Ухвала

від 09.09.2024 по справі 910/18419/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/18419/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024

(суддя - Ващенко Т.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.)

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.)

у справі №910/18419/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)»

про стягнення 832 405,56 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» про стягнення 832 405,56 грн, з яких: 656 918,33 грн - вартість частини втраченого відповідачем вантажу при перевезенні згідно з укладеним з позивачем договором транспортного експедирування №Т-092734/230621 від 23.06.2021, 175 487,23 грн - пеня за порушення строків доставки вантажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» 656 918,33 грн вартості втраченого вантажу, 175 487,23 грн пені та 12 486,08 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 910/18419/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» 60 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/18419/23 залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 910/18419/23 скасовано і прийнято нове додаткове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі 910/18419/23 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна) на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/18419/23 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

19.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №910/18419/23 разом з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)», Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акту та є його невід`ємною складовою.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору в справі №910/18419/23 є стягнення 832 405,56 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп.пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що справа має виняткове значення для скаржника та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Окрім того, посилання скаржника на те, що справа №910/18419/23 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №910/18419/23 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №910/18419/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку не розглядається.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДХЛ Логістика (Україна)» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №910/18419/23.

2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

В.І. Студенець