Постанова

від 03.08.2021 по справі 924/128/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Справа № 924/128/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пузирко В.В. ,

представники учасників справи:

прокурор- Безпалов А.В.;

відповідач 1- не з`явився;

відповідач 2- Оніщук Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача 2-Приватної агро-фірми Олена на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021, повний текст якого складено 26.04.2021, у справі №924/128/21 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури

в інтересах держави

до 1. Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області

м.Старокостянтинів Хмельницької обл.

2. Приватної агрофірми Олена с.Оріхівка Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл.

про визнання недійсним рішення сільської ради та договорів оренди землі,-

У лютому 2021 року Перший заступник керівника Старокостянтинівської місцевої проку-ратури (надалі в тексті - Прокурор) в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним рішення Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області (надалі в тексті - Сільська рада) №2 від 28.09.2020 Про надання в оренду земельних ділянок , яким передано в оренду приватній агрофірмі Олена (надалі в тексті - Агрофірма) земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 95,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані за межами населених пунктів Великочернятинської сільської ради та визнати недійсними договори оренди землі від 28.09.2020, укладені Сільською радою та Агрофірмою.(т.1, арк.справи 1-14).

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на те, що з 01.01.2019 землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які пере-бували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Таким чином, внесення змін до законодавства є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу закону переходять до комунальної власності. Як стверджує Прокурор, земельні ділянки з кадастровими №6824281300:04:007:0100, №6824281300:04:007:0008, №6824281300:04:007:0099, №6824281300:04:016:0282, №6824281300:04:016:0284, №6824281300:04:007:0283, які передано в оренду Агрофірмі - не входили до площі ріллі, яка підлягала розподілу між власниками земельних часток (паїв). Оскільки вказані земельні ділянки віднесено до малопродуктивних земель, виклю-чено з єдиних масивів, що паювалися і до невитребуваних (нерозподілених) паїв вони не належать, то на думку Прокурора - існують підстави для визнання недійсними як рішення Сільської ради №2 від 28.09.2020 про передання в оренду Агрофірмі земельних ділянок сільсько-господарського признання площею 95,0691 га, так і шести договорів оренди, укладених Сільською радою та Агрофірмою, позаяк вони укладенні в обхід встановленої ст.ст.124, 134 ЗК України конкурсної процедури.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у справі №924/128/21 задоволено позов в повному обсязі. Ухвалюючи рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішення Великочернянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №2 від 28.09.2020 прийнято з порушенням вимог Земельного кодексу України, ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , оскільки сільська рада розпорядилася земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, та статей 124, 134 Земельного кодексу України, тобто без дотримання конку-рентних засад (земельних торгів). Враховуючи, що рішення Великочернятинської сільської ради №2 від 28.09.2020 є недійсним, а на його підставі укладено оспорювані правочини - суд дійшов висновку, що договори оренди земельної ділянки від 28.09.2020 є такими, що укладені з пору-шенням приписів ст.124, ст.134 ЗК України, а тому також підлягають визнанню недійсними.(т.1, арк.справи 221-232).

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач-2 подав скаргу до Північно-західного апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.(т.2, арк.справи 1-6).

Обґрунтовуючи скаргу, Відповідач-2 зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно зробив висновок, що спірні земельні ділянки відно-сяться до малопродуктивних земель, оскільки такі обставини не доведені і встановлені на підставі недопустимих доказів, а надаючи оцінку обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема зігнорував положення ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Апелянт вважає спірні земельні ділянки сформованими та такими, що відносяться до нерозподілених (неви-требуваних) часток (паїв), які не є землями держаної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідної ради до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Крім того, докази подані Прокурором з порушенням строків, визначених ст.80 ГПК України, а судом безпідставно прийнято подані докази. Апелянт наголошує, що Агрофірма користувалась спірними земельними ділянками з 2006 року на підставі доданих до відзиву договорів оренди та розпоряджень, і жодне з розпоряджень та договорів оренди, недійс-ними не визнавались, а тому, правомірність цих договорів, умов договорів та розпоряджень презюмована в силу ст.204 ЦК України. Вказані розпорядження та договори свідчать, що спірні земельні ділянки відносяться саме до невитребуваних паїв, які на сьогоднішній день перебувають лише у розпорядженні відповідної місцевої ради, а власники паїв не позбавлені своїх прав на оформлення права власності на земельні ділянки, тому оскаржуване розпорядження та договори оренди укладенні відповідно до вимог чинного на момент укладення законодавства. Звертає увагу, що Агрофірма використовувала спірні земельні ділянки з 2006 року, тому договори укладено на новий строк із використанням переважного права. При цьому, провадження у справі №924/288/20 було закрито, але договори недійсними не визнавались, а були припинені за взаємною згодою сторін і жодним рішенням суду недійсними не визнавались. Апелянт також наголошує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано клопотання про залишення позову без розгляду. Вказуючи у позові, що порушено майнові права Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, Старокостянтинівську міську раду Хмельницької області визначено саме як Відповідача, а не Позивача, права якого нібито порушено. Агрофірма напо-лягає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави і звертатися до суду з відповідним позовом до Агрофірми, при цьому, сама по собі обставина незвернення Старокостянтинівської міської ради з позовом протягом певного періоду часу, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору - не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави. Наразі бездіяльність Старокостянтинівської міської ради не можна вважати встановленою, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази того, що Прокурор повідомляв останню про встановлення порушень порядку розпорядження землями, що перебувають у розпорядження територіальної громади Старокостянтинівської міської ради.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 відкрито провадження у справі №924/128/21, розгляд справи призначено на 03.08.2021.(т.1, арк.справи 34).

16.07.2021 через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення апелянта, у яких він додатково підтримує свою апеляційну скаргу та наголошує, що належним позивачем мало б бути управління Держгеокадастру.(т.2, арк.справи 38-42).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 03.08.2021 представник Відповідача-2 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав свої пояснення.

Відповідач-1 не забезпечив явку свого представника у судове засідання апеляційної інс-танції, при цьому, явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарсь-кий суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Великочернятинська сільська рада видала Колективному сільськогосподарському підприємству Прогрес Державний акт на право колективної власності на землю, а саме 2133,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення сільської ради від 24.05.1995.(т.1, арк.справи 205).

01.02.2006 Старокостянтинівською районною державною адміністрацією-орендодавець та ПА Олена -орендар укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до п.1.1 якого орендодавець на підставі розпоряджень районної державної адміністрації від 06.12.2005 №332/ 2005-р. та від 07.12.2005р. №337/2005-р. надає, а орендар приймає в строкове платне користу-вання на умовах оренди три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в межах Великочернятинської сільської ради.(т.1, арк.справи 114-118).

В оренду, згідно п.2.1 договору, передається три земельні ділянки загальною площею 123,192 га, в тому числі ріллі - 123,192 га, із земель не витребуваних паїв дві земельні ділянки загальною площею 82,454 га, із земель запасу одна земельна ділянка площею - 40,783 га Велико-чернятинської сільської ради Старокостянтинівського району, згідно з кадастровими планами (схемами) розташування земельних ділянок, що є невід`ємною частиною даного договору.

Земельні ділянки із земель невитребуваних паїв надаються у тимчасове платне користу-вання на умовах оренди строком до 06.12.2010 для використання за цільовим призначенням. Земельна ділянка із земель запасу надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 06.12.2015 для використання за цільовим призначенням.(п.3.1 договору)

З матеріалів справи, а саме - Акта визначення меж та прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в натурі від 01.02.2006 вбачається, що Сільська рада пере-дала, а Агрофірма прийняла три земельних ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу та невитребуваних паїв Великочернятинської сільської ради загальною площею 123,192 га, в тому числі ріллі - 123,192 га.

Крім того, з 2011 року по 2018 сторони укладали додаткові угоди до вказаного Договору, якими, зокрема, змінювали строк його дії (до 06.12.2019 за додатковою угодою від 03.10.2018) та загальну площу оренди земельних ділянок - 69, 0715 га.(т.1, арк.справи 114-122).

Матеріалами справи стверджується, що 13.06.2008 орендодавцем-Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (надалі в тексті - Старокостянтинівська РДА) та орендарем-Приватною агрофірмою Олена укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого орендодавець на підставі розпоряджень голови районної державної адміністрації від 08.05. 2008 №158/2008-р та від 13.06.2008 №199/2008-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, яка знаходиться в межах Великочернятинської сільської ради.(т.1, арк.справи 123-125).

В оренду, відповідно до п.2.1 договору, передається земельна ділянка загальною площею 73,00 га, в тому числі ріллі - 73,00 га, із земель невитребуваних паїв Великочернятинської сіль-ської ради Старокостянтинівського району, згідно з планом (схемою) розташування земельної ділянки, що є невід`ємним додатком даного договору.

Згідно з п.3.1 договору земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 12.06.2009 для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до витягу від 27.05.2008 з технічної документації про нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Великочернятинської сільської ради вартість 1 га ріллі станом на 27.05.2008 складає 11522,84 грн.(т.1, арк.справи 126).

З матеріалів справи, а саме - Акта визначення меж та прийому-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі, Великочернятинська сільська рада 15.06.2008 пере-дала, а Агрофірма прийняла земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних паїв Великочернятинської сільської ради загальною площею 73,00 га, в тому числі ріллі - 73,00 га згідно плану (схеми) земельної ділянки, що є додатком договору оренди.(т.1, арк. справи 126-зворот).

Матеріали справи свідчать, що упродовж 2009 - 2018 років сторони укладали додаткові угоди до вказаного договору, якими продовжували строк його дії та змінювали площу оренди земельної ділянки.(т.1, арк.справи 127-132).

Як вбачається з матеріалів справи, Комісія з питань регулювання земельних відносин на території Старокостянтинівського району рішенням від 07.12.2018 рекомендувала Старокостян-тинівській РДА задовольнити заяву дирекції ПАФ Олена та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок із земель невитребуваних паїв Великочернятинської сільської ради площами 20,2411 га, 5,5554 га, 15,9882 га, 8,7827 га, 25,0480 га, 27,1516 га, 17,4537 га та передати в оренду терміном на 7 років для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, про що свідчить витяг з протоколу №10 засідання Комісії.(т.1, арк. справи 133).

13.12.2018 Старокостянтинівською РДА винесено розпорядження №244/2018р, яким зат-верджено Агрофірмі технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв та надано в тимчасове користу-вання на умовах оренди за межами населених пунктів району для ведення товарного сільського-подарського виробництва.(т.1, арк.справи 134).

Старокостянтинівська РДА та Агрофірма 21.12.2018 уклали договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 6824281300:04:007:0098 (площа 27,1516 га), 6824281300: 04:007:0100 (площа 25,0480 га), 6824281300:04:016:0284 (площа 8,7827 га), 6824281300:04:016: 0282 (площа 15,9882 га), 6824281300:04:016:0283 (площа 7,5554 га), 6824281300:04:007:0099 (площа 20,2411 га), 6824281300:04:007:0008 (площа 17,4537 га).(т.1, арк.справи 136-149).

Колегія суддів зауважує, що дію зазначених договорів було припинено достроково за погодженням сторін під час провадження у справі №924/288/20.

Матеріалами справи стверджується, що 28.09.2020 директор Агрофірми звернувся до Сільської ради з клопотанням про надання в оренду шести земельних ділянок сільськогоспо-дарського призначення комунальної власності, які розташовані за межами населених пунктів загальною площею 95,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва термі-ном на 10 років. Кадастрові номери земельних ділянок: 6824281300:04:007: 0100 (площа 25,0480 га), 6824281300:04:016:0284 (площа 8,7827 га), 6824281300:04:016:0282 (площа 15,9882 га), 6824281300:04:016:0283 (площа 7,5554 га), 6824281300:04:007:0099 (площа 20,2411 га), 6824281300:04:007:0008 (площа 17,4537 га).(т.1, арк.справи 24).

Згідно листа від 08.08.2019, адресованого Старокостянтинівській місцевій прокуратурі, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області документальною перевіркою встановлено, що Старокостянтинівською РДА при прийнятті розпорядження №244/2018-р від 13.12.2018р. в частині надання в оренду ПАФ Олена спірних земельних ділянок, розташованих на території Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району, порушено вимоги ст.ст. 7, 9, 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а також з порушенням вимог ст.17 ЗК України, оскільки вищезазначені земельні ділянки згідно інформації наданої сільською радою відносяться до мало-продуктивних земель, які були виключені з єдиних масивів, що паювалися і не належить до невитребуваних (нерозподілених) паїв.(т.1, арк.справи 195-196).

Матеріали справи свідчать, що 29.11.2019 Головне управління Держгеокадастру у Хмель-ницькій області провело перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства, вико-ристання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів стосовно закон-ності прийняття Старокостянтинівською РДА розпорядження від 13.12.2018 №244/2018-р про надання в оренду земельних ділянок невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), за наслідками якої 29.11.2019 склало Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, в якому зафіксувало наступні порушення: відповідно до план-схеми паювання земель Великочернятинської сільської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6824281300:04:007:0098 (площа 27,1516 га), 6824281300:04:007:0100 (площа 25,0480 га), 6824281300:04:016:0284 (площа 8,7827 га), 6824281300:04:016:0282 (площа 15,9882 га), 6824281300: 04:016:0283 (площа 7,5554 га), 6824281300:04:007:0099 (площа 20,2411 га), 6824281300:04:007:0008 (площа 17,4537 га) - не підлягали розпаюванню між членами сільськогосподарського підприємства. (т.1, арк.справи 199-204).

У даному Акті також зазначено, що відділом у Старокостянтинівському районі Головного упраління Держгеокадастру у Хмельницькій області надано схеми паювання Великочернятинської сільської ради, які враховувались при проведенні перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Старокостянтинівська РДА листом від 03.12.2019 повідомила Старокостянтинівську місцеву прокуратуру, що земельні ділянки на території Велико-чернятинської сільської ради належать до невитребуваних часток (паїв), що підтверджувалось на засіданнях Комісій з питань регулювання земельних відносин на території Старокостянтинівсь-кого району та технічною документацією, виготовленою землевпорядними організаціями. Пропо-зиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності (в т.ч. земельними ділян-ками невитребуваних часток (паїв)), регулювання земельних відносин покладалось на члена комісії - представника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Під час прийняття розпорядження №244/2018-р від 13.12.2018 інфор-мація, яка б підтверджувала віднесення земельних ділянок до невитребуваних часток (паїв) не надавалась. Під час передачі у користування земельних ділянок Приватній агрофірмі Олена списки власників сертифікатів на відповідні земельні частки (паї) не надавались через відсутність такої інформації.(т.1, арк.справи 210-211).

Управління Держгеокадастру листом від 06.12.2019 повідомило Прокуратуру Хмельниць-кої області про витребування у районних державних адміністрацій області інформації про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельних ділянок невитребуваних часток (паїв) на території відповідного району впродовж 2016-2018 років з метою виконання заходів з державного контролю за вико-ристанням та охороною земель при прийнятті РДА рішень про надання прав на земельні ділянки бувшої колективної власності та вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури, управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління.(т.1, арк.справи 197-198).

Рішенням №2 від 28.09.2020 Сільська рада надала Агрофірмі в тимчасове користування на умовах оренди шість земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель кому-нальної власності Великочернятинської сільської ради, які розташовані за межами населених пунктів Великочернятинської сільської ради загальною площею 95,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років від дня укладання договору згідно додатком та встановлено орендну плату за вищевказані земельні ділянки у розмірі 8% від норма-тивної грошової оцінки земельних ділянок. Доручено сільському голові укласти з Агрофірмою договір оренди на земельні ділянки.(т.1, арк.справи 25).

Додатком до вказаного рішення Сільською радою затверджено список осіб, яким надаються в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки: ПАФ Олена - 6824281300: 04:007:0100 (площа 25,0480 га), 6824281300:04:016:0284 (площа 8,7827 га), 6824281300:04:016: 0282 (площа 15,9882 га), 6824281300:04:016:0283 (площа 7,5554 га), 6824281300:04:007:0099 (площа 20,2411 га), 6824281300:04:007:0008 (площа 17,4537 га). Термін оренди 10 років.(т.1, арк.справи 26).

Матеріали справи свідчать, що Сільською радою як орендодавцем та Агрофірмою як орендарем 28.09.2020 укладено шість договорів оренди земельних ділянок, відповідно до п.1.1 яких орендодавець на підставі рішення №2 від 28.09.2020 надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподар-ського виробництва, які знаходяться в межах Великочернятинської сільської ради.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені договори аналогічні одне одному і містять однакові умови (т.1, арк.справи 27-58).

Відповідно до п.2.1 договорів - в оренду передаються земельні ділянки із земель кому-нальної власності Великочернятинської сільської ради, (схемою) розташування земельної ділянки, 25,0480 га, в тому числі ріллі - 25,0480, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04: 007:0100; площею 8,7827 га, в тому числі ріллі - 8,7827, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:016:0284, площею 15,9882 га, в тому числі ріллі - 15,9882, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:016:0282, площею 7,5554 га, в тому числі ріллі - 7,5554, кадаст-ровий номер земельної ділянки 6824281300:04:016:0283; площею 20,2411 га, в тому числі ріллі - 20,2411, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:007:0099; площею 17,4537 га, в тому числі ріллі - 17,4537, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:007:0008.

Згідно з п.3.1 договорів - земельні ділянки надаються у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 28.09.2030 для використання за цільовим призначенням, але не пізніше дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Розмір орендної плати за 1 га в рік встановлено у пунктах 4.1 договорів щодо кожної земельної ділянки на весь термін дії договорів і він складає 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Визначено, що договори набирають чинності з моменту його укладення, державної реєстр-рації та підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, який є їх невід`ємною частиною. (п.14.4 договорів).

Відповідно до актів визначення меж та прийому-передачі земельних ділянок сільськогос-подарського призначення в натурі від 28.09.2020 Сільською радою передано, а Приватною Агро-фірмою Олена прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності Великочернятинської сільської ради площею 25,0480 га, в тому числі ріллі - 25,0480, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:007:0100; площею 8,7827 га, в тому числі ріллі - 8,7827, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:016:0284, площею 15,9882 га, в тому числі ріллі - 15,9882, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300: 04:016:0282, площею 7,5554 га, в тому числі ріллі - 7,5554, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:016:0283; площею 20,2411 га, в тому числі ріллі - 20,2411, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:007:0099; площею 17,4537 га, в тому числі ріллі - 17,4537, кадастровий номер земельної ділянки 6824281300:04:007:0008.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.10.2020 державним реєстратором на підставі рішення органу місце-вого самоврядування №2 від 28.09.2020, договорів оренди землі від 28.09.2020 внесено записи про право оренди спірних земельних ділянок. Орендодавець: Великочернятинська сільська рада, орендар: приватна агрофірма Олена .

Фізичною особою-підприємцем Степовим М.Ю. листом №15 від 31.03.2020 повідомлено заступника прокурора Хмельницької області, що орієнтовна вартість 1 га земель сільськогоспо-дарського призначення за межами населених пунктів Білогірського, Красилівського, Теофіполь-ського, Старосинявського та Старокостянтинівського районів Хмельницької області становить 60 тис.грн. Орієнтовна ринкова вартість земельної ділянки площею 2,735 га з кадастровим номером 6810100000:18:001:0121, що розташована в межах м.Хмельницького (територія дендропарку) становить 12 млн.грн.(т.1, арк.справи 59).

На запит першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури від 17.12.2020 щодо перевірки та надання відповідної правової оцінки стосовно повторної передачі в оренду Приватній агрофірмі Олена земельних ділянок площею 27,04 га (6824281300:04:007: 0100), площею 17,45 га (6824281300:04:007:0008), площею 20,24 га (6824281300:04:007:009), площею 15,98 га (6824281300:04:016:0282), площею 8,78 га (6824281300:04:016:0284), площею 7,55 га (6824281300:04:016:0283) - Управління Держгеокадастру 20.01.2021 повідомило, що згідно ст.7 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані. Повідомлено також, що згідно інформації відділу у Старокостянтинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.07.2019, вищезазначені земельні ділянки відно-сяться до земель бувшої колективної власності КСП Прогрес , розподілу між власниками земельних часток (паїв) не підлягали, а тому не відносяться до нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв). Управлінням Держгеокадастру зазначило, що при поділі та наданні у власність громадянам земельної ділянки площею 27,15 га, кадастровий номер 6824281300:04: 007:0098, вимоги земельного законодавства Сільською радою не порушено. Проте, при передачі Агрофірмі в користування (оренду) земельних ділянок площею 27,04 га (6824281300:04:007:0100), площею 17,45 га (6824281300:04:007:0008), площею 20,24 га (6824281300:04:007:009), площею 15,98 га (6824281300:04:016:0282), площею 8,78 га (6824281300:04:016:0284), площею 7,55 га (6824281300:04:016:0283) - Сільською радою порушено вимоги ч.2 ст.124 ЗК України, оскільки передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.(т.1, арк.справи 62-63, 64-65).

Згідно рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 04.01.2021 №25/2/VIII Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Старокостянтинівської міської ради вирішено, зокрема, реорганізувати Великочернятинську сільську раду шляхом при-єднання до Старокостянтинівської міської ради. Старокостянтинівська міська рада є правонаступ-ником всього майна, прав та обов`язків Великочернятинської сільської ради.(т.1, арк. справи 103-105).

Вважаючи, що Відповідачами недотримано процедури, встановленої Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної влас-ності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарсь-кого призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , ст.ст. 124, 134 ЗК України, - Прокурор просив суд визнати недійсними рішення Великичернятинської сільської ради та договори оренди землі, укладені 28.09.2020 Сільською радою та Агрофірмою.

При цьому, дотримуючись вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , Прокурор обґрунтовуючи позов і підстави представництва інтересів держави у суді послався на те, що прийняття органом місцевого самоврядування оскарженого рішення та укладення на його підставі договорів, які суперечать вимогам закону - порушують економічні інтереси держави, що полягає у позбавленні законодавчо встановленого права територіальної громади на передачу в користування спірних земельних ділянок на конкурентних засадах з дотриманням визначеної законом проце-дури, тому позов пред`явлено з метою захисту інтересів територіальної громади.

Як зазначалось вище, рішенням від 26.04.2021 у справі №924/128/21 господарський суд Хмельницької області задоволив позов в повному обсязі.(т.2, арк.справи 222-232).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Даний спір пов`язаний зокрема із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України Про прокуратуру шляхом представництва інтересів держави у суді, а також правомірність рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та дійсність договрів, укладених за наслідками такого рішення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за приписами частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на оскарження рішення суду першої інстанції в повному обсязі - дослідженню і оцінці в апеляційному провадженні підлягають всі докази, наявні в матеріалах справи.

Згідно ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до ст.ст.167,170 ЦК України набуває і здійс-нює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, вста-новленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих від-носин.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого само-врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що перед-бачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор зверта-ється до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійс-нювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів дер-жави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокуро-ром держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює предс-тавництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відпо-відного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 ч.4).

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлу-мачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Консти-туції України).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає зако-ни ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсут-ності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інте-ресів держави у спірних правовідносинах (аналогічна правова позиція викладена у пункті 50 поста-нови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин, а позовні ви-моги обґрунтовані тим, що Великочернятинська сільська рада приймаючи 28.09.2020 рішення №2 про передання в оренду Агрофірмі земельних ділянок сільськогосподарського признання площею 95,0691 га та укладаючи шість договорів оренди з Агрофірмою, порушила вимоги законодавства, оскільки вони укладенні в обхід встановленої законом конкурсної процедури, а саме ст.ст.124, 134 ЗК України.

Необхідність захисту інтересів держави обґрунтовано порушенням інтересів територіальної громади.

Підстави представництва прокурор мотивував тим, що орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо звернення з подібним позовом, відсутній, оскільки власник об`єкту нерухомості правонаступник сільської ради - Старокостянтинівська міська рада сама є суб`єктом правопорушення і визначена як Відповідач.

Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється теріторі-альною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місце-вого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебу-вають в управлінні районних і обласних рад (стаття 142 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територі-альним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, під-приємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові пра-ва, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної влас-ності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умо-вах з правом власності інших суб`єктів і кожне порушення закону щодо порядку використання комунальної власності є порушенням інтересів держави.

Разом з тим, обов`язковою умовою скасування акта органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору в судовому порядку є порушення прав особи, в даному випадку місцевої територіальної громади на мирне володіння об`єктом нерухомого майна.

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати Старокостянтинівська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування як Відповідача визначено Прокурором через те, що на думку останнього - Сільська рада вчинила протизаконні дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади.

Колегія суддів вважає, що позов Прокурором заявлено правомірно, а Старокостянтинівську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, позаяк іншого органу місцевого само-врядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі даної територіальної громади, виходячи із спірних правовідносин - не існує.

Така ж правова позиція підтримується Верховним Судом, що вбачається з постанов від 25.09. 2020 у справі №921/341/19, від 07.09.2020 у справі №917/468/19 та від 07.11.2018 у справі №916/ 749/17.

З огляду на встановлене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Прокурор обґрун-тував наявність порушення інтересів держави, правильно вказав на відсутність органу, уповноваж-женого на здійснення відповідних державних функції, для захисту інтересів держави в контексті положень абз.1 ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , а тому представництво прокуратурою інтересів держави у даній справі є належним чином обґрунтованим та таким що ґрунтуються на фактичних обставинах справи

Предметом даного спору є законність рішень органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та дійсність договорів оренди землі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиз-нання або оспорювання.(стаття 15 ЦК України). Способи захисту судом цивільних прав та інтере-сів передбачені у ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд приймає до уваги, що сільські, селищні, міські ра-ди є органами місцевого самоврядування базового рівня, статус та повноваження яких визначаю-ться Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

У відповідності до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В силу статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Так, згідно з п.34 ч.1 ст.26 вказаного Закону - питання регулювання земельних відносин ви-рішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

Суб`єктами права власності на землю, згідно зі ст.80 Земельного кодексу (надалі в тексті - ЗК України), є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні грома-ди, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч.1 ст.116 ЗК України, набуття права власності та права користування земе-льними ділянками із земель державної або комунальної власності відбувається за рішенням орга-нів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішен-ням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.(ст.83 ЗК України).

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійсню-ється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.(ч.1 ст.122, ч.1 ст.123 ЗК України).

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов`язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов`язки; набуття земельних прав та обов`язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юри-дичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов`язує виникнення, зміну і припи-нення земельних відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Як стверджується матеріалми справи, рішенням Сільської ради №2 від 28.09.2020 вирішено надати Агрофірмі в тимчасове користування на умовах оренди шість земельних ділянок сільсько-господарського призначення із земель комунальної власності Великочернятинської сільської ради, які розташовані за межами населених пунктів Великочернятинської сільської ради Старокостян-тинівського району Хмельницької області загальною площею 95,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років від дня укладання договору згідно додатком, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824281300:04:007:0100 (площа 25,0480 га), 6824281300:04: 016:0284 (площа 8,7827 га), 6824281300:04:016:0282 (площа 15,9882 га), 6824281300:04:016:0283 (площа 7,5554 га), 6824281300:04:007:0099 (площа 20,2411 га), 6824281300:04:007:0008 (площа 17,4537 га).

На думку Апелянта, зазначенні спірні земельні ділянки є сформованими та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які не є землями держаної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідної ради до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. При цьому, передання в користування спірних земельних ділянок регулюється положеннями ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а не в порядку ст.124 Земельного кодексу України.

Натомість колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірні земельні ділянки не відносяться до невитребуваних паїв, що підтверджується Схемою поділу земель колективної власності КСП Прогрес , розробленою Земельно-кадастровим бюро Старо-костянтинівського районного відділу земельних ресурсів Хмельницького обласного управління ресурсів та затвердженою рішенням Великочернятинської сільської ради №1 від 26.01.2001 та картографічними матеріалами, які було використано Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Управління Держгеокадастру під час проведення перевірки надання у власність та користування земельних ділянок на території колишньої Великочернятинської сільсь-кої ради Старокостянтинівського району.

Так, згідно даної Схеми виділялися земельні ділянки колективної власності площею 2011,4 га, які можуть бути поділені на земельні частки (паї).

Втім, земельні ділянки з кадастровими №№6824281300:04:007:0100, 6824281300:04:016: 0284, 6824281300:04:016:0282, 6824281300:04:016:0283, 6824281300:04:007:0099, 6824281300:04: 007:0008, які передані в оренду Агрофірмі - не входили до площі ріллі, яка підлягала розподілу між власниками земельних часток (паїв). Вказана обставина також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 29.11.2019, відповідно до якого згідно план-схеми паювання земель Великочернятинської сільської ради земельні ділянки (кадастрові номери: 6824281300:04:007:0100, 6824281300:04:016:0284, 6824281300:04:016:0282, 6824281300:04:016:0283, 6824281300:04:007:0099, 6824281300:04:007: 0008) не підлягали розпаюванню між членами колективного сільськогосподарського підприємства Прогрес .

Також Управлінням Держгеокадастру за наслідками документальної перевірки листом від 08.08.2019 підтверджено, що спірні земельні ділянки відносяться до малопродуктивних земель, які були виключені з єдиних масивів, що паювалися і не належать до невитребуваних (нерозподі-лених) паїв. Водночас, судом було взято до уваги, що Старокостянтинівська РДА приймала розпорядження №244/2018р, яким Агрофірмі затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з земель невитребуваних паїв, без будь-якої інформації, яка підтверджувала віднесення земельних ділянок до невитребуваних часток (паїв) та без списків власників сертифікатів на відповідні земельні частки (паї). Дана обставина стверджується листом від 03.12.2019 Старокостянтинівської РДА.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.7 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розта-шовані, зокрема малопродуктивні землі.

Проте, в порушення приписів ст.7 названого Закону - при прийнятті оспорюваного рішення та укладення з Агрофірмою договорів оренди Сільська рада перевищила свої повноваження, оскільки розпорядилася земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які відно-сяться до малопродуктивних земель, які були виключені з єдиних масивів, що паювалися.

При цьому, Відповідачами не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що спірні земельні ділянки є невитребуваними земельними частками (паями).

Таким чином, зважаючи на те, що спірні земельні ділянки не відносяться до невитребу-ваних паїв з вищенаведених підстав, хибними є твердження Апелянта про перехід вказаних земельних ділянок у комунальну власність Великочернятинської сільської ради саме у відповід-ності до ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішен-ня питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності 01.01.2019 встановлено суттєві відмінності між правовим статусом земель бувшої колективної власності колективних сільськогосподарських підприємств, що припи-нені, та тих, що не мають такого правового статусу.

Так, відповідно до ч.21 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил земле-користування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебу-вали у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Перехід земельних ділянок з кадастровими номерами: 6824281300:04:007:0100 (площа 25,0480 га), 6824281300:04:016:0284 (площа 8,7827 га), 6824281300:04:016:0282 (площа 15,9882 га), 6824281300: 04:016:0283 (площа 7,5554 га), 6824281300:04:007:0099 (площа 20,2411 га), 6824281300:04:007:0008 (площа 17,4537 га) у комунальну власність Великочернятинської сільської ради згідно приписів ЗК України також підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.10.2020.(т.1, арк.справи 32, 36, 41, 45, 51, 58).

Частиною 1 ст.134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридич-них осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будів-ництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері куль-тури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслугову-вання та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладо-вищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб' -єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України Про особливості провад-ження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвести-ційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безу-мовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призна-чення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37 1 цього Кодексу; надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільсько-господарського призначен-ня (ч.2 ст.134 ЗК України в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення).

Земельні торги, відповідно до ч.3 ст.134 ЗК України, не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному коопе-ративу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Основним аргументом апеляційної скарги є те, що на Агрофірму не поширюються положення ч.2 ст.134 ЗК України, оскільки остання має переважене право орендаря на укладення договорів оренди землі на новий строк, так як використовує спірні земельні ділянки ще з 2006 року.

Матеріалами справи стверджується та вірно встановлено судом першої інстанції, що попередні договори оренди землі від 21.12.2018, укладені Старокостянтинівською РДА з Агрофірмою, якими передавалися в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 6824281300: 04:007:0100, 6824281300:04:016:0284, 6824281300:04:016:0282, 6824281300:04:016:0283, 6824281300:04:007:0099, 6824281300:04:007:0008 - були припинені згідно укладених угод про дострокове припинення дії договорів оренди земельних ділянок .

Вказані обставини досліджувалися господарським судом Хмельницької області у справі №924/ 288/20, предметом розгляду якої було визнання недійсними договорів оренди землі від 21.12.2018, та за результатами розгляду вказаної справи судом постановлено ухвалу від 19.10.2020 про закриття провадження у справі.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції, що правовідносини щодо користу-вання спірними земельними ділянками у ПА Олена припинялись (в добровільному взаємному порядку), тому Відповідач-2 при укладенні оспорюваних договорів оренди землі від 28.09.2020 у даній справі втратив статус правомірного орендаря в розумінні ст.ст.5,6 Закону України Про оренду землі та, як наслідок, втратив право на можливість скористатись переважним правом при укладанні нового договору оренди земельних ділянок.

Безпідставними є також посилання Апелянта на ст.33 Закону України Про оренду землі , якою унормовано, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, є необґрунтованими внаслідок відсутності у нього переважного права при укладанні нового договору оренди.

При цьому, звертаючись до Сільської ради із клопотанням про надання в оренду земельних ділянок Агрофірмою не додавались проекти договорів, як того вимагає ч.3 ст.33 Закону (в редакції на час прийняття оспорюваного рішення).

Необґрунтованим є посилання Скаржника на розпорядження Старокостянтинівської РДА №244/ 2018-р від 13.12.2018 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з земель невитребуваних паїв та передачу їх в оренду приватній агрофірмі Олена , оскільки до нього Додаток 3 визнано таким, що втратив чинність згідно розпорядження Старокостянтинівської РДА від 07.10.2020 №211/2020-р.

Посилання Апелянта на неврахування у даній справі правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки вказану постанову прийнято за іншої, ніж у даній справі, фактично-доказової бази, хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за інших поданих сторонами та оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято відповідне судове рішення.

Тому, враховуючи в сукупності вищенаведені положення чинного законодавства та уста-новлені обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Відповідач-2 не належить до суб`єктів, які мають привілейоване становище, передбачене ст.134 ЗК України, а саме в частині права на укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря, без проведення конкурсних торгів, оскільки першочергове право користування земельною ділянкою набуте ним з порушенням чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суд першої інстанції, що рішення Великочернянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №2 від 28.09.2020, яким ПАФ Олена передано в користування земельні ділянки на умовах оренди - прийнято з порушенням норм Земельного кодексу України, ст.13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , оскільки Сільська рада розпорядилася земельними ділянками сільськогосподарського призначен-ня, які не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок та з порушенням статей 124, 134 Земельного кодексу України, тобто без дотримання конкурентних засад (непрове-дення земельних торгів).

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №2 від 28.09.2020 Про надання в оренду земельних ділянок , яким передано в оренду Приватній агрофірмі Олена земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 95,0691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів Великичер-нятинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області - обґрунтовані, підтверджені наявними у справі доказами і підлягають задоволенню.

Позов Прокурора в частині визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 28.09.2020 Великичернятинською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області та Приватною агрофірмою Олена - також є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи рішення в цій частині, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.173 ГК України - господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов`я-зання у ст.ст. 11, 629 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, згідно зі ст.193 ГК Ук-раїни, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у ви-падках та порядку, визначеному законодавством.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Так, підставою недійсності правочину, відповідно до ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-тре-тьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповіда-ти його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивіль-ного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, суд встановлює наявність тих обста-вин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним та настання відповідних наслідків: від-повідність змісту правочину вимогам закону, додержання встановленої форми правочину, право-здатність сторін правочину, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обста-вини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Моментом вчинення правочину вважається момент, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, тобто - момент підписання договору його сторонами.

За результатами розгляду такого спору про визнання недійсним правочину вирішується пи-тання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наяв-ність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відповідно до ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи, що є недійсним рішення Сільської ради №2 від 28.09.2020, на підставі якого укладено оспорювані договори оренди земельних ділянок - суд першої інстанції дійшов обґрунто-ваного висновку, що договори оренди земельної ділянки від 28.09.2020 є таким, що укладені з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст.124, ст.134 ЗК України, а тому також підлягають визнанню судом недійсними.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які супере-чать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, при вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Євро-пейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 - правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені під-стави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов' -язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Колегія суддів вважає, що розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для пере-оцінки висновків суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи спростовуються доводи Скар-жника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін та зобов`язань Відповідачів, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунто-ваність поданого позову.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної агрофірми Олена на рішення господарського суду Хмель-ницької області від 26.04.2021 у справі №924/128/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №924/128/21 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.