Рішення

від 11.07.2024 по справі 757/33049/22-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/33049/22-ц

Провадження № 2/761/1963/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Марінченко Л.В.

за участі:

представника позивача Даниленко В.В. ,

представника відповідача Степанчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в мі сті Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, Територіальна громада м. Бобровиці Чернігівської області в особі Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора, Бобровицька районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом, згідно якого просив встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Бобровиця Чернігівської області померла ОСОБА_7 , яка була бабусею брату Позивача - ОСОБА_6 . Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, розташована за цією ж адресою та частина квартири АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат Позивача - ОСОБА_6 . Після смерті останнього Позивач у встановлений законодавством строк звернувся до Сьомої київської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав. 02.07.2020 року Сьомою київською державною нотаріальною конторою, в порядку спадкування за ОСОБА_6 ,- Позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_2 . Проте постановою від 18.11.2022 р. Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_2 , житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що відсутні докази прийняття спадщини померлим ОСОБА_6 після своєї бабусі ОСОБА_7 . Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 із ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , на день відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_4, необхідне Позивачу для подальшого повного оформлення права на спадщину, яка відкрилась по смерті ОСОБА_6 .

10.12.2022 ухвалою Печерського районного суду м. Києва справу передано на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва за підсудністю.

Київська міська рада подала відзив на позовну заяву де висловила прохання прийняти рішення згідно норм чинного законодавства України.

Територіальна громада м. Бобровиці Чернігівської області в особі Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області не скористалась правом надати відзив на позовну заяву.

04 квітня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання представника Позивача та витребувано спадкові справи відкриті після смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.10.2023 за заявою представника Позивача залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в поданому до суду відзиві проти задоволення позову заперечували. Зазначили, що жодних належних, допустимих та достовірних доказів щодопідтвердження факту постійного проживання покійного неповнорідного брата Позивача, ОСОБА_6 з ОСОБА_7 (братовою бабусею, яка з Позивачем немає жодного рідства), померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на день відкриття спадщини за останньою - не надано. Заявлена вимога про встановлення такого факту є безпідставною. Позивачем не долучено жодної довідки Бобровицької міської ради Чернігівської області про проживання ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , в будь-який проміжок часу та (або) інші допустимі й достатні докази цього факту. Вказали, що рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.08.2018 р. у справі №729/797/18 (рішення набрало законної сили 12.04.2023 р.) за позовом ОСОБА_9 (правонаступниками та спадкоємцями якого являються Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) до Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлено ту обставина, що ОСОБА_7 на день своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 та з нею ніхто не проживав. Також зазначили, що після смерті ОСОБА_7 , в період з ІНФОРМАЦІЯ_4 по 04.08.2017 рік, її внук ОСОБА_6 , будучи живим, заяву про прийняття спадщини за померлою бабусею, не подавав. Як і не подавав заяв про видачу відповідних свідоцтв про право на спадщину за законом. За життя, протягом 4-х років, брат Позивача - ОСОБА_6 , жодних дій, що свідчили б про бажання вступити у спадкові права за покійною бабусею ОСОБА_7 - не вчинив. Жодних доказів, що ОСОБА_6 за життя бажав оформити чи то намагався поновити свої права на спадщину після смерті бабусі, шляхом пред`явлення позову до будь-якого суду, ОСОБА_3 не надано, що підтверджує відсутність на це волі його покійного неповнорідного брата. В той же час, ОСОБА_9 (правонаступниками якого є його донька - ОСОБА_4 та дружина - ОСОБА_5 ), за свого життя, з метою успадкувати житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , звернувся до Бобровицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за померлою рідною тіткою ОСОБА_7 , оскільки мати ОСОБА_9 - ОСОБА_10 померла ще в 2003 році. Так, Відповідачі вважають, що зі сторони Позивача здійснюється підміна волі його покійного брата, згідно якої останній не бажав отримувати спадщину після смерті бабусі - ОСОБА_7 волею та бажанням Позивача на заволодіння таким майном. Також зазначили, що вимоги Позивача, по суті, подані в інтересах брата, задля відновлення братових прав на спадщину, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі буде вирішено питання про права особи, яка померла та яка не має цивільної правоздатності. Заявлені Позивачем вимоги потребують вирішення прав та інтересів померлих, а тому не можуть підлягати задоволенню.

Сьома київська державна нотаріальна контора та Бобровицька районна державна нотаріальна контора Чернігівської області до суду свої пояснення у справі не направили.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Даниленко В.В. позовні вимоги підтримав, просив їх задовільнити.

Представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_11 адвокат Степанчук О.М. в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, просила відмовити у повному обсязі.

Представник Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чинам. Як свідчить відзив на позов просив розглянути справу за його відсутності.

Територіальна громада м.Бобровиці Чернігівської області в особі Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області явку представника в судове засідання не також не забезпечила, направила в адресу суду заяву про розгляд справи без її представника.

Представники Сьомої київської державної нотаріальної контора та Бобровицької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області також просили слухати справу за відсутності їх за їх відсутності.

Суд вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку отриманим доказам, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є матір`ю Позивача ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_6 - рідного по матері брата ОСОБА_3 , а ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_6 , чоловіком ОСОБА_12 та сином ОСОБА_7 (копії відповідних свідоцтв наявні в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_7 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 17.11.1999 року, що видані державним нотаріусом Бобровицької районної державної нотаріальної контори за реєстровим №2377 та №2379, належав будинок та земельна ділянка, розташовані по АДРЕСА_1 .

06.09.2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_13 .

28.10.2009 року ОСОБА_7 звернулась до приватного нотаріуса Бобровицького районного нотаріального округу Чернігівської області Андрюхіної Л.М. із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її сина ОСОБА_8 . На підставі цієї заяви відкрита спадкова справа № 1165/2009; свідоцтво про право на спадщину за законом у цій справі не видавалось.

Згідно з копією довідки Житлово-будівельного кооперативу «Локомотив-10» Дарницького району м. Києва від 22.07.2015 року № 140, ОСОБА_6 з 07.02.1991 року по дату видачі цієї довідки був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , що підтверджено копією свідоцтва про її смерть. Після смерті останньої залишилось спадкове майно, зокрема згаданий вище житловий будинок, земельна ділянка та частина квартири успадкована після смерті сина.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бобровиця помер ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтва про його смерть та про поховання.

Після смерті останнього відкрилась спадщина та до його майна відкрито спадкову справу на підставі заяви його двоюрідного дядька ОСОБА_9 від 20.09.2017 року. Також із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 21.10.2017 року звернувся рідний брат (по матері) ОСОБА_6 - ОСОБА_3 . Це підтверджено копією спадкової справи № 493/2017 до майна померлого ОСОБА_6 , що заведена Сьомою київською державною нотаріальною конторою.

Відповідно до копії спадкової справи №450/2017, 23.10.2017 року із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_7 звернувся її племінник ОСОБА_9 . Листом від 23.10.2017 № 3121/02-14 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.09.2018 року у справі №729/797/18 ОСОБА_9 визначено додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 помер, а його правонаступниками та спадкоємицями є його донька, ОСОБА_4 та дружина, ОСОБА_5 про що свідчить постанова Чернігівського апеляційного суду від 12.04.2023 року у справі №729/797/18 (копія наявна в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, 02.07.2020 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Жижкевичу Андрію Васильовичу видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті його брата ОСОБА_6 , а саме на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , що належала на підставі свідоцтва про право власності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , який спадщину фактично прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

Так як ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав разом з батьком ОСОБА_8 на день смерті останнього, і даних про подання ОСОБА_6 заяви про відмову від прийняття цієї спадщини у справі нема, то в силу ч.3 ст. 1268 ЦК України він прийняв спадщину, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_8 .

Суд критично оцінює долучені Позивачем: копію акту про спільне проживання від 04.11.2017 року, складеного сусідами ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 де вказано, що внук ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , починаючи з липня 2011 р. по серпень 2017 р. проживав разом з нею в АДРЕСА_1 ; копії квитанцій про сплату комунальних та телекомунікаційних послуг за період з 26.06.2011 року по 26.12.2013 року; копію акту про зняття (заміну) лічильника природнього газу від 21.01.2015 року; копію довідки про звільнення ОСОБА_6 22.02.2017 року; копію договору оренди приміщення від 10.07.2013року,адже такі докази є суперечливими як між собою, так і з доказами долученимиОСОБА_20. та ОСОБА_5 , а також та не містять змістовної інформації щодо предмета доказування.

З урахуванням інших доказів, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів для підтвердження факту спільного постійного проживання його покійного брата ОСОБА_6 з ОСОБА_7 на момент її смерті.

Разом з тим, долучена до матеріалів справи копія рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.08.2018 року у справі №729/292/18 також підтверджує, що з ОСОБА_7 на момент її смерті в будинку АДРЕСА_1 ніхто не проживав.

Більш ретельно ця обставина у вказаній справі досліджувалась та оцінювалась судом апеляційної інстанції, про що складено відповідні висновки, які підтверджуються наявною копією постанови Чернігівського апеляційного суду від 12.04.2023 року.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справ.

Ч.1, ч.6, ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було встановлено, ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якої будинок та земельна ділянка, розташовані по АДРЕСА_1 , а також на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2

Доказів наявності заповіту після смерті ОСОБА_7 матеріали справи не містять.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 за законом були ОСОБА_6 (внук) та ОСОБА_9 (племінник).

За правилами ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269, ч.2 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_6 , який був спадкоємцем, звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 чи то із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на підтвердження факту прийняття спадщини.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За правилами ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п.4 Висновку Верховного Суду України від 01.07.2013 р., викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за перше півріччя 2013 року передбачено, що у спадкоємця, який прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл. 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна

Ч.1 ст. 392 ЦКУ передбачає, що власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визначається іншою особою.

Згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній в постанові від 22.09.2021 року у справі №227/3750/19, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку, належним способом судового захисту прав може бути звернення до суду в порядку позовного провадження з вимогами про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини, визнати за нею право власності в порядку спадкування.

Позивачем не доведено, що його покійний брат ОСОБА_6 , за життя, протягом чотирьох років після смерті ОСОБА_7 , у зв`язку з неможливістю оформити належним чином спадщину звертався до суду щодо захисту своїх прав, що свідчить про відсутність у нього на те волі, а тому є таким, що в спадщину не вступив.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.25 ЦПК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із цим, згідно ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Позивачем же заявлені вимоги, якими необхідно вирішувати права та інтереси померлого брата, а не особистих права Позивача, що не передбачено законодавством України.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12-13,76-81,89,263-265,268,352-355 ЦПК України, ст. ст. 1268-1272 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Київської міської ради, Територіальна громада м. Бобровиці Чернігівської області в особі Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора, Бобровицька районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: