Постанова

від 27.08.2024 по справі 924/128/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/128/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

прокуратури - Савицької О. В.,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - Оніщука Є. О. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної агрофірми "Олена"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 (колегія суддів: Грязнов В. В. - головуючий, Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 (суддя Заверуха С. В.) у справі

за позовом першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави

до: 1) Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, 2) Приватної агрофірми "Олена"

про визнання недійсними рішення та договорів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У лютому 2021 року перший заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (далі - Старокостянтинівська міська рада), Приватної агрофірми "Олена", в якому просив визнати недійсними рішення Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області (далі - Великочернятинська сільська рада) "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 та шести договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена".

1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що внесення змін до законодавства згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які відповідно до законодавства переходять у комунальну власність. За доводами Прокурора, з 01.01.2019 землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Прокурор наголошував на тому, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824281300:04:007:0100, 6824281300:04:007:0008, 6824281300:04:007:0099, 6824281300:04:016:0282, 6824281300:04:016:0284, 6824281300:04:007:0283, які передані Великочернятинською сільською радою в оренду Приватній агрофірмі "Олена", не входили до площі ріллі, що підлягала розподілу між власниками земельних часток (паїв). Оскільки зазначені земельні ділянки належать до малопродуктивних земель та виключені з єдиних масивів, що паювалися, та не належать до невитребуваних (нерозподілених) паїв, то, на думку Прокурора, існують підстави для визнання недійсними як рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2, так і шести договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена", адже такі договори укладені без проведення конкурсної процедури.

1.3. Прокурор наголошував на тому, що під час вивчення дотримання земельного законодавства при прийнятті Великочернятинською сільською радою рішення "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 було виявлено порушення статті 124 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до зазначеного рішення земельні ділянки були передані в оренду без проведення земельних торгів. Тому, на думку Прокурора, Великочернятинська сільська рада передала в оренду Приватній агрофірмі "Олена" шість земельних ділянок в обхід встановленої законодавством конкурсної процедури.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі № 924/128/21, задоволено позов Прокурора в інтересах держави до Старокостянтинівської міської ради, Приватної агрофірми "Олена" про визнання недійсними рішення та договорів.

Визнано недійсним рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 та шести договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена".

2.2. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи позов Прокурора, поданий в інтересах держави, установили, що захист інтересів держави в особі територіальної громади у цій справі має здійснювати Старокостянтинівська міська рада. Однак саме цей орган місцевого самоврядування Прокурор визначив відповідачем у справі, оскільки, на думку Прокурора, такий орган вчинив незаконні дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Прокурор обґрунтував порушення інтересів держави та відсутність органу, уповноваженого на здійснення функції для захисту інтересів держави, а тому зазначили і про обґрунтованість Прокурором представництва інтересів держави у цій справі.

2.3. Задовольняючи позовні вимоги Прокурора, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 прийняте без дотримання конкурентних засад (земельних торгів) та з порушенням приписів Земельного кодексу України, Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки Великочернятинська сільська рада розпорядилася земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. Оскільки оспорюване рішення Великочернятинської сільської ради є недійсним, а на підставі такого рішення укладені договори оренди земельних ділянок, то господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена".

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у справі № 924/128/21, до Верховного Суду звернулася Приватна агрофірма "Олена" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави до Старокостянтинівської міської ради, Приватної агрофірми "Олена" про визнання недійсними рішення та договорів оренди земельних ділянок.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Приватна агрофірма "Олена" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Приватна агрофірма "Олена", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Приватна агрофірма "Олена" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статей 203, 204, 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", помилково не застосували до спірних правовідносин приписи статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статті 228 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

3.4. Крім того, на думку Приватної агрофірми "Олена", господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

3.5. Скаржник також вважає, що господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання Приватної агрофірми "Олена" про залишення позову без розгляду, дійшовши висновку про те, що Прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду як самостійний позивач.

3.6. Заступник керівника Хмельницької обласної окружної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Заступник керівника Хмельницької обласної окружної прокуратури вважає незаконним рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 та вважає неправомірною передачу в оренду Приватній агрофірмі "Олена" земельних ділянок, оскільки такі земельні ділянки не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. Заступник керівника Хмельницької обласної окружної прокуратури вважає, що Великочернятинська сільська рада під час прийняття оспорюваного рішення перевищила свої повноваження.

3.7. 07.08.2024 Верховний Суд зареєстрував додаткові пояснення Приватної агрофірми "Олена", які сформовані 07.08.2024 в системі "Електронний суд".

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до рішення Великочернятинської сільської ради народних депутатів від 24.05.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству "Прогрес" видано Державний акт на право колективної власності на землю площею 2133,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.2. 01.02.2006 між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватною агрофірмою "Олена" укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі розпоряджень районної державної адміністрації від 06.12.2005 № 332/ 2005-р та від 07.12.2005 № 337/2005-р передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в межах Великочернятинської сільської ради.

4.3. Згідно з пунктом 2.1 договору оренди земельних ділянок від 01.02.2006 в оренду передається три земельні ділянки загальною площею 123,192 га, в тому числі ріллі - 123,192 га (із земель невитребуваних паїв дві земельні ділянки загальною площею 82,454 га, із земель запасу одна земельна ділянка площею - 40,783 га).

4.4. Земельні ділянки із земель невитребуваних паїв надаються в тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 06.12.2010 для використання за цільовим призначенням. Земельна ділянка із земель запасу надається в тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 06.12.2015 для використання за цільовим призначенням (пункт 3.1 договору оренди земельних ділянок від 01.02.2006).

4.5. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що з 2011 до 2018 років сторони укладали додаткові угоди до договору оренди земельних ділянок від 01.02.2006, якими, зокрема, змінювали строк дії договору (до 06.12.2019 за додатковою угодою від 03.10.2018) та загальну площу оренди земельних ділянок (69,0715 га).

4.6. 13.06.2008 між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватною агрофірмою "Олена" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі розпоряджень голови районної державної адміністрації від 08.05.2008 № 158/2008-р та від 13.06.2008 № 199/2008-р передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, яка знаходиться в межах Великочернятинської сільської ради.

4.7. Згідно з пунктом 2.1 договору оренди земельної ділянки від 13.06.2008 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 73,00 га, в тому числі рілля - 73,00 га, із земель невитребуваних паїв Великочернятинської сільської ради.

4.8. Відповідно до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 13.06.2008 земельна ділянка надається в тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 12.06.2009 для використання за цільовим призначенням.

4.9. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь Великочернятинської сільської ради від 27.05.2008 вартість 1 га ріллі станом на 27.05.2008 становить 11 522,84 грн.

4.10. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що впродовж 2009 - 2018 років сторони укладали додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки від 13.06.2008, якими продовжували строк його дії та змінювали площу земельної ділянки.

4.11. Господарські суди встановили, що Комісія з питань регулювання земельних відносин на території Старокостянтинівського району рішенням від 07.12.2018 рекомендувала Старокостянтинівській районній державній адміністрації задовольнити заяву Приватної агрофірми "Олена" та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок із земель невитребуваних паїв Великочернятинської сільської ради площами 20,2411 га, 5,5554 га, 15,9882 га, 8,7827 га, 25,0480 га, 27,1516 га, 17,4537 га та передати в оренду строком на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.12. 13.12.2018 Старокостянтинівська районна державна адміністрація прийняла розпорядження № 244/2018р, яким затвердила Приватній агрофірмі "Олена" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв та надала земельні ділянки в тимчасове користування на умовах оренди за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.13. 21.12.2018 між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватною агрофірмою "Олена" (орендар) укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 6824281300:04:007:0098 площею 27,1516 га, 6824281300:04:007:0100 площею 25,0480 га, 6824281300:04:016:0284 площею 8,7827 га, 6824281300:04:016:0282 площею 15,9882 га, 6824281300:04:016:0283 площею 7,5554 га, 6824281300:04:007:0099 площею 20,2411 га, 6824281300:04:007:0008 площею 17,4537 га.

4.14. Господарські суди зазначили, що дію наведених договорів оренди земельних ділянок від 21.12.2018 було достроково припинено за погодженням сторін під час провадження у справі № 924/288/20.

4.15. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.09.2020 директор Приватної агрофірми "Олена" звернувся до Великочернятинської сільської ради з клопотанням про надання в оренду шести земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які розташовані за межами населених пунктів, загальною площею 95,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Кадастрові номери земельних ділянок: 6824281300:04:007:0100 площею 25,0480 га, 6824281300:04:016:0284 площею 8,7827 га, 6824281300:04:016:0282 площею 15,9882 га, 6824281300:04:016:0283 площею 7,5554 га, 6824281300:04:007:0099 площею 20,2411 га, 6824281300:04:007:0008 площею 17,4537 га.

4.16. Відповідно до листа від 08.08.2019, адресованого Старокостянтинівській місцевій прокуратурі, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі документальної перевірки встановило, що Старокостянтинівська районна державна адміністрація при прийнятті розпорядження від 13.12.2018 № 244/2018-р в частині надання в оренду Приватній агрофірмі "Олена" земельних ділянок порушила вимоги статей 7, 9, 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та статті 17 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки згідно з інформацією, наданою Великочернятинською сільською радою, належать до малопродуктивних земель, які були виключені з єдиних масивів, що паювалися, і не належать до невитребуваних (нерозподілених) паїв.

4.17. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 29.11.2019 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області провело перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів та стосовно законності прийняття Старокостянтинівською районною державною адміністрацією розпорядження від 13.12.2018 № 244/2018-р про надання в оренду земельних ділянок невитребуваних (нерозподілених) часток (паїв). За результатами зазначеної перевірки 29.11.2019 складено акт, в якому зафіксовано такі порушення: відповідно до план-схеми паювання земель Великочернятинської сільської ради земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824281300:04:007:0098 площею 27,1516 га, 6824281300:04:007:0100 площею 25,0480 га, 6824281300:04:016:0284 площею 8,7827 га, 6824281300:04:016:0282 площею 15,9882 га, 6824281300:04:016:0283 площею 7,5554 га, 6824281300:04:007:0099 площею 20,2411 га, 6824281300:04:007:0008 площею 17,4537 га не підлягали паюванню між членами сільськогосподарського підприємства.

4.18. Старокостянтинівська районна державна адміністрація листом від 03.12.2019 повідомила Старокостянтинівську місцеву прокуратуру про те, що земельні ділянки, розташовані на території Великочернятинської сільської ради, належать до невитребуваних часток (паїв), що підтверджувалося на засіданнях Комісії з питань регулювання земельних відносин на території Старокостянтинівського району та технічною документацією, виготовленою землевпорядними організаціями. Пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, в тому числі земельними ділянками невитребуваних часток (паїв), регулювання земельних відносин, покладалося на члена комісії - представника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Під час прийняття розпорядження від 13.12.2018 № 244/2018-р не надавалася інформація, яка би підтверджувала належність земельних ділянок до невитребуваних часток (паїв). Під час передачі в користування земельних ділянок Приватній агрофірмі "Олена" списки власників сертифікатів на відповідні земельні частки (паї) не надавалися через відсутність такої інформації.

4.19. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 06.12.2019 повідомило прокуратуру Хмельницької області про витребування у районних державних адміністрацій області інформації про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), земельних ділянок невитребуваних часток (паїв) на території відповідного району впродовж 2016- 2018 років з метою виконання заходів з державного контролю за використанням та охороною земель та вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури, управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

4.20. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до рішення від 28.09.2020 № 2 Великочернятинська сільська рада надала Приватній агрофірмі "Олена" в тимчасове користування на умовах оренди шість земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності Великочернятинської сільської ради, які розташовані за межами населених пунктів Великочернятинської сільської ради, загальною площею 95,0691 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років від дня укладення договорів.

4.21. 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою (орендодавець) та Приватною агрофірмою "Олена" (орендар) укладено шість договорів оренди земельних ділянок, відповідно до пунктів 1.1 яких орендодавець на підставі рішення від 28.09.2020 № 2 передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в межах Великочернятинської сільської ради.

4.22. Господарські суди встановили, що зазначені договори оренди земельних ділянок від 28.09.2020 містять однакові умови.

4.23. Відповідно до пунктів 2.1 договорів оренди земельних ділянок від 28.09.2020 в оренду передаються земельні ділянки із земель комунальної власності Великочернятинської сільської ради, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6824281300:04:007:0100 площею 25,0480 га, в тому числі рілля 25,0480 га, земельна ділянка з кадастровим номером 6824281300:04:016:0284 площею 8,7827 га, в тому числі рілля 8,7827 га, земельна ділянка з кадастровим номером 6824281300:04:016:0282 площею 15,9882 га, в тому числі рілля 15,9882 га, земельна ділянка з кадастровим номером 6824281300:04:016:0283 площею 7,5554 га, в тому числі рілля 7,5554 га, земельна ділянка з кадастровим номером 6824281300:04:007:0099 площею 20,2411 га, в тому числі рілля 20,2411 га, земельна ділянка з кадастровим номером 6824281300:04:007:0008 площею 17,4537 га, в тому числі рілля 17,4537 га.

4.24. Згідно з пунктами 3.1 договорів оренди земельних ділянок від 28.09.2020 земельні ділянки надаються у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 28.09.2030 для використання за цільовим призначенням, але не пізніше дня державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

4.25. У пунктах 4.1 договорів оренди земельних ділянок від 28.09.2020 визначений розмір орендної плати за 1 га в рік, який складає 8 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

4.26. Пунктами 14.4 договорів оренди земельних ділянок від 28.09.2020 передбачено, що ці договори набирають чинності з моменту їх укладення, державної реєстрації та підписання актів приймання-передачі земельних ділянок.

4.27. Згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.10.2020 державний реєстратор на підставі рішення від 28.09.2020 № 2, договорів оренди земельних ділянок від 28.09.2020, вніс записи про право оренди земельних ділянок (орендодавець: Великочернятинська сільська рада; орендар: Приватна агрофірма "Олена").

4.28. Господарські суди встановили, що Фізична особа - підприємець Степовий М. Ю. листом від 31.03.2020 № 15 повідомив Прокурора про те, що орієнтовна вартість 1 га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Білогірського, Красилівського, Теофіпольського, Старосинявського та Старокостянтинівського районів Хмельницької області становить 60 тис грн. Орієнтовна ринкова вартість земельної ділянки площею 2,735 га з кадастровим номером 6810100000:18:001:0121, що розташована в межах м. Хмельницького, становить 12 млн грн.

4.29. На запит Прокурора від 17.12.2020 щодо перевірки та надання відповідної правової оцінки стосовно повторної передачі в оренду Приватній агрофірмі "Олена" земельних ділянок Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило про те, що відповідно до статті 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані. Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області також повідомило про те, що спірні земельні ділянки належать до земель колишньої колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес". Спірні земельні ділянки не підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв), а тому вони не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв). Крім того, Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначило, що Великочернятинська сільська рада під час передачі Приватній агрофірмі "Олена" в користування (оренду) спірних земельних ділянок порушила вимоги частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, оскільки передача в оренду земельних ділянок здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

4.30. Крім того, господарські суди зазначили, що рішенням Старокостянтинівської міської ради від 04.01.2021 № 25/2/VIII "Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Старокостянтинівської міської ради" вирішено, зокрема, реорганізувати Великочернятинську сільську раду шляхом приєднання до Старокостянтинівської міської ради. Старокостянтинівська міська рада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Великочернятинської сільської ради.

4.31. Прокурор, вважаючи, що відповідачі не дотрималися процедури, встановленої Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", порушили приписи статей 124, 134 Земельного кодексу України, звернувся до Господарського суду Хмельницької області із цим позовом.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 у справі № 924/128/21 визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.

Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватної агрофірми "Олена" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у справі № 924/128/21.

Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2021 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Приватної агрофірми "Олена" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у справі № 924/128/21 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.05.2022 № 29.3-02/898 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 924/128/21 у зв`язку із увільненням судді ОСОБА_1 від роботи з огляду на призов до військової служби за мобілізацією.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 924/128/21 між суддями від 12.05.2022 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 924/128/21 за касаційною скаргою Приватної агрофірми "Олена" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021. Прийнято до провадження касаційну скаргу Приватної агрофірми "Олена" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у справі № 924/128/21 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я. Зупинено касаційне провадження у справі № 924/128/21 за касаційною скаргою Приватної агрофірми "Олена" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 925/1133/18.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Приватної агрофірми "Олена" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у справі № 924/128/21 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

5.2. З урахуванням зупинення касаційного провадження, з метою забезпечення єдності судової практики, а також з урахуванням наявності підстав для зміни складу суду, ця справа № 924/128/21 розглядається у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання усіх процесуальних дій і дотримання прав та інтересів учасників справи.

5.3. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.4. Заслухавши суддю-доповідача, Прокурора та представника відповідача-2, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.5. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави до Старокостянтинівської міської ради, Приватної агрофірми "Олена" про визнання недійсним рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 та про визнання недійсним шести договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена".

5.6. Підставою позовних вимог, на думку Прокурора, є недотримання відповідачами процедури, встановленої Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" і порушення приписів статей 124, 134 Земельного кодексу України.

5.7. Верховний Суд, переглядаючи оскаржувані судові рішення, зазначає, що касаційне провадження у цій справі № 924/128/21 зупинялося до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 925/1133/18.

Колегія суддів установила, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 справу № 925/1133/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11.06.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 925/1133/18, яка 17.07.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на викладене колегія суддів враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.8. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначила, що Прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.

Прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

5.9. Господарські суди попередніх інстанцій, установивши, що захист інтересів держави в особі територіальної громади у цій справі має здійснювати Старокостянтинівська міська рада, однак саме цей орган місцевого самоврядування Прокурор визначив відповідачем у справі, оскільки, на думку Прокурора, такий орган вчинив незаконні дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади, дійшли правильного висновку про наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави у цій справі.

Такі висновки господарських судів відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, до закінчення перегляду якої зупинялося касаційне провадження у цій справі № 924/128/21. Тому доводи скаржника про неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій приписів статті 23 закону України "Про прокуратуру" є необґрунтованими.

5.10. Водночас колегія суддів зазначає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

5.11. За змістом частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

5.12. Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.13. Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

5.14. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

5.15. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

5.16. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

5.17. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

5.18. Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 04.04.2023.

5.19. Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

5.20. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.

5.21. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 20.06.2023 у справі № 904/2470/22, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.

5.22. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що, розглядаючи цю справу № 924/128/21 по суті позовних вимог, суди повинні були з`ясувати, чи є спосіб захисту, обраний Прокурором, ефективним для захисту права держави у спірних правовідносинах.

5.23. Однак зміст рішення господарського суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду свідчать про те, що господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 924/128/21, не з`ясовували та не досліджували питання, чи є спосіб захисту, обраний Прокурором, ефективним для захисту права держави у спірних правовідносинах.

5.24. Водночас зазначене питання щодо ефективності обраного способу захисту права відіграє важливу роль та безпосередньо впливає на результат вирішення справи, оскільки, як вже зазначалося, якщо суд дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.

5.25. Прокурор, звертаючись із позовом у цій справі № 924/128/21, пред`явив до Старокостянтинівської міської ради та Приватної агрофірми "Олена" позовні вимоги про визнання недійсним рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 та про визнання недійсними шести договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена".

5.26. Верховний Суд зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши цю справу № 924/128/21 по суті позовних вимог, дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах держави. Господарські суди визнали недійсними рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 та шість договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена".

5.27. Однак, розглядаючи цю справу № 924/128/21, господарські суди попередніх інстанцій помилково не врахували того, що позовна вимога про визнання правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про витребування / повернення майна з володіння відповідача. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, ухваленій після подання касаційної скарги у цій справі № 924/128/21, який колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне врахувати. Крім того, такий висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 09.07.2024 у справі № 926/900/22, від 19.06.2024 у справі № 740/3262/20.

5.28. Проте, як установили господарські суди попередніх інстанцій, Прокурор, звертаючись із позовом у цій справі № 924/128/21, зокрема, заявив позовні вимоги про визнання недійсними шести договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена", без пред`явлення позовних вимог про зобов`язання Приватної агрофірми "Олена" повернути Старокостянтинівській міській раді (правонаступник Великочернятинської сільської ради) земельні ділянки.

5.29. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що задоволення позовних вимог Прокурора в інтересах держави про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена", без пред`явлення позовних вимог про зобов`язання Приватної агрофірми "Олена" повернути Старокостянтинівській міській раді (правонаступник Великочернятинської сільської ради) земельні ділянки в цьому випадку не є ефективним способом захисту права держави.

5.30. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій помилково не звернули уваги на те, що позовна вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки таке рішення вичерпало свою дію виконанням. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, ухваленій після подання касаційної скарги у цій справі № 924/128/21, який колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне врахувати. Крім того, такий висновок також викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21.

5.31. Позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність прийнятого рішення органу місцевого самоврядування без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на яке воно спрямоване. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 та постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22.

5.32. Водночас інші доводи, наведені у касаційній скарзі Приватної агрофірми "Олена", не впливають на результат вирішення цієї справи з урахуванням обраного Прокурором способу захисту права держави, оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, постанові Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23.

5.33. Верховний Суд також зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.34. З огляду на те, що господарські суди попередніх інстанцій установили всі обставини, які мають значення для цієї справи, проте не врахували висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, щодо ефективності способу захисту, оскаржувані судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові Прокурора в інтересах держави до Старокостянтинівської міської ради, Приватної агрофірми "Олена" про визнання недійсним рішення Великочернятинської сільської ради "Про надання в оренду земельних ділянок" від 28.09.2020 № 2 та про визнання недійсними шести договорів оренди земельних ділянок, укладених 28.09.2020 між Великочернятинською сільською радою та Приватною агрофірмою "Олена".

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

6.3. Ураховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі належить скасувати, оскільки вони ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

7.2. За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

7.3. Оскільки касаційну скаргу належить задовольнити, то, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат, понесених Приватною агрофірмою "Олена" у зв`язку з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладення цих витрат на Старокостянтинівську місцеву прокуратуру.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватної агрофірми "Олена" задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у справі № 924/128/21 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави відмовити.

4. Стягнути з Старокостянтинівської місцевої прокуратури на користь Приватної агрофірми "Олена" 23 835 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять п`ять) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 31 780 (тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак