Постанова

від 09.09.2024 по справі 758/11792/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 758/11792/21

номер провадження 22-ц/824/7189/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року /суддя Якимець О.І./

та на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року /суддя Якимець О.І./

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просив відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 53 992,81 грн та моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 53 992 гривні 81 копійок, судовий збір у розмірі 539 гривень 93 копійки. У позовній вимозі про відшкодування моральної шкоди - відмовлено. /т. 2 а.с. 9-17/

Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 гривень 00 копійок, судові витрати на проведення експертизи у сумі 18227,40 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційними скаргами, в яких просила скасувати рішення в частині, в якій у позовній вимозі про відшкодування моральної шкоди відмовлено, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; змінити додаткове рішення в частині стягнення частини судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути у повному обсязі 40 000,00 грн.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційних скаргах, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що працівником відповідача, (лікарем) його неправомірними винними діями заподіяно шкоду здоров`ю позивача, при цьому між неправомірними винними діями працівника відповідача та заподіяною шкодою здоров`ю позивача прослідковується причинно-наслідковий зв`язок. Задовольнивши позов в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок заподіяння шкоди здоров`я позивача, суд першої інстанції фактично без будь-якої мотивації відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди. Так, у позовній заяві позивач наводив доводи про те, що йому заподіяно моральну шкоду, яка полягала у: завданні фізичного болю, відчутті постійного дискомфорту, що зумовлено специфікою лікування, понесення додаткових зусиль на організацію свого життя, адже не міг повноцінно працювати; глибокому психологічному потрясінні, побоюванні за життя; тримання значних психологічних страждань, що у грошовому еквіваленті позивач оцінив у 300 000,00 грн. Наголошувала, що виникнення кровотеч у гр. ОСОБА_1 10.04.2021 та 17.04.2021 та необхідність виконання двох оперативних втручань 10.04.2021 та одного оперативного втручання 17.04.2021 обумовлене комплексом недоліків, допущених лікарем хірургом ТОВ "МЦ "ЛЕОМЕД" під час надання медичної допомоги, - необґрунтованим вибором тактики та методу хірургічного лікування, ненаданням медичної допомоги в післяопераційному періоді після телефонного звернення (не проведений огляд для визначення характеру, інтенсивності кровотечі, джерела для надання відповідної медичної допомоги). Уникнення цих недоліків могло попередити виникнення означених ускладнень, які потребували госпіталізації та екстреного оперативного втручання. Вина заподіювача шкоди не спростована, оскільки у справі відсутні будь-які докази щодо такого спростування.

Щодо додаткового рішення, наголошувала, що в матеріалах справи містяться належні докази обсягу виконаної адвокатом роботи. Щодо реальності витрат на правову допомогу, то витрати, які повинен понести позивач підтверджуються договором та актом виконаних робіт. У заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначений детальний перелік складених документів та виконаних представником дій, оскільки, по-перше, договір містить фіксовану суму гонорару адвокатського бюро і не потребує деталізації, а, по-друге, всі ці дії і докази того, що вони були виконані містяться в матеріалах справи. За таких обставин, які підтверджуються матеріалами справи, вказувала, що принципу розумності, співмірності та реальності відповідає саме сума витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» Гаврилюк М.В. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Вказувала, що позивач фактично намагається збагатитись за рахунок відповідача, не доводячи при цьому факту завдання моральної шкоди. Зазначала, що апелянт хворіє 19 років, вже мав оперативні втручання які не призвели до бажаного результату та має супутні хвороби які ускладнюють лікування. При цьому апелянтом не доведено понесеної моральної шкоди та в чому саме вона полягала. Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення, вказувала, що договір про надання правової допомоги не містить ні ціни (гонорару) ні порядку обчислення, заявлена сума не є співмірною зі складністю справи, а суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені нею витрати.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції переглядаються в частині їх оскарження - відмови у стягненні моральної шкоди та неповному стягненні витрат на правову допомогу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині відмови у стягненні моральної шкоди, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 02 квітня 2021 року між ТОВ «Медичний центр Леомед» (медичний центр) та ОСОБА_1 (пацієнт) укладено договір щодо надання медичних послуг (далі - договір).

Предметом договору є надання медичним центром пацієнту наступних медичних послуг - лікування анальної тріщини лазером, LHP лазерна абляція гемораїдальних вузлів 3 категорія, спінальня анестезія з седацією (п. 1 договору).

Медичний центр зобов`язується до надання послуги надати пацієнту всю необхідну інформацію, пов`язану з відомостями, які включають в себе інформацію про неминучі або можливі ускладнення (побічні ефекти) та перелік рекомендацій, дотримання яких необхідно для завершення процедури лікування та для як найшвидшої реабілітації, про що складається «Інформаційна згода пацієнта» (додаток № 1 до договору (п. 2.3 договору).

Відповідно до Інформаційної згоди пацієнта від 04.04.2021, останній ознайомлений з планом обстеження і лікування, отримав роз`яснення про мету, характер лікування, орієнтовну тривалість лікування та про можливі несприятливі наслідки під час його проведення /а.с. 59/.

Відповідно до консультативного висновку від 04.04.2021 ОСОБА_1 виконано - LHP+Help, мукопексія, видалення анальної тріщини та інших гемороїдальни вузлів під СА. Надано рекомендації. Повторний огляд 06.04.2021 /а.с. 27/.

06 квітня 2021 року позивачу призначено продовжити призначене лікування. Контрольний візит через 14 днів, що підтверджено консультативним висновком лікаря ТОВ «МЦ Леомед» від 06.04.2021 /а.с.30/.

09 квітня 2021 року внаслідок виникнення сильного болю, наявність кровотечі, яка не припиняється, позивач звернувся до медичного центр з проханням надати йому план лікування у зв`язку із виникнення у післяопераційному періоді ускладнень. Однак, не отримавши рекомендацій лікуючого лікаря та посилення кровотечі, позивач звернувся до медичного центру «Добробут» за отримання медичної допомоги / а.с. 32/. Такі обставини установлено із електронного доказу, з якого можна ідентифікувати здійснену 09-10.04.2021 переписку між позивачем та ТОВ «Медичним центром «Леомед».

Також встановлено, що 10 квітня 2021 року об 01.40 год ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» проведено огляд хірурга пацієнта ОСОБА_1 . Діагноз - кровотеча із заднього проходу і прямої кишки. Діагноз клінічний: ректальна кровотеча з післяопераційної рани /а.с. 34/.

10 квітня 2021 року лікарем ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» здійснено направлення пацієнта ОСОБА_1 на госпіталізацію. Діагноз - ректальна кровотеча з післяопераційної рани. Стан після оперативного лікування. Доставлено пацієнта ОСОБА_1 бригадою швидкої допомоги № 128 10.04.2021 об 02.34 год. за викликом в 7827 /а.с. 34/.

Відповідно до виписки Київської міської клінічної лікарні № 18 від 23.04.2021 із медичної картки стаціонарного хворого № 2199 ОСОБА_1 , 40 років. Виписаний з проктологічного відділення. Основний діагноз: хронічний геморой ІІІ-IV ст. наслідки хірургічного лікування (04.04.2021): післяопераційна кровотеча з ран анального каналу. Ускладнення: постгеморагічна анемія середнього ступеню. 10.04.2021 об 03.25-03.50 год. виконано екстренне оперативне втручання - ревізія прямої кишки та анального каналу, зупинка кровотечі шляхом прошивання судин в ранах анального каналу, тампонада.

Відповідно до висновку експерта Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України2 від 01.12.2022 № 53/22 комісія прийшла до наступних висновків: «Уніфікованого клінічного протоколу МОЗ з лікування геморою не існує, в той же час «локальним протоколом медичної допомоги з діагностики та лікування хворим з захворюванням на геморой», затвердженим наказом директора ТОВ «МЦ ЛЕОМЕД» №31/15-п від 22.06.2021, для геморою 3 стадії пропонується таке лікування «...літування латексними кільцями, трансанальна резекція слизової по методу Лонго, комбіновані методи, хірургічне лікування (гемороїдектомія), LHP, HELP, HalRar, операції направлені на дезартеризацію та мукопексію вузлів ...», а при геморої 4 стадії -«...хірургічне лікування (гемороїдектомія), LHP, HELP, HalRar, операції направлені на дезартеризацію та мукопексію вузлів ...».

Експертним висновком встановлено, що в даному випадку, при запущеному геморої (3-4 ст.), що розвивався протягом тривалого часу (близько 19 років), з урахуванням наявного супутнього захворювання прямої кишки - анальної тріщини, а також того, що консервативне та виконане в минулому оперативне лікування геморою шляхом кріодеструкції не мало належного результату, доцільно було обрати радикальну хірургічну операцію (гемороїдектомію), як більш ефективну, серед запропонованих методів лікування. Виконаний гр. ОСОБА_1 малоінвазивний метод оперативного лікування, відповідно до даних спеціальної медичної літератури, застосовується при геморої на 1-2 і в деяких випадках при 3 стадії і у даному випадку вибір саме цього методу (LHP, HELP ) не можна вважати обґрунтованим.

Отже, виходячи з вищевикладеного, виникнення кровотеч у гр. ОСОБА_1 10.04.2021 та необхідність виконання в подальшому повторних оперативних втручань обумовлене комплексом недоліків, допущених лікарем-хірургом МЦ «ЛеоМед» під час надання медичної допомоги - необґрунтованим вибором тактики та методу хірургічного лікування, ненаданням медичної допомоги в післяопераційному періоді після телефонного звернення (не проведений огляд метою визначення характеру, інтенсивності кровотечі, джерела для надання відповідної медичної допомоги). Уникнення даних недоліків могло попередити виникнення означених ускладнень, які потребували госпіталізації та екстреного оперативного втручання з метою гемостазу. Тобто між «...лікуванням здійсненим лікарем відповідача...» та «...ускладненнями, які виникли у позивача у вигляді ректальної кровотечі з після операційної рани, що потребувало направлення на госпіталізацію в хірургічне відділення для оперативного лікування з ціллю гемостазу... та проведеним позивачу 10.04.2021 в КМКЛ№18 екстреним оперативним втручанням з подальшим лікуванням...» вбачається причинно-наслідковий зв`язок».

Суд першої інстанції дійшов висновків про те, що погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 настало після надання йому медичної допомоги 04 квітня 2021 року ТОВ «МЦ «Леомед», адже дії медичного працівника ТОВ «МЦ «Леомед» не відповідали законодавству у сфері охорони здоров`я; настання негативних наслідків (виникнення кровотечі та необхідність повторних оперативних втручань) не могли бути зумовлені невиконанням чи неналежним виконанням позивачем призначеного 04.04.2021 лікування, а навпаки, виникнення таких наслідків у ОСОБА_1 10.04.2021 обумовлено комплексом недоліків, допущених лікарем-хірургом МЦ «Леомед» під час надання медичної допомоги - необґрунтованим вибором тактики та методу хірургічного лікування, ненаданням медичної допомоги в післяопераційному періоді після телефонного звернення, а відтак між обраним лікування лікарем ТОВ «МЦ «Леомед» та ускладненнями, які виникли у позивача убачається причинно-наслідковий зв`язок, а тому судом установлено склад цивільного правопорушення у цій справі.

Наявність та розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок допущення лікарем-хірургом ТОВ «МЦ «Леомед» під час надання медичної допомоги, встановлено на підставі письмових доказів у справі, всього на загальну суму 53992,81 грн /а.с. 15-17, 26, 28-29, 31, 35-37/.

Водночас, щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вказував, що позивачем не додано до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру завданої йому моральної шкоди, будь-якої калькуляції чи порядку, яким чином позивач робив розрахунок заявленої до стягнення суми.

Оцінивши зміст наданих позивачем доводів, в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідачів моральної (немайнової) шкоди, суд першої інстанції вказував, що саме лише посилання позивача на те, що йому було завдано таку шкоду, за відсутності при цьому належних та допустимих доказів на підтвердження її розміру, не може бути достатньою підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди у визначеному ним розмірі.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що працівником відповідача, (лікарем) його неправомірними винними діями заподіяно шкоду здоров`ю позивача, при цьому між неправомірними винними діями працівника відповідача та заподіяною шкодою здоров`ю позивача прослідковується причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до ст. 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року (справа № 214/7462/20).

Вказані обставини судом першої інстанції встановлені, водночас, суд не визначився з розміром відшкодування, формально пославшись на відсутність доказів розміру, калькуляції моральної шкоди, всупереч тому, що вона фактично не може бути оцінена.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Так, позивачу, як встановлено судом першої інстанції, було надано некваліфіковану медичну допомогу, чим порушено його право на медичну допомогу, право на життя та захист здоров`я. Унаслідок невдалого хірургічного лікування працівником відповідача 04.04.2021 стан здоров`я позивача критично погіршився 09.04.2021. Лікар, який проводив операцію, та клініка відповідача належним чином медичної допомоги на усунення наслідків післяопераційної кровотечі не надали. Позивач зазнав післяопераційної кровотечі, йому діагностували анемію середньої тяжкості, а надалі й тяжку анемію. З огляду на характер та обсяг страждань (у цьому разі фізичні страждання, такі як біль та загальне погане самопочуття, які позивачу довелося терпіти протягом щонайменше місяця; душевні страждання, пов`язані з усвідомленням того, що внаслідок непрофесійності відповідача та його працівників, міг померти внаслідок лікування ординарного захворювання, а також очікування того, чи не настануть негативні наслідки для його здоров`я, чи зможуть лікарі відновити всі життєво важливі функції), яких зазнав позивач, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд дійшов висновків про стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, в порядку ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд приймає документи, на підставі яких надавалась правова допомога.

Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у розмірі 40000,00 грн, які просив стягнути з відповідача.

Із матеріалів справи убачається, що 02 червня 2021 року між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Руслана Музично» (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 28/21.

ОСОБА_2 надавала позивачу правову допомогу у справі № 758/11792/21 як адвокат на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копія якого міститься у матеріалах справи.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до укладеного договору клієнт сплачує виконавцю вартість правої допомоги у розмірі 40000,00 грн ( п. 5.1 договору).

Відповідно до акта від 30.11.2023 до договору виконавцем була надана, а клієнтом прийнято, наступні адвокатські послуги: надання правової інформації, консультацій, та роз`яснень, прийняття участь в мирному урегулюванні спору, підписання та подання до суду заяв по суті, та заяв із процесуальних питань.

Оцінюючи складність цієї справи, предмет спору, вирішення справи по суті шляхом задоволення позову частково, враховуючи, складання заяв по суті та кількість судових засідань, суд першої інстанції вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 9000,00 грн.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується з огляду на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В матеріалах справи містяться належні докази обсягу виконаної адвокатом роботи: - підготовлена та подана до суду позовна заява, в ході підготовки до подання позовної заяви були зібрані та опрацьовані документи, що обґрунтовують позовні вимоги; - актуалізована судова практика у справах про стягнення моральної та матеріальної шкоди заподіяної внаслідок шкоди, спричиненої здоров`ю; - підготовлене клопотання про призначення судово-медичної експертизи; - у справі були призначені п`ять судових засідань: фактично відбулися два засідання, у два засідання представник позивача з`являвся і витрачав на це час, однак вони не відбулися з різних причин, в одне засідання представник позивача не з`явився через те, що повістку про виклик в судове засідання на 25 жовтня 2023 року отримав 23 жовтня 2023 року, однак представником було підготовлене письмове клопотання, де було викладене заперечення проти клопотання представника відповідача про призначення нової комісійної судово-медичної експертизи та думка щодо закриття підготовчого провадження; - адвокатом для забезпечення розгляду справи в розумні строки в травні 2022 року в суді були отримані копії ухвали про призначення експертизи та витребування медичної документації у КМКЛ № 18 та ТОВ "МЦ "ЛЕОМЕД" для їх вручення відповідно КМКЛ № 18 та ТОВ "МЦ "ЛЕОМЕД" - на це також витрачений робочий час, в тому числі на проїзд; - крім того у справі адвокатами була підготовлена відповідь на відзив; - суду також відомо, що коли експертна установа помилково надіслала експертний висновок відповідачу, а суду лише повернула матеріали справи з копією супровідного листа, то свій робочий час на з`ясування даного питання з експертною установою займалася представник позивача як особа зацікавлена у вирішенні справи у розумні строки на засадах законності та обґрунтованості; - підготовлена заява про ухвалення додаткового рішення. Щодо реальності витрат на правову допомогу, то витрати, які повинен понести Позивач підтверджуються договором та актом виконаних робіт.

Отже, апеляційний суд дійшов висновків, що принципу розумності, співмірності та реальності відповідає заявлена сума витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн (Сорок тисяч гривень 00 копійок).

Водночас, з урахуванням 141 ЦПК України, вираховує пропорцію до задоволених позовних вимог, із заявлених 353 992, 81 грн, всього задоволено 103 992, 81 грн, тобто 29, 37 відсотків, що складає 11 748 грн - витрати за правову допомогу, що підлягають стягненню.

Також апеляційний суд змінює розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в суді першої інстанції - 29, 37 відсотків від сплаченого 3 539, 93 грн -1039 грн, і аналогічно в суді апеляційної інстанції зі сплачених 4500 грн - 1321, 65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди та на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.

Додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року - в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 748 гривень.

Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» на користь ОСОБА_1 1039 гривень.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леомед» на користь ОСОБА_1 1321, 65 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: