Ухвала

від 09.09.2024 по справі 420/23166/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа №420/23166/23

адміністративне провадження № К/990/32272/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі № 420/23166/23 за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ", про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 році Визирська сільська рада Одеського району Одеської області (далі - Визирська сільрада) звернулася до суду першої інстанції з позовом до Південного офісу Держаудитслужби в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-06-28-012093-а від 18 серпня 2023 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року, позов Визирської сільради задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-06-28-012093-а від 18 серпня 2023 року.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Південний офіс Держаудитслужби звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес.

Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Зі змісту рішень судів попередніх інстанцій, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що спірним у цій справі питанням є відповідність/невідповідність розрахованої договірної ціни у тендерній документації Визирської сільради вимогам пункту 2 Додатку №3 «Технічна специфікація» до ТД.

У цій справі, суди попередніх інстанцій відзначили наявність у Настанові з визначенням вартості будівництва №281 положень, що ціна пропозиції Учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується, у тому числі, на підставі, коштів на покриття ризиків та коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами. Поряд з цим, суди попередніх інстанцій зауважили, що умовами тендерної документації не було встановлено обов`язку надання учасниками обґрунтованих розрахунків щодо визначення розміру коштів на покриття ризику будівництва. Також, на думку судів попередніх інстанцій, включення до договірної ціни додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, не є імперативною нормою, а включення чи невключення їх в договірну ціну підрядника залежить від ряду факторів, що характерні конкретним відносинам.

Суди попередніх інстанцій погодилися з позицією Визирської сільради, що включення розрахованого розміру коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва відбувається лише за узгодженням із замовником, а останній такої згоди не надавав. Відсутність в тендерній документації такої згоди замовника, на переконання судів, унеможливлює включення учасником розрахованого розміру на покриття додаткових витрат.

Також, суди попередніх інстанцій зауважили про відсутність переконливих доводів чим зумовлена необхідність включення додаткових витрат до договірної ціни, а також заявили про відсутність доказів, що відповідні витрати не були включені учасником закупівлі. Понад те, як вважають суди попередніх інстанцій є недоведеним факт, що невключення додаткових витрат до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, певним чином вплинуло на процес виконання, укладеного між замовником та переможцем публічної закупівлі, договору підряду.

Отже, як слідує з оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій встановлено відсутність порушень пунктів 5.31, 5.33 Настанови з визначенням вартості будівництва №281, які встановлені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-06-28-012093-а від 18 серпня 2023 року.

Касаційна скарга не містить вмотивованих доводів щодо незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності порушення, встановленого Південним офісом Держаудитслужби в оскаржуваному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-06-28-012093-а від 18 серпня 2023 року.

Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушення є визначальними для вирішення цього спору, оскільки мають прямим наслідком скасування оскаржуваного висновку моніторингу.

Водночас доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди з висновком суду першої інстанції про неналежність визначення відповідачем в оскаржуваному висновку способу усунення виявлених порушень, посилаючись, зокрема, на постанови Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №160/4436/21, від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21, від 02 березня 2023 року у справі №640/26603/21.

Однак, висновки Верховного Суду, викладені у вищеназваних постановах, на які посилається скаржник, не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм матеріального права, оскільки такі висновки грунтувалися на встановлених порушеннях на відмінно від обставни цієї справи.

Колегія суддів зауважує, що висновки викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

За таких умов висновки Верховного Суду, викладені у вищеназваних постановах не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм матеріального права, оскільки правовідносини у вказаних справах і у цій справі не є подібними.

Суд касаційної інстанції зауважує, що поняття значний суспільний інтерес є оціночним, оскільки кожна справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для кожного учасника справи. Втім, Верховний Суд виходить з того, що справа становитиме значний суспільний інтерес, якщо результат її перегляду прямо або опосередковано матимуть вплив на забезпечення реалізації системи гарантій права на справедливий суд, та, як наслідок, визначення змісту та обсягу прав, свобод чи законних інтересів невизначеного кола осіб. Допустимість відкриття касаційного провадження у справах незначної складності чи розглянутих у порядку спрощеного пповадження, з умов, що справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, також зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Однак скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору, як не наведено і існування різної судової практики у подібних правовідносинах, яка б свідчила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, подана касаційна скарга не містить належним чином обґрунтованих випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Доводи касаційної скарги фактично, зводяться до переоцінки встановлених судом першої та апеляційної інстанції обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Обмеження переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судом першої та апеляційної інстанції, та/або переоцінювати їх.

З аналізу доводів касаційної скарги слідує, що скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду цієї справи.

Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях суду першої та апеляційної інстанції обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі № 420/23166/23 за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ СТРОЙ КОМПАНІ", про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов М.В. Білак