Ухвала

від 09.09.2024 по справі 914/2159/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.09.2024 р. Справа № 914/2159/24

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ БУД», Київська область, м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «Виробничо-торгова фірма «Новація», Львівська область, м. Львів

про стягнення 3322948,46 грн заборгованості за договором поставки №05/06-1.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ БУД» до відповідача Приватного підприємства «Виробничо-торгова фірма «Новація» про стягнення 3322948,46 грн заборгованості за договором поставки №05/06-1, з яких: 2419200,00 грн - попередня оплата за непоставлений товар, 122948,46 грн - пеня, 604800,00 грн - штраф, 176000,00 грн - штраф 20% за несвоєчасне подання на реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024, справу №914/2159/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач покликається на рішення №11488069/30583284 Головного управління ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкової накладної ЄРНП та безпосередньо, на саму податкову накладну №2 від 14.06.2024, що подана на реєстрацію 09.07.2024 року. Однак, позивач до матеріалів позовної заяви не долучає відповідні докази, на яких ґрунтує свою позовну заяву.

Таким чином, суд вважає за доцільне зазначити позивачу про те, що йому необхідно надати усі докази, якими останній обґрунтовує заявлені позовні вимоги, а також виконати п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України в частині повідомлення суду щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та/або повідомити про відсутність відповідних доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Звертаючись до суду з позовом позивач зобов`язаний визначити предмет та підставу позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд наголошує на тому, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 176000,00 грн штрафу 20% за несвоєчасне подання на реєстрацію податкової накладної.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що позивач вправі об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих підстав та, водночас, пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі №914/2191/16, від 23.10.2019 року у справі №902/434/19, від 30.10.2019 року у справі №922/1359/19.

З аналізу вищевикладеного сліду, що у справі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то вказане є доцільним.

Подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №911/414/18.

Враховуючи вище викидане, зі змісту позовної заяви не вбачається, що позивач належним чином обґрунтував заявлену позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на свою користь 176000,00 грн штрафу 20% за несвоєчасне подання на реєстрацію податкової накладної, а також не виклав у тексті позовної заяви спосіб (способи) захисту прав або інтересів, що передбачений законом та який позивач просить суд визначити у рішенні щодо стягнення штрафних санкцій саме за порушення відповідачем прав позивача на отримання податкового кредиту. Жодних доказів на підтвердження заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 176000,00 грн штрафу 20% за несвоєчасне подання на реєстрацію податкової накладної ТОВ «ДМ БУД» не долучив.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду із заявленою позовною вимогою в частині стягнення з відповідача на свою користь 176000,00 грн штрафу 20% за несвоєчасне подання на реєстрацію податкової накладної повинен належним чином обґрунтувати таку позовну вимогу, повідомивши про конкретний спосіб (способи) захисту, які на його думку мають відображатися у рішенні суду щодо відновлення порушеного права позивача на податковий кредит, а також викласти усі обставини, якими позивач обґрунтовує підстави позову щодо стягнення з відповідача 20% штрафу за несвоєчасне подання на реєстрацію податкової накладної, надавши відповідні докази, що підтверджують вказані обставини заявленої позовної вимоги.

Одночасно, пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Проте, позивач не долучив детальний та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, без зазначення дати початку та кінцевої дати на які позивач здійснював нарахування штрафних санкцій. Таким чином, суд зазначає позивачу про те, що останній має надати детальний розрахунок сум, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, визначивши період прострочення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДМ БУД» десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Гоменюк З.П.