УХВАЛА
06 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11135/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,
розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Барсук М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
від 02.07.2024
у справі за позовом Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка"
до Державного агентства України з питань кіно
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство культури та інформаційної політики України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1
про визнання наказу незаконним.
ВСТАНОВИВ:
1. У жовтні 2022 року Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" (далі - позивач, ДП "Національний центр О. Довженка") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства України з питань кіно (далі - відповідач, Держкіно) про визнання наказу Держкіно № 100 від 05.08.2022 "Про реорганізацію ДП "Національний центр О. Довженка" та передачу повноважень до Державної установи "Науковий центр кінематографії України" незаконним та скасувати його.
2. Позов обґрунтовано тим, що наказ Держкіно №100 від 05.08.2022 є протиправним та таким, що не відповідає нормам законодавства та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий всупереч нормам законодавства, а саме: статей 104, 109 Цивільного кодексу України, пункту 12.1 Статуту ДП "Національний центр О.Довженка", вимогам пункту 5 частини першої статті 4 Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні", статті 19 Конституції України.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 позов задоволено повністю.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким закрито провадження у справі № 910/11135/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги саме позивача про визнання незаконним та скасування наказу Держкіно № 100 від 05.08.2022 не підлягають судовому розгляду у судах будь-якої юрисдикції, оскільки у ДП "Національний центр О. Довженка" не має права оскаржувати рішення органу державної влади, наділеного Державою повноваженнями щодо створення, ліквідації, реорганізації та управління даного підприємства; відповідне рішення органу державної влади приймається в межах встановлених законодавством повноважень, а підпорядкованість і ієрархічна структура управління державними підприємствами передбачають виконання рішень вищих органів влади.
6. 24.07.2024 представниця ДП "Національний центр О. Довженка" адвокатка Крижанівська О. М. подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
7. Верховний Суд ухвалою від 09.08.2024 касаційну скаргу залишив без руху на підставі пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290 та частини другої статті 292 ГПК України, з огляду на необхідність зареєструвати ДП "Національний центр О. Довженка" власний електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" і повідомити Суд про цю реєстрацію; привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та подання суду відповідних доказів.
8. 20.08.2024 представниця позивача адвокатка Крижанівська О. М. подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій надає пояснення щодо неможливості реєстрації ДП "Національний центр О. Довженка" електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", а також надала суду платіжну інструкцію про сплату судового збору та нову редакцію касаційної скарги.
9. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 1 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, статті 55 та частини третьої статті 124 Конституції України, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 825/1475/16, від 05.08.2020 у справі № 815/1782/18, від 14.06.2021 у справі № 620/1511/19, щодо вирішення питання стосовно визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися справа; постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 № 9 щодо застосування статті 55 Конституції України; постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 щодо обрання заявником способу захисту, для якого законом визначено спеціальний порядок або встановлено обмеження стосовно суб`єкта звернення з відповідним позовом; ухвали Верховного Суду від 09.01.2018 у справі № 9901/148/18 та постанови Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16 щодо обґрунтованості визначення спору, як такого, що не підлягає розгляду в будь-якому суді.
11. Скаржник зазначає, що висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 925/1741/21 та від 30.06.2020 у справі № 317/2777/17 щодо застосування пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, на які посилався суд апеляційної інстанції, не підлягають врахуванню, оскільки спірні правовідносини у цих справах та у справі, яка переглядається, не є тотожними.
12. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно того, що спір між органом управління та юридичною особою приватного права про незаконні рішення органу управління, які стосуються діяльності юридичної особи не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та будь-якого іншого судочинства. Скаржник просить Верховний Суд сформувати висновок щодо питання застосування норм статті 55 та частини третьої статті 124 Конституції України, що спори щодо законності рішень органів виконавчої влади, які виконують функції органів управління щодо юридичних осіб публічного права з питань, які стосуються їх діяльності є юридичними спорами, що підлягають розгляду судами.
13. Стосовно реєстрації ДП "Національний центр О. Довженка" електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" представниця скаржника зазначає, що станом на 20.08.2024 керівником державного підприємства згідно з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань значиться ОСОБА_1., яка позбавлена повноважень керівника наказом № 108-к/тр від 31.10.2022, з того часу, повноваження керівника підприємства виконує виконавчий директор Гладун І.М., який був внесений до ЄДР як друга посадова особа підприємства з відповідними повноваженнями, проте, в зв`язку із вказаними записами реєстрація у електронному кабінеті у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" не вбачається можливою (на підтвердження надає копії наказів та скрин з вікна підсистеми ЄСІТС "Електронний суд").
14. Згідно з Інструкцією користувача електронного суду ЄСІТС та роз`ясненнями щодо порядку реєстрації електронного кабінету для реєстрації кабінету юридичної особи необхідно використовувати КЕП, виданий на ім`я юридичної особи із зазначенням ЄДРПОУ (ключ печатка); для реєстрації кабінету юридичної особи та авторизації необхідно використовувати КЕП керівника підприємства/установи, ключ має містити РНОКПП та ЄДРПОУ. Повноваження керівника підприємства/установи будуть автоматично перевірятися за даними реєстру для активації кабінету юридичної особи та при авторизації.
15. З огляду на зазначене ДП "Національний центр О. Довженка" не з власної вини, а з причин, що об`єктивно не залежать від підприємства, не може зареєструвати Електронний кабінет.
16. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
17. Основною складовою права на суд є право доступу у тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава зі свого боку не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
18. Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для прийняття до розгляду скарг, суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, уникнення надмірного формалізму, з додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на доступ до оскарження дій або бездіяльності виконавців.
19. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
20. З огляду на зміст уточненої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку щодо відкриття касаційного провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/11135/22 за касаційною скаргою Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" у справі № 910/11135/22 на 08 жовтня 2024 року о 14:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.
4. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 27 вересня 2024 року.
5. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/11135/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням для цього підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121464703 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні