Рішення

від 22.08.2024 по справі 752/14890/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14890/21

Провадження № 2/752/476/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 серпня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»</a>, треті особи: Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «АРКАДА», ОСОБА_2 , про захист прав споживача шляхом розірвання договору та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить:

- розірвати Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 29.01.2019 року № 88157 та Додаткову угоду № 1 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157 від 29.01.2019 року, укладені між ОСОБА_1 та АТ АКБ «АРКАДА», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гарант Капітал»;

- стягнути з ТОВ «ФК «Гарант Капітал» на користь ОСОБА_1 1 311 119,13 грн, сплачених за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157 від 29.01.2019 року та пеню за прострочення надання послуги в розмірі 11 092 067,80 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29.01.2019 року між ним як довірителем і АТ АКБ «АРКАДА» як управителем укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157.

Позивач зауважує, що виконав зобов`язання довірителя перед Управителем Фонду фінансування будівництва AT АКБ «АРКАДА» про що свідчить Свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Еврика» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» № 301365 від 05.02.2019 року.

Однак, у запланований строк об`єкт будівництва в експлуатацію не введено та позивачу не передано, тобто, забудовник порушив строки спорудження об`єкта будівництва.

ОСОБА_1 зазначає, що запланованою датою введення в експлуатацію об`єкта інвестування визначено серпень 2020 року, однак, у запланований строк об`єкт будівництва в експлуатацію не введено та йому не передано, тобто забудовник порушив строки спорудження об`єкта будівництва, а управитель допустив збільшення строків будівництва більше ніж на дев`яносто днів.

При цьому, рішенням Господарського суду м. Києва від 12.01.2021 року в справі № 910/14860/20 замінено управителя Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» з AT АКБ «АРКАДА» на відповідача ТОВ «ФК «Гарант Капітал».

Позивач вказує, що сума коштів, яка підлягає поверненню довірителю у випадках, передбачених ч. ч. 4-6 ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 року № 978-ІV (далі - Закон № 978-ІV), повертається довірителю протягом п`яти днів після здійснення управителем наступної повної реалізації відповідного об`єкта інвестування або після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, при цьому, необхідно враховувати положення ч. 4 ст. 18 вказаного Закону щодо права довірителя вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів у разі порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва і розірвання внаслідок цього договору на вимогу довірителя.

Водночас ст. 20 Закону № 978-ІV врегульовані інші випадки припинення договірних відносин між управителем та довірителем.

З огляду на це, право довірителя вимагати від управителя дострокового розірвання договору не ставиться в залежність від введення об`єкта будівництва в експлуатацію, з цією подією пов`язується лише порядок і розмір коштів, які підлягають виплаті довірителю.

Також ОСОБА_3 зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» має право на стягнення пені за період з 01.09.2020 року по день подання позову, розрахованої, виходячи із суми боргу 1 311 119,13 грн.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 22.06.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 57-58).

22.09.2021 року суду від представника відповідача ТОВ «ФК «Гарант капітал» надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_4 просить у позові відмовити, посилаючись на те, що АТ АКБ «АРКАДА» надало позивачеві кредит для участі у Фонді фінансування будівництва з метою інвестування в житлове будівництво згідно з Договором про у Фонді фінансування будівництва № 88157, та, одночасно, між позивачем і АТ АКБ «АРКАДА» 05.02.2019 року укладено іпотечний договір № 88157; незалежно від підстав, з яких довіритель відмовляється від участі у Фонді фінансування будівництва - чи то за простим бажанням, чи то через певні порушення з боку управителя або забудовника - такий випадок підпадає під визначення «відмова довірителя від участі у ФФБ»; розірвання договору про участь у ФФБ з підстав, передбачених ч. 4 ст. 18 Закону № 978-ІV - є випадком відмови довірителя від участі у ФФБ; порядок припинення договору про участь у ФФБ визначений Законом № 978-IV, Правилами Фонду фінансування будівництва виду А «ЕВРИКА» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» та п.п. 31, 37 розділу «Припинення управління майном. Строки та порядок повернення коштів довірителю» Договору про участь у ФФБ; відповідно до п. 10.3 Договору про участь у ФФБ оформлення операції відмови довірителя від участі у Фонді здійснюється відповідно до умов пункту 31 цього договору, за яким одночасно з поданням довірителем заяви про відмову від участі у Фонді сторони укладають угоду про припинення дії цього договору, у якій зазначаються умови та порядок виплати коштів довірителю; з моменту укладення угоди про припинення дії цього договору дія договору припиняється, зобов`язання управителя перед довірителем вважаються виконаними, за винятком зобов`язання виплатити довірителю кошти на умовах та у порядку, визначеному цим договором і угодою про припинення дії цього договору; позивач не звертався до управителя АТ АКБ «АРКАДА» із заявою про припинення участі у Фонді та не повернув Свідоцтво про участь у Фонді та договір про уступку майнових прав; для довірителів, які отримали кредит для участі у ФФБ встановлено особливий порядок відмови від участі у Фонді та отримання коштів; за змістом ст. 50 Закону № 978-ІV довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об`єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ та передати спеціальне майнове право на об`єкт інвестування третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ; сума пені нарахована управителю за нездійснення належного контролю є необґрунтованою, при цьому, управитель ФФБ не передає квартири у власність довірителів (т. 1, а.с. 71-84).

23.02.2022 року до суду надійшли пояснення відповідача, в яких представник ТОВ «ФК «Гарант капітал», зазначає, що позивач звертався з пропозицією про укладення мирової угоди, однак, не надав підтверджень повного виконання зобов`язань за Договором про іпотечний кредит № 88157 від 05.02.2019 року (т. 3, а.с. 17-19).

18.08.2023 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких адвокат Маринушкін А.Г. вказує, що порушення забудовником строків спорудження будівництва є самостійною обставиною за наявності якої довіритель вправі вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати коштів, які він вніс до Фонду фінансування будівництва (т. 3, а.с. 118-120).

Ухвалою суду від 26.10.2023 року підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т. 3, а.с. 127).

29.01.2024 року та 31.01.2024 року до суду від представника відповідача ТОВ «ФК «Гарант капітал» надійшли аналогічні за змістом письмові пояснення, де адвокат Колеснікова Ю.Е. зазначає, що зі сторони забудовника та управителя не допущено строків будівництва, адже строк, визначений в свідоцтві є орієнтовним; відповідач як управитель не здійснює відповідне будівництво, а також не був стороною договору і не мав зобов`язань перед позивачем; ТОВ «ФК «Гарант капітал», як управитель, здійснює контроль за діяльністю забудовника; відповідальність управителя за порушення строків введення об`єкта в експлуатацію ні умовами договору, ні законодавством не передбачена; нарахована позивачем сума пені є непропорційною, та не відповідає принципам добросовісності, справедливості й розумності (т. 3, а.с. 149-157, 227-236).

09.04.2024 року до суду від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких адвокат Бабаджанян Г.А. просить позов задовольнити, посилаючись на те, що зобов`язання за Договором про іпотечний кредит № 88157 від 05.02.2019 року виконані, що підтверджується заявою ОСОБА_2 , посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В. (т. 4, а.с. 12-14).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Від представника позивача адвоката Маринушкіна А.Г. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку.

Треті особи в судове засідання не з`явилися та своїх представників не направили. Від представника ОСОБА_2 надійшла заява разом з поясненнями по справі про розгляд справи без участі представника. Від третьої особи АТ АКБ «АРКАДА» пояснень на позовну заяву не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 06.07.2015 року рішенням правління AT АКБ «АРКАДА» протокол № 42 затверджені Правила Фонду фінансування будівництва виду А «ЕВРИКА» за програмою ТОВ «АРКАДА- БУДІВНИЦТВО» (т. 1, а.с. 24-26, 26 зворот).

29.01.2019 pоку між ОСОБА_1 як довірителем та AT АКБ «АРКАДА» як управителем Фонду фінансування будівництва виду А «ЕВРИКА» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157 (т. 1 а.с. 10-14).

За договором про участь у ФФБ довіритель ОСОБА_1 на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва «ЕВРИКА» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» надав свою згоду на участь у Фонді. За договором довіритель приймає на себе зобов`язання виконувати Правила фонду та передати Управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування визначеного у пункті 6 цього договору.

Відповідно до п. 6 Договору про участь у ФФБ за довірителем закріплюється об`єкт - інвестування з такими характеристиками: двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , складова частина об`єкта будівництва - житловий будинок № 28 .

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 05.02.2019 року до Договору № 88157 від 29.01.2019 року, для виконання зобов`язань за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157, Довіритель використав кошти, отримані в кредит у AT АКБ «АРКАДА» як управителя Фонду фінансування будівництва «ЕВРИКА» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО», про що між АТ АКБ «АРКАДА» та Довірителем укладені Договір про іпотечний кредит № 88157 від 05.02.2019 року та Іпотечний договір № 88157 від 05.02.2019 року за яким з метою забезпечення повернення кредиту Довіритель передав АТ АКБ «АРКАДА» в іпотеку набуті за Договором про уступку майнових прав № 88157 від 05.02.2019 року майнові права на об`єкт інвестування, визначений в Свідоцтві про участь у ФФБ до Договору (т. 1, а.с. 15).

При цьому, п. 1.1. вказаної Додаткової угоди визначено, що до моменту повного виконання своїх зобов`язань за Договором про іпотечний кредит Довіритель не має права змінити об`єкт інвестування, уступити право вимоги за Договором третім особам, отримати кошти з фонду.

Позивач повністю оплатив вартість об`єкта інвестування у сумі 1 311 119, 13 грн, про що на підставі п. п. 4, 18 Договору про участь у ФФБ № 88157 від 29.01.2019 року видано свідоцтво про участь у ФФБ № 301365 від 05.02.2019 року (т.1, а.с. 23).

Відповідно до п. 18 Договору про участь у ФФБ після 100 % інвестування довірителем закріпленого за ним об`єкта інвестування управитель передає довірителеві майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав.

За п. 10.3 Договору № 88157 від 29.01.2019 року, оформлення операції відмови довірителя від участі у фонді здійснюється відповідно до умов пункту 31 цього договору.

Пункт 31 Договору від 29.01.2019 року передбачає, що управитель відкріплює від довірителя закріплений за ним об`єкт інвестування у разі: 1) відмови довірителя від участі у фонді. Сума коштів, що підлягає виплаті довірителю, визначається відповідно до умов п. 33 цього договору. Довіритель може отримати з фонду кошти на умовах п. 37 цього договору.

25.08.2020 року за рішенням Правління Національного банку України AT АКБ «АРКАДА» віднесено до категорії неплатоспроможних № 541-рш/БТ «Про віднесення АТ АКБ «АРКАДА» до категорії неплатоспроможних».

24.09.2020 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 601-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ АКБ «АРКАДА».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 року в справі № 910/14860/20 замінено управителя Фонду фінансування будівництва виду А «ЕВРИКА» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» з АТ АКБ «АРКАДА» на нового управителя ТОВ «ФК «Гарант Капітал» (т. 1, а.с. 30-39, 39 зворот).

20.08.2021 року позивач звертався до АТ АКБ «АРКАДА» із заявою про відмову від участі у Фонді фінансування будівництва та відкріплення об`єкта інвестування (т. 1, а.с. 29, 29 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Спеціальним законом, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами є Закон № 978-IV.

З метою отримання довірителями у власність житла фінансова установа, як управитель, створює ФФБ, управління яким здійснює відповідно до затверджених Правил фонду та договору управління майном (ст. ст. 5, 6, 7, 9 Закону № 978-IV).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 978-IV правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об`єктів інвестування, порядок та умови закріплення об`єкта інвестування за довірителем, розмір винагороди управителя, відповідальність управителя і забудовника за невиконання прийнятих на себе зобов`язань, порядок отримання довірителем страхового відшкодування у разі несвоєчасного введення об`єкта будівництва в експлуатацію, невиконання робіт, передбачених договором між управителем і забудовником та договором між управителем і установником фонду, або неналежного виконання таких робіт та інші умови функціонування ФФБ.

Частиною 3 ст. 11 Закону № 978-IV встановлено, що для ФФБ виду А поточну ціну вимірної одиниці об`єкта будівництва, споживчі властивості об`єктів інвестування, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник, при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва, та зобов`язаний своєчасно ввести його в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування.

Управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Довіритель - фізична або юридична особа, яка відповідно до Закону № 978-IV є договором управління майном, за якою довіритель передає банку в довірчу власність на підставі договору про участь у ФФБ та визнає і дотримується Правил Фонду фінансування будівництва виду А «Еврика» за програмою ТОВ «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО».

Договір про участь у ФФБ - договір, відповідно до якого одна сторона (довіритель) передає кошти в управління управителю ФФБ, а друга сторона (управитель ФФБ) зобов`язана закріпити за довірителем об`єкт інвестування, забезпечити державну реєстрацію за довірителем спеціального майнового права на об`єкт інвестування, здійснити інші дії, визначені цим Законом та Законом України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

За ч. 2 ст. 598 ЦК України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 978-IV, у разі порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов`язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Отже підстави для дострокового розірвання договору та виплати коштів довірителю за ч. 4 ст. 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»:

1) у разі порушення забудовником строків спорудження будівництва;

2) у разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків, передбачених частиною першою статті 18 Закону (тобто контроль за дотриманням забудовником умов та зобов`язань за договором).

Таким чином порушення забудовником строків спорудження будівництва є самостійною обставиною, за наявності якої довіритель у праві вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати коштів, які він вніс до Фонду фінансування будівництва.

Як вбачається у п. 5 Договору № 88157 від 29.01.2019 року, запланована дата введення забудовником об`єкта будівництва в експлуатацію - серпень 2020 року.

Згідно з Свідоцтвом про участь у Фонді фінансування будівництва № 301365 від 05.02.2019 року, запланованою датою введення в експлуатацію є серпень 2020 року, датою передачі під заселення - листопад 2020 року.

Відповідач не заперечував факт того, що будівництво об`єкта інвестиції ОСОБА_3 не закінчено, не введено в експлуатацію і не передано у право власності останньої станом на сьогодні.

За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За викладених обставин, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у частині розірвання договору і повернення коштів у розмірі 1 311 119,13 грн, сплачених позивачем за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157 від 29.01.2019 року.

Що ж стосується посилань сторони відповідача на те, що довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об`єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ та передати спеціальне майнове право на об`єкт інвестування третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ (ч. 6 ст. 50 Закону № 978-IV), то суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України визначено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

За змістом ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб . Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, невиконання відповідачем своїх зобов`язань у визначений договором строк є істотним порушенням договору, оскільки позивач позбавлений можливості отримати оплачену квартиру і відповідно до наданих пояснень сторін вказаний договір в найближчий час виконаний не буде, що призведе до спричинення позивачу значних матеріальних збитків, у тому числі, й тих, що пов`язані з погашенням кредитної заборгованості перед AT АКБ «АРКАДА», кошти якого використав ОСОБА_1 з метою виконання зобов`язань за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157.

Таким чином, суд, вважає, що встановлена ч. 6 ст. 50 Закону № 978-IV заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва переноситься на невизначений термін, адже, право особи на розірвання договору в судовому порядку на її вимогу у разі істотного порушення договору другою стороною безумовно встановлено ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Оскільки, сторонами не погоджений новий термін здачі вказаного об`єкта будівництва, термін введення об`єкта інвестування в експлуатацію прострочено вже на 48 місяців, тому вказаний договір повинен бути розірваний, а сплачені кошти - повернуті довірителю.

Що ж стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення надання послуги у розмірі 11 092 067,80 грн відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно положень ст. 18 Закону № 978-IV у разі порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов`язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Зобов`язання АТ АКБ «Аркада» як управителя визначені у п. 7 Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 29.01.2019 року № 88157.

Згідно п.п. 6 п. 7 договору управитель зобов`язаний надати після введення об`єкта будівництва в експлуатацію та здійснення остаточних розрахунків довірителя з управителем довірителю в обмін на свідоцтво про участь у фонді відповідно до Правил фонду та цього договору довідку про право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

Отже, АТ АКБ «Аркада» немає обов`язку щодо введення житлового будинку в експлуатацію, а відтак не може нести відповідальність за порушення строків введення будинку в експлуатацію.

Позивач не довів, що збільшення строків будівництва об`єкта інвестування та непередання його у власність позивачу сталися внаслідок дій чи бездіяльності зі сторони відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, недоведеність обставини неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків, покладених на нього умовами договору про участь у ФФБ, а також того, що порушення попередньо визначених у договорі строків будівництва об`єкта виникло внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з ТОВ «ФК «Гарант Капітал» пені.

Саме до цього зводяться висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.12.2019 року в справі № 759/16734/15-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження витрат на правову допомогу адвокатом Маринушкіним А.Г. подано: копію Договору про надання правничої (правової) допомоги № 11/2021 від 20.05.2021 року (т. 1, а.с. 48-49,49 зворот), копії додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 11/2021 від 20.05.2021 року (т. 1, а.с. 50), копію Додаткового договору до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 11/2021 від 20.05.2021 року, в якому вказано суму фіксованого гонорару в розмірі 27 600,00 грн (т. 1, а.с. 51), копію квитанції до прибуткового касового ордера № 11/2021 від 22.05.2021 року про сплату 27 600,00 грн (т. 1, а.с. 52), копію детального опису робіт (наданих послуг) за Договором № 11/2021 від 20.05.2021 року на загальну суму 27 600,00 грн (т. 4, а.с. 10), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3609 від 20.10.2021 року (т. 1, а.с. 53), та ордер серії АА № 1112325 від 10.06.2021 року(т. 1, а.с. 54).

31.01.2024 року до суду від представника відповідача ТОВ «ФК «Гарант капітал» надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правову допомогу до 7 000,00 грн, де адвокат Колеснікова Ю.Е. вказує, що заявлена сума не відповідає критерію розумності та фінансового стану сторін (т. 3, а.с. 194-197).

Разом з тим, стороною відповідача не доведені передбачені ч. 4 ст. 137 ЦПК України обставини неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, понесених позивачем.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявником документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 137, ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також відповідно до розміру задоволених вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, тому, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача в дохід держави судового збору у розмірі 11 350,00 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»</a>, треті особи: акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «АРКАДА», ОСОБА_2 , про захист прав споживача шляхом розірвання договору та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Розірвати Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 29.01.2019 року № 88157 та Додаткову угоду № 1 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157 від 29.01.2019 року, укладені між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством акціонерним комерційним банком «АРКАДА», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»</a>.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 1 311 119,13 грн (один мільйон триста одинадцять тисяч сто дев`ятнадцять гривень 13 копійок), сплачених за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 88157 від 29.01.2019 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на надання професійної правничої допомоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»</a> в дохід держави судовий збір у розмірі 11 350,00 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок).

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал»</a>, код ЄДРПОУ: 42093595, місцезнаходження: вул. Болсуновська, буд. 6, м. Київ, 01014.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко