Ухвала

від 10.09.2024 по справі 945/1856/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1856/24

Провадження № 2/945/1026/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши заяву суддіМиколаївського районногосуду Миколаївськоїобласті Павленко І.В.про самовідвідв цивільнійсправі №945/1856/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми «Інтер-В» про витребування з незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації іншого речового права,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області, через свого представника ОСОБА_2 , з позовною заявою до Приватного підприємства фірми «Інтер-В» про витребування з незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації іншого речового права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 945/1856/24 (провадження № 2/945/1026/24), призначено підготовче судове засідання на 05.09.2024.

Підготовче судове засідання 05.09.2024 не відбулось у зв`язку із знаходженням судді Павленко І.В. на навчанні.

10.09.2024 головуючий у справі суддя Павленко І.В. заявила самовідвід, посилаючись на те, що позивач у справі - ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , а представник у справі ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_3 , з яким суддя працювала на одному підприємстві з 2008 по 2011 роки. Враховуючи обов`язки за посадою, яку суддя займала, та категорію справ, які перебували у її віданні, тісно співпрацювала з ОСОБА_3 та відділом, який він очолював. За час роботи склались певні професійні приятельські відносини. В подальшому суддя проходила стажування, під час навчання в НШСУ, за місцем роботи ОСОБА_3 . Крім того, існує ряд спільних знайомих з ОСОБА_3 та його дружиною (з якою суддя навчалась у ВНЗ), що дозволяє зробити висновок про наявність у стороннього спостерігача можливих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1, 2, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) /ВП), § 98).

Підставою самовідводу судді, відповідно до заяви, є наявність об`єктивних підстав та обставин, що можуть викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, і подача так заяви викликана наміром уникнення будь-яких сумнівів у сторін у неупередженості судді Павленко І.В.

Враховуючи викладене, обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Павленко І.В. свідчать про неможливість розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об`єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст. 36 ЦПК України, ст.15 Кодексу суддівської етики.

Керуючись ст. 36-41 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву суддіМиколаївського районногосуду Миколаївськоїобласті Павленко І.В.про самовідвідв цивільнійсправі №945/1856/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми «Інтер-В» про витребування з незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації іншого речового права - задовольнити.

Цивільну справу№ 945/1856/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми «Інтер-В» про витребування з незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації іншого речового права передати до канцелярії суду для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Павленко