Ухвала

від 18.03.2021 по справі 160/6763/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/6763/20

адміністративне провадження № К/9901/2613/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі №160/6763/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича про визнання протиправним і скасування розпорядження,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича (далі - Дніпровський міський голова Філатов Б.А.), у якому просив визнати протиправним і скасувати розпорядження №3-29/5-рк від 29 травня 2020 року "Про оголошення догани ОСОБА_1 "

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року позов задоволено: визнано протиправним і скасовано розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. № 3-29/5-рк від 29 травня 2020 року "Про оголошення догани ОСОБА_1 ".

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

15 січня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі №160/6763/20.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом: подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення і надіслання належних доказів.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, повний текст якої складено цього ж дня.

За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 15 січня 2021 року.

Із матеріалів касаційної скарги убачається, що касаційну скаргу зареєстровано 22 січня 2021 року, яку було подано через поштову скриню Верховного Суду.

На виконання вимог ухвали Суду про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, датою направлення касаційної скарги є 15 січня 2021 року. На підтвердження указаної обставини додано копію накладної ПП ДКО-Експрес із штрихкодовим ідентифіктором UA10070207.

За таких обставин Суд уважає, що скаржником дотримано визначений статтею 329 КАС України строк на касаційне оскарження судового рішення, а тому питання про його поновлення не вирішується.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції , займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування розпорядження про оголошення догани.

Згідно з приміткою до статті 50 Закону України Про запобігання корупції (у редакції, чинній на момент відкриття провадження) до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зокрема віднесено особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування віднесені до першої - третьої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

За змістом частини першої статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови; друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради; третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування розпорядження про оголошення догани.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника архівного управління Дніпропетровської міської ради.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого не входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України Про запобігання корупції (у редакції, чинній на момент відкриття провадження).

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

Щодо наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що розгляд цієї справи має значення для нього, оскільки він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням під час розгляду іншої справи №160/7250/20 за його позовом до Дніпровського міського голови Філатова Б.А., Дніпровської міської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі.

Суд уважає ці доводи скаржника достатньо обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 29 січня 2020 року в справі №452/1661/16-а; від 02 червня 2020 року в справі №766/6695/16-а; від 13 серпня 2020 року в справі №804/8234/17; від 27 лютого 2020 року в справі №815/2176/16; від 20 вересня 2019 року в справі №810/5779/15; від 04 квітня 2018 року в справі №821/935/16; від 12 серпня 2019 року в справі №1340/4847/18; від 26 листопада 2019 року в справі №806/590/16; від 04 вересня 2020 року в справі №826/6165/17; від 13 січня 2020 року в справі №401/2161/16-а.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ході проведення Дніпровською міською радою службового розслідування щодо незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста було виявлено, зокрема, систематичне неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків у вигляді: порушення вимог чинного законодавства у сфері архівної справи під час упорядкування документів органів місцевого самоврядування та державної влади, комунальних, державних, приватних установ та підприємств за списками №1, 2; невиконання робіт щодо описування, приймання на державне зберігання документів особового походження, кіно -, фото -, фонодокументів. Оскільки виявлені порушення не були спростовані поясненнями позивача, відповідачем прийнято розпорядження №3-29/5-рк від 29 травня 2020 року "Про оголошення догани ОСОБА_1 ", яке є предметом спору в справі.

Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 11 грудня 2018 року в справі №810/1224/17 щодо строку притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення, виявлені під час проведення службового розслідування мають триваючий характер. Оскільки днем, коли керівник дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку є 21 травня 2020 року, суд дійшов висновку про те, що дисциплінарне стягнення застосовано в межах статті 148 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у діях Дніпровського міського голови Філатова Б.А. порушення вимог чинного законодавства щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Скаржник наполягає на тому, що у його діях не було складу дисциплінарного проступку, а суд апеляційної інстанції повинен був врахував такі висновки Верховного Суду:

- для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, які що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника;

- наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення проступку, тощо;

- під час накладення дисциплінарного стягнення має бути враховано причинно-наслідковий зв`язок між невиконаними та/або неналежно виконаними завданнями та діями/бездіяльністю інших підрозділів або керівника;

- передумовою звільнення посадової особи органу місцевого самоврядування мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що аргументи скаржника є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах правильності застосування судами вимог статей 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі №160/6763/20.

2. Витребувати із Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/6763/20.

3 . Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко