Ухвала

від 10.09.2024 по справі 1-2/11

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100,смт.Новоархангельськ Кіровоградськоїобласті,вул.Слави,26,тел.2-10-45,E-mail:inbox@na.kr.court.gov.ua

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

10.09.24

1-в/394/25/24

1-2/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого-судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

адвоката: ОСОБА_4

заявника: ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_5 про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_5 в інтересах останнього звернулась до суду із заявою про зняття арешту з майна по кримінальній справі в порядку вирішення питань, зв`язаних з виконанням вироку посилаючись на те, що вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2011 року ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням повноважень представника влади на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину. Покладено на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з`являтись для реєстрації. Додаткове покарання у вигляді права обіймати посади, пов`язані з виконанням повноважень представника влади, на строк три роки підлягає реальному виконанню. Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Скасовано арешт накладений на майно ОСОБА_5 в період досудового розслідування.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 року вирок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2011 року стосовно ОСОБА_5 - скасовано в частині призначення покарання. Призначено ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України ( в редакції Закону України від 07.04.2011 року №3207- VI) покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 10 місяців позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади строком на 3 роки за з конфіскацією всього майна, що належить підсудному на праві приватної власності . На касаційний період запобіжний захід ОСОБА_5 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду негайно. Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з 19 квітня 2012 року, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою з 21 березня 2008 року по 23 червня 2009 року та з 16 серпня 2011 року по 30 січня 2012 року. В решті вирок залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2012 року вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 змінено в частині призначення покарання - вважати його засудженим за ч. 3 ст. 368 КК України, в редакції Закону України від 07.04.2011 року №3207- VI, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Вирок набрав законної сили 15.11.2012 року.

Судом після набрання вироку законної сили було виконано положення вимог норм процесуального права та звернено вирок до виконання, зокрема направлено компетентному органу копію вироку для виконання в частині скасування арешту на майно. Оскільки арешт накладався Генеральною Прокуратурою України відповідно до зазначеного органу було направлено вирок суду для виконання в частині скасування арешту на майно, що повинно виконуватись самостійно та не потребує видачі виконавчого листа. ОСОБА_5 поніс заслужене покарання, став на шлях виправлення та жодного злочину з того часу не вчинив.

Після понесеного покарання, громадянин України ОСОБА_5 придбавав у власність нерухоме майно, а саме земельну ділянку кадастровий номер 7124385700:01:000:0097 площею 0,25 га; земельну ділянку кадастровий номер 7124385700:01:000:0094 площею 1,024 га; земельну ділянку кадастровий номер 7124385700:02:000:0905 площею 4,6133 га; житловий будинок загальною площею 32 м2, житлова площа 28 м2; житловий будинок загальною площею 35 м2.

Однак ОСОБА_5 не може розпоряджатись своїм власним майном, оскільки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта внесено обтяження:

18.06.2024 року державний реєстратор ОСОБА_6 працівник відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внесла запис щодо обтяження речових прав на нерухоме майно - арешт всього нерухомого майна/прав ОСОБА_5 , серія БП 75338329 від 18.06.2024 номер запису про обтяження 55505321.

07.05.2008 року Уманська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови Генерального прокурора України м. Київ наклала арешт на нерухоме майно ОСОБА_7 номер обтяження 7141753.

12.05.2023 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_8 винесла повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання оскільки згідно вироку №1-2/11 виданого 08.06.2011 накладений арешт на майно ОСОБА_5 - скасовано.

Отже, після набрання законної сили вироку суду - 15.11.2012 року Генеральна Прокуратура України повинна була виконати вирок суду в частині скасування арешту на майно, оскільки арешт накладався саме даним органом.

У зв`язку з невиконанням Генеральною Прокуратурою України вироку суду в частині скасування арешту на майно, ОСОБА_5 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Офісу Генерального прокурора про скасування арешту на майно.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2024 року позов задоволено та скасовано арешт, накладений на підставі постанови б/н від 24.04.2008 Генеральної прокуратури України м. Києва на майно ОСОБА_5 обтяження №7141753 зареєстроване в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 07.05.2008 реєстратором Уманською районною державною нотаріальною конторою.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі скасовано рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2024 року у даній справі з підстав неналежного способу захисту порушеного права, оскільки, є судове рішення, яким вже скасовано арешт та позивач повинен звернутись до державного реєстратора із заявою про скасування обтяження на підставі вироку суду. Також суд зазначив, що додаткове покарання ОСОБА_5 у виді конфіскації майна, яке застосовано вироком апеляційної інстанції, виконується державною службою в порядку визначеному законом, та в межах виконавчого провадження може накладатися арешт на майно для забезпечення виконання конфіскації.

06.09.2023 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області видав виконавчий лист у справі №1-2/11 від 15 листопада 2012 року, в якому зазначено: вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 змінити, вважати його засудженим за ч. 3 ст. 368 КК України, в редакції Закону України від 7 квітня 2011 року №3207-VI, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади на 3 роки та конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності. Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили. Ухвала набрала чинності 15 листопада 2012 року.

З метою забезпечення можливої конфіскації майна за постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_8 накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_5 .

Вважала, що додаткове покарання у вигляді конфіскації підлягає зняттю оскільки закінчився строк виконання вироку.

Відбувши покарання, ОСОБА_5 за наявності даного арешту не може вільно розпорядитися своїм майном.

На погляд заявника закінчився строк давності виконання вироку Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2012 року відносно ОСОБА_5 .

Вважала, що згідно ч. 1 ст. 409 КПК України питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Вирок у справі за обвинуваченням ОСОБА_5 постановив апеляційний суд Кіровоградської області.

Відповідно до ст. 26 Указу Президії Верховної ради УРСР «Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв`язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених», який діяв на час виконання вказаного вироку суду, після передачі конфіскованого майна фінансовим органам виконавчий лист з відміткою про виконання вироку про конфіскацію майна повертається суду, який постановив вирок.

Ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Зважаючи на те, що строк виконання даного вироку закінчився та накладений арешт під час виконання вироку в частині конфіскації майна порушує право ОСОБА_5 на вільне володіння та користування своїм майном, арешт рухомого та нерухомого майна ОСОБА_5 , накладеного відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), підлягає зняттю.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Представник заявника та заявник просили заяву задовольнити та зняти арешт з нерухомого майна.

Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши учасниківкримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд звертає увагу на наступне.

П. 9 ч. 1 ст.129 Конституції Українирегламентовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Розділ VIII Кримінального процесуального кодексу Українипередбачає положення щодо виконання судових рішень.

Ст. 533 КПК Українипередбачено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Порядок вирішення судом питань, пов`язаних із виконанням вироку передбаченийст. 539 КПК України, зокрема частиною першою визначено, що за клопотанням (поданням) прокурора судом вирішуються питання, які виникають під час та після виконання вироку.

Так, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання, в тому числі, про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, що передбачено п. 14 ч. 1ст. 537 КПК України.

Зокрема, п. 4 ч. 2ст. 539 КПК Українивизначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, п. 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави,що регламентовано пунктом 2 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та документів, долучених до заяви вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2011 ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 368 на підставіст. 69 КК Українидо покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням повноважень представника влади на 3 роки. На підставіст. 75 КК Українизвільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Покладено обов`язки передбаченіст. 76 КК України. Вирішено питання про судові витрати, речові докази та накладений арешт.

Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 року зазначений вирок в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий, яким призначено покарання у виді чотирьох років десяти місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади, строком на три роки та з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15.11.2012 року вирок суду апеляційної інстанції змінено, ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 368 із застосуваннямст. 69 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на два роки шість місяців, з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади на три роки та з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що справа після ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції 04.12.2012 року отримана судом апеляційної інстанції.

16.01.2013 року кримінальна справа отримана Новоархангельським районним судом Кіровоградської області

06.02.2013 року Новоархангельським районним судом за вихідним № 67 на адресу відділу ДВС Уманського районного управління юстиції надіслано копії вироків Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2011 року, вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 року, опис майна відповідно до постанов про арешт та виконавчий лист №1-2/11 в частині конфіскації майна, яке належить ОСОБА_5 для виконання.

Відповідно до ч. 2ст. 534 КПК Українивизначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання, що регламентовано ч. 4ст. 535 КПК України.

Однак, всупереч зазначених вимог процесуального законодавства вищевказаним органом виконавчої служби не повідомлено Новоархангельський районний суд Кіровоградської області про виконання вироку відносно ОСОБА_5

07.09.2023 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області повторно надіслано до відділу Державної виконавчої служби у м. Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист у справі №1-2/11 відносно ОСОБА_5 , датою видачі даного виконавчого листа зазначено 06.09.2023 року.

Зокрема суд у супровідному листі від 07.09.2023 за №1-2/11/4888/2023, адресованому відділу Державної виконавчої служби у м. Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернув увагу на те, що у зв`язку з неотриманням до даного часу відомостей про виконання даного виконавчого листа, суд надсилає його повторно. У зв`язку з такими обставинами строк на подання виконавчого листа про виконання конфіскації майна не сплинув та він підлягає виконанню.

27.09.2023 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області отримано від головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у м. Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Підставою для прийняття вказаногорішеннязазначено п. 2 ч. 4Закону України «Про виконавче провадження», а саме пропущення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановленихКонституцією Українимежах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

18.06.2024 року заступником начальника державної виконавчої служби у місті Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-2/11 - ВП № 75338329.

18.06.2024 року заступником начальника державної виконавчої служби у місті Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_5 .

Як вбачається з описово-мотивувальної частини заяви, заявник вказує, що сплив строк давності призначеного додаткового покарання і тому на цій підставі підлягає зняттю накладений арешт.

На це суд зауважує, що судове рішення є обов`язковими для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

При видачі виконавчого листа 06.09.2023 року судом враховано строки виконання судового рішення, як були підтверджені в рішенні Черкаського окружного суду від 13.02.2024 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 року.

Тобто всі питання, які зазначені в описово-мотивувальній частині заяви вже було вирішено раніше в судових рішеннях.

Разом з тим в резолютивній частині заяви представник заявника просить зняти (скасувати) арешт з майна ОСОБА_5 , накладений на підставі постанови державного виконавця по виконавчому провадженню № 75338329, на це суд звертає увагу на наступне.

Згідност. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

У пункті 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»унормовано, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного уст. 3 цього Законуякщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом (п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону).

Тобто,як вбачаєтьсядержавний виконавецьухвалив постанову,якою наклаварешт намайно ОСОБА_5 ,а самевчинив передбаченузаконом діюі вразі незгоди зцим зацікавленаособа маєправо оскаржитиїї усуді.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначенийрозділом X Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно положень п. 14 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків, суд, визначений ч. 2ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Поряд з цим, суд відмічає, що згідно із частинами третьою та четвертоюст. 535 КПК України, у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Проте положеннямиКПК Українине встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб щодо виконання судового рішення у кримінальному провадженні.

Водночас, відповідно до частини першоїстатті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(даліЗакон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому, частиною першоюстатті 287 КАС Українивстановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз наведених правових положень у сукупності з обставинами цієї справи дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого судом у кримінальній справі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки КПК Українине встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 757/61236/16-ц (провадження № 14-431цс18).

А тому виходячи з того, що представником заявника невірно обрано спосіб захисту інтересів, а також юрисдикцію суду, до якого слід оскаржити дію державного виконавця з приводу накладення арешту на майно, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 19, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 287 КАС України, ст. ст. 369, 370, 371, 372, 376, 533, 534, 535, 537, 539 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_5 про зняття арешту з майна - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_5 право звернення до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено об 11.30 год. 10.09.2024 року.

Суддя: