Ухвала

від 09.09.2024 по справі 440/10568/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

09 вересня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/10568/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 серпня 2024 року № 294 в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військової служби.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 09 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/10568/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 вересня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №640/4769/19 викладено такі висновки щодо застосування норм права: "заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу".

У своїй заяві заявник просить заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що позивач має підстави вважати, що в/ч НОМЕР_1 має намір перевести його для проходження військової служби до бойового підрозділу військової частини/формування для проходження військової служби у зоні бойового зіткнення. Позивач вважає, що такий намір є передчасним та незаконним, буде порушувати його права, зокрема, щодо факту бронювання за підприємством. На думку позивача, у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зазначає, що без вжиття заходів забезпечення позову подальші мобілізаційні дії щодо нього можуть спричинити негативні наслідки, як то переміщення до іншої військової частини або в зону бойових дій, і у разі прийняття судом позитивного для позивача рішення його виконання буде істотно ускладненим.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 77 КАС України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Водночас позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивача.

ОСОБА_1 не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Своєю чергою посилання позивача на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь заявника по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

Щодо доводів позивача про протиправність оскаржуваного рішення суд зазначає, що при наданні оцінки обґрунтованості заяви про забезпечення позову суд не досліджує документи, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Протиправність чи правомірність рішення підлягає встановленню судом за наслідками розгляду та вирішення адміністративного позову по суті заявлених позовних вимог. Так, відповідно до статті 192 Кодексу адміністративного судочинства України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Таким чином, саме на стадії розгляду справи по суті суд з`ясовує обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу свої вимог та заперечень, та досліджує зібрані докази.

Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяС.С. Сич