Фосфати. 9. Хлориди.

Згідно попередньої редакції вказаної постанови до Переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об`єкти нормується, входила мінералізація води. Згідно оновленої редакції, яка набрала чинності з 16.01.2018, серед вказаного переліку відсутня така забруднююча речовина як сухий залишок (відсутній показник мінералізація (сухий залишок).

Таким чином, з урахуванням відомостей, що містяться в дозволах на спеціальне водокористування від 28.02.2017 та від 29.12.2021, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що збитки, які заподіяні державі внаслідок самовільного скиду сухого залишку, нараховані за період з 29.02.2020 по 28.12.2021, тобто в період дії редакції Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, яка набрала чинності 16.01.2018, включені в розмір завданих збитків за скиди зворотних вод згідно претензії № 4-2/743 від 21.03.2023, є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відтак, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 у справі № 903/224/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.

Викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора суд вважає не обґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені прокуратурою судові витрати залишаються за нею у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 24 квітня 2024 року у справі № 903/224/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 903/224/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складено "09" вересня 2024 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.