Постанова

від 03.09.2024 по справі 160/6763/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6763/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Бендес А.Г.

за участю представника позивача Черкавського Ю.С.

представника відповідача Пастернак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року (головуючий суддя Коренев А.О.)

в адміністративній справі №160/6763/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 22.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Дніпровського міського голови ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 29.05.2020 № 3-29/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позову зазначено, що дисциплінарне стягнення до нього застосоване за межами строків, установлених у статті 148 КЗпП України. Відповідач не з`ясовував усіх обов`язкових елементів дисциплінарного проступку, зокрема причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наслідками у вигляді шкоди, вини у вчиненні дисциплінарного проступку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 29.05.2020 року №3-29/5-рк Про оголошення догани ОСОБА_1

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до дисциплінарної відповідальності позивача притягнуто за межами строків, встановлених у статті 148 КЗпП України строків (не пізніше місяця з дня виявлення проступку), дисциплінарні проступки, за які на позивача накладено стягнення, були виявлені у 2015 році. Вказав, що у матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем конкретних негативних дій (бездіяльності), якими завдано або могло бути завдано шкоди, зокрема, інтересам територіальної громади міста внаслідок вибуття земельних ділянок з комунальної власності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Вказав, що судом першої інстанції не вірно встановлені певні обставини справи, а саме, що у ході проведення службового розслідування, яке призначено у зв`язку з іншими обставинами, було встановлено зокрема низку порушень у діяльності архівного управління, яке очолює позивач. Після отримання пояснень, встановлено неналежне виконання управлінням, яке очолює позивач, покладених на нього функцій. З цих підстав, у відповідності до норм ст.ст. 147-150 КЗпП України прийнято оскаржене розпорядження.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що про проведення Державним архівом Дніпропетровської області перевірок Архівного управління Дніпропетровської міської ради відповідачеві стало відомо лише 21.05.2020, а тому саме з цієї дати необхідно обчислювати передбачений у частині першій статті 148 КЗпП України строк для застосування дисциплінарного стягнення. Вказав, що описані в акті службового розслідування дисциплінарні проступки за своїм характером є триваючими, у зв`язку з цим строк, встановлений у частині другій статті 148 КЗпП України, не застосовується. Зазначив, що під час проведення службового розслідування встановлено систематичне неналежне невиконання позивачем посадових обов`язків, у зв`язку з чим відповідачем обґрунтовано застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Рішення суду апеляційної інстанції оскаржено позивачем в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 23.11.2023 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 скасувати і справу направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

Підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції визначено те, що суд апеляційної інстанції не з`ясовував як урегульовано упорядкування документів органів місцевого самоврядування та державної влади, комунальних, державних, приватних установ і підприємств; проведення робіт щодо описування, приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фонодокументів; не встановлював пов`язаних з цією сферою діяльності позивача на посаді начальника Архівного управління Дніпропетровської міської ради обов`язків та не перевіряв доказів, якими підтверджується невиконання/неналежне виконання обов`язків позивачем.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 року прийнято адміністративну справу №160/6763/20 за апеляційною скаргою Дніпровського міського голови ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 в адміністративній справі №160/6763/20 до провадження та призначено розгляд справи №160/6763/20 у судовому засіданні.

30.01.2024 року відповідачем до матеріалів справи надано додаткові пояснення, згідно яких зазначено, що триваюча бездіяльність керівника архівного управління, обізнаного про обсяг повноважень, функціональну спрямованість очолюваного ним управління, яка виразилася у невиконанні покладених на нього повноважень за організацію яких він мав особисто нести відповідальність, мала наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності. Просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції. (а.с. 53-66 т.2).

В ході розгляду справи сторонам у справі роз`яснено право на примирення, однак сторони не скористалися зазначеним правом.

За наслідками нового розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови Куліченка І.І. від 17.12.2009 р. №686-рк ОСОБА_1 (позивач) призначено на посаду начальника архівного управління Дніпропетровської міської ради.

Розпорядженням Дніпровського міського голови від 22.01.2020 №2-22/1-рк «Про проведення службового розслідування» на підставі доповідної записки секретаря Дніпровської міської ради від 22.01.2020 вх. № 8/383 призначено проведення службового розслідування щодо перевірки фактів та обставин стосовно незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста, з 22.01.2020 року у термін до двох місяців.

27.05.2020 року складено акт службового розслідування, термін якого було двічі продовжено на 14 та 56 календарних дні, в якому запропоновано міському голові:

керуючись п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, звільнити із займаної посади за погодженням із профспілковим комітетом Дніпровської міської ради ОСОБА_1 начальника архівного управління за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов`язків;

закінчити службове розслідування у зв`язку з виявленням фактів неналежного ставлення до своїх посадових обов`язків начальника архівного управління ОСОБА_1 , що призвело до підробки документів, які знаходились на зберіганні в архівному управлінні, тим самим сприяло незаконному вибуттю земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста.

Розпорядженням Дніпровського міського голови Філатова Б.А від 29.05.2020 року №3-29/5-рк до ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивач вважає протиправним вказане розпорядженням про оголошення догани.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Кодексу законів про працю України.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що спір у даній справі виник у зв`язку з притягненням позивача, як посадової особи органу місцевого самоврядування, до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначено Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу статей 1, 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III передбачено, що основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є:

1) додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування;

2) забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;

3) додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;

4) постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;

4) сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;

5) шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

6) недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III визначено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Слід зазначити, що згідно статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з притягненням позивача, як посадової особи органу місцевого самоврядування, до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

При цьому, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є:

дії (бездіяльність) працівника;

порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків;

вина працівника;

наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок довести вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №401/2161/16-а, на яку позивач посилається, зазначено, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України «Про державну службу» №3723-XII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

У постанові від 04.04.2018 року у справі №821/935/16 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Відповідач зазначає, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були дисциплінарні проступки, встановлені під час службового розслідування, результати якого оформлені актом від 27.05.2020, що полягали в такому:

1) не погоджено на засіданні ЕГЖ список № 2;

2) не завершено роботу з упорядкування документів органів місцевого самоврядування та державної влади списку № 1 по 2013 рік;

3) не завершено роботу з упорядкування документів комунальних, державних, приватних установ і підприємств списків № 1-2 по 2013 рік;

4) не виконано роботи з виявлення, описування і приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фотодокументів.

Водночас, згідно змісту акта службового розслідування від 27.05.2020 не встановлено обставин не виконання позивачем своїх службових обов`язків, актом службового розслідування не встановлено проступків, за які до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення.

Відповідач в тексті розпорядження в частині об`єктивної сторони проступку описав діяння позивача, натомість не зазначені чіткі формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин, не зазначено мотивів, з яких відповідач вважав, що діяння позивача, зазначені в розпорядженні від 29.05.2020 №3-29/5-рк, мали характер протиправних і становили склад дисциплінарного проступку, не встановлена ступінь тяжкості проступку, вини, не зазначено про наявність шкоди, що була спричинена проступком.

Отже, не можна погодитися з доводами відповідача про доведеність вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Статтею 148 КЗпП встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України Про запобігання корупції прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року №950 (Порядок №950), стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України Про запобігання корупції прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

1) у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

2) у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

3) на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

4) з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (керівник органу).

Згідно ч.8 Порядку проведення службового розслідування №950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення.

Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

1) факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

2) заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

3) висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;

4) обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що службове розслідування за даних обставин проводиться стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що службове розслідування, ініційоване Дніпровським міським головою у розпорядженні від 22.01.2020 року № 2-22/1-рк стосувалося незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста, що визначено пунктом 1 вказаного розпорядження бездіяльності ( а.с. 51).

Натомість матеріали справи не містять підтверджень, що відносно ОСОБА_1 відповідачем проводилося службове розслідування щодо невиконання ним службових обов`язків.

Так, у розпорядженні від 22.01.2020 року №2-22/1-рк не вказано, стосовно якої особи/ осіб проводиться це службове розслідування, а також в цьому розпорядженні не конкретизовано підставу згідно вимог п. 1 Порядку №950.

При цьому, у розпорядженні про оголошення догани вбачається, що у ході проведення службового розслідування відповідно до розпорядження міського голови від 22.01.2020 №2-22/1-рк ОСОБА_3 , в. о. начальника архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, 21.05.2020 виявлено, що у 2015 році Державним архівом Дніпропетровської області було здійснено перевірку архівного управління Дніпропетровської міської ради та надано довідку про стан архівної справи в архівному управлінні Дніпропетровської міської ради від 10.04.2015 (лист від 29.04.2015 вих. № 376/0/126-153) з рекомендаціями про усунення недоліків.

У 2016 році Державним архівом Дніпропетровської області було здійснено контрольну перевірку, за результатами якої деякі зауваження так і не усунуто (лист від 16.11.2016 вих. № 973/0/126-16), про що ОСОБА_1 , начальник архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, не повідомив керівництво міської ради, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 22.05.2020 було затребувано відповідні письмові пояснення.

Ураховуючи надані ОСОБА_1 26.05.2020 письмові пояснення, виявлено, що деякі зауваження залишились без виконання, а саме:

не погоджено на засіданні ЕГЖ список № 2;

не завершено роботу з упорядкування документів органів місцевого самоврядування та державної влади списку № 1 по 2013 рік;

не завершено роботу з упорядкування документів комунальних, державних, приватних установ та підприємств списків № № 1, 2 по 2013 рік;

не виконано роботи з виявлення, описування і приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фонодокумєнтів.

Виходячи з викладеного, відповідачем накладено дисциплінарне стягнення за порушення позивачем своїх посадових обов`язків пов`язані із перевіркою Державним архівом Дніпропетровської області стану архівної справи в Архівному управлінні департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради ще у 2015 році, результати якої закріплені відповідною Довідкою від 16.11.2016 року.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач знав про дату вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , натомість, в порушення вимог статті 148 КЗпП України видав розпорядження від 29.05.2020 №3-29/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 » за межами законодавчо визначеного строку накладення стягнення, що свідчить про його протиправність.

Вказана позиція узгоджується з викладеною в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 723/1833/16-а.

Крім того, в Постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №826/16348/18 (у справі про скасування дисциплінарного стягнення) визначено, судам необхідно з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк.

Згідно з частиною 2 ст. 148 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно з частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно абз. 3 ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

При цьому, матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем конкретних негативних дій (бездіяльності) якими завдано або могло бути завдано шкоди, зокрема, інтересам територіальної громади міста, що проявилась у вибутті земельних ділянок із комунальної власності.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги висновки Верховного Суду, викладених у постановах:

- від 13.01.2020 у справі №401/2161/16, від 04.09.2020 у справі №826/6165/17, від 26.11.2019 у справі №806/590/16 щодо необхідності встановлення наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахування інших обставин, що мають значення;

- від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18, від 04.04.2018 у справі №821/935/16 про те, що наказ (розпорядження) про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення;

- від 20.09.2019 у справі №810/5779/15, від 27.02.2020 у справі №815/2176/16 про те, що при застосуванні дисциплінарного стягнення мають враховуватися фактично вжиті позивачем заходи, вплив вжитих заходів на фактичне виконання або невиконання показників;

- від 02.06.2020 у справі №766/6695/16-а, у якій зазначено, що передумовою звільнення посадової особи органу місцевого самоврядування мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Слід зазначити, що матеріали справи не місять підтверджень про проведення службового розслідування щодо не виконання позивачем своїх службових обов`язків.

Ухвалюючи рішення у даній справі колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 вказав (а.с. 31-37 т.2), що висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог є передчасним і суд апеляційної інстанції не з`ясовував:

як урегульовано упорядкування документів органів місцевого самоврядування та державної влади, комунальних, державних, приватних установ і підприємств;

проведення робіт щодо описування, приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фонодокументів;

не встановлював пов`язаних з цією сферою діяльності позивача на посаді начальника Архівного управління Дніпропетровської міської ради обов`язків та

не перевіряв доказів, якими підтверджується невиконання/неналежне виконання обов`язків позивачем.

На вимогу Верховного Суду (постанова від 23.11.2023), суд апеляційної інстанції під час нового розгляду дослідив що у листі керуючого справами виконавчого комітету міської ради директора департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 28.05.2020 №8/2762 зазначено, що начальником архівного управління Проданом Г.М. систематично не виконувалися свої посадові обов`язки та мала місце триваюча бездіяльність, оскільки про невжиття заходів з виконання зауважень за результатами контрольної перевірки начальник архівного управління не повідомив керівництво Дніпровської міської ради, а Державний архів Дніпропетровської області відповідні довідки направляв безпосередньо до архівного управління.

Відповідач зазначає, що саме тому виявлення дисциплінарного проступку відбулося лише 21.05.2020.

Також відповідач зазначає, що розпорядження про оголошення догани прийнято з урахуванням пояснень позивача. З розпорядженням від 29.05.2020 позивач ознайомився 29.05.2020 під підпис та отримав його засвідчену належним чином копію.

Відповідач вважає, що дисциплінарний проступок у даній справі вчинений позивачем у формі бездіяльності, яка виявилася у невчиненні певних дій, які позивач зобов`язаний був вчинити, що було виявлено 21.05.2020.

Для передачі документів до архівного управління на зберігання необхідна наявність Списку №1, 2, 3. Це списки категорій органів влади, управління та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, в тому числі громадських організацій на території міста, документи від яких приймаються/не приймаються на зберігання до архіву, або в діяльності яких не утворюються документи Національного архівного фонду. У залежності від того, чи утворюється в діяльності органу, підприємства, організації, установи документи які підлягають/не підлягають передачі на зберігання, вони мають бути включені до відповідного затвердженого списку №1 або №2, у разі не утворення у діяльності документів Національного архівного фонду, вони мають бути включені до Списку №3. Зазначені списки погоджуються з експертно-перевірною комісією Державного архіву Дніпропетровської області та затверджуються керівником держархіву області (п.3 розділу 1 глави ІV Правил №1000/5; п.6 Типового положення про ЕПК Державного архіву в АРК, Державного архіву області, міст Києва і Севастополя №1228/5; розділ 3 Правил роботи архівних установ №656/5).

Відповідач зазначає, що в ході службового розслідування щодо незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста встановлено, що станом на травень 2020 року:

Список №1 востаннє погоджено ЕК архівного управління ДМР 24.04.2013, схвалено ЕПК Держархіву Дніпропетровської області 25.06.2013 та затверджено 20.05.2013 керуючим справами виконкому ОСОБА_4 , а не керівником держархіву області, як встановлено вимогами Правил роботи архівних установ України №656/5 та Типового положення про ЕПК державного архіву №1228/5.

Вимогами Правил роботи архівних установ України №656/5 та Типового положення про ЕПК державного архіву №1228/5 передбачено, що Список №1 повинен затверджуватися керівником держархіву області (Додаток №6 до Правил №656/5).

Список №2 востаннє складено ЕК архівного управління ДМР 23.11.2011, не погоджено ЕПК Держархіву Дніпропетровської області та подано на затвердження 24.11.2011 керуючому справами виконкому ОСОБА_4 .

При цьому, Список №2 повинен затверджуватися керівником держархіву області (Додаток №7 Правил 656/5).

Список №3 схвалено ЕК архівного управління ДМР -24.12.2014, погоджено ЕПК Держархіву Дніпропетровської області 31.03.2015 та затверджено директором державного архіву Дніпропетровської області01.04.2015.

Відповідач зазначає, що саме про необхідність усунення зазначених порушень вказувалося при перевірці архівного управління Дніпропетровської міської ради, Державним архівам Дніпропетровської області, що підтверджується довідками від 10.04.2015 (лист від 29.04.2015 вих. №376/0/126-153) та щодо контрольної перевірки (лист від 16.11.2016 вих. №973/0/126-16).

Також відповідач зазначає, що вказані листи Державним архівом Дніпропетровської області направлені безпосередньо архівному управлінню, а не Дніпровському міському голові, чи керівнику департаменту Дніпровської міської ради.

Колегія суддів апеляційної інстанції стосовно Списків вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджується, що Списки подавалися на затвердження до ЕПК, але були повернуті, тобто робота стосовно них проводилася (так основною вимогою було включення управління ПФУ до списку №1, однак в органах ПФУ відсутні документи, які необхідно до передачі до НАФ і про це була переписка з Державним архівом Дніпропетровської області).

Водночас, в постанові від 27.02.2020 року по справі №815/2176/16 Верховний Суд вказує, що при накладенні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати і дії особи, які він вчиняв на виконання поставлених задач і причини не виконання.

Зокрема, в довідці про стан архівної справи від 2015 року вказано більше 2 недоліків, при цьому у довідці від 2016 року Державний архів Дніпропетровської області підтвердив, що більшість недоліків було усунуто, тобто роботи по усуненню недоліків велися і недоліки усувалися.

Щодо не усунення недоліків стосовно роботи з виявлення, описування і приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фонодокументів, то позивач зазначає, що причиною невиконання було: брак часу та у зв`язку з недостатнім досвідом роботи працівників архівного управління.

Суд апеляційної інстанції не може прийняти дані доводи позивача як підставу для задоволення позову, однак виходячи з того, що матеріалами справи підтверджується, що службове розслідування щодо позивача не проводилося, то відповідачем порушені вимоги Порядку №950 щодо службового розслідування на виявлення дисциплінарного правопорушення, що вчинене безпосередньо позивачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції не проведення відповідачем службового розслідування на виявлення дисциплінарного правопорушення, що вчинене безпосередньо позивачем, спростовує доводи відповідача щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач зазначає, що на нього, як на керівника архівного управління не покладалося персонального обов`язку проводити роботи з виявлення, описування і приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно-, фото-, фонодокументів. Так само позивач зазначає, що на керівника архівного управління не покладено обов`язку пошуку нових працівників які б мали досвід роботи в цій частині та могли виконувати її. Зазначені доводи відповідачем не спростовані.

Аналіз досліджених обставин та доказів дає підстави для висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, долучення відповідачем до матеріалів справи документів, що стосуються 2024 року ніяким чином не впливають на правовідносини, що відбувалися між позивачем та відповідачем у 2020 році.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у встановленому порядку не доведено правомірність своїх дій та рішень, що дає підстави для висновку про протиправність розпорядження від 29.05.2020 року №3-29/5-рк Про оголошення догани ОСОБА_1 .

Як наслідок, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі,

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського міського голови ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 03.09.2024 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03.09.2024.

В повному обсязі постанова виготовлена 04.09.2024.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова